ТОВ "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД": невыплата зарплаты

Дзержинский районный суд города Кривого Рога
днепропетровской области
Дело № 210/4308/20
Производство № 2/210/1815/20
Р Е Ш Е Н И Е 
именем Украины
«17» сентября 2020
Дзержинский районный суд. Кривого Рога Днепропетровской области в составе председательствующего судьи [С.] В. Е., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Укрмонтажспецбуд «о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, и среднего заработка за время задержки расчета,

В:
В производстве судьи находится вышеуказанная исковое заявление.
В обоснование исковых требований истец указывает, что с 11.05.2018 года по 13.02.2020 год истец работал на предприятии ответчика.
Долг ответчика по выплате заработной платы по состоянию на момент освобождения, февраль 2020 года, составляет 53 421, 83 грн.
Поскольку истец до настоящего времени не получил полногорасчета по выплате заработной платы, считает, что ответчик также должен уплатить средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 14.02.2020 года по день подачи искового заявления в суд, то есть по 21.07.2020 года в размере 48222, 90 грн.
В судебное заседание стороны не вызывались.
Ответчик неоднократно сообщалось судом о пребывании в производстве указанного дела, в связи с чем ему было разъяснено право на подачу отзыва на исковое заявление, порядок подачи ходатайствао рассмотрении дела с вызовом сторон.
В соответствии со ст. 247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического записи не производится.
Согласно ч. 5 ст. 279 ГПК Украины, суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалами, при отсутствии ходатайства любой из сторон о другом.
Ходатайство участников производства в суд о рассмотрении дела с вызовом сторон в судебное заседание не поступало.
Суд, изучив материалы дела, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Так, из письменных материалов дела судом установлено, что Приказом № 151-к от 11.05.2018 года истец был принят на работу водителем автотранспортных средств в ООО «Укрмонтажспецбуд»; приказом № 686- к от 13.02.2020 года наосновании ст. 38 КЗоТ Украины был уволен по собственному желанию (а 6−7).
Долг ответчика по выплате заработной платы по состоянию на момент освобождения, февраль 2020 года, составляет 53 421, 83 грн. (А 4).
Согласно ст.4ЦПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
В соответствии со ст. 43Конституции Украины государство создает условия для полного осуществления гражданами правана труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями.
Согласно ст. 7 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, ратифицированного Указом Президиума Верховного Совета Украинской РСР№ 2148-VIIIвид 19.10.1973 г.., Государства, участвующие в настоящем Пакте государства признают право каждого на справедливые и благоприятные условия труда.
Статьей 1 Закона Украины «Об оплате труда» определено, что заработная плата это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ст.115КЗпП Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективоморганом, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Нормами ст.47 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины.
Согласно ст.116КЗпП Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Статьей 233 КЗоТ Украины определено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Статьей 1 Протокола о сащита прав человека и основных свобод, закреплено, что каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
В понимании Европейского Суда по правам человека мирное владение своим имуществом включает не только «классическое» право собственности, рассматривается в Украине, но и, к примеру, выплаты по трудовому договору и прочих выплати.
У суда отсутствуют какие-либо сведения о погашении задолженности перед истцом по заработной плате по состоянию на момент вынесения решения.
Поскольку истец до настоящего времени не получил полного расчета по выплате заработной платы, с ответчика также следует взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 14.02.2020 года по день подачи искового заявления в суд (как заявлено в просительной части иска), то есть по 21.07.2020 года из следующего расчета:
сумма нарахованои истцу заработной платы за два месяца предшествующих увольнению:
декабрь 2019 — 6815 грн .;
-сичень 2020 — 5898, 25 грн.
Итого — 12713, 25 грн.
Количество рабочих дней (за декабрь 2019, январь 2020):
 — декабрь 2019 -19 дней.
Количество рабочих дней за время задержки выплаты — 110 рабочих дней.
Средний заработок за время задержки выплаты заработной платы при увольнении за указанный период: 438, 39 грн. х 110 рабочий день = 48222, 90 грн.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в г.азу невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
П. 20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 г.. № 13 «О практике применения судами законодательства по оплате труда» предусмотрено, что установив при рассмотрениии дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе — на следующий день после пред `явление ним работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения рения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственность.
Аналогичная правовая позиция Верховного Суда Украины содержится в постановлениях от 24.10.2011 г.. По делу № 6−39 ЦС 11, от 21.11.2011 г.. По делу № 6−60 ЦС 11, от 03.07.2013 г.. По делу № 6- 60 цС 13 от 20.11.2013 г. по делу № 6−114 цС 13 от 05.10.2016 г. по делу № 6−2405 цс15, от 13.03.2017 г.. по делу № 6−259цс17.
Принимая во внимание указанные полония законодательства и факт неосуществления с истцом окончательного расчета при увольнении на момент принятия данного решения, истец имеет право на взыскание с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении за указанный истцом период.
При расчете среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, суд руководствуется следующим.
Согласно ч. 1 ст. 27 Закона Украины «Об оплате труда» порядок исчисления средней заработной платы работника в случаях, пепредусмотренном законодательством, устанавливается Кабинетом Министров Украины.
Формула для определения среднего заработка за время задержки расчета при увольнении предусмотрена в п 2, 8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 г.. № 100, и является следующей: размер среднедневной заработной платы умноженный на количество рабочих дней задержки расчета. Среднедневная заработная плата определяется так: сумма зарплаты за 2 месяца, передують события, с которым связано выплата, деленная на количество отработанных рабочих дней за 2 месяца, предшествующих событию, с которым связана выплата.
Абз. 1 п. 8 Порядка №100 установлено, что начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. срединьоденна (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — на число календарных дней за этот период. (Пункт 8 с изменениями, внесенными согласно Постановлению КМ №1398 от 30.07.1999 года).
По вышеизложенных обстоятельств, суд соглашается с расчетом истца и считает доказанной исковое требование о взысканиисреднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период с 14.02.2020 года по 21.07.2020 года в размере 48222, 90 грн.
В понимании ст. 141 ГПК Украины, судебные расходы в виде государственной пошлины следует компенсировать с ответчика в доход государства.
Согласно ч.1 ст. 430 ГПК Украины суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания заработной платы за один месяц.
Руководствуясь ст. ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗоТ Украины, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 273, 274, 430 ГПК Украины, суд —
принял:
Исковое заявление особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Укрмонтажспецбуд» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, и среднего заработка за время задержки расчета — удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «укрмонтажспецстрой» (код егрпоу 40376547, адрес 50006, г.. Кривой Рог, ул. Ландау, д. 2Г) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1, задолженность по начисленной, но невыплаченной заработной платы в размере 53421, 83 грн. (Пятьдесят три тысячи четыреста двадцать один гривна восемьдесят три копеек).
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «укрмонтажспецстрой» (код егрпоу 40376547, адрес 50006, г.. Кривой Рог, ул. Ландау, д. 2Г) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 14.02.2020 года по 21.07.2020 года в размере 48222, 90 грн. (Сорок восемь тысяч двести двадцать две гривныдевяносто копеек).
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания заработной платы за один месяц в соответствии с ч.1 ст. 430 ГПК Украины.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «укрмонтажспецстрой» (код егрпоу 40376547, адрес 50006, г.. Кривой Рог, ул. Ландау, д. 2Г) в пользу государства судебный сбор в размере 1016, 45 грн. (Одна тысяча шестнадцать гривен сорок пять копеек).
Решение может быть обжаловано в Днепровский апелляционного суда путем подачи апелляционной скарги в тридцатидневный срок со дня его провозглашения Дзержинский суд. Кривого Рога Днепропетровской области.
Участник дела, которому решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему соответствующего решения суда.

Судья В. Е. [С.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


дзержинський районний СУД МІСТА кривого РОГУ
дніпропетровської області
Справа № 210/4308/20
Провадження № 2/210/1815/20
Р І Ш Е Н Н Я 
іменем України
«17» вересня 2020 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі Головуючого судді [С.] В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:
В провадженні судді знаходиться вищевказана позовна заява.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 11.05.2018 року по 13.02.2020 рік позивач працював на підприємстві відповідача.
Борг відповідача з виплати заробітної плати станом на момент звільнення, лютий 2020 року, складає 53 421, 83 грн.
Оскільки позивач до теперішнього часу не отримав повного розрахунку по виплаті заробітної плати, вважає, що відповідач також повинен сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 14.02.2020 року по день подачі позовної заяви до суду, тобто по 21.07.2020 року у розмірі 48222, 90 грн.
В судове засідання сторони не викликалися.
Відповідач неодноразово повідомлявся судом про перебування у провадженні вказаної справи, у зв`язку з чим йому було роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву, порядок подачі клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, з письмових матеріалів справи судом встановлено, що Наказом № 151-к від 11.05.2018 року позивач був прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів в ТОВ «Укрмонтажспецбуд»; наказом № 686- к від 13.02.2020 року на підставі ст. 38 КЗпП України був звільнений за власним бажанням (а.с. 6−7).
Борг відповідача з виплати заробітної плати станом на момент звільнення, лютий 2020 року, складає 53 421, 83 грн. (а.с. 4).
Згідно зі ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 43Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР№ 2148-VIIIвід 19.10.1973 р., держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст.115КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Нормами ст.47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.
Згідно до ст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
У суду відсутні будь-які відомості щодо погашення заборгованості перед позивачем із заробітної плати станом на момент винесення рішення.
Оскільки позивач до теперішнього часу не отримав повного розрахунку по виплаті заробітної плати, з відповідача також слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 14.02.2020 року по день подачі позовної заяви до суду (як заявлено у прохальній частині позову), тобто по 21.07.2020 року із наступного розрахунку:
сума нарахованої позивачу заробітної плати за два місяці що передують звільненню:
-грудень 2019 року — 6815 грн.;
-січень 2020 року — 5898, 25 грн.
Разом — 12713, 25 грн.
Кількість робочих днів (за грудень 2019, січень 2020 року):
 — грудень 2019 року -19 дн.
Кількість робочих днів за час затримки виплати — 110 робочих днів.
Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за вказаний період: 438, 39 грн. х 110 робочий день = 48222, 90 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
П. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства по оплату праці» передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальність.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду України міститься у постановах від 24.10.2011 р. у справі № 6−39 цс 11, від 21.11.2011 р. у справі № 6−60 цс 11, від 03.07.2013 р. у справі № 6−60 цс 13, від 20.11.2013 р. у справі № 6−114 цс 13, від 05.10.2016 р. у справі № 6−2405 цс15, від 13.03.2017 р. у справі № 6−259цс17.
Приймаючи до уваги вказані положення законодавства та факт нездійснення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні на момент ухвалення даного рішення, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за вказаний позивачем період.
При розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Формула для визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передбачена у п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, і є наступною: розмір середньоденної заробітної плати помножений на кількість робочих днів затримки розрахунку. Середньоденна заробітна плата визначається так: сума зарплати за 2 місяці, що передують події, з якою пов`язана виплата, поділена на кількість відпрацьованих робочих днів за 2 місяці, що передують події, з якою пов`язана виплата.
Абз. 1 п. 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період. (Абзац перший пункту 8 Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1398 від 30.07.1999 року).
За вищевикладених обставин, суд погоджується із розрахунком позивача та вважає доведеною позовну вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.02.2020 року по 21.07.2020 року в розмірі 48222, 90 грн.
В розумінні ст. 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору слід компенсувати з відповідача в дохід держави.
Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Керуючись ст. ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 273, 274, 430 ЦПК України, суд,  —
ухвалив:
Позовну заяву особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку — задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «укрмонтажспецбуд» (код єдрпоу 40376547, адреса 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, буд. 2Г) на користь особа_1, інформація_1, ІНН номер_1, заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 53421, 83 грн. (п`ятдесят три тисячі чотириста двадцять одна гривня вісімдесят три копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «укрмонтажспецбуд» (код єдрпоу 40376547, адреса 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, буд. 2Г) на користь особа_1, інформація_1, ІНН номер_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.02.2020 року по 21.07.2020 року в розмірі 48222, 90 грн. (сорок вісім тисяч двісті двадцять дві гривні дев`яносто копійок).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «укрмонтажспецбуд» (код єдрпоу 40376547, адреса 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, буд. 2Г) на користь держави судовий збір у розмірі 1016, 45 грн. (одна тисяча шістнадцять гривень сорок п`ять копійок).
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: В. Є. [С.]