ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ": невыплата зарплаты

02.12.20

Провадження 2/235/2280/20
Справа 235/7204/20


Р І Ш Е Н Н Я 

І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 



02 грудня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Філь О.Є.
за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі,  —
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 06 листопада 2020 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач особа_1 зазначив, що в період з 28.02.18 року по теперішній час працює в ТОВ «Краснолиманське».
Відповідач нарахував йому заробітну плату за листопад 2019 року — 25186, 35 грн, за грудень 2019 року — 25186, 35 грн, за січень 2020 року — 25194, 25 грн., за лютий 2020 року — 25118, 64 грн., а всього 100685, 59 грн., але не виплатив.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2020 року його позовні вимоги до ТОВ «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі були задоволені частково, з відповідача було стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 70921, 89 грн.
До теперішнього часу рішення суду не виконано.
Крім цього, відповідач продовжив свою протиправну бездіяльність і знову не виплачує позивачу заробітну плату.
Так, за березень 2020 року відповідач нарахував йому заробітну плату в розмірі 26370, 12 грн, за квітень 2020 року — 26390, 27 грн, за травень 2020 року — 23945, 98 грн, за червень 2020 року — 25133, 30 грн, за липень 2020 року — 30181, 23 грн, за серпень 2020 року — 26244, 55 грн, за вересень 2020 року — 28869, 06 грн.
Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість по заробітній платі в розмірі 187134, 51 грн., яку позивач просить стягнути.
06 листопада 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.
09 листопада 2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалою судді було витребувано у відповідача довідку про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем.
В судове засідання позивач не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 2).
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 23).







З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази у справі в їх [censored] суд вважає, що позовні вимоги особа_1 підлягають задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач особа_1 перебуває в трудових правовідносинах з відповідачем ТОВ «Краснолиманське» з 28.02.2018 року по теперішній час, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 4−5).
Право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем до 31 січня 2020 року, виконував свої трудові обов`язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики ЄСПЛ. Суд наголошує, що відповідно до норм ст. ст. 115, 116 КЗпП саме роботодавець повинен довести, що здійснив з працівником повний розрахунок у відповідності до норм законодавства. Позивачем надано суду всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог, які відповідач не зміг спростувати.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі — Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) (справа [С.] та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує



шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд дійшов висновку про доведеність наявності заборгованості по заробітній платі позивачу особа_1 в розмірі 187134, 51 грн., а саме: за березень 2020 року — 26370, 12 грн, за квітень 2020 року — 26390, 27 грн, за травень 2020 року — 23945, 98 грн, за червень 2020 року — 25133, 30 грн, за липень 2020 року — 30181, 23 грн, за серпень 2020 року — 26244, 55 грн, за вересень 2020 року — 28869, 06 грн, що підтверджується копіями розрахункових листків за період з березня 2020 року по вересень 2020 року та довідкою, яка видана ТОВ «Краснолиманське» за № 324 від 30.11.2020 року (а.с. 6, 25).
Враховуючи, що заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена на день розгляду справи судом, то позовні вимоги особа_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню в розмірі 187134, 51 грнз утриманням з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України, ст.ст. 259, 263−268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги особа_1 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 187134, 51 грн (сто вісімдесят сім тисяч сто тридцять чотири гривні 51 коп.) без урахування суми податків й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення складено 02 грудня 2020 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду, з врахуванням вимог п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: особа_1, ідентифікаційний номер номер_1, місце реєстрації: адреса_1.





Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», єдрпоу 32281519, місцезнаходження: Донецька область, м. Родинське, ДП «ВК «Краснолиманська».

Суддя: