ТОВ "ТБ "АЗОВМАШПРОМ": невыплата зарплаты

264/4551/21
2/264/1234/2021

Р И Ш Е Н Н Я
именем украины
(заочное)

"13" декабря 2021 г. Ильичевский районный суд г. Мариуполя Донецкой области под председательством судьи [М.] Ю. А., с участием секретаря судебного заседания Сытник А.С., рассмотрел в открытом судебном заседании гражданское дело № 264/4551/21 по иску лицо_1 , в интересах которого действует лицо_2 , в Общество с ограниченной ответственностью «Торговый дом «Азовмашпром» о взыскании среднего заработка за время задержки расчетовунка при освобождении и моральном вреде, -

В С Т А Н О В И В:

В июле 2021 года истец через своего представителя особа_2 обратился в суд с иском к Обществу с ограниченной ответственностью «Торговый дом «Азовмашпром» (далее - ООО «ТВ «Азовмашпром»), в котором просит взыскать с ответчика задолженность по заработной плате за период 2 года по ноябрь 2020 в сумме 34 905 грн. 59 коп., средний заработок за время задержки окончательного расчета при увольнении в сумме 27 578 грн. 42 коп. и моральный вред на сумму 10 000 грн.
Иск обосновывает тем, что он состоял в трудовых отношениях с ответчиком с 07 октября 2019, а именно работал в должности газорезчика. 04 января 2021 года был уволен по собственному желанию ст. 36 КЗоТ Украины. Однако истец не получал заработную плату за проделанную работу, и сумма задолженности составляет 34 905, 59 грн., при увольнении истца заработная плата выплачена не была, ответчик не провел с ним полного расчета, как это передвиден статьей 116 КЗоТ Украины. Кроме основной суммы задолженности, истец просит суд взыскать средний заработок за время задержки окончательного расчета при увольнении за период с 04.01.2021 по дату принятия судебного решения, то есть 54 464, 97. Просил суд иск удовлетворить.
Кроме того, истец указывает, что действиями ответчика, которые заключаются в невыплате заработной платы в период его работы на предприятии, не проведении расчета при увольнении, ему причинен и моральный ущерб, который он оценюесть в 10000 грн.
По постановлению Ильичевского районного суда города Мариуполя Донецкой области от 06 июля 2021 открыто общее исковое производство по делу. Ответчик в установленный судом срок отзыв на иск не подал.
В судебное заседание истец и его представитель не явился, подал заявление о рассмотрении дела без участия, в котором указал, что исковые требования поддерживает и не возражает против заочного рассмотрения дела.
Ответчик в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела поизвестен раньше времени и должным образом.
Суд принимает решение при заочном рассмотрении дела, отвечающего требованиям статьи 280 ГПК Украины.
Согласно части 2 статьи 247 ГПК Украины, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не производилось.
Суд, исследовав доводы истца, изложенные в письменных заявлениях, и оценив доказательства, представленные в дела, установил следующие обстоятельства и соответствующие им правоотношения.
Правовые основы и гарантии осуществления гражданами Украины право распоряжаться своими способностями к производительному и творческому труду закреплено Кодексом законов о труде Украины.
Кодекс законов о труде Украины регулирует трудовые отношения всех работников, способствуя росту производительности труда, улучшению качества работы, повышению эффективности общественного производства и подъему на этой основе материального и культурного уровня жизни трудящихся, укреплению трудовой дисциплины и постепенному превращению труда на благо общества в первую жизненнуюпотребность каждого трудоспособного человека (статья 1 Кодекса законов о труде Украины).
Как установлено материалами дела, лицо_1 работал в Обществе с ограниченной ответственностью «Торговый дом «Азовашпром» с 07 октября 2019 года в должности газорезчика, что подтверждается копией трудовой книжки истца и справкой ООО «ТВ «Азовмашпром».
Согласно записи в трудовой книжке истца на основании приказа ООО «ТВ «Азовмашпром» от 04.01.2021 года № 6, особа_1 04 января 2021 уволено по собственному бежением на основании ст. 36 КЗоТ Украины.
Как усматривается из справки ООО «ТВ «Азовмашпром» о размере начисленной и не выплаченной заработной платы на имя особа_1, общая сумма задолженности за период с 07.10.2019 года по 01.01.2021 составляет 34 905, 59 грн.
Так, согласно положениям статьи 43 Конституции Украины и статьи 2 Кодекса законов о труде Украины, каждый имеет право на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно согласовывает.ься. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату, не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Статьей 94 Кодекса законов о труде Украины определено, что заработная плата – это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно части 1 статьи 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право наоплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора из заключенного Трудового договора.
Согласно статье 115 КЗоТ Украины, статье 24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом (а в случае отсутствуетсти таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который производится выплата. При этом по личному письменному согласию работника выплата заработной платы может производиться через учреждения банков, почтовыми переводами на указанный ими счет (адрес) с обязательной оплатой этих услуг за счет работодателя.
В ви в соответствии с требованиями статьи 34 Закона Украины «Об оплате труда», а также ст. ст. 1-3 Закона Украины "О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты" предусмотрена компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, исчисляемой с учетом индекса инфляции в период невыплаты.
Учитывая указанные нормы действующего законодательства, регулирующего данный вид правоотношений, возникшего между сторонами, и не исполнениения ответчиком обязанности относительно своевременной выплаты заработной платы, суд считает, что требования истца о взыскании задолженности по заработной плате обоснованными, и взысканию с ответчика в пользу истца подлежит сумма задолженности с начисленной, однако невыплаченной заработной платы в размере 39 5 . При этом ни наличие задолженности по выплате заработной платы, ни ее размер ответчик не оспаривал.
Согласно части 1 статьи 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственнойка или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Судом установлено, что при увольнении истца с его работы не были проведены все расчеты.
Конституционный Суд Украины в решении от 22 февраля 2012 г. № 4-рп/2012 относительно официального толкования положенийь статьи 233 КЗоТ Украины во взаимосвязи с положениями статей 117, ст. 237 настоящего кодекса разъяснил, что по статье 47 КЗоТ Украины работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, а именно в день увольнения или не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о проведении расчета. Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органарасчета с работником в указанные сроки является основанием ответственности, предусмотренной статьей117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно Порядку исчисления средней заработной платы утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины №100 от 08.02.1995 года в других случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяцапредшествующие события, с которым связана соответствующая выплата.
Начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднего (часового) заработка на число рабочих дней/часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (калэндарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством – на число календарных дней за этот период.
Как следует из расчета, предоставленного истцом в исковом заявлении, среднедневная заработная плата истца составляет 229, 81 грн.
Истецом заявлено к взыскания сумму среднего заработка за время задержки расчета по день принятия решения.
Срок задержки выплаты заработной платы за период с 04.01.2021 года по 13.12.2021 включительно составляет 237 рабочих дней, а именно: январь 2021 года (18 рабочих дней) + февраль 2021 года (20 рабочих дней) + март 2021 года (22 рабочих дня) + апрель 2021 года (22 рабочих дня) + май 2021 года (18 рабочих дней) ) + июнь 2021 года (20 рабочих дней) + июль 2021 года (22 рабочих дней) + август 2021 года (22 рабочих дня) + сентябрь 2021 года (22 рабочих дня) + октябрь 2021 года (20 рабочих дней) + ноябрь 2021 года (22 рабочих дня) + декабрь 2021 года (9 рабочих дней) а потому общий размер среднего заработка за все время задержки расчета составляет: 237 х 229, 81 грн. = 54 464, 97 грн., который также подлежит взысканию в пользу истца.
Решая исковые требования по части взыскания морального вреда, суд исходит из следующего.
Согласно статье 237-1 Кодекса законов о труде Украины, возмещение собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушения его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требують от него дополнительные усилия для организации своей жизни.
В соответствии с пунктом 3 Постановления Пленума Верховного Суда Украины № 4 «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) ущерба» от 31 марта 1995 года, под моральным ущербом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Суд считает, что в результате задержки выплатызаработной платы при увольнении истец понес моральные страдания, выразившиеся в неполучении средств на проживание в течение определенного периода, что обусловило изменение образа жизни, необходимости приложения дополнительных усилий для содержания себя и своей семьи, признаваемой судом моральным вредом, подлежащим удовлетворению учет размера невыплаченных ответчиком сумм, размера и продолжительности причиненных моральных страданий.
Учитывая характер и объем душевных и психических страданий, которые испытали позывыач, характер неимущественных потерь, тяжесть вынужденных изменений в его жизни, и ввиду положения Постановления Пленума Верховного суда Украины № 4 от 31 марта 1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) ущерба», суд пришел к выводу, что исковые требования особа_1 о взыскании морального вреда, с учетом установленных судом обстоятельств дела, исходя из основ разумности, взвешенности и справедливости, подлежат удовлетворению в размере 2 000 грн. 00 коп.
Соответственнов пункт 1 части 1 статьи 430 ГПК Украины суд допускает немедленное исполнение решений по делам о присуждении работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
В соответствии с требованиями части 2 статьи 141 ГПК Украины стороне, в пользу которой принято решение, суд присуждает понесенные ею и документально подтвержденные судебные издержки.
Также, от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются истцы по делам об удержании зарабочей платы и восстановление на работе (пункт 1 части 1 статьи 5 Закона Украины «О судебном сборе»), а потому с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор за исковое требование о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 908, 00 грн., по требованию об удержании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в сумме 908, 00 грн., по требованию об удержании морального ущерба 181 грн. 60 коп., то есть с ответчика в доход государства подлежит взысканию судебный сбор всегов сумме 1 997 грн. 60 коп.
Руководствуясь статьями 4, 5, 11-13, 81, 141, 265, 274-279 ГПК Украины, статьями 94, 115, 117 Кодекса законов о труде Украины суд,

В И Р И Ш И В:

Иск лицо_1 , в интересах которого действует лицо_2 , в Общество с ограниченной ответственностью «Торговый дом «Азовмашпром» об удержании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и морального ущерба – удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченным ответомальностью «Торговый дом «Азовмашпром» (код егрпоу 38349378, юридический адрес: 87523, Донецкая область, город Мариуполь, ул. Монтажная, 5) в пользу особа_1 ( информация_1 , рнокпп номер_1 , но не зарегистрирован выплаченной заработной плате за период с 07.10.2019 года по 04.01.2021 года в размере 34905 (тридцать четыре тысячи девятьсот пять гривен) грн. 59 коп.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Торговый дом«Азовмашпром» (код егрпоу 38349378, юридический адрес: 87523, Донецкая область, город Мариуполь, ул. Монтажная, 5) в пользу особа_1 ( информация_1 , рнокпп номер_1 , зарегистрированный по адресу: адрес_1 с 04.01.2021 года по 13.12.2021 года включительно в размере 54 464 (пятьдесят четыре тысячи четыреста шестьдесят четыре) грн. 97 коп.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Торговый дом «Азовмашпром» (код окрпоу 38349378, юридический адрес: 87523, Донецкая область, город Мариуполь, ул. Монтажная, 5) в пользу лицо_1 ( информация_1 , рнокпп номер_1 , зарегистрированный по адресу: адрес_1 ) моральный ущерб на сумму 2 000 (две тысячи) грн. 00 коп.
В другой части исковых требований – отказать.
Решение суда допустить к немедленному исполнению по части взыскания заработной платы, но не более чем за один месяц.
взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Торговый дом «Азовмашпром» (код егрпоу 38349378, юридический адрес: 87523, Донецкая область, город Мариуполь, ул. Монтажная, 5) в доход государства судебный сбор в размере 2360 (две тысячи триста шестьдесят) грн. 80 коп.
Заочное решение может быть пересмотрено принятым судом по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение 30 дней со дня его оглашения.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день его провозглашения, имеет право на возобновление пропущенного срокана представление заявления о его пересмотре – если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок подачи заявления о пересмотре заочного решения может быть возобновлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в Донецкий апелляционный суд.
Апелляционная жалоба по решению суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение установленных сроков, неподанные заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.

Полное судебное решение было составлено 13 декабря 2021 года.


Судья: Ю. А. [М.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


264/4551/21
2/264/1234/2021

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
(заочне)

"13" грудня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., за участю секретаря судового засідання Ситнік О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 264/4551/21 за позовом особа_1 , в інтересах якого діє особа_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року позивач через свого представника особа_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» (надалі - ТОВ «ТБ «Азовмашпром»), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період березень 2020 року по листопад 2020 року в сумі 34 905 грн. 59 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 27 578 грн. 42 коп. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Позов обгрунтовує тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем з 07 жовтня 2019 року, а саме працював на посаді газорізальника. 04 січня 2021 року був звільнений за власним бажанням ст. 36 КЗпП України. Однак позивач не отримував заробітну плату за виконану роботу, та сума заборгованості становить 34 905, 59 грн., при звільненні позивача заробітна плата виплачена не була, відповідач не провів з ним повного розрахунку, як це передбачено статтею 116 КЗпП України. Крім основної суми заборгованості, позивач просить суд стягнути середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 04.01.2021 року по дату ухвалення судового рішення, тобто 54 464, 97. Просить суд позов задовольнити.
Крім того, позивач вказує, що діями відповідача, які полягають у невиплаті заробітної плати у період його роботи на підприємстві, не проведенні розрахунку при звільненні, йому завдано і моральної шкоди, яку він оцінює у 10 000 грн.
Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
У судове засідання позивач та його представник не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у письмових заявах, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).
Як встановлено матеріалами справи, особа_1 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовашпром» з 07 жовтня 2019 року на посаді газорізальника, що підтверджується копією трудової книжки позивача та довідкою ТОВ "ТБ «Азовмашпром».
Згідно запису в трудовій книжці позивача на підставі наказу ТОВ «ТБ «Азовмашпром» від 04.01.2021 року № 6, особа_1 04 січня 2021 року звільнено за власним бажанням на підставі ст. 36 КЗпП України.
Як вбачається із довідки ТОВ «ТБ «Азовмашпром» про розмір нарахованої та не виплаченої заробітної плати на ім`я особа_1 , загальна сума заборгованості за період з 07.10.2019 року по 01.01.2021 року становить 34 905, 59 грн..
Так, відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 2 Кодексу законів про працю України, кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. При цьому, за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
У відповідності до вимог статті 34 Закону України «Про оплату праці», а також ст. ст. 1-3 Закону Україні «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачена компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, яка обчислюється з урахуванням індексу інфляції в період невиплати.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства, який регулює даний вид правовідносин, що виник між сторонами, і не виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної виплати заробітної плати, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості із нарахованої, проте невиплаченої заробітної плати у розмірі 34 905, 59 грн. При цьому, ні наявність заборгованості з виплати заробітної плати, ні її розмір відповідач не оспорював.
Згідно з частиною 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що при звільненні позивача з роботи з ним не були проведені всі розрахунки.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, ст. 237 цього кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.
Як вбачається із розрахунку, який наданий позивачем у позовній заяві, середньоденна заробітна плата позивача становить 229, 81 грн.
Позивачем заявлено до стягнення суму середнього заробітку за час затримки розрахунку по день ухвалення рішення.
Термін затримки виплати заробітної плати за період з 04.01.2021 року по 13.12.2021 року включно складає 237 робочих дні, а саме: січень 2021 року (18 робочих дні) + лютий 2021 року (20 робочих днів) + березень 2021 року (22 робочих дні) + квітень 2021 року (22 робочих дні) + травень 2021 року (18 робочих дні) + червень 2021 року (20 робочих днів) + липень 2021 року (22 робочих днів) + серпень 2021 року (22 робочих дні) + вересень 2021 року (22 робочих дні) + жовтень 2021 року (20 робочих дні) + листопад 2021 року (22 робочих дні) + грудень 2021 року (9 робочих днів) а тому загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку складає: 237 х 229, 81 грн. = 54 464, 97 грн., який також підлягає стягненню на користь позивача.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Згідно статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Суд вважає, що в результаті затримки виплати заробітної плати при звільненні позивач поніс моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню з урахування розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та тривалості завданих моральних страждань.
Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги особа_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню в розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до вимог частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Також, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 908, 00 грн., за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 908, 00 грн., за вимогу про стягнення моральної шкоди 181 грн. 60 коп., тобто з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір всього в сумі 1 997 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 4, 5, 11-13, 81, 141, 265, 274-279 ЦПК України, статтями 94, 115, 117 Кодексу законів про працю України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов особа_1 , в інтересах якого діє особа_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» (код єдрпоу 38349378, юридична адреса: 87523, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Монтажна, 5) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , зареєстрований за адресою: адреса_1 ) заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 07.10.2019 року по 04.01.2021 року у розмірі 34 905 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ять гривень) грн. 59 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» (код єдрпоу 38349378, юридична адреса: 87523, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Монтажна, 5) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , зареєстрований за адресою: адреса_1 ) середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 04.01.2021 року по 13.12.2021 року включно у розмірі 54 464 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 97 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» (код єдрпоу 38349378, юридична адреса: 87523, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Монтажна, 5) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , зареєстрований за адресою: адреса_1 ) моральну шкоду в сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Азовмашпром» (код єдрпоу 38349378, юридична адреса: 87523, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Монтажна, 5) в дохід держави судовий збір у розмірі 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Донецького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2021 року.


Суддя: Ю. О. Матвєєва