ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД": невыплата зарплаты

1Справа № 335/1973/20 2/335/2669/2020
текст решения
именем украины

3 декабря 2020 г.. Запорожье

Орджоникидзевский районный суд. Области в составе:
председательствующего судьи [Г.] Ю.В.,
с участием секретаря судебного заседания Ровенской В.В.,
рассмотрев гражданское дело в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску ЛИЦО_1к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -

В:
особа_1 обратился с иском к ООО «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование иска указано, что истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком, 15.11.2019 года он был освобожден от занимаемой должности по собственному желанию, на основании ст. 38 КЗоТУкраина, согласно приказу № 187-К. При увольнении ответчик не осуществил расчета по заработной плате, остаток расчета при увольнении составляет 24 782, 45 грн. Ссылаясь на требования ст. 117 КЗоТ Украины, истец просит взыскать с ответчика в его пользу средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, который по состоянию на 26.02.2020 года составляет 75 239 грн. 71 коп.
Определением суда от 10.03.2020 года исковое заявление принято к рассмотрению и открыто производство по делу, Рассмотрение дела решено провести в порядке упрощенного искового производства с сообщением (вызова) участников дела.
Определением суда от 06.05.2020 года истребовано с ООО «Строительный союз Гарантбуд» справку о среднедневной заработок особа_1, приказ об увольнении и справку о размере начисленных но не выплаченных сумм при увольнении особа_1. Решение суда оставлено без исполнения.
В судебное заседание истец не явился, подал заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддерет и не возражает против вынесения заочного решения.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, отзыва суда по иску не представил, с заявлением о рассмотрении дела в его отсутствии в суд не обращался, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. Ходатайств об отложении рассмотрения дела в суд не поступало.
При отсутствии участников процесса рассмотрение гражданского дела осуществлено в порядке ч. 2 ст.247 ГПК Украины без фиксации судебного процесса с помощью звукозаписувального технического средства.
С учетом ст 223 ч. 4, 280 ГПК Украины и мысли истца по заочного рассмотрения дела, изложенной в его ходатайстве, суд считает возможным принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств.
Суд, исследовав материалы дела, оценив имеющиеся в них доказательства в совокупности, пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Согласно ч. 1 ст. 4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд зазащитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ч. 3 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Частью 1 статьи 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, Поданных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Рассмотрев материалы дела, оценив и исследовав в совокупности доказательства по делу, суд к следующим выводам.
Согласно ч. 4 ст. 82 ГПК Украины, обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не встановлено законом.
Судом установлено, что истец особа_1 02.09.2019 принят на работу ООО «Строительный союз Гарантбуд» (приказ № 129-к от 02.09.2019 года) на должность монтажника технологического оборудования и связанных с ним конструкций.
15.11.2019 года особа_1 освобожден от ООО «Строительный союз Гарантбуд» с 15.11.2019 года по ст. 38 КЗоТ Украины, по собственному желанию.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины, право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
По ст. 47 КЗоТП Украины, работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным працивником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанной статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ответе Главного управления Гоструда в Запорожской области от 30.01.2020 года, особа_1 начислена, но не выплачена заработная плата за ноябрь 2019 в размере 7098, 49 грн., компенсация за неиспользованный отпуск 2859, 55 грн., остаток расчета при увольнении перед особа_1 по состоянию на 29.01.2020 года составляет 24 782, 45 грн.
Указанные обстоятельства не опровергнуты ответчиком, отзыв на иск подан не было, доказательств выплаты начисленной заработной платы суду не предоставлено.
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работникове сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п. 20 постановления Пленума ВСУ № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику ни быливыплаченные принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств в работодателя неисключает его ответственности.
При этом, отсутствие средств у работодателя никоим образом не может служить уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработной платы расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на уважение своей собственности.
При определении размера среднего заработка за время задержки расчета при увольнении применяются требования п.п. 2, 3, 5, 8 Постановления КМ Украины № 100 от 08.02.1995 года «Об утверждении Порядка вычслення средней заработной платы », что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы. Начисление выплат, производится исчисляются из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) поработку на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Согласно предоставленного истцом расчета размер среднего поработку истца за время задержки расчета составляет 75 239, 71 грн. из расчета 91 рабочих дней (количество дней задержки расчета со дня увольнения по 26.02.2020 года) умноженных на 826, 81 грн. (Среднедневной заработок).
Часть 1 ст. 81 ГПК Украины определяет, что каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Ответчику предоставлялся срок для направления (предоставления) в суд отзыва на исковоезаявление и всех доказательств, доставить в суд, подтверждающие возражения против иска, но отзыв в суд не поступал. Ответчиком опровергнуто факт наличия задолженности по заработной плате перед истцом и факта задержки в расчете с истцом, также ответчик не опроверг предоставленный истцом расчет среднего заработка за время задержки.
Принимая во внимание изложенное, суд приходит к выводу, что размер среднего заработка истца за время задержки расчета при увольнениии составляет 75 239, 71 грн. в пределах заявленных исковых требований и именно указанная сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
В соответствии с предписаниями ст. 163.1.1Податкового кодекса Украины, компенсация за задержку расчета при увольнении является базой для обложения налогом с дохода физических лиц.
Согласно ст. 18 Налогового кодекса Украины лицо, которое начисляет и выплачивает доходы в пользу физического лица называется налоговым агентом, то есть ответчик является ответственным за начисление и спату в бюджет налога с доходов физических лиц, удерживаемого с начисленной выплаты.
Итак, учитывая приведенное сумма компенсации за задержку расчета при увольнении должна быть выплачена истцу после удержания необходимых налогов и сборов.
Кроме того, в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840 грн. 80 коп.
Руководствуясь ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ГПК Украины, суд -

решил:
Исковые требования лицо_1 к Товариства с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (г. Запорожье, пр.. Маяковского, д. 20А офис 93, код егрпоу 42297022) в пользу особа_1 (информация_1, ИНН номер_1, адрес: адрес_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 75 239 грн. 71 коп., Который определен без удержанияподоходного налога с граждан и других обязательных платежей, подлежащих вычету при уплате.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (г. Запорожье, пр.. Маяковского, д. 20А офис 93, код егрпоу 42297022) в пользу особа_1 (информация_1, ИНН номер_1, адрес: адрес_1) судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочногоого Решение может быть обжаловано в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
Решение может быть обжаловано в Апеляционном порядке в Запорожский апелляционный суд путем подачи в 30-дневный срок со дня составления полного судебного решения, апелляционной жалобы.
Апелляционная жалоба на решение суда до начала функционирования Единой судебной информационно-телемуникацийнои системы подается в Запорожский апелляционный суд через Орджоникидзевский районный суд города Запорожья.

судья [Ю.]



ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


1Справа № 335/1973/20 2/335/2669/2020
заочне рішення
іменем україни

03 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,
розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:
особа_1 звернувся з позовом до ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, 15.11.2019 року його було звільнено із займаної посади за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 187-К. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку із заробітної плати, залишок розрахунку при звільненні становить 24 782, 45 грн. Посилаючись на вимоги ст. 117 КЗпП України, позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який станом на 26.02.2020 року становить 75239 грн. 71 коп.
Ухвалою суду від 10.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 06.05.2020 року витребувано з ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» довідку про середньоденний заробіток особа_1 , наказ про звільнення та довідку про розмір нарахованих але не виплачених сум при звільненні особа_1 . Ухвала суду залишена без виконання.
В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву суду щодо позову не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З урахуванням положень ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України та думки позивача щодо заочного розгляду справи, викладеної в його клопотанні, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази у [censored] дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у [censored] докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що позивач особа_1 02.09.2019 прийнятий на роботу ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд»(наказ № 129-к від 02.09.2019 року) на посаду монтажника технологічного устаткування та пов`язаних з ним конструкцій.
15.11.2019 року особа_1 звільнений з ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» з 15.11.2019 року згідно ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно до відповіді Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 30.01.2020 року, особа_1 нарахована, але не виплачена заробітна плата за листопад 2019 року у розмірі 7098, 49 грн., компенсація за невикористану відпустку 2859, 55 грн., залишок розрахунку при звільненні перед особа_1 станом на 29.01.2020 року становить 24 782, 45 грн.
Зазначені обставини не спростовані відповідачем, відзив на позов подано не було, доказів виплати нарахованої заробітної плати суду не надано.
Згідно із ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовуються вимоги п.п. 2, 3, 5, 8 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно наданого позивачем розрахунку розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку становить 75 239, 71 грн. з розрахунку: 91 робочих днів (кількість днів затримки розрахунку з дня звільнення по 26.02.2020 року) помножених на 826, 81 грн. (середньоденний заробіток).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачу надавався строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив. Відповідачем не спростовано факт наявності заборгованості по заробітній платі перед позивачем та факту затримки у розрахунку з позивачем, також відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за час затримки.
Приймаючи до уваги зазначене, суд доходить до висновку, що розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні становить 75 239, 71 грн. в межах заявлених позовних вимог і саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Отже, зважаючи на наведене сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання необхідних податків і зборів.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:
Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_1 ( інформація_1 , ІПН номер_1 , адреса: адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 75 239 грн. 71 коп., який визначено без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню при сплаті.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А офіс 93, код єдрпоу 42297022) на користь особа_1 ( інформація_1 , ІПН номер_1 , адреса: адреса_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя Ю.В.Геєць