ТОВ "СКАТ-ЦЕНТР": невыплата зарплаты
Справа № 219/4662/19
Провадження № 2/219/292/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2020 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Погрібної Н.М.
за участю секретаря судового засідання [З.] М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін матеріали цивільної справи за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-центр» стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
02.05.2019року особа_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-центр» стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати та моральної шкоди, в якій просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки заробітної плати в розмірі 19 802, 45 грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в розмірі 1047, 67 грн., моральну шкоду в розмірі 15 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09.06.2017 року його було звільнено за згодою сторін, що підтверджується записами у трудовій книжці. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі за 1 та 2 квартали 2017 року на день звільнення становила 19 930, 44 грн. Остання виплата заборгованості фактично була виплачена позивачу лише в 4 кварталі 2017 року, то на підставі 117 КЗпП України за період з 09.06.2017року по 06.10.2017року (найближча дата 4 кварталу 2017 року, коди здійснюються виплати заробітної плати відповідач має виплати позивачеві його середній заробіток). Оскільки роботодавець допустив затримку з остаточним розрахунком при звільненні, чим порушив законні трудові права позивача, останній у відповідності до ст.117 КЗпП України має право на середній заробіток за весь час затримки з розрахунком при звільненні в сумі 19 802, 45 грн., виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 232, 97 грн. Крім того, вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати», яка складається за 1 та 2 квартал 2017 року у сумі 1047, 67 грн. Також, позивач посилається на те, що в зв`язку з порушенням з боку підприємства його прав на своєчасне отримання заробітної плати, йому була завдана моральна шкода, що полягає у душевних переживаннях, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду позивач оцінює в 15 000 000 грн.
До судового засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України - шляхом вручення судової повістки безпосередньо у суді. Позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи був належно повідомлений у встановленому законом порядку. Відзив та заперечення проти позову від відповідача не надходили, тому суд ухвалює рішення про заочний розгляд даної справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці серії номер_1 позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Скат-Центр».
09.06.2017 року трудові відносини між сторонами було припинено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП згідно наказу № 658 від 9.06.2017року, що вбачається з наявного у трудовій книжці серії номер_4 запису за порядковим номером 10.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Зі змісту ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до частини першої ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
На підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на помилковість стягнення державним виконавцем боргу із заробітної плати, проведеного 20.08.2018 року та 04.09.2018 року, оскільки таке стягнення проведено на виконання рішення суду, яке відповідачем не оскаржувалось та набуло законної сили.
День звільнення позивача, відповідно до положень п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, є останнім днем його роботи.
Отже, суд вважає, що оскільки відповідач перед позивачем мав заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивача, дана невиплата була здійснена з вини відповідача, остання виплати заборгованості була здійснена 06.10.2017 року, тому відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.06.2017 року по 06.10.2017 року.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до п. 2 р. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Згідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) розділ ІV пункт 8, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Час затримки розрахунку при звільненні з 09.06.2017 року по 06.10.2017року становить 85 робочі дні.
Таким чином розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку буде складати 19 802, 45грн. (232, 97 грн.(середньоденний заробіток) х 85 дні(кількість днів прострочення виплати заробітної плати).
Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що зазначена вище сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 19 802, 45 грн. повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Що стосується компенсації за порушення строків виплати заробітної плати суд зазначає наступне.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»
Ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до вимог ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбаченост.3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Згідно наданого позивачем розрахунку розмір компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить 1 047, 67 грн.
Оскільки такий розрахунок проведений позивачем у відповідності до вимогст.3ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та з урахуванням індексів інфляції в період невиплати заробітної плати, він приймається судом до уваги при вирішенні спору.
Підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
На підставі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Затримка виплати заробітної плати і не проведення розрахунку при звільненні є порушення законних прав позивача на отримання оплати за свою працю, яка сталась з вини підприємства.
Відсутність грошових коштів позбавляє особу на належне забезпечення своєї життєдіяльності, змінює спосіб його життя, вимагає докладати додаткові зусилля для влаштування свого побуту.
Однак, суд вважає, що позивач ні на стадії звернення до суду, ні в ході розгляду справи не довів розмір своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000, 00 грн., в зв`язку з чим, керуючись принципом співмірності і справедливості, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 5 000, 00 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує з врахуванням положень ст.141 ЦПК України, і вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-288, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» (код юридичної особи: 37716181) на користь особа_1 , інформація_1 ( ІПН номер_3 ) середній заробіток за час затримки заробітної плати в розмірі 19 802, 45 грн.; компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в розмірі 1047, 67 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» в дохід держави судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру щодо стягнення моральної шкоди у сумі 640, 33 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» на користь держави судовий збір, за позовні вимоги майнового характеру в сумі 740, 20 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Артемівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Відомості про учасників справи: Позивач - особа_1 , місце проживання якого: адреса_1 ;
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАТ-центр», місцезнаходження якого: 69006, м. Запоріжжя вул. Трегубенка, 18, код єдрпоу 37716181.
Суддя Н.М.Погрібна
Провадження № 2/219/292/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2020 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Погрібної Н.М.
за участю секретаря судового засідання [З.] М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін матеріали цивільної справи за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-центр» стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
02.05.2019року особа_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-центр» стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати та моральної шкоди, в якій просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки заробітної плати в розмірі 19 802, 45 грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в розмірі 1047, 67 грн., моральну шкоду в розмірі 15 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09.06.2017 року його було звільнено за згодою сторін, що підтверджується записами у трудовій книжці. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі за 1 та 2 квартали 2017 року на день звільнення становила 19 930, 44 грн. Остання виплата заборгованості фактично була виплачена позивачу лише в 4 кварталі 2017 року, то на підставі 117 КЗпП України за період з 09.06.2017року по 06.10.2017року (найближча дата 4 кварталу 2017 року, коди здійснюються виплати заробітної плати відповідач має виплати позивачеві його середній заробіток). Оскільки роботодавець допустив затримку з остаточним розрахунком при звільненні, чим порушив законні трудові права позивача, останній у відповідності до ст.117 КЗпП України має право на середній заробіток за весь час затримки з розрахунком при звільненні в сумі 19 802, 45 грн., виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 232, 97 грн. Крім того, вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати», яка складається за 1 та 2 квартал 2017 року у сумі 1047, 67 грн. Також, позивач посилається на те, що в зв`язку з порушенням з боку підприємства його прав на своєчасне отримання заробітної плати, йому була завдана моральна шкода, що полягає у душевних переживаннях, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду позивач оцінює в 15 000 000 грн.
До судового засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України - шляхом вручення судової повістки безпосередньо у суді. Позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи був належно повідомлений у встановленому законом порядку. Відзив та заперечення проти позову від відповідача не надходили, тому суд ухвалює рішення про заочний розгляд даної справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці серії номер_1 позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Скат-Центр».
09.06.2017 року трудові відносини між сторонами було припинено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП згідно наказу № 658 від 9.06.2017року, що вбачається з наявного у трудовій книжці серії номер_4 запису за порядковим номером 10.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Зі змісту ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до частини першої ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
На підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на помилковість стягнення державним виконавцем боргу із заробітної плати, проведеного 20.08.2018 року та 04.09.2018 року, оскільки таке стягнення проведено на виконання рішення суду, яке відповідачем не оскаржувалось та набуло законної сили.
День звільнення позивача, відповідно до положень п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, є останнім днем його роботи.
Отже, суд вважає, що оскільки відповідач перед позивачем мав заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивача, дана невиплата була здійснена з вини відповідача, остання виплати заборгованості була здійснена 06.10.2017 року, тому відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.06.2017 року по 06.10.2017 року.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до п. 2 р. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Згідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) розділ ІV пункт 8, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Час затримки розрахунку при звільненні з 09.06.2017 року по 06.10.2017року становить 85 робочі дні.
Таким чином розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку буде складати 19 802, 45грн. (232, 97 грн.(середньоденний заробіток) х 85 дні(кількість днів прострочення виплати заробітної плати).
Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що зазначена вище сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 19 802, 45 грн. повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Що стосується компенсації за порушення строків виплати заробітної плати суд зазначає наступне.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»
Ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до вимог ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбаченост.3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Згідно наданого позивачем розрахунку розмір компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить 1 047, 67 грн.
Оскільки такий розрахунок проведений позивачем у відповідності до вимогст.3ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та з урахуванням індексів інфляції в період невиплати заробітної плати, він приймається судом до уваги при вирішенні спору.
Підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
На підставі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Затримка виплати заробітної плати і не проведення розрахунку при звільненні є порушення законних прав позивача на отримання оплати за свою працю, яка сталась з вини підприємства.
Відсутність грошових коштів позбавляє особу на належне забезпечення своєї життєдіяльності, змінює спосіб його життя, вимагає докладати додаткові зусилля для влаштування свого побуту.
Однак, суд вважає, що позивач ні на стадії звернення до суду, ні в ході розгляду справи не довів розмір своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000, 00 грн., в зв`язку з чим, керуючись принципом співмірності і справедливості, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 5 000, 00 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує з врахуванням положень ст.141 ЦПК України, і вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-288, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» (код юридичної особи: 37716181) на користь особа_1 , інформація_1 ( ІПН номер_3 ) середній заробіток за час затримки заробітної плати в розмірі 19 802, 45 грн.; компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в розмірі 1047, 67 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» в дохід держави судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру щодо стягнення моральної шкоди у сумі 640, 33 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» на користь держави судовий збір, за позовні вимоги майнового характеру в сумі 740, 20 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Артемівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Відомості про учасників справи: Позивач - особа_1 , місце проживання якого: адреса_1 ;
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАТ-центр», місцезнаходження якого: 69006, м. Запоріжжя вул. Трегубенка, 18, код єдрпоу 37716181.
Суддя Н.М.Погрібна
Полезный отзыв?
(1)
Работа в Запорожье (438 отзывов) →
ТОВ "СКАТ-ЦЕНТР"
Запорожье | 24.07.2020
Производство № 2/243/111/2020 Дело № 243/7638/19 текст решения именем украины (Вводная и резолютивная части решения суда) 24 июля 2020 Славянский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего - судьи [И.] О. В., при участии секретаря судебного заседания Гакало Д. А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале судебных заседаний Славянского горрайонного суда Доне...
ТОВ "СКАТ-ЦЕНТР"
Запорожье | 24.12.2019
Производство № 2/243/2530/2019 Дело № 243/8143/19 текст решения именем украины 24 декабря 2019 Славянский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего - судьи [И.] А.В., при участии секретаря судебного заседания Гакало Д.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале судебных заседаний Славянского горрайонного суда Донецкой области (ул. Добровольского, 2, г.. Сл...
ТОВ "СКАТ-ЦЕНТР"
Запорожье | 24.12.2019
Производство № 2/243/2317/2019 Дело № 243/7139/19 текст решения именем украины 24 декабря 2019 Славянский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего - судьи [И.] А.В., при участии секретаря судебного заседания Гакало Д.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале судебных заседаний Славянского горрайонного суда Донецкой области (ул. Добровольского, 2, г.. Сл...
ТОВ "СКАТ-ЦЕНТР"
Запорожье | 24.12.2019
Производство № 2/243/2320/2019 Дело № 243/7144/19 текст решения именем украины 24 декабря 2019 Славянский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего - судьи [И.] А.В., при участии секретаря судебного заседания Гакало Д.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале судебных заседаний Славянского горрайонного суда Донецкой области (ул. Добровольского, 2, г.. Слав...
ТОВ "СКАТ-ЦЕНТР"
Запорожье | 24.12.2019
Производство № 2/243/2321/2019 Дело № 243/7145/19 текст решения именем украины 24 декабря 2019 Славянский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего - судьи [И.] О. В., при участии секретаря судебного заседания Гакало Д. А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале судебных заседаний Славянского горрайонного суда Донецкой области (ул. Добровольского, 2, г.. С...
ТОВ "СКАТ-ЦЕНТР"
Запорожье | 24.12.2019
Производство № 2/243/2532/2019 Дело № 243/8145/19 текст решения именем украины 24 декабря 2019 Славянский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего - судьи [И.] А.В., при участии секретаря судебного заседания Гакало Д. А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале судебных заседаний Славянского горрайонного суда Донецкой области (ул. Добровольского, 2, г.. Сла...