ПРАТ "ЦЗФ "МИРНОГРАДСЬКА": невыплата зарплаты

Справа № 226/530/20


Справа 226/530/20
Провадження № 2/226/320/2020

Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2020 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді [К.] Т.О.,
за участю секретаря Ковальової І.О.,
учасники судового провадження:
позивач особа_1 (не з`явилась),
відповідач (представник не з`явився),
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення несплачених сум при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в :

Позивач особа_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення несплачених сум при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що в період з 14 грудня 1999 року по 04.01.2020 року вона працювала на Приватному акціонерному товаристві «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» з середньоденною заробітною платою 238, 71 грн. 04.01.2020 року її було звільнено за ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, згідно наказу № 6к від 04.01.2020 року. При звільненні відповідач своєчасно не провів з нею повний розрахунок по заробітній платі за жовтень 2020 року в сумі 2226, 77 грн., за листопад 2019 року – 3952, 12 грн., за грудень 2019 року – 4080 грн., за січень 2020 року, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу при виході на пенсію на суму 13735, 58 грн., чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Посилаючись на норми ст. 117 КЗпП України позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь несплачені суми при звільненні у розмірі 23994, 47 грн., середній заробіток за весь час затримки по день винесення судом рішення з 05.01.2020 року по день розгляду справи судом.
Ухвалою судді від 24.02.2020 у справі відкрито провадження та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач надала заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначила, що після відкриття провадження у справі позивач перерахував частину заборгованості з заробітної плати у сумі 386 грн. Таким чином, несплаченою їй при звільнені на теперішній час є сума грошових коштів 23608, 47 грн. У зв`язку з викладеним просила стягнути з відповідача на її користь несплачені суми при звільненні у розмірі 23608, 47 грн., середній заробіток за весь час затримки по день винесення судом рішення з 05.01.2020 року по день розгляду справи судом.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що проти позивних вимог не заперечує та просить суд розглянути справу на власний розсуд. Крім того, у відзиві зазначив, що 26.02.2000 року були перераховані частково кошти у розмірі 386 грн., та 18.03.2000 року у розмірі 500 грн. в рахунок заборгованості по заробітній платі.
Позивач до судового засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи сповіщена належним чином, надала суду заяву з клопотанням розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності.
Суд, врахувавши позиції сторін у справі, надані суду документи, вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за матеріалами, наданими сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 14.12.1999 року по 04.01.2020 року знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, працювала з 14.12.1999 по 01.07.2000 року машиністом конвеєру 2 розряду дільниці завантаження, з 01.07.2000 року по 01.03.2001 року машиністом конвеєру 2 розряду на дільниці завантаження АТ ЦОФ «Комсомольська», з 01.03.2001 року по 16.09.2006 року машиністом конвеєра 3 розряду, з 19.02.2006 року по 01.06.2012 року машиністом насосних установок 2 розряду основного виробництва, з 01.06.2012 року машиністом насосних установок 2 розряду ПАТ «ЦЗФ Комсомольська» була звільнена за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію згідно ч.1 ст.38 КЗпП України (а.с. 6).
Згідно довідки про розмір заборгованості по заробітній платі № 57 від 14.02.2020 року, загальна сума заборгованості по заробітній платі станом на 11.02.2020 року становить 23994, 47 грн. (а.с.9). За інформацією, наданою позивачем станом на 16.03.2020 року встановлено, що відповідачем їй було виплачено 386 грн. (а.с. 24). За інформацією, наданою відповідачем, ним станом на 18.03.2020 року було виплачено ще 500 грн. На час надання інформації заборгованість складає – 23108, 47 грн. (а.с. 30).
Згідно довідки про розрахунок середньоденного і середньомісячного заробітку № 56 від 14.02.2020 року, середньоденна заробітна плата позивача становить 238, 71 грн. (а.с. 10). Заперечень щодо розміру належної до виплати позивачу суми заборгованості по заробітній платі або визначеного відповідачем розміру середньоденного заробітку позивача, від сторін не надходило.
За змістом положень статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справу на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
За змістом вимог Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата працівника - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
При звільненні працівника, на підставі положень статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законодавством підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тому суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по невиплаченій їй сумі при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію згідно довідки відповідача у сумі 23108, 47 гривень та середнього заробітку за несвоєчасну виплату відповідачем розрахункових сум з часу звільнення позивача з підприємства відповідача до дня розгляду справи по суті включно на день такого розгляду.
Діюче трудове законодавство передбачає безальтернативний обов`язок виплати належних працівникові сум при його звільненні, це законодавство встановлює і пов`язує юридичну відповідальність за порушення даних вимог законодавства, з юридичною особою того підприємства, установи, організації, на якому працювала особа до звільнення.
Середньоденний заробіток позивача, за розрахунком відповідача, заперечень проти якого позивач не висловлював, становить 238, 71 гривень. Кількість робочих днів з дати звільнення позивача 04 січня 2020 року до розгляду судом справи по суті становить 58 днів, у тому числі у січні 2020 року – 19 днів; у лютому 2020 року – 20 днів, у березні 2020 року – 19 днів. Сума середнього заробітку складає 13845, 18 гривень з розрахунку: (58дн.х238, 71).
На підставі положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача понесені ним судові витрати.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.47, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :
Позов особа_1 , інформація_1 , яка зареєстрована за адресою: адреса_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 , до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська», місцезнаходження: 85327, м. Мирноград Донецької області, вул. Шосейна, 2, код єдрпоу 24820699, про стягнення несплачених сум при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 13845 гривень 18 копійок, заборгованість по заробітній платі у сумі 23108 гривень 47 копійок, понесені судові витрати в сумі 840 гривень 80 копійок, а всього 37794 (тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 45 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.


Суддя Т.О. [К.]