ПРАТ "ЦЗФ "МИРНОГРАДСЬКА": невыплата зарплаты

Производство № 2/235/963/21
Дело № 235/1872/21

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
(Заочное)
7 мая 2021 [М.]
Красноармейский районный суд Донецкой области
в составе председательствующего судьи [Х.] С.М.
с участием секретаря судебного заседания [Л.] В.В.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к частномуого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
В:
К Красноармейского горрайонного суда Донецкой области обратился лицо_1 к Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. Исковые требования обоснованы тем, что истец с 10.02.2014 гг. Работал в ЗАО «Центральна обогатительная фабрика «Мирноградська». Последняя профессия - механик основного производства. 24.10.2019 г.. Истца уволили с ЗАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »по ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию.
В день увольнения истцу не были выплачены все суммы, которые принадлежали ему от ЗАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська ».
По этой причине истцом в суд было подано заявление о выдаче судебного приказа о взыскании с ответчика в его пользу задолженностии по начисленной, но не выплаченной заработной плате в сумме 6437, 68 грн.
Красноармейским районным судом был выдан судебный приказ от 03.09.2020 г.. По делу № 235/5539/20, которым с ответчика взыскана задолженность по заработной плате в размере 6437, 68 грн.
На основании указанного судебного приказа постановлением и.о. начальника отдела Мирноградського городского ОГИС Восточного межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Харьков) от 12.10.2020 г.. было открыто исполнительное производство.
но кэтого времени судебный приказ ответчик не выполнил, задолженность по заработной плате не выплачена.
Согласно справке № 135 от 29.05.2020 г., Выданной ответчиком, среднедневная заработная плата истца составляет 566, 32 грн.
Со дня увольнения (24.10.2019 г.) До дня составления иска (22.03.2021 г.) Прошло 352 рабочих дня.
Таким образом, на момент подачи этого иска, с ответчика подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета за 352 рабочих дня в сумме 199 344, 64 грн. (566, 32грн. Х352дни).
Истец просит суд взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в его пользу среднюю заработную плату в сумме, определенной по день вынесения решения по делу.
Определением суда от 29.03.2021 года исковое заявление оставлено без движения в связи с не уплатой истцом государственной пошлины, и предоставлен срок для устранения выявленных недостатков.
Определением суда от 06.04.2021 года открыто производство, определены проводить рассмотрение дела в рядомку упрощенного искового производства, назначено судебное заседание.
Ответчика была должным образом уведомлена о времени и месте рассмотрения дела путем направления постановления суда, судебной повестки, копии искового заявления с приложениями в его адрес, о чем в материалах дела есть подтверждение о получении (а.с.22). Представитель ответчика не воспользовался своим правом на представление отзыва на исковые требования, каких-либо заявлений или ходатайств суду не предоставил.
Истец предоставил суду заявление о рассмотрении дела без егоучастия, на исковых требованиях настаивает и просит их удовлетворить в полном объеме, возражений против заочного рассмотрения дела нет.
Согласно части 3 статьи 223 ГПК Украины, если участник дела или его представитель были надлежащим образом уведомлены о судебном заседании, суд рассматривает дело в отсутствие такого участника дела в случае: неявки в судебное заседание участника дела (его представителя) без уважительных причин или без объяснения причин неявки;
Часть 4 этой статьи предусматривает, Что в случае повторной неявки в судебное заседание ответчика, извещенного надлежащим образом, суд решает дело на основании имеющихся в ней данных или доказательств (постановляет заочное решение).
Часть 1 статьи 280 ГПК Украины предусматривает, что в случае неявки в судебное заседание ответчика, надлежащим образом о времени и месте судебного заседания, об уважительности причин неявки не сообщил отзыва на иск не представил, суд может принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств, если позивач не возражает против такого решения дела. Учитывая это, суд считает возможным осуществлять заочное рассмотрение гражданского дела по правилам главы 11 раздел III ГПК Украины.
Частью 2 статьи 247 ГПК Украины предусмотрено, что в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.Суд, исследовав материалы дела, выяснив все обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив доказательства, имеющие значение для разрешения дела по существу, установив фактические данные и соответствующие им правоотношения, приходит к выводу, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
особа_1 с 10.02.2014 гг. Работал в ЗАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська ». Последняя профессия - механик основного производства. 24.10.2019 г.. Уволили с ПрАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »по ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию (а.с.7-9).
Судебным приказом Красноармейского горрайонного суда от 03.09.2020 года взыскано с ответчика в пользу истца задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате в размере 6437, 68 гривен (а.с.10).
Постановлением и.о. начальника Мирноградського городского отдела ГИС от 12.10.2020 года открыто исполнительное производство (а.с.11).
Среднедневная заработная плата особа_1 составляет 566, 32 гривны (а.с.12).
В статье 55 Конституции Украины указано, что права и свободы человека и гражданина защищаются судом.
Согласно статье 2 КЗоТ работники имеют право, в частности, на обращение в суд для разрешения трудовых споров независимо от характера выполняемой работы или занимаемой должности. Согласно ч. 1 ст. 15 ГК Украины каждое лицо имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прау человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права. Согласно практике Европейского суда по правам человека (дело «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он принаймни «законное ожидание» / «правомерное ожидание» относительно эффективного осуществления права собственности.
Согласно части 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
В статье 116 КЗоТ Украины указано, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производитсяв день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Судом установлено, что на дату увольнения истца задолженность по заработной плате составляла 6437, 68 гривен, по состоянию на дату рассмотрения дели, как утверждает истца и не опровергнут ответчиком, задолженность не выплачена.
В соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Последний день работы истца на предприятии отповидача 24.10.2019 года.
В статье 116 КЗоТ Украины указано, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно сообщить працивника перед выплатой указанных сумм.
В соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Взыскание с работодателя (собственника или уполномоченного им органа предприятия, учреждения, органызации) среднего заработка за время задержки расчета при увольнении (в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, за все время задержки по день фактического расчета) по своей правовой природе является специальным видом ответственности работодателя, который начисляется в размере среднего заработка и направлен на защиту прав уволенных работников на получение ими в предусмотренный законом сроквознаграждения за выполненную работу (всех выплат, на получение которых работники имеют право согласно условиям Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий).
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, установы, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе, - следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Последнийдень работы истца 24.10.2019 года, поэтому период за который подлежит взысканию средний заработок начинается с 25.10.2019 года (следующий день после освобождения) и заканчивается днем ​​вынесения решения суда - 07.05.2021 года.
Расчет среднего заработка: среднедневная заработная плата -566, 32 грн, количество рабочих дней - 384, 384 * 566, 32 = 217466, 88 гривен.
Так, работник является слабой, чем работодатель стороной в трудовых правоотношениях. В то же время в таких отношениях и работник должен действоватьдобросовестно по реализации своих прав, а интересы работодателя также должны быть учтены. То есть должен быть соблюден разумный баланс между интересами работника и работодателя.
В соответствии с п. 6 ч. 1 ст. 3 ГК Украины общими принципами гражданского законодательства является справедливость, добросовестность и разумность.
Возмещение, предусмотренное ст. 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, он испытывает вследствие несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя.
Обращаясь с требованием о взыскании возмещения, определенного исходя из среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, истец должен доказывать размер имущественных потерь, которые он понес. Оценка таких потерь работника, связанных с задержкой расчета при увольнении, не имеет целью установления точного их размера. Суд ориентировочно оценить размер имущественных потерь, которых, как можно было бы разумно предположить, мог испытать истец.
согласно дв п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Согласно части 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенныхисковых требований. Истцом уплачен судебный сбор в размере 1993, 50 гривен, поскольку на дату обращения в суд средний заработок по подсчету истца составлял 199344, 64 гривны. Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 1993, 50 гривен и 181, 17 гривен в пользу государства, поскольку сумма к взысканию составляет 217466, 88 гривен.
Руководствуясь ст.ст. 12-13, 81, 141, 259, 263-265 ГПК Украины, ст.ст. 47, 116, 117 КЗоТ Украины суд, -
принял:
исковые воемги особа_1 к Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1 средний заработок за время затрикы расчета при увольнении в размере 217 466 (двести семнадцать тысяч четыреста шестьдесят шесть) рублей 88 копеек, с удержанием из этой суммы обязательных податкив и сборов.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1 судебный сбор, уплаченный им при обращении в суд в размере 1993 (одна тысяча девятьсот девяносто три) рубля 50 копеек.
Взыскать с взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу государства судебный сбор в размере 181 (сто восемьдесят один) рублей 17 копеек.
Решение суда вступает в законную силу по сления срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда, а также в соответствии с пунктом 3 Заключительных положений ГПК Украины
Решение может быть обжаловано в Донецкий апелляционный суд или через Красноарсего города горрайонный суд Донецкой области на протяжении м тридцати дней со дня его провозглашения.
Срок на апелляционное обжалование может быть восстановлен в случае пропуска по уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 ГПК Украины, а также в соответствии с пунктом 3 Заключительных положений ГПК Украины.
Истец особа_1, адрес: адрес_1, идентификационный номер номер_1.
Ответчик: Открытое акционерное общество «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська », адрес Донецкая область, м.Мирноград, ул. Шоссейная, 2 Код егрпоу 24820699.
Полный текст решения изготовлен 07.05.2021р.
судья:

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Провадження № 2/235/963/21
Справа № 235/1872/21

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
07 травня 2021 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання [Л] В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 10.02.2014 р. працював у ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська». Остання професія - механік основного виробництва. 24.10.2019 р. позивача було звільнено з ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» за ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
В день звільнення позивачу не були виплачені всі суми, які належали йому від ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська».
З цієї причини позивачем до суду була подана заява про видачу судового наказу про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 6437, 68 грн.
Красноармійським міськрайонним судом було видано судовий наказ від 03.09.2020 р. по справі № 235/5539/20, яким з відповідача стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 6437, 68 грн.
На підставі вказаного судового наказу постановою в.о. начальника відділу Мирноградського міського ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 12.10.2020 р. було відкрито виконавче провадження.
Але до цього часу судовий наказ відповідач не виконав, заборгованість по заробітній платі не виплачена.
Відповідно до довідки № 135 від 29.05.2020 р., виданої відповідачем, середньоденна заробітна плата позивача складає 566, 32 грн.
З дня звільнення (24.10.2019 р.) до дня складення позову (22.03.2021 р.) пройшло 352 робочих дні.
Таким чином, на час подання цього позову, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за 352 робочих дні у сумі 199 344, 64 грн. (566, 32грн. х 352дні).
Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на його користь середню заробітну плату в сумі, визначеній по день постановлення рішення по справі.
Ухвалою суду від 29.03.2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з не сплатою позивачем судового збору, та надано строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Відповідача було належним чином повідомлено про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду, судової повістки, копії позовної заяви з додатками на його адресу, про що в матеріалах справи є підтвердження про отримання (а.с.22). Представник відповідача не скористався своїм правом на подання відзиву на позовні вимоги, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити у повному обсязі, заперечень проти заочного розгляду справи не має.
Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
Частина 4 цієї статті передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Частина 1 статті 280 ЦПК України передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цивільної справи за правилами глави 11 розділу ІІІ ЦПК України.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
особа_1 з 10.02.2014 р. працював у ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська». Остання професія - механік основного виробництва. 24.10.2019 р. було звільнено з ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.7-9).
Судовим наказом Красноармійського міськрайонного суду від 03.09.2020 року стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 6437, 68 гривень (а.с.10).
Постановою в.о. начальника Мирноградського міського відділу ДВС від 12.10.2020 року відкрито виконавче провадження (а.с.11).
Середньоденна заробітна плата особа_1 становить 566, 32 гривні (а.с.12).
У статті 55 Конституції України вказано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.
Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що на дату звільнення позивача заборгованість по заробітній платі складала 6437, 68 гривень, станом на дату розгляду справи, як стверджує позивача та не спростовано відповідачем, заборгованість не виплачена.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Останній день праці позивача на підприємстві відповідача 24.10.2019 року.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій).
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Останній день роботи позивача 24.10.2019 року, тому період за який підлягає стягненню середній заробіток починається з 25.10.2019 року (наступний день після звільнення) та закінчується днем постановлення рішення суду – 07.05.2021 року.
Розрахунок середнього заробітку: середньоденна заробітна плата –566, 32 гривень, кількість робочих днів – 384, 384*566, 32 = 217466, 88 гривень.
Так, працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у таких відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1993, 50 гривень, оскільки на дату звернення до суду середній заробіток за підрахунком позивача складав 199344, 64 гривні. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1993, 50 гривень та 181, 17 гривень на користь держави, оскільки сума до стягнення становить 217466, 88 гривень.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 середній заробіток за час затрики розрахунку при звільненні в розмірі 217466 (двісті сімнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 88 копійок, з утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду, в розмірі 1993 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) гривні 50 копійок.
Стягнути з Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь держави судовий збір в розмірі 181 (сто вісімдесят одна) гривні 17 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протяго м тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.
Позивач: особа_1 , адреса: адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська», адреса Донецька область, м.Мирноград, вул. Шосейна, 2. Код єдрпоу 24820699.
Повний текст рішення виготовлено 07.05.2021р.
Суддя: