прикарпатзахідтранс: Суд зобов'язав роботодавця виплатити невиплачену зарплату та вихідну допомогу звільненому працівнику.

Справа № 569/15280/21

рішення

іменем україни

(заочне)

12 грудня 2022 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Галінської в.в.

секретар судового засідання Калетинець Т.В.,

справа №569/15280/21

учасники справи: позивач — особа_1

відповідач — Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача — Акціонерне товариства «Укртранснафта»

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного провадження справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача — Акціонерне товариства «Укртранснафта» про стягнення заробітної плати і вихідної допомоги при звільненні,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27 січня 2022 року, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» на її користь заборгованість у загальному розмірі 163424, 79 грн., зокрема: 1902.86 грн. заборгованості по заробітній платі станом на день звільнення, 32532, 91 компенсація за невикористану відпустку; 39763, 74 грн. вихідної допомоги (згідно ст. 44 КЗпП України); 89225, 28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що позивач працювала інженером 2 категорії в товаристві з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» до 09 липня 2021 року включно. Починаючи з березня 2021 року відповідач почав невчасно і не в повному обсязі виплачувати заробітну плату, чим створив заборгованість з її виплати. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 вересня 2022 року по цивільній справі № 569/8156/22, яке набрало законної сили 11 жовтня 2022 року, було вирішено визнати припиненими з 09 липня 2021 року трудові відносини особа_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» за власним бажанням на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України. На виконання зазначеного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 вересня 2022 року по справі № 569/8156/22, відповідачем — Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» було прийнято Наказ № 14-ЗВ від 21.10.2022 року про припинення Трудового договору з особа_1 з 09 липня 2021 року на підставі ч.З ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Наказом також підтверджено необхідність виплатити особа_1 грошову компенсацію за невикористані 17 (сімнадцять) днів відпустки. Відповідний запис про звільнення за Рішенням Рівненського міського суду внесено в Трудову книжку особа_1 (запис № 19), оригінал якої їй було видано.

Ухвалою суду від 27 липня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07 вересня 2021 року, з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» довідку про заборгованість із заробітної плати особа_1, та довідку про середньомісячну заробітну плату для обчислення виплати вихідної допомоги при звільнені.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, індивідуальні відомості про застраховану особу особа_1, щодо суми заробітку для нарахування страхового стажу, сплати страхових внесків за період з березня 2012 року по теперішній час.

09 листопада 2021 року представником відповідача ТзОВ «Прикарпатзахідтранс» С. О. Пшеничним подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ «Укртранснафта».

Ухвалою суду від 19 листопада 2021 року клопотання представника відповідача ТзОВ «Прикарпатзахідтранс» [С.] задоволено, залучено Акціонерне товариство «Укртранснафта» до участі у справі в якості третьої особи.

19 листопада 2021 року на виконання ухвали суду від 13.10.2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшли витребовувані індивідуальні відомості про застраховану особу особа_1

13 грудня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи АТ «Укртранснафта» Медвецького Т.А. на позову заяву особа_1 у яких він зазначає, що відповідач неправомірно ухиляється від свого обов`язку щодо виплати позивачу заробітної плати за період існування між ними трудових відносин та необґрунтовано заявляє про свою неплатоспроможність, не надаючи жодних доказів на підтвердження відповідної обставини.

Ухвалою суду від 29 червня 2022 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням по цивільній справі №569/8156/22 за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» про визнання трудових відносин припиненими у зв язку із звільненням.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року поновлено провадження у справі.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник позивача особа_2 подала до суду заяву, в якій вказала, що просить розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі від представника відповідача не надходило, відзиву на позову заяву особа_1 до суду не подано.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору АТ «Укртранснафта» в судове засідання не з`явився.

Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановленіст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Суд ухвалив, здійснювати заочний розгляд справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з"ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Суд встановив із копії трудової книжки позивача особа_1 серії номер_1, яка видана 20 серпня 2010 року, остання 20 березня 2012 року відповідно до наказу №10-пр від 15.03.2012 року прийнята в ДП «Прикарпатзахідтранс» інспектором з кадрів відділу кадрів.

З 01.01.2017 року особа_1 переведена на посаду інженера 2 категорії товарно-транспортного відділу відповідно до наказу №7П від 03.01.2017 року.

Як встановлено із копії трудової книжки особа_1 19 серпня 2017 року ДП «Прикарпатзахідтранс» в результаті реорганізації перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс».

9 липня 2021 року позивач звільнена з роботи за власним бажанням на підставі п.3ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією наказу № 14−3В про припинення Трудового договору (контракту), який складений 21 жовтня 2022 року. У даному наказі міститься запис про необхідність виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки в періоди: за період роботи: з 20.03.2020 року по 19.03.2021 року 10 календарних днів щорічної основної відпустки; за період роботи з 20.03.2021 року по 09.07.2021 року 2 календарних дні щорічної основної відпустки; за період роботи з 20.03.2019 року по 19.03.2020 року 1 календарний день щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці; з 20.03.2020 року по 19.03.2021 року 4 календарних дні щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

Запис про звільнення особа_1 внесений до трудової книжки позивача 21 жовтня 2022 року на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12.10.2022 року.

9 липня 2021 року позивач звернулась до ТОВ «Прикарпатзахідтранс» із заявою, в якій просила звільнити її з роботи за власним бажанням в зв`язку з порушенням власником законодавства про працю, угод, умов Трудового договору; видати копію наказу про звільнення, трудову книжку, довідку про середню заробітну плату та довідку про розрахунок належних до виплати коштів при звільненні; виплатити в день звільнення розрахункові — заробітну плату, вихідну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку.

Направлення вказаної заяви підтверджується накладною № 3 302 809 301 130 від 9 липня 2021 року та фіскальним чеком РД АТ «Укрпошта» від 9 липня 2021 року.

Довідку про середню заробітну плату та довідку про розрахунок належних до виплати при звільненні коштів відповідач в день звільнення позивачу не видав, на його письмове звернення не відреагував.

Не надав відповідач заначеної інформації і на ухвалу суду від 27 липня 2021 року.

За розрахунком позивача заборгованість із заробітної плати за відпрацьовані робочі дні в липня 2021 року становить 1902, 86 грн, компенсація за невикористаний 71 день відпустки становить 32532, 91 грн, вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку становить 39763, 74 грн.

Станом на день ухвалення рішення у суду відсутні докази проведення повного розрахунку з позивачем.

Згідност.43 Конституції Україниправо на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1ст.115 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За нормамист.44 КЗпП України, при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6статті36та пунктах 1, 2 і 6статті40цьогокодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи Трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41,  — у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Статтею 47 КЗпП Українивстановлений обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені уст.116 цього кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно дост.116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, які належать працівникові від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нарахованісуми, належні працівниковіпри звільненні, власник абоуповноважений ниморган повиненписьмово повідомитипрацівника передвиплатою зазначенихсум.

Згідно з ч.2ст.233 КЗпПу разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи, що відповідач не надав суду жодного доказу на спростування твердження позивача про наявну заборгованість по виплаті заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористані дні відпустки чи доказів про розмір такої заборгованості, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача розрахункових коштів.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлює стаття 117 КЗпП України. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, у разі невиплати з вини роботодавця власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) належних звільненому працівникові сум у терміни, зазначені у статті 116 КЗпП України, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного такого розрахунку включно є спеціальним заходом відповідальності роботодавця. Такий захід спрямований на захист прав звільнених працівників на отримання у передбачений законом строк усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, зокрема згідно з умовами Трудового договору, та відповідно до законодавчих гарантій.

Позивач стверджує, що на підставі зазначених положень закону, через не проведення в день звільнення Позивача виплат всіх сум, що належать їй від товариства. Відповідач зобов`язаний виплатити їй середній заробіток за весь час затримки відповідного розрахунку, з наступного дня за днем звільнення позивачки, а саме з 10 липня 2021 року до дня ухвалення судового рішення включно.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, визначено, що при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи — по день постановления рішення.

Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Скрутне матеріальне становище, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця, а також арешт рахунків не звільняють роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Така ж правова позиція визначена у Постанові Верховного Суду від 10.05.2018 року по справі № 337/6455/15-ц.

Нарахування відшкодування проводиться відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна заробітна плата розраховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Таким чином, з моменту звільнення позивача до дня подання даної заяви — з 10.07.2021 — по 27.01.2022 року кількість робочих днів становить 138 днів. Як зазначено вище, середньоденна заробітна плата позивача складає — 646, 56 гри. Отже середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача складає: 646, 56 грн. х 138 робочих днів = 89225, 28грн.

Таким чином, позовні вимоги особа_1 підлягають до задоволення повністю, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 163424, 79 грн., зокрема: 1902, 86 грн. заборгованості по заробітній платі станом на день звільнення, 32532, 91 — компенсація за 71 день невикористаної відпустки; 39763, 74 грн. вихідної допомоги (згідно ст. 44 КЗпП України); 89225, 28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 липня 2021 року по 27 січня 2022 року.

За правиламист.141 ЦПК Українипідлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір, від сплати якого позивач звільнений.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 223, 263−265, 273, 280−282, 353, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача — Акціонерне товариства «Укртранснафта» про стягнення заробітної плати і вихідної допомоги при звільненні — задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс"на користь особа_1 заборгованість у розмірі 163424, 79 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1634, 25 гривень.

Рішення в частині стягнення невиплаченої заробітної плати в межах місячного платежу допустити до негайного виконання. .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Учасники справи:

позивач — особа_1, адреса_1, рнокпп номер_2,

відповідач — Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс», м. Рівне, вул. Котляревського, 18, клд. єдрпоу 13990932,

третя особа — Акціонерне товариство «Укртранснафта», 01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, код єдрпоу 31 570 412

Повний текст судового рішення виготовлено 19 грудня 2022 року.

Суддя