ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ": невыплата зарплаты

Производство №2 / 235/319/21
Дело №235 / 8018/20

Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины
4 февраля 2021 Красноармейский районный суд Донецкой области в составе
председательствующей — судьи [В.] А.В.,
при секретаре [А.] И.Р.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Покровскую гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего зараБытков за время задержки расчета при увольнении,  —
В С Т, А Н О В И Л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ООО «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. В обоснование своих исковых требований указал, что с ответчиком по делу состоял в трудовых отношениях с 23.10.2018 года, где работал в качестве гирномонтажника подземного с полным рабочим днем ​​в шахте. Приказом № 62 / к от 02.03.2020 года он был свильнений по собственному желанию. При увольнении ответчик провел с ним расчета по заработной плате, в результате чего образовалась задолженность в сумме 19603, 03 грн. Истец просит взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате в сумме 19603, 03 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 18.11.2020 года по день принятия решения суда.
В дальнейшем истцом уточнены исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате, в частности просит взыскать задолженность по заработной плате в сумме 51807, 54 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 18.11.2020 года по день принятия решения суда.
Представитель ответчика ООО «Краснолиманская» предоставил отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что истец действительно состоял в трудовых отношениях с ответчиком по делу в период с 23.10.2018 года по 02.03.2020 год. Приказом № 62 / к от 02.03.2020 года истец освобожден с предприятия по собственному желанию. В день увольнения истец не работал, требование о проведении с ним расчета не предоставил, исковое заявление ответчиком получено 14.01.2021 года. Просил отказать в удовлетворении исковых требований (а. С. 39−40).
Истец в судебное заседание не явился, просил рассмотреть дело в его отсутствие (а. С. 22).
Представитель ответчика ООО «Краснолиманская» в судебное заседание не явился, просил рассмотреть дело в его отсутствие (а. С. 41).
Суд рассмотрел дело в отсутствие участников дела, которые должным чином уведомлены о времени и месте слушания дела, в соответствии с положениями ст. ст. 128, 223 ГПК Украины, с учетом представленных ходатайств о рассмотрении дела в отсутствие стороны, что, в свою очередь, не нарушает прав и обязанностей участников судебного дела.
В соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие лиц, участвующих в справе, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего средства не осуществляется.
Суд, исследовав материалы дела и проверив их доказательствами, приходит к следующему.
Судом установлено, что истец особа_1 находился в трудовых отношениях с ответчиком по делу ООО «Краснолиманская» с 23.10.2018 года по 02.03.2020 год, где работал в качестве гирномонтажника подземного с полным рабочим днем ​​в шахте. (А 4−7).
Приказом № 62 / к от 02.03.2020 г.. Истец освобожден с предприятия на основании ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию. (А 7).
Как установлено в судебном заседании, истец в день увольнения не работал, с требованием о проведении с ним окончательного расчета по заработной плате направил на предприятие 11.11.2020 года, которая была получена последним 17.11.2020 г.. (А. С. 9−10).
Согласно справки ООО «Краснолиманская» за № 415 от 14.01.2021 года задолженность по заработной плате ООО «Краснолиманская» перед особа_1 по состоянию на 14.01.2021 года составляет 51807, 54 грн. (Сумма определитна после удержаний обязательных платежей) (а. с. 47).
Согласно справки ООО «Краснолиманская» за № 416 от 14.01.2021 года среднедневная заработная плата особа_1 составляет 773, 51 грн (а 48).
В соответствии с положениями ст. 115 КЗоТ Украины, ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или иДругими уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, проводититься в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по виневладельца или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере, предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Следовательно, основанием ответственности собственника в соответствии со ст .. 117 КЗоТ, на которую ссылается истец, обосновывал свои требования, есть состав правонарушения, включающий два юридических факта: нарушение владельцемсроков расчета при увольнении и вина владельца.
Кроме того, следует отметить, что невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от собственника или уполномоченного им органа, является длящимся правонарушением, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований только к моменту прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета, что согласуется с правовой позицией, изложенной в решении Конституционного Суда Украины от 22 февраля 2012 года по делу № 1−5 / 2012.
Как установлено в судебном заседании, истец в день увольнения не работал, с требованием о проведении с ним расчета по заработной плате обратился к ответчику 11.11.2020 года, которая была получена последним 17.11.2020 г..
При таких обстоятельствах, суд считает, что период задержки расчета при увольнении следует считать с 18.11.2020 года по день принятия решения суда, то есть 04.02.2021 года.
Средний заработок работника определяется в соответствии со ст. 27 ЗУ «Об оплате труда» по правилам, пПредусмотрено Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением КМУ от 08.02.1995 г.. № 100.
Так, абзацем третьим пункта 2 Порядка установлено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
есв течение последних двух календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие два месяца работы. Если и в течение этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная
плата исчисляется в соответствии с последним абзацем пункта 4 настоящего Порядка.
Среднедневная заработная плата составляет: 773, 51 грн. (А. С. 32) и не опровергнута истцом.
Средний заработок за время задержки расчета при увольнении составляет: 773, 51×53 (рабочие дни) = 40996, 03 грн.
Согласно п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Налогового кодекса Украины доходы в виде заработной платы, начисленные (выплаченные) плательщику налога в соответствии с условиями Трудового договора (контракта), включаются в состав общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода плательщика налога и является базой обложения налогом на доходы физических лиц.
В соответствии с п. П. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Налогового кодекса Украины налоговый агент, начисляет (выплачивает, надае) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную ст. 167 этого Кодекса.
Согласно п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержаниия этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Системный анализ законодательства дает основания для вывода, что суммы которые суд определяет к взысканию с работодателя в пользу работника, как средний заработок за время задержки расчета при увольнении, исчисляется без вычитания сумм налогов и сборов. Последние подлежат начислению работодателем при исполнении соответствующего судебного решения, вследствие чего выплачена работнику сумма уменьшается на сумму поющих и сборов.
При таких обстоятельствах, определенная судом сумма среднего заработка истца за время задержки расчета, подлежащей взысканию с ответчика, является суммой, с которой во время выполнения соответствующего судебного решения подлежат начислению работодателем и содержанию налоги и сборы.
Поскольку сумма задолженности по заработной плате в сумме 51807, 54 грн. определена после удержания налогов и обязательных платежей, суд считает необходимым отметить об этом в резолютивной части решения.
Итак, с отповидача в пользу истца необходимо взыскать задолженность по заработной плате в сумме 51807, 54 грн. (Сумма определена после удержания обязательных платежей) и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 40996, 03 грн. с последующим вычетом из этой суммы налогов и обязательных платежей.
Согласно ч.1 ст. 141 ГПК Украины с ответчика в пользу истца следует взыскать понесенный судебный сбор в размере 840, 80 грн. И в пользу государства судебный сбор в печальи 518, 07 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст.. 38, 115, 116, 117 КЗоТ, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ГПК Украины, суд —
Р Е Ш И Л:
Исковые требования лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить.
Взыскать с Общества с Ограниченной Ответственностью «Краснолиманская» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в печальи 51807, 54 грн. (Сумма определена после удержания обязательных платежей) и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 40996, 03 грн. с последующим вычетом из этой суммы налогов и обязательных платежей, понесенный судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Взыскать с Общества с Ограниченной Ответственностью «Краснолиманская» в пользу государства судебный сбор в сумме 518, 07 грн.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней сдня его провозглашения.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Истец особа_1, информация_1, ИНН номер_1, проживающий по адресу: адрес_1
Ответчик ООО «Краснолиманская», код егрпоу 32281519, местонахождение: г.. Родинское.

судья:

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Провадження №2/235/319/21
Справа №235/8018/20

Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни
04 лютого 2021 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої — судді [В.] О.В.,
при секретарі Алфьорової І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, —
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з відповідачем по справі перебував у трудових відносинах з 23.10.2018 року, де працював в якості гірномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті. Наказом № 62/к від 02.03.2020 року він був звільнений за власним бажанням. На момент звільнення відповідач не провів з ним розрахунку по заробітній платі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 19603, 03 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 19603, 03 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 18.11.2020 року по день ухвалення рішення суду.
В подальшому позивачем уточнені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, зокрема просить стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 51807, 54 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 18.11.2020 року по день ухвалення рішення суду.
Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі в період з 23.10.2018 року по 02.03.2020 рік. Наказом № 62/к від 02.03.2020 року позивача звільнено з підприємства за власним бажанням. В день звільнення позивач не працював, вимогу про проведення з ним розрахунку не надав, позовну заяву відповідачем отримано 14.01.2021 року. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а. с. 39−40).
Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність (а. с. 22).
Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське» в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність (а. с. 41).
Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач особа_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ТОВ «Краснолиманське» з 23.10.2018 року по 02.03.2020 рік, де працював в якості гірномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті. (а.с. 4−7).
Наказом № 62/к від 02.03.2020 р. позивача звільнено з підприємства на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. (а.с. 7).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач в день звільнення не працював, з вимогою про проведення з ним остаточного розрахунку по заробітній платі направив на підприємство 11.11.2020 року, яка була отримана останнім 17.11.2020 р. (а. с. 9−10).
Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» за № 415 від 14.01.2021 року заборгованість по заробітній платі ТОВ «Краснолиманське» перед особа_1 станом на 14.01.2021 року становить 51807, 54 грн. (сума визначена після утримань обов`язкових платежів) (а. с. 47).
Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» за № 416 від 14.01.2021 року середньоденна заробітна плата особа_1 становить 773, 51 грн (а.с. 48).
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1−5/2012.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач в день звільнення не працював, з вимогою про проведення з ним розрахунку по заробітній платі звернувся до відповідача 11.11.2020 року, яка була отримана останнім 17.11.2020 р.
За таких обставин, суд вважає, що період затримки розрахунку при звільненні слід вважати з 18.11.2020 року по день ухвалення рішення суду, тобто 04.02.2021 року.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна
плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Середньоденна заробітна плата становить: 773, 51 грн. (а. с. 32) і не спростована позивачем.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 773, 51×53 (робочі дні) = 40996, 03 грн.
Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов Трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.
За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
Оскільки сума заборгованості по заробітній платі в сумі 51807, 54 грн. визначена після утримання податків і обов`язкових платежів, суд вважає за необхідним зазначити про це в резолютивній частині рішення.
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 51807, 54 грн. (сума визначена після утримання обов`язкових платежів) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 40996, 03 грн. з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесений судовий збір у розмірі 840, 80 грн., та на користь держави судовий збір в сумі 518, 07 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 38, 115, 116, 117 КЗпП, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, —
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю « Краснолиманське» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 51807, 54 грн. (сума визначена після утримання обов`язкових платежів) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 40996, 03 грн. з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів, понесений судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю « Краснолиманське» на користь держави судовий збір в сумі 518, 07 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: особа_1, інформація_1, ІПН номер_1, проживає за адресою: адреса_1
Відповідач ТОВ «Краснолиманська», код єдрпоу 32281519, місцезнаходження: м. Родинське.

Суддя: