ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД": невыплата зарплаты

1Справа № 335/7623/20 2/335/2367/2020
текст решения
именем украины
23 ноября 2020 г.. Запорожье

Орджоникидзевский районный суд. Области в составе: председательствующего судьи [К.] В.В., с участием секретаря судебного заседания Каравайко В.В., рассмотрев в зале суда в обл. В порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,

В:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, в обоснование исковых требований заначившы следующее.
Истец находился в трудовых отношениях с ответчиком, 07.10.2019 года он был освобожден от занимаемой должности на основании ст. 38 КЗоТ Украины, в соответствии с приказом № 144-К от 07.10.2019 года. На момент увольнения соответишь не осуществил расчета по заработной плате по состоянию на 07.10.2019 года размер задолженности по заработной плате составил 7500 грн. 00 коп., Однако с истцом не было проведено окончательного расчета, чем нарушено требование ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины.
Поскольку ответчик в полном объеме добровольно задолженность не выплачивает, поэтому истец был вынужден обратиться в суд. Ссылаясь на ст 117 КЗоТ Украины просил взыскать с ответчика в его пользу средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, который по состоянию на момент подачи иска составляет 56000 грн. 00 коп., Судебные расходы по уплате государственной пошлины в размере 840 грн. 80 коп.
Определением судьи от 14.09.2020 года исковое заявление особа_1 было оставлено без движения, истцу предоставлен срок для устранения указанных в постановлении недостатков.
25.09.2020 года от истца в адрес суда поступило заявление об устранении недостатков искового заявления указанных в постановлении суда и уточненное исковое заявление, согласно которому истец увеличил исковые требования ипросит суд взыскать с ответчика в его пользу средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, который по состоянию на 31.07.2020 года составляет 65934 грн. 00 коп., Судебные расходы по уплате государственной пошлины в размере 840 грн. 80 коп.
Определением судьи от 28.09.2020 года исковое заявление особа_1 принято к рассмотрению и открыто производство по делу, определены провести рассмотрение дела в порядке упрощенного искового производства сообщению сторон, сторонам установлены сроки для представления поаяв по существу. Этим же постановлением истребовано от ООО «Строительный союз Гарантбуд» справку-расчет начисленной, но не выплаченной заработной платы, справку о среднедневной заработок и копию приказа об увольнении относительно истца.
В судебное заседание истец не явился, суд предоставил письменное заявление о рассмотрении дела в его отсутствие без проведения фиксации судебного процесса, в котором отметил, что поддерживает исковые требования, против принятия заочного решения не возражает.
Ответчик в судебное изасидання повторно не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен в установленном законом порядке, причины неявки суду не сообщил, заявлений о рассмотрении дела в его отсутствие и отзыва на иск не представил.
Поскольку копия постановления суда об открытии производства по делу вместе с копиями искового заявления с приложенными к нему документами направлялись ответчику-юридическому лицу, указанной в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований, и учитываетуючы, что ответчик сообщил суду об изменении адреса местонахождения, поэтому с учетом вышеуказанных требований процессуального закона, суд приходит к выводу, что ООО «Строительный союз Гарантбуд» были в установленном порядке вручены копии вышеуказанных документов.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, или в случае, если в соответствии с положениями Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие лиц, участвующих в спРави, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего средства не осуществляется.
Согласно ч. 4 ст. 223 ГПК Украины, в случае повторной неявки в судебное заседание ответчика, извещенного надлежащим образом, суд решает дело на основании имеющихся в ней данных или доказательств (постановляет заочное решение).
В связи с чем, на основании ст. 247, 280, 281 ГПК Украины, суд считает возможным рассмотреть дело в отсутствие сторон на основании имеющихся в деле доказательств, без фиксации судебного процесса, в порядке заочного рассмотрения.
Исследовав материалы дела, проанализировав собранные и исследованные доказательства в их совокупности и взаимосвязи, суд приходит к следующим выводам.
Согласно 16 ГК Украины, ст. 4, 5 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридическихих лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором.
В соответствии со ст. 12, 81 ГПК Украины участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ст.43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
согласнов ст. 7 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, ратифицированного Указом Президиума Верховного Совета Украинской ССР № 2148-VIII от 19.10.1973, государства, участвующие в настоящем Пакте государства признают право каждого на справедливые и благоприятные условия труда.
Согласно статье 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Видповидно к ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанныхпечаль. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанной статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок завсе время задержки по день фактического расчета.
Судом установлено, что 16.09.2019 истец принят на работу ООО «Строительный союз Гарантбуд» (приказ № 133-к от 12.09.2019) на должность электрогазосварщика (а.с.8).
Приказом №144-К от 07.10.2019 особа_1 был освобожден от ООО «Строительный союз Гарантбуд» на основании ст. 38 КЗоТ Украины (а 8).
Решением Орджоникидзевского районного суда г.. Запорожье № 335/6965/20 от 21.09.2020 взыскано с ответчика в пользу истца начисленную, но не виплачену заработную плату в размере 7500 грн. 00 коп.
Указанные обстоятельства установлены вышеупомянутым решением суда, и поскольку у суда не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих обстоятельств, эти обстоятельства в силу положений ст. 82 ГПК не подлежат доказыванию.
Согласно п. 20 постановления Пленума ВСУ № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при Освободитены, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Сама по себе отсутствуютво средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом, отсутствие средств у работодателя никоим образом не может служить уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработной платы расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на уважение своей собственности.
При определении размера среднего заработка за время задержки расчета при увольнении применяются требования п.п. 2, 3, 5, 8 Постановления КМ Украины №100 от 08.02.1995 года «Прв утверждении Порядка исчисления средней заработной платы », что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы. Начисление выплат, производится исчисляются из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения августаедньоденного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Как установлено из расчета позивача, среднедневная заработная плата истца составляла 333 грн. 00 коп.
В соответствии со ст. ст. 12, 13 ГПК Украины, суд рассматривает дела на принципах состязательности и диспозитивности, в пределах заявленных исковых требований на основании доказательств, представленных участниками дела.
Таким образом, за период с 07.10.2019 года по 31.07.2020 года, сумма среднего заработка особа_1 за период задержки расчета составляет 65934 грн. 00 коп.
Согласно ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела.
Указанный расчет истца ответчиком не опровергнут, возражений относительно требований истца или данных, которые бы опровергали изложенные в иске обстоятельства не предоставлено, и представлено данных о погашении задолженности.
При изложенных обстоятельствах, суд пришел к выводу, что истцом предоставлено надлежащие, допустимые и достоверные доказательства невыполнения отвечаетвыдачи своих обязанностей, и, оценивая их в совокупности, считает достаточными для подтверждения аргументов, изложенных в иске, о наличии оснований для взыскания заработной платы и указанного среднего заработка.
В соответствии с предписаниями ст. 163.1.1 Налогового кодекса Украины, компенсация за задержку расчета при увольнении является базой для обложения налогом с дохода физических лиц.
Согласно ст. 18 Налогового кодекса Украины лицо, которое начисляет и выплачивает доходы в пользу физического лица называеться налоговым агентом, то есть ответчик является ответственным за начисление и уплату в бюджет налога с доходов физических лиц, удерживаемого с начисленной выплаты.
Итак, учитывая приведенное сумма компенсации за задержку расчета при увольнении должна быть выплачена истцу после удержания необходимых налогов и сборов.
Кроме того, в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840 грн. 80 коп. за исковое требование о взыскании середнього заработка за время задержки расчета.
Руководствуясь ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ГПК Украины, суд -

принял:
Иск особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (егрпоу 42297022, адрес:., Запорожье, пр. Маяковского, Центр. Двадцатых, оф. 93) в пользу особа_1 (ИнформацияИЯ_1, ИНН номер_1 зарегистрирован по адресу: адрес_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 07.10.2019 г.. По 31.07.2020 г.. В размере 65934 (шестьдесят пять тысяч девятьсот тридцать четыре) рубля 00 копеек, который определен без удержания подоходного налога с граждан и других обязательных платежей, подлежащих вычету при уплате.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» в пользу особа_1 уплаченный судебный сбог. в размере 840 (восемьсот сорок) рублей 80 копеек.
Копию заочного решения направить сторонам, не появились в судебное заседание, в порядке, предусмотренном статьей 272 ГПК Украины.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных ГПК Украины, не представлены заявления о пересмотре заочногоого решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Решение может быть обжаловано в Запорожский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня получения его копии.



Судья В.В. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


1Справа № 335/7623/20 2/335/2367/2020
заочне рішення
іменем україни
23 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Каравайко В.В., розглянувши у залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,

встановив:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, в обґрунтування позивних вимог заначивши наступне.
Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, 07.10.2019 року його було звільнено із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 144-К від 07.10.2019 року. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку із заробітної плати, станом на 07.10.2019 року розмір заборгованості по заробітній платі склав 7500 грн. 00 коп., однак з позивачем не було проведено остаточного розрахунку, чим порушено вимогу ч. 1 ст. 116 КЗпП України.
Оскільки відповідач в повному обсязі добровільно заборгованість не виплачує, тому позивач був змушений звернутися до суду. Посилаючись на ст.ст. 117 КЗпП України просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який станом на час подання позову становить 56000 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Ухвалою судді від 14.09.2020 року позовну заяву особа_1 було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
25.09.2020 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви зазначених в ухвалі суду та уточнена позовна заява, відповідно до якого позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який станом на 31.07.2020 року становить 65934 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Ухвалою судді від 28.09.2020 року позовну заяву особа_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи. Цією ж ухвалою витребувано від ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» довідку-розрахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, довідку про середньоденний заробіток та копію наказу про звільнення відносно позивача.
В судове засідання позивач не з`явився, суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність та відзиву на позов не надав.
Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із копіями позовної заяви з доданими до неї документами надсилались відповідачеві-юридичній особі, зазначеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та враховуючи, що відповідач не повідомив суд про зміну адреси місцезнаходження, тому з урахуванням вищезазначених вимог процесуального закону, суд доходить висновку, що ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» були у встановленому порядку вручені копії вищезазначених документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх [censored] та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
За статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що з 16.09.2019 позивач прийнятий на роботу ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» (наказ № 133-к від 12.09.2019) на посаду електрогазозварювальника (а.с.8).
Наказом №144-К від 07.10.2019 особа_1 був звільнений з ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 8).
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя № 335/6965/20 від 21.09.2020 стягнуто з відповідача на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 7500 грн. 00 коп.
Зазначені обставини встановлені вищезазначеним рішенням суду, і оскільки у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.
Згідно з п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовуються вимоги п.п. 2, 3, 5, 8 Постанови КМ України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як встановлено із розрахунку позивача, середньоденна заробітна плата позивача складала 333 грн. 00 коп.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Таким чином, за період часу з 07.10.2019 року по 31.07.2020 року, сума середнього заробітку особа_1 за період затримки розрахунку складає 65934 грн. 00 коп.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачем своїх обов`язків, та, оцінюючи їх у [censored] вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення заробітної плати та зазначеного середнього заробітку.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1 Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Отже, зважаючи на наведене сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання необхідних податків і зборів.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (єдрпоу 42297022, адреса: м. Запоріжжя, пр . Маяковського, будж. 20-а, оф. 93) на користь особа_1 ( інформація_1 , ІПН номер_1 , зареєстрований за адресою: адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.10.2019 р. по 31.07.2020 р. у розмірі 65934 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) гривні 00 копійок, який визначено без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню при сплаті.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» на користь особа_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня отримання його копії.



Суддя В.В. [К.]