ТОВ "СРЗ": невыплата зарплаты

Дело № 266/3180/20
Производство № 2/266/689/20

решение
именем украины
16 июля 2020 г.. Мариуполь
Приморский районный суд Мариуполя Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [Ф.] В.Н.,
с участием секретаря судебного заседания Шишханов К.Р.,
рассмотрев по правилам упрощенного производства в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Мариуполе гражданскую справую по иску лицо_1 к обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взыскании морального вреда,
В С Т А Н О В И Л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ООО «СРЗ» о взыскании задолженности по заработной плате и морального вреда.
Постановлением Приморского районного суда города Мариуполя Донецкой области от 16.07.2020р. исковые требования особа_1 к ООО «СРЗ» о взыскании задолженности по заработной плате - оставлено без рассмотрения.
Истец особа_1 в обоснование заявленных требований посилався на то, что он состоит в трудовых отношениях с ответчиком с 20.11.2016р. в должности специалиста по эксплуатации и обслуживанию плавсредств. 22.04.2019 года, переведен специалистом по эксплуатации и обслуживанию плавсредств к участку плавсредств Дирекции по эксплуатации. С марта 2020 истцу начислялась, однако не выплачивалась заработная плата в полном объеме, что подтверждается расчетными листами. В марте 2020г. - задолженность на конец месяца - 17126, 62 грн., В апрнет - 27 005, 61 грн., в мае - 32 628, 77 грн. 12.06.2020 г.. Ответчиком частично выплачена заработная плата в размере 1400, 00 грн. Так что на момент составления искового заявления задолженность составляла - 31 228, 17 гривен, без учета заработной платы за июнь 2020 года. Вследствие невыплаты ему заработной платы ответчиком, было возбуждено привычный для последнего уклад жизни, это нанесло ему нравственных страданий, которые выразились в переживаниях, связанных с необходимостью обращения в суд за защитойм своего нарушенного права, потери неимущественного характера, то есть ему нанесен моральный ущерб. Он является лицом с инвалидностью 3 группы и ветераном войны, учитывая его особый физическое и психологическое состояние, необходимость в усиленном питании и периодической реабилитации, несвоевременной выплата заработной платы, привела к ухудшению его самочувствия и углублению душевных страданий, через ощущение незащищенности и невозможности обеспечить себя и свою семью самым необходимым для нормального существованийния. По его содержании находятся двое несовершеннолетних детей: дочь-особа_4 2006 г.р., и сын жены, проживающий в семье истца - особа_2 - 2003 года рождения, что подтверждается свидетельствами о рождении детей и заключении брака. Ощущение безнадежности и невозможности содержать свою семью, поставили его в затруднительное материальное положение, еще в большей степени нанесло душевных страданий и ощущения незащищенности. Итак, в результате незаконных действий ответчика, он понес моральные страдания, которые выразились в неполучении средств на проживание в течение определенного периода, обусловило изменение образа жизни, необходимости приложения дополнительных усилий для удержания себя и своей семьи, унизило его. С учетом размера невыплаченных ответчиком сумм заработной платы, продолжительности невыплаты - размер причиненных нравственных страданий, истец оценивает в 10 000, 00 гривен, которые просит взыскать с ответчика в его пользу.
Постановлением Приморского районного суда г.. Мариуполя Донецкой области от 24 июня 2020года открыто производство по делу по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взыскании задолженности по заработной плате и морального вреда.
09.07.2020р. представитель ответчика, генеральный директор ООО «СРЗ» особа_5., предоставил суду отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что на предприятии ООО «СРЗ» возникли трудности с соблюдением сроков выплаты заработной платы с начала 2019 по разным причинам. особа_1 по состоянию на 03.07.2020 была полностью погашена задолженностиость по заработной плате в сумме 29666, 58грн. О взыскании морального вреда, считают, что истец не подтвердил факт причинения ответчиком нравственных или физических страданий, в связи с чем считает исковые требования необоснованными и не подлежащими удовлетворению судом.
10.07.2020р. представитель истца лицо_3, действующая на основании ордера, предоставила в суд заявление, в котором исковые требования в части взыскания морального вреда поддержала, иск просила удовлетворить, дело рассмотреть в его отсутствиеи.
Постановлением Приморского районного суда города Мариуполя Донецкой области от 16.07.2020р. исковые требования особа_1 к ООО «СРЗ» о взыскании задолженности по заработной плате - оставлено без рассмотрения.
Суд, проверив материалы дела доказательствами, которыми они обосновывают свои требования и доводы, считает, что иск лицо_1 подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не нижеопределена законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
В соответствии со ст. ст. 115, 116 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичнойпрофсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
При увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день свильнення. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Судом установлено, что особа_1 с 20.11.2016р. работает у ответчика в должности специалиста по эксплуатации и обслуживанию плавсредств. С 22.04.2019 года, переведен специалистом по эксплуатации и обслуживанию плавсредств к участку плавсредств Дирекции по эксплуатации, что подтверждается трудовой книжкой истца (л.д. 5-6).
Согласно расчетным листам общества с ограниченной ответственностью «СРЗ» за март 2020 - май 2020 - в предприятия в отношении особа_1 имеющийся долг по заработной плате, который по состоянию на конец месяца составляет 32628, 77грн. (А 9-10).
Согласно бухгалтерской справке ООО «СРЗ» № 62003 / 10010-11-1066 от 06.07.2020р., По состоянию на дату составления справки по данным бухгалтерского учета ООО «СРЗ» задолженность по выплате заработной платы работнику особа_1 НЕ учитывается. Погашение задолженности по выплате заработной платы особа_1 был проведен согласно платежного поручения №4224 от 03.07.2020р., На общую сумму 29 666, 58 грн.
Таким образом, суд приходит к выводу, что у истца с ООО «СРЗ» возникли трудовые отношения, что подтверждается, в частности, записями в трудовой книжке истца, и присутствовалазадолженность по заработной плате с марта 2020 года, которая была уплачена 03.07.2020р. в общей сумме 29 666, 58 грн.
Согласно удостоверению, выданному Департаментом соцзащиты населения Мариупольского городского совета серии номер_4 24.10.2019р., особа_1 является лицом с инвалидностью 3 группы и имеет право на льготы, установленные законодательством Украины для ветеранов войны - лиц с инвалидностью вследствие войны (а 8) .
Соответствии с индивидуальной программой реабилитации инвалида № 987 от 23.10.2019р. областноймедико-социальной экспертной комиссии №2 г.. Мариуполь, особа_1, инвалиду III группы предназначены реабилитационные мероприятия.
Согласно свидетельству о рождении серии номер_2, выданным 15.01.2007р. исполкомом Саханское сельского совета Новоазовского района Донецкой области отцом особа_4, информация_1, указано особа_1 (л.д. 17).
В соответствии со ст. 237-1 КЗоТ Украины возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных правпривели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
В п. 13 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 31 марта 1995 года № 4 «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» разъяснено, что судам необходимо учитывать, что согласно ст. 237-1 КЗоТ Украины при наличии нарушения прав работника в сфере трудовых отношений (незаконного увольнения или перевода, невыплаты належних ему денежных сумм, выполнения работ в опасных для жизни и здоровья условиях и т.п.), которое привело к его нравственных страданий, потери нормальных жизненных связей или требует от него дополнительных усилий для организации своей жизни, обязанность по возмещению морального ( неимущественного) вреда возлагается на собственника или уполномоченный им орган независимо от формы собственности, вида деятельности или отраслевой принадлежности.
По п. 8 указанного постановления размер возмещения морального (неимущественного) вреда суд выустанавливающее зависимости от характера и объема страданий (физических, душевных, психических и т.д.), которые понес истец, характера неимущественных потерь (их продолжительности, возможности восстановления и т.п.) и с учетом других обстоятельств. В частности, учитываются состояние здоровья потерпевшего, тяжесть вынужденных изменений в его жизненных и производственных отношениях, степень снижения престижа, деловой репутации, время и усилия, необходимые для восстановления предыдущего состояния, добровольное - по собственной инициативе или по обращению потерпевшегоопровержения информации редакцией средства массовой информации. При этом суд должен исходить из принципов разумности, взвешенности и справедливости.
Поскольку судом установлено, что ответчик нарушил право истца на получение своевременной выплаты заработной платы в течение пяти месяцев, чем нанес последнему моральный вред, который является инвалидом III группы, нуждается в реабилитации, имеет на иждивении несовершеннолетнего ребенка, суд считает необходимым с учетом приведенного обоснование причиненного ущерба, размИру невыплаченной заработной платы и срока невыплаты исковые требования -задовольниты частично исковые требования с учетом принципа справедливости и разумности, предусмотренного ст. 23 ГК Украины, и взыскать с ответчика в пользу истца в возмещение морального вреда 2000, 00 грн.
Согласно ч. 6 ст. 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально услышитной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Согласно ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» от уплаты судебного сбора освобождаются истцы за подачу исков о взыскании заработной платы.
Учитывая, что исковые требования удовлетворены судом, с ответчика в доходгосударства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840 грн. 80 коп.
На основании изложенного и руководствуясь ст.ст. 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 430 ГПК Украины, суд
решил:
Исковое заявление особа_1 к обществу с ограниченной ответственностью «СРЗ» о взыскании морального вреда - удовлетворить частично.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СРЗ» (юридический адрес: 87510, г. Мариуполь, пр.. Адмирала Лунина, д. 2, егрпоу 32183383) в пользу особа_1 информация_2, (рнокпп номер_3, местне проживания: адрес_1) моральный вред в размере 2000 (две тысячи) рублей. 00коп.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СРЗ» (юридический адрес: 87510, г. Мариуполь, пр.. Адмирала Лунина, д. 2, егрпоу 32183383) судебный сбор в доход государства в размере 840 (восемьсот сорок) рублей 80 копеек.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решениея, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного рассмотрения.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения путем подачи апелляционной жалобы в Донецкий апелляционный суд.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае расду дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 ГПК Украины.
Дата составления полного судебного решения - 16.07.2020 года.

Судья [Ф.] В. М.

Сведения об участниках дела:
особа_1, информация_2, рнокпп номер_3 адреса_1
Общество с ограниченной ответственностью «срз», юридический адрес: 87510, г. Мариуполь, пр.. Адмирала Лунина, д. 2, егрпоу 32183383

судья[Ф] В. М.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 266/3180/20
Провадження № 2/266/689/20

рішення
іменем україни
16 липня 2020 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Федотової В.М.,
за участі секретаря судового засідання Шишханової К.Р.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.
Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16.07.2020р. позовні вимоги особа_1 до ТОВ «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишено без розгляду.
Позивач особа_1 в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 20.11.2016р. на посаді фахівця з експлуатації та обслуговування плавзасобів. 22.04.2019 року, переведений фахівцем з експлуатації та обслуговування плавзасобів до дільниці плавзасобів Дирекції з експлуатації. З березня 2020 року позивачу нараховувалась, однак не виплачувалась заробітна плата, в повному обсязі, що підтверджується розрахунковими листами. В березні 2020р. - заборгованість на кінець місяця - 17126, 62 грн., в квітні - 27 005, 61 грн., в травні - 32 628, 77 грн. 12.06.2020 р. відповідачем частково сплачено заробітну плату в розмірі 1400, 00 грн. Отже на момент складення позовної заяви заборгованість становила - 31 228, 17 гривень, без врахування заробітної плати за червень 2020 року. Внаслідок невиплати йому заробітної плати відповідачем, було порушено звичний для останнього уклад життя, це завдало йому моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, втрати немайнового характеру, тобто йому завдано моральну шкоду. Він є особою з інвалідністю 3 групи та ветераном війни, враховуючи його особливий фізичний та психологічний стан, необхідність в посиленому харчуванні та періодичній реабілітації, не своєчасна виплата заробітної плати, призвела до погіршення його самопочуття та поглибленню душевних страждань, через відчуття незахищеності та неможливості забезпечити себе та свою сім`ю найнеобхіднішим для нормального існування. На його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей: донька-особа_4 2006 р.н, та син дружини, який проживає в сім`ї позивача - особа_2 - 2003 року народження, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей та укладення шлюбу. Відчуття безнадії та неможливості утримувати свою сім`ю, поставили його у скрутне матеріальне становище, що ще в більшій мірі завдало душевних страждань та відчуття незахищеності. Отже, в результаті незаконних дій відповідача, він поніс моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, принизило його. З урахування розміру невиплачених відповідачем сум заробітної плати , тривалості невиплати - розмір завданих моральних страждань, позивач оцінює в 10 000, 00 гривень, які просить стягнути з відповідача на його користь.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 червня 2020 року відкрито провадження по справі за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.
09.07.2020р. представник відповідача, генеральний директор ТОВ «СРЗ» особа_5., надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підприємстві ТОВ «СРЗ» виникли труднощі із дотриманням строків виплати заробітної плати з початку 2019 року з різних причин. особа_1 станом на 03.07.2020 була повністю погашена заборгованість по заробітній платі у сумі 29666, 58грн. Щодо стягнення моральної шкоди, вважають, що позивач не підтвердив факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
10.07.2020р. представник позивача особа_3 , яка діє на підставі ордеру, надала до суду заяву, якою позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підтримала, позов просила задовольнити, справу розглянути за її відсутності.
Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16.07.2020р. позовні вимоги особа_1 до ТОВ «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишено без розгляду.
Суд, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що позов особа_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що особа_1 з 20.11.2016р. працює у відповідача на посаді фахівця з експлуатації та обслуговування плавзасобів. З 22.04.2019 року, переведений фахівцем з експлуатації та обслуговування плавзасобів до дільниці плавзасобів Дирекції з експлуатації, що підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с. 5-6).
Згідно з розрахунковими листами товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» за березень 2020 року - травень 2020 року - у підприємства відносно особа_1 наявний борг по заробітній платі, який станом на кінець місяця становить 32628, 77грн. (а.с. 9-10).
Згідно з бухгалтерською довідкою ТОВ «СРЗ» № 62003/10010-11-1066 від 06.07.2020р., станом на дату складання довідки за даними бухгалтерського обліку ТОВ «СРЗ» заборгованість із виплати заробітної плати працівнику особа_1 не обліковується. Погашення заборгованості із виплати заробітної плати особа_1 було проведено згідно платіжного доручення №4224 від 03.07.2020р., на загальну суму 29 666, 58 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача з ТОВ «СРЗ» виникли трудові відносини, що підтверджується, зокрема, записами у трудовій книжці позивача, та була наявна заборгованість по заробітній платі з березня 2020 року, яку було сплачено 03.07.2020р. у загальній сумі 29 666, 58 грн.
Згідно з посвідченням, виданим Департаментом соцзахисту населення Маріупольської міської ради серії номер_4 24.10.2019р., особа_1 є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни (а.с. 8).
Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда № 987 від 23.10.2019р. Обласної медико-соціальної експертної комісії №2 м. Маріуполь, особа_1 , інваліду ІІІ групи призначені реабілітаційні заходи.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії номер_2 , виданим 15.01.2007р. виконкомом Саханської сільської ради Новоазовського району Донецької області батьком особа_4 , інформація_1 , зазначено особа_1 (а.с. 17).
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
За п. 8 вказаної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оскільки судом встановлено, що відповідач порушив право позивача на отримання своєчасної виплати заробітної плати на протязі п`яти місяців, чим спричинив останньому моральну шкоду, який є інвалідом ІІІ групи, потребує реабілітації, має на утриманні неповнолітню дитину, тому суд вважає необхідним з урахуванням наведеного обґрунтування спричиненої шкоди, розміру невиплаченої заробітної плати та строку невиплати позовні вимоги -задовольнити частково позовні вимоги з урахуванням принципу справедливості та розумності, передбаченого ст. 23 ЦК України, і стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2000, 00 грн.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 430 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «срз»( юридична адреса: 87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, єдрпоу 32183383) на користь особа_1 інформація_2 , (рнокпп номер_3 , місце проживання: адреса_1 ) моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» ( юридична адреса: 87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, єдрпоу 32183383) судовий збір в доход держави у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного судового рішення - 16.07.2020 року.

Суддя [Ф.] В. М.

Відомості щодо учасників справи:
особа_1 , інформація_2 , рнокпп номер_3 , адреса_1
Товариство з обмеженою відповідальністю «срз», юридична адреса: 87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, єдрпоу 32183383

Суддя [Ф.] В. М.