ТОВ"УКРГЄОСЕРВІС": невыплата зарплаты

Номер провадження 2/225/443/2020
Єдиний унікальний номер 225/1138/20

рішення
Іменем України
(заочне)
22 травня 2020 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого — судді [Д.] О.В.,
за участю
секретаря Петрової С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою особа_1 до ТОВ «Укргеосервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
встановив:
В лютому 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що він перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Укргеосервіс» з 03.07.2018 року на посаді гірничого робітника. На час звернення з позовом відповідач має заборгованість перед позивачем по заробітній платі за вересень, жовтень та листопад 2019 року на загальну суму 31755, 04 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач, в свою чергу, до судового засідання не з`явився, відзив на позов не надав. Про місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судової повістки. (а.с. 12, 17).
Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 208−283 ЦПК України, заочно, у зв`язку з чим постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх [censored] суд дійшов наступного висновку:
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються КзпП України.
Факт знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем підтверджується Реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) та розрахунковими листками підприємства за спірний період (а.с.6, 20, 21).
Статтею 43 Коституції України закріплено право на працю і заробітну плату. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст.94, 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», зважаючи на наявність доказів перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем, а також, відсутність доказів погашення відповідачем спірної заборгованості із заробітної плати, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.
Як вбачається з роз`яснень викладених у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу особа_1 станом на 30.01.2020 року, який працює на ТОВ «Укргеосервіс», за 2019 рік вбачається, що сума заробітку для нарахування пенсії, кількість днів стажу в місяці, позначка про сплату страхових внесків за вересень 2019 року 30 днів, 11300, 84 грн., страхові внески не сплачені; за жовтень 2019 року 31 день 10068, 8 грн., страхові внески не сплачені; за листопад 2019 року 30 днів 10385, 40 грн., страхові внески не сплачені. Всього сума фактичного заробітку для нарахування пенсії склала 31755, 04 грн. (а.с.). Аналогічна загальна сума заборгованості із заробітної плати в розмірі 31755, 04 грн. за період з вересня 2019 по листопад 2019 року вбачається також з розрахункових листків ТОВ «Укргеосервіс» щодо працівника особа_1.
Жодних доказів на спростування наявності у відповідача заборгованості із заробітної плати перед позивачем за спірний період — не надано.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку щодо обгрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 840, 80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуюючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,  —
ухвалив:
Позовну заяву особа_1 (місце проживання: адреса_1, рнокпп номер_1) до ТОВ «Укргеосервіс» (місце знаходження: юридична адреса: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Гугеля, 12 код єдрпоу 35398312, фактична адреса: Донецька область, м.Торецьк, вул. Фестивальна, 1) про стягнення заборгованості по заробітній платі,  — задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВ «Укргеосервіс» на користь особа_1, інформація_1, що проживає за адресою: адреса_1, рнокпп номер_1, заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 31 755 (тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 04 коп.
Стягнути з ТОВ «Укргеосервіс» судовий збір на користь держави у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області шляхом подання в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354 (строк на апеляційне оскарження), 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.В. [Д.]