ТОВ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПРАВОСУДДЯ": невыплата зарплаты

10.09.2020 Мариуполь
11.09.2020 227/4926/19

решение
именем украины
11 сентября 2020 г.. Доброполье
Добропольский горрайонный суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [К.] В.В.
при секретаре [К.] Н.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании. Доброполье в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате,  —
В:
Истец особа_1 обратилась к Добропольского горрайонного суда Донецкой области с исковым заявлением к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, в обоснование которого указала, что 11.07.2016 года произошла реорганизация структурного подразделения ГП «Донецкая железная дорога» путем его слияния, как следствие, истца переведен в Производственного подразделения «Иловайское вагонное депо «структурного подразделения» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «регионального филиала» Донецкая железная дорога «АО» Украинская железная дорога «, о чем имеются соответствующие записи в трудовой книжке. 15.03.2017 года и.о. начальника филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» Носулько А.А. издан приказ № 384−11 от 15.03.17р. «Об установлении простоя», 28.04.2017 года издан приказ № 645−113−1 «О некоторых вопросах деятельности РФ» Донецкая железная дорога «, которым предусмотрено сокращение штату и высвобождения работников в соответствии с требованиями действующего законодательства. 11.05.2017 года истцу выдано сообщение о ликвидации и вывода из штатного расписания должности с подписями всех членов комиссии и о ее личное знакомство. 16 июня 2017 структурным подразделением АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 1918 / ДН-ОС об увольнении истца на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, вместе с тем, в день освобождения ответчик полный расчет с истцом провел. Согласно расрасчетная писем заработной платы, размер задолженности по заработной плате за период с марта по июнь 2017 составляет 21723, 52 грн. (С удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов), с учетом индексов потребительских цен за период невыплаты, размер задолженности компенсации за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты составляет 4463, 99 грн. На основании изложенного, истец просит суд взыскать с ответчика АО «Украинская железная дорога» в его пользузадолженность по заработной плате за период с марта по июнь 2017 в размере 21723, 52 грн., с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов, а также компенсацию за потерю части заработной платы в размере 4463, 99 грн. без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Представитель ответчика направил в суд отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что не согласен с изложенным в исковом заявлении ввиду того, что в связи с захватом неизвестными лицами административного здания и производственных объектов ОАО «Укрзализныця» в ответчика отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и т.д.). Заключением Торгово-промышленной палаты Украины от 16 января 2018 относительно ПАО «Укрзализныця» засвидетельствовано наступления форс-мажорных обстоятельств при осуществлении хозяйственной деятельности на территории Донецкой и Луганской областей, в связи с чем начисление заработной платы было прекращено, ивышеуказанный факт является основанием для освобождения ответчика от ответственности. Кроме того, ответчик не может подтвердить информацию о фактическом выполнения истцом работ, определенных трудовым договором, а также осуществить начисление заработной платы и других выплат за отсутствие первичных документов, в частности, табелей учета рабочего времени с отметкой о фактически отработанном времени. Потеря контроля и доступа АО «Укрзализныця» в своих производственных мощностей и другого имущества, пея на неподконтрольной территории Донецкой области, начиная с 20 марта 2017 года, когда фактически вышло из-под контроля управления вышеуказанными производственными мощностями и прекращение осуществления хозяйственной деятельности, нивелирована возможность ответчика выполнить обязательства перед работниками согласно ст 47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины. Кроме того, представитель ответчика отметил, что определением суда от 26.12.2019 года в АО «Укрзализныця» было истребовано доказательства, ответчик не может предоставитьв полном объеме, поскольку производственное подразделение «Иловайское вагонное депо» осуществлял хозяйственную деятельность на территории отдельных районов Донецкой области, где органы государственной власти временно не осуществляют свои полномочия, с 16 марта 2017 в Дирекцию не поступали первичные документы от предприятия, на котором работал истец, кроме того, каждая из дирекций по поручению АО «Укрзализныця» самостоятельно выполняла функции работодателя, поэтому кадровые приказы, личные дела, трудовые книжки и дри документы находились соответственно в здании м. Донецк, в связи с чем ответчик не имеет возможности предоставить сведения об ознакомлении с приказами, сведения о внесении соответствующих сведений в трудовую книжку истца, сведения о выплате единовременного пособия и сведения о выплате истцу компенсации за неиспользованный отпуск, поскольку данные документы находятся на неподконтрольной украинской власти территории и АО «Укрзализныця» не имеет к ней доступа. Также представитель соответствуетча отмечает, что отсутствие данных в индивидуальных сведениях застрахованных лиц и сведениях из центральных баз данных Государственного реестра физических лиц о доходах указывает на отсутствие проведения начислений, а как следствие и задолженности произошло вследствие действия форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы). На основании изложенного, представитель ответчика просил отказать в удовлетворении исковых требований в полном объеме. Кроме того, представитель ответчика суда сообщил, что в марте 2017 года истцу была выплачена заработная плата в размере 1743грн.91 коп., в подтверждение чего предоставил в суд копию ведомости на выплату денег за март 2017 года.
Представителем истца было направлено в суд дополнительные объяснения по делу, в которых указывается, что истец полностью подтверждает получение в структурном подразделении ответчика (г.. Лиман Донецкой области) части заработной платы за март 2017 в размере 2166, 35 грн. (Получено фактически за вычетом налогов и сборов -1743, 91 грн.), И в связи «связи с этим сумма задолженности по заработной плате составляет 19557, 17 грн., А размер компенсации за потерю части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты, составляет 3959, 23 грн. Общая сумма задолженности по состоянию на дату подачи иска составляет 23516, 40 грн. (А.С. 102- 110). Кроме того, как отмечает истец, в материалах дела имеются сведения о том, что ответчик отчитался в подразделения ДФС Украины о начислении заработной платы истцу за март 2017 года в размере 4939, 76 грн., и указанные сведения полностью опровергают утверждение ответчика о полном расчете за март 2017 года, как следствие отсутствия задолженности по заработной плате, и полностью опровергают утверждение об отсутствии документооборота между структурными подразделениями после 17.03.2017 года. Согласно приказу об увольнении, который подписан и истцом и ответчиком, в последнее единолично принято решение о начислении и выплате компенсации за неиспользованный отпускв 30 дней и одноразовой денежной помощи, то есть по состоянию на 16.06.2017 года ответчик был осведомлен о том, что он обязан выплатить указанные суммы. Таким образом, ответчиком фактически повторно предоставлено в суд недостоверные сведения о задолженности по заработной плате. Представитель истца отметил, что у ответчика имелись все необходимые сведения и данные для того, чтобы осуществить расчета компенсации за отпуск при увольнении в соответствии с действующим законодательством Украины. Кроме того, едповидно с требованиями Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» в течение срока действия настоящего Закона единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажор), сертификат Торгово-промышленной палаты Украины. Научно-правовой вывод, на который ссылается ответчик, ни одной нормой действующего законодательства не приравнен к сертификату Торгово-промышленной палаты Украины, поэтому указанный вывод не является корректным по тРудов правоотношений между истцом и ответчиком. Таким образом, в настоящее время в материалах дела отсутствуют надлежащие и допустимые доказательства, которые бы свидетельствовали о наличии у ответчика форс-мажорных обстоятельств. На основании изложенного, представитель истца просил принять дополнительные объяснения с дополнительными доказательствами, а также учесть при принятии судебного решения признание истцом факта получения части заработной платы за март 2017 в размере 2166, 35 грн. (Фактически получено 1743, 91 грн.), Всвязи с чем взыскать с ответчика в пользу истца задолженность по заработной плате в размере 19557, 17 грн. и компенсацию за потерю части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты, в размере 3959, 23 грн. Кроме того, в заявлении от 23.06.2020 года представитель истца отметил, что им было направлено адвокатский запрос в Торгово-промышленной палаты Украины по выданного Научно-правового заключения № 126/2 / 21−10.2 от 16.01.18 и Временного порядка осуществления анализа факполитических обстоятельств, сложившихся в деятельности субъектов хозяйствования и подготовки по ним научных и иных правовых выводов и согласно ответы Торгово-промышленной палаты Украины, сертификат о форс-мажорных обстоятельств и заключение по невозможности исполнения обязательств, вызванного воздействием форс мажорных обстоятельств различны по юридическому содержанию документами, в частности, сертификатом удостоверяются форс-мажорные обстоятельства, а в заключении исследуются фактические обстоятельства, которые сложились в хозяйкий деятельности субъекта хозяйствования, а также влияние на них действия форс-мажорных обстоятельств, и формируются по этим обстоятельств умозаключения, в заключении, на который ссылается ответчик как на обоснование освобождения от ответственности за невыплату заработной плати, не анализировались обстоятельства по конкретному работника, для получения этого заключения именно ответчик подавал письмо Торгово-промышленной палаты Украины. В связи с вышеизложенным представитель истца отмечает, что указанные ответчиком выходни данные по трудовых отношений с работниками производственных подразделений СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» не соответствуют действительности, как следствие выводы, указанные специалистами ТПП Украины лицо_2 и лицо_3, не отражают реального положения вещей, то есть ложными.
Определением судьи Добропольского горрайонного суда Донецкой области [М] Л.С. от 27 ноября 2019 производство по делу было открыто производство и назначено к судебному розгляду. Видповидно распоряжению и.о. карривителя аппарата Добропольского горрайонного суда Донецкой области Ципляк Л.В. от 06.02.2020 года было проведено повторное автоматизированное распределение судебного дела между судьями из-за пребывания судьи [М.] Л.С. в отпуске в связи с беременностью и родами с 03.02.2020 года до 12.04.2020 года. Согласно протокола повторного автоматизированного распределения дел между судьями от 06.02.2020 года дело № 227/4926/19 07.02.2020 года было передано на рассмотрение судьи [К.] В. В. Определением судьи Добропильського горрайонного суда Донецкой области от 12.02.2020 года указанное гражданское дело было принято к своему производству и назначено к судебному разбирательству.
Стороны в судебное заседание не явились, о дате, времени и месте рассмотрения гражданского дела извещен надлежащим образом, от представителя истца в материалах дела содержится заявление с просьбой рассматривать дело без его участия и участия истца, исковые требования поддерживает в полном объеме, просит их удовлетворить с учетом дополнительных пояснень, направленных в суд. Представитель ответчика в отзыве также отметил, что просит рассмотреть дело без его участия, в связи с чем суд, принимая во внимание нормы ст 81−83 ГПК Украины, приходит к выводу о наличии оснований для рассмотрения дела по имеющимся в нем материалам.
С учетом ч. 2 ст. 247 Гражданского процессуального кодекса Украины, в связи с неявкой всех участников дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется. В соответствии со ст. 223 ГПК Украины, неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, что его надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте этого заседания, не препятствует рассмотрению дела по существу.
Суд, рассмотрев гражданское дело в пределах заявленных требований, исследовав материалы дела и доказательства в их совокупности, приходит к выводу, что исковые подлежат удовлетворению, учитывая следующее:
Судом установлено, что согласно копии трудовой книжки номер_1, заведенного на имя истцаОСОБА_1 истца 30.05.2005 года было принято на основании приказа №95 от 27.05.2005 года обозревателем вагонов 3 разряда пункта технического обслуживания вагонов ст. Иловайск вагонного депо станции Иловайск Донецкой железной дороги, с последующими перемещениями по службе, в том числе, последний раз в этом во приятии — 07.10.2015 года переведен инженером по организации и нормированию труда вагонного депо Иловайск Государственного предприятия «Донецкая железная дорога». 11.07.2016 года Государственное предприприятие «Донецкая железная дорога» реорганизовано путем слияния в региональный филиал «Донецкая железная дорога» публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» на основании соответствующего приказа, «Вагонное депо Иловайск» «Государственного предприятия» Донецкая железная дорога «реорганизовано путем слияния в производственное подразделение» Иловайское вагонное депо » структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного общества «Украинская железноя «. (А.С. 9−14)
С копии приказа № 236 / ДНД от 17.03.2017 года по СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» «Об установлении простоя» усматривается, что с 20 марта 2017 для всех работников производственных подразделений дирекции было установлено начале простоя. Согласно п. 8 указанного приказа, оплате за время простоя не по вине работников провести из расчета двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) за все время простоя согласно графику работы (а 91).
представителем отвовидача во исполнение постановления суда была предоставлена ​​копия приказа от 28.04.2017 года № 645-Н3−1 «О некоторых вопросах деятельности регионального филиала» Донецкая железная дорога «, из содержания которого следует, что было принято решение об изъятии из 17.07.0217 года из состава регионального филиала «Донецкая железная дорога» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и производственных подразделений, подчиненных структурному подразделению «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и общей численностью 14 510 штатных единиц, в том числе и производственного подразделения «Иловайское вагонное депо» (176 шт.од.). Согласно п 3−4 указанного приказа было принято решение о сокращении штата работников структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ОАО «Укрзализныця» и подчиненных им производственных подразделений с 17.07.2017 года, начальникам дирекций железнодорожных перевозок поручено обеспечить своевременноеС соблюдением требований действующего законодательства Украины, персональное предупреждение работников структурного / производственных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок» об их освобождении в связи с сокращением штата по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины с 17.07.2017 и ознакомление работников с перечнем имеющихся вакантных должностей по структурным подразделениям ОАО «Укрзализныця», расположенных на подконтрольной украинскому власти территории; процедуру высвобожденияя работников провести в соответствии с требованиями действующего законодательства (а 94−95).
Из материалов дела усматривается, что 11.05.2017 года истцу было вручено под личную подпись сообщение о ликвидации и вывода из штатного расписания должности, которую занимал истец, с 17 июля 2017 года, сообщено о выплате выходного пособия в размере среднего месячного заработка при увольнении по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины (а 15).
Из содержания копии приказа № 899-Н от 26.06.2017 года «О введении в действие Порядкав окончательного расчета работников структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок» усматривается, что на предприятии было введено в действие Порядок окончательного расчета работников структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок». Согласно указанного Порядка проведения окончательного расчета с работниками структурных подразделений Дирекция осуществляется рабочими комиссиями пообработки первичных документов по окончательного расчета с работниками структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок», которыми проверяются предоставленные работниками, которые сокращаются, документы, перечень которых указан в приложении 1. Согласно п. 4 указанного Порядка начальники ОП или их заместители ОП обеспечивают предоставление к аппарату управления Дирекций оригиналы приказов о продлении трудовых отношений в региональном филиале «Донецкая зализниця «и других приказов по личному составу за период трудоустройства в ОАО» Укрзализныця «, в соответствии с п. 5 указанного Порядка в случае отсутствия на производственных подразделениях Дирекций ответственных за согласование и визирование (подпись) документов с окончательного расчета с работниками, такие документы составляются специалистами дирекции, подписываются председателем или заместителями Рабочих комиссий в соответствии с приказами от 12.05.2017 № 682-Н, от 13.05.2017 № 688-Н (подпись, ф.и.о., должность) после проверки фахивцямы Рабочей комиссии по кадровым вопросам и специалистами Рабочей комиссии по организации и нормированию труда в пределах своих полномочий. Пунктом 6.4 Порядка установлено, что после проведения начисления заработной платы и других выплат по заработной плате документы предоставляются на окончательное рассмотрение Рабочей комиссии для формирования акта и протокола с окончательного расчета с работниками Дирекций. В то же время, представитель ответчика отметил, что окончательное решение рабочей комиссии по разработке соответних документов об окончательном расчете с истцом нет (л.д. 199−206).
16.06. 2017 особа_1 был освобожден в связи с сокращением штата согласно п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, что подтверждается соответствующей записью в трудовой книжке и копией приказа (распоряжения) № 1918 / ДН-ОС от 16.06.2017 года (л.д. 14, 16). Из содержания указанного приказа следует, что ответчиком было принято решение о выплате компенсации за 25 дней отпуска с выплатой единовременной денежной помощи в размере одного середньомисячного заробитку. Позивачем в этом производстве порядок увольнения по п.1 ст.40 КЗоТ Украины не оспаривается, суд, соблюдая требования ст.13 ГПК Украины, рассматривает дело в пределах заявленных исковых требований.
Истец отмечает, что работодатель провел его освобождения из работы, но в то же время не провел с ним окончательный расчет, справку о начисленной и подлежащую выплате заработной платы не выдал, в связи с чем в подтверждение своих исковых требований предоставил имеющиеся у него г.озрахункови листья.
Согласно расчетных листов по заработной плате за март 2017 года, проведенного ОП ВЧД Иловайск СП «ддзп» филиала «Дон.зал.» сумма начисленной заработной платы составила 4939, 76 грн. (Без удержания соответствующих налогов и сборов) (а 26), согласно расчета за апрель 2017 — 3230, 79 грн. (Без удержания соответствующих налогов и сборов) (а 27), согласно расчета за май 2017 — 3230, 79 грн. (Без удержания соответствующих налогов и сборов) (а 28), согласно расчетупо июнь 2017 — 10322, 18 грн. (А 29).
В ходе судебного разбирательства ответчиком было сообщено суд о факте выплаты истцу 19.07.2017 года денежной суммы в размере 1743, 91 грн. в качестве оплаты за работу в марте 2017 года, этот факт был подтвержден письменным заявлением истца. Суд принимает во внимание подтвержден сторонами факт выплаты ответчиком истцу части заработной платы за март 2017 года в размере 1743, 91 грн. (А 80, 102).
По ходатайству истца судом было истребованоинформацию из Пенсионного фонда Украины в отношении индивидуальных сведений истца в качестве застрахованного лица. Суд принимает во внимание сведения, содержащиеся в индивидуальных сведениях о застрахованном лице, предоставляемых органом Пенсионного фонда Украины во исполнение постановления суда об истребовании доказательств.
Из материалов дела усматривается, что информация о начисленной заработной платы истца, указанная в расчетных листках (за период с июля 2016 по март 2017 года), предоставленных в суд истцом, этностью совпадает со сведениями, которые содержатся в Реестре застрахованных лиц, выписка из которого было предоставлено в суд Добропольского ОУПФУ в Донецкой области (л.д. 63−64), в том числе за март 2017 года, в то время как из материалов дела усматривается, что сумма начисленной ответчиком заработной платы составила 2166, 35 грн., что противоречит информации, которая была предоставлена ​​Пенсионным фондом Украины, согласно которой сумма начисленной заработной платы составила 4939, 76 грн. (А 64 н.).
Суд приходит к выводу о необхиднисть принять во внимание предоставленные истцом копии расчетных листков в подтверждение заявленных исковых требований, поскольку указанные в них сведения полностью подтверждаются сведениями о застрахованном лице (а 63−64), а также порядка оплаты простоя работников, указанном в приказе № 236 / ДНД от 17.03.2017 года, а также расчета с учетом размера выходного пособия, указанном в копии приказа об увольнении истца (л.д. 16).
Таким образом, сумма задолженности по заработной плате, которая подложится взысканию с ответчика в пользу истца, составляет 19557, 17 грн. (Сумма без удержания предусмотренных законом налогов и сборов).
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Частью 1 статьи 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книЖКУ и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно части 1 статьи 116 КЗоТ, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник илиуполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Как следует из материалов дела, ответчик отрицает факт того, что истец был освобожден по п.1 ст.40 КЗоТ Украины с 16.06.2017 года, но в то же время ответчик отмечает о совершении им необходимых действий, предусмотренных ст.116 КЗоТ Украина в день увольнения истца. Суд обращает внимание на то, что часть задолженности по заработной плате в розмрири 2166, 35 грн. (Фактически уплачено 1743, 91 грн.)ответчиком была выплачена не в день увольнения, а лишь 19.07.2017 года.
В соответствии с положениями ст 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Ответчик в своем отзыве отмечает о том, что он не может предоставить первичные документы о подтверждении работы истца в спорный период, а именно с 17.03.2017 года до 16.04.2017 года, дает право на получение заработной платы. Однако, суд отклоняет ссылки ответчика на невозможность вывезти первинни документы как основание для отказа в начислении и выплате истцу заработной платы, поскольку обязанность осуществлять начисление и выплату заработной платы, других выплат, причитающихся работнику, а так же вести бухгалтерский, налоговый учет и т.д., возлагается на працедавцевця, а не на работника. В этих обстоятельствах потеря предприятием первичных документов не лишает его обязанности осуществлять начисление и выплату заработной платы, тем более, что ответчиком не представлено суду никаких доказев того, что он в любой способ пытался исправить эту ситуацию. Кроме того, частью 2 ст. 30 Закона Украины «Об оплате труда» именно работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Наличие распечатанных расчетных листков, выданных истцу, которая использовала их в качестве доказательства имеющейся задолженности по заработной плате, свидетельствует и расценивается судом как осведомленность предприятия соответача о существующем долге расчета и его невыполнение.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Учитывая, что судом установлен факт пребывания истца в трудовых отношениях с ОАО «Укрзализныця», который ответчиком оспаривается, и при увольнении с предприятия 16.06.2017 года окончательного расчета с истцом проведенияне было, суд приходит к выводу о том, что задолженность по заработной плате ответчика перед истцом за период с марта 2017 по июнь 2017 существует и ее размер составляет 19557, 17 грн. (С учетом уже выплаченной суммы 2166, 35 грн.), Которая подлежит взысканию с ответчика (сумма без удержания предусмотренных законом налогов и сборов).
Согласно Закону «Об особенностях образования акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования», постановлением Кабинета Минивстретил Украины от 25.06.2014 года № 200 «Об образовании публичного акционерного общества» Украинская железная дорога «, образовано ОАО» Укрзализныця «на базе Укрзализныци, предприятий железнодорожного транспорта, реорганизуются путем слияния, согласно приложению 1. с перечнем, приведенным в указанном приложении, включены ГП «Донецкая железная дорога».
Согласно части 4 ст. 36 КЗоТ Украины, в случае смены собственника предприятия, а также в случае его реорганизации (слияния, присоединения, разделения, выделения, перетразования) действие Трудового договора работника продовжуеться. За содержанием части 1 ст. 104 ГК Украины, юридическое лицо прекращается в результате реорганизации (слияния, присоединения, разделения, преобразования) или ликвидации. В случае реорганизации юридических лиц имущество, права и обязанности переходят к правопреемникам. Итак, АО «Укрзализныця» в полном объеме несет обязанность оплаты труда перед истцом.
Ответчиком к отзыву предоставлено Научно-правовое заключение Торгово-промышленной палаты Украины по сделают невозможнымния выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при высвобождении работников, вызванного воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) от 16 января 2018 № 126/2 / 21−10.2.
Суд принимает во внимание вышеупомянутый Научно-правовое заключение, поскольку им подтверждено, что начиная с 2014 года и по состоянию на 16 июня 2017 вине предприятия в несвоевременном расчете с рабочими нет, но это не освобождает ответчика от проведения расчета с работникамы в соответствии с трудовым законодательством, что согласуется с позицией Верховного Суда, изложенной в постановлении от 19 сентября 2018 по делу № 408/5985/17-с.
Норма ст. 67 Конституции Украины возлагает обязанность на каждого платить налоги и сборы в порядке и размерах, установленных законом.
Как указано в п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимания и уплаты подоходного налогав связи с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
То есть, при выплате истцу задолженности по заработной плате в размере 19557, 17 грн., Ответчик обязан удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
Что касается исковых требований в части взыскания компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, тосуд исходит из следующего.
Отношения, возникающие между работником и работодателем по поводу оплаты труда, в том числе и в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, регулируются трудовым законодательством, а именно: КЗоТ Украины, Законами Украины «Об оплате труда», «Об индексации денежных доходов населения «, « О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков ее выплаты «, Порядком проведения индексации денежных доходов населения, утвержденным постановлением КГУ от 17 июля 2003 № 1078; Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденным постановлением КМУ от 20 декабря 1997 года № 1427.
Под доходами следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии, социальные выплаты, стипендии, заработная плата и другие.
В решении Конституционного суда Украины от 15 октября 2013 № 9 рп / 2013 указано, что держава предусматривает меры, направленные на обеспечение реальной заработной платы, то есть денежного вознаграждения за выполненную работу как эквивалента стоимости потребительских товаров и услуг. Конституционный Суд Украины пришел к выводу, что средства, которые подлежат начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы, эти средства направлены на обеспеченье реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующимзаконодательством.
В случаях нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работнику предоставляется право на компенсацию в соответствии с Законом Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», по которому компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период, начиная со дня вступления в силу цим Законом.
Согласно ст. 3 этого Закона, сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
В соответствии с Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 20декабря 1997 года № 1427 (с изменениями, внесенными согласно постановлению КМУ от 23 апреля 1999 года № 692) компенсация производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты заработной платы, начисленной работнику за период работы, начиная с 01 января 1998 года, если индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги за этот период вырос более чем на один процент.
Суд не соглашается с указанным расчетом истца о компенсации потери части дохода в связи с нарушением стлет их выплаты, поскольку указанный расчет был проведен, исходя из сумм заработной платы без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Таким образом, компенсация потери части дохода составляет:
1) по март 2017 = 3928, 02 грн. (Сумма з / п — к выплате, согласно расчетного листка за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период апрель 2017 — 19 июля 2017 (до дня выплаты части задолженности по заработнойплаты) (100, 9 * 101, 3 * 101, 6) = 159, 27 грн .;
по март 2017 = 2184, 11 грн. (Сумма з / п — к выплате, зигдно расчетного листка за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей, с учетом уже выплаченной суммы задолженности) * индекс инфляции за период с 20 июля 2017-сентябрь 2019 (100, 2 * 99, 9 * 102 * 101, 2 * 100, 9 * 101 * 101, 5 * 100, 9 * 101, 1 * 100, 8 * 100 * 100 * 99, 3 * 100 * 101, 9 * 101, 7 * 101, 4 * 100, 8 * 101 * 100, 5 * 100, 9 * 101 * 100, 7 * 99, 5* 99, 4 * 99, 7 * 100, 7 * 100, 7) = 422, 07 грн.
2) по апрель 2017 = 2569, 06 грн. (Сумма к выплате, зигдно расчетного листка за апрель 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период май 2017-сентябрь 2019 (101, 3 * 101, 6 * 100, 2 * 99, 9 * 102 * 101, 2 * 100, 9 * 101 * 101, 5 * 100, 9 * 101, 1 * 100, 8 * 100 * 100 * 99, 3 * 100 * 101, 9 * 101, 7 * 101, 4 * 100, 8 * 101 * 100, 5 * 100, 9 * 101 * 100, 7 * 99, 5 * 99, 4 * 99, 7 * 100, 7 * 100, 7) = 592, 32 грн .;
3) по май 2017 = 2569, 06 грн. (Сумма к выплате, зигдно расчетного листка за май 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период июнь 2017-сентябрь 2019 (101, 6 * 100, 2 * 99, 9 * 102 * 101 2 * 100, 9 * 101 * 101, 5 * 100, 9 * 101, 1 * 100, 8 * 100 * 100 * 99, 3 * 100 * 101, 9 * 101, 7 * 101, 4 * 100, 8 * 101 * 100, 5 * 100, 9 * 101 * 100, 7 * 99, 5 * 99, 4 * 99, 7 * 100, 7 * 100, 7) = 551, 75 грн .;
4) по июнь 2017 = 8335, 44 грн. (Сумма к выплате, зигдно расчетного листка за май 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период июль 2017-сентябрь 2019 (100, 2 * 99, 9 * 102 * 101, 2 * 100 9 * 101 * 101, 5 * 100, 9 * 101, 1 * 100, 8 * 100 * 100 * 99, 3 * 100 * 101, 9 * 101, 7 * 101, 4 * 100, 8 * 101 * 100, 5 * 100, 9 * 101 * 100, 7 * 99, 5 * 99, 4 * 99, 7 * 100, 7 * 100, 7) = 1630, 69 грн.
Общая сумма компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты за периодиод март — июнь 2017 составляет 3356, 10 грн., и именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика. Судом обращается внимание на тот факт, что расчет размера индексации невыплаченной суммы заработной платы истцом при обращении в суд проводился по состоянию на сентябрь 2019 года, и поэтому суд с соблюдением принципа диспозитивности, предусмотренного ст.13 ГПК Украины проводит расчет должным к выплате истцу сумм индексации своевременно не выплаченной заработной платы на 20 сентября19 года.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, а также дело«Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д.) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание «/» правомерное ожидание « (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности. Европейский Суд неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола №1 также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальни выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Следует обратить внимание на тот факт, что согласно приказу начальника структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевезут» от 17.03.2017 года № 236-ДНД на предприятии с 20.03.2017 года установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции, с назначением ответственных лиц за учет работников, которые находятся на простое.
Таким образом, будучи наемным работником на предприяе ответчика, истец правомерно ожидала, что получит заработную плату за свой труд, и ее правомерные ожидания не должны зависеть от того, что истец не вел учет ее рабочего времени после принятия решения об установлении простой на предприятии или не осуществил других мероприятий в сложившейся ситуации.
Согласно п. 2 части 1 ст. 430 ГПК Украины по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связив связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц — за март 2017 года в размере 2773, 41 грн. (С учетом уже выплаченной суммы) (сумма без удержания соответствующих налогов и сборов).
Учитывая, что в соответствии с п. 1 ч. 1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика по ч. 6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в корыво государства пропорционально удовлетворенных исковых требований.
С учетом того, что в день обращения в суд сумма судебного сбора для физических лиц за обращение в суд с исковым заявлением имущественного характера составляла 768, 40 грн., А истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», поэтому с ответчика следует взыскать судебный сбор пропорционально удовлетворенной части исковых требований в сумме 672, 33 грн.
Руководствуясь ст.ст. 259, 263−265, 141 ГПК Украины, суд —
решил:
Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (ердпоу 40075815, адрес местонахождения: 3 680 г.. Ул. Тверская, д. 5) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_2, задолженность по заработной плате за март — июнь 2017 года в общем размере 19 557, 17 грн. (Девятнадцать тысяч пятьсот пятьдесят семь гривен 17 копеек).Обязать Акционерное общество «Украинская железная дорога» при выплате особа_1 задолженности по заработной плате в размере 19557, 17 грн. удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога (ердпоу 40075815, адрес местонахождения: 3 680 г.. Ул. Тверская, д. 5) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_2, сумму компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 3356, 10 грн. (Три тысячи триста пятьдесят шесть гривен 10 копеек).
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц — за март 2017 в размере 2773, 41 грн. (Две тысячи семьсот семьдесят три гривны 41 копейка).
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу государства судебный сбор в размере 672, 33 грн. (Шестьсот семьдесят две гривны 33 копейки).
В удовлетворении остальной части исковых требований — отказать.
апелляциййну жалобу на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Добропольский горрайонный суд Донецкой области. Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всема участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Стороны по делу
Истец — особа_1, информация_1, ИНН номер_2, место регистрации: адрес_1;
Представитель истца — Общество с ограниченной ответственностью «Юридична компания «Гарант правосудия», код егрпоу 37841115, юридический адрес: 87512, г.. Мариуполь, ул. 60 Лет СССР, 1/29;
Ответчик — Акционерное общество «Украинская железная дорога», код егрпоу 40075815, адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5.
Судья В.В. [К.]



11.09.2020

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

11.09.2020 227/4926/19

рішення
іменем україни
11 вересня 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.
при секретарі Коверченковій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,  —
встановив:
Позивач особа_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати, в обґрунтування якого зазначила, що 11.07.2016 року відбулася реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, як наслідок, позивача переведено до Виробничого підрозділу «Іловайське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», про що маються відповідні записи у трудовій книжці. 15.03.2017 року в.о. начальника філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О. видано наказ № 384−11 від 15.03.17р. «Про встановлення простою», 28.04.2017 року видано наказ № 645−113−1 «Про деякі питання діяльності РФ «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства. 11.05.2017 року позивачу видано повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про її особисте ознайомлення. 16 червня 2017 року структурним підрозділом АТ «Українська залізниця» видано наказ № 1918/дн-ОС про звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, разом з тим, в день звільнення відповідач повний розрахунок з позивачем не провів. Відповідно до розрахункових листів заробітної плати, розмір заборгованої заробітної плати за період з березня по червень 2017 року складає 21723, 52 грн. (з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів), з врахуванням індексів споживчих цін за період невиплати, розмір заборгованої компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати складає 4463, 99 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача АТ «Українська залізниця» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з березня по червень 2017 року у розмірі 21723, 52 грн., з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 4463, 99 грн. без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів.
Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з викладеним у позовній заяві з огляду на те, що в зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця» у відповідача відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної тощо). Висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей, у зв`язку з чим нарахування заробітної плати було припинено, та вищевказаний факт є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Окрім того, відповідач не може підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем робіт, визначених трудовим договором, а також здійснити нарахування заробітної плати та інших виплат через відсутність первинних документів, зокрема, табелів обліку робочого часу із відміткою про фактично відпрацьований час. Втрата контролю і доступу АТ «Укрзалізниця» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходяться на непідконтрольній території Донецької області, починаючи з 20 березня 2017 року, коли фактично вийшло з-під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями і припинення провадження господарської діяльності, знівелювала можливість відповідача виконати зобов`язання перед працівниками згідно ст.ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України. Окрім того, представник відповідача зазначив, що ухвалою суду від 26.12.2019 року у АТ «Укрзалізниця» було витребувано докази, які відповідач не може надати в повному обсязі, оскільки виробничий підрозділ «Іловайське вагонне депо» здійснював господарську діяльність на території окремих районів Донецької області, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, з 16 березня 2017 року до Дирекції не надходили первинні документи від підприємства, на якому працював позивач, крім того, кожна із дирекцій за дорученням АТ «Укрзалізниця» самостійно виконувала функції роботодавця, тому кадрові накази, особові справи, трудові книжки та інші документи знаходилися відповідно в будівлі м. Донецьк, у зв`язку з чим відповідач не має змоги надати відомості щодо ознайомлення з наказами, відомості щодо внесення відповідних відомостей до трудової книжки позивача, відомості про виплату одноразової грошової допомоги та відомості про виплату позивачу компенсації за невикористану відпустку, оскільки дані документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території і АТ «Укрзалізниця» не має до неї доступу. Також представник відповідача зазначає, що відсутність даних в індивідуальних відомостях застрахованих осіб і відомостях з центральних баз даних Державного реєстру фізичних осіб про доходи вказує на відсутність проведення нарахувань, а як наслідок і заборгованості, що сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Окрім того, представник відповідача суду повідомив, що в березні 2017 року позивачу було виплачено заробітну плату в розмірі 1743грн.91 коп., на підтвердження чого надав до суду копію відомості на виплату грошей за березень 2017 року.
Представником позивача було направлено до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначається, що позивач повністю підтверджує отримання в структурному підрозділі відповідача (м. Лиман Донецької області) частини заробітної плати за березень 2017 року у розмірі 2166, 35 грн. (отримано фактично за вирахуванням податків та зборів — 1743, 91 грн.), і в зв"язку із цим сума заборгованої заробітної плати складає 19557, 17 грн., а розмір компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати, становить 3959, 23 грн. Загальна сума заборгованості станом на дату подачі позову складає 23516, 40 грн. (а.с. 102- 110). Окрім того, як зазначає позивач, в матеріалах справи є відомості щодо того, що відповідач відзвітував до підрозділів ДФС України про нарахування заробітної плати позивачу за березень 2017 року у розмірі 4939, 76 грн., і зазначені відомості повністю спростовують твердження відповідача про повний розрахунок за березень 2017 року, як наслідок відсутності заборгованості із заробітної плати, та повністю спростовують твердження про відсутність документообігу між структурними підрозділами після 17.03.2017 року. Згідно з наказом про звільнення, який підписаний і позивачем і відповідачем, останнім одноособово прийнято рішення про нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку 30 днів та одноразової грошової допомоги, тобто станом на 16.06.2017 року відповідач був обізнаний про те, що він зобов`язаний виплатити вказані суми. Таким чином, відповідачем фактично повторно надано до суду недостовірні відомості щодо заборгованості по заробітній платі. Представник позивача зазначив, що у відповідача були всі необхідні відомості і дані для того, щоб здійснити обрахування компенсації за відпустку при звільненні у відповідності до чинного законодавства України. Окрім того, відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажор), є сертифікат Торгово-промислової палати України. Науково-правовий висновок, на який посилається відповідач, жодною нормою чинного законодавства не прирівняний до сертифікату Торгово-промислової палати України, тому зазначений висновок не є коректним щодо трудових правовідносин між позивачем та відповідачем. Таким чином, на даний час у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність у відповідача форс-мажорних обставин. На підставі викладеного, представник позивача просив прийняти додаткові пояснення з додатковими доказами, а також врахувати при ухваленні судового рішення визнання позивачем факту отримання частини заробітної плати за березень 2017 року у розмірі 2166, 35 грн. (фактично отримано 1743, 91 грн.), у зв`язку з чим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 19557, 17 грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати, у розмірі 3959, 23 грн. Окрім того, в заяві від 23.06.2020 року представник позивача зазначив, що ним було направлено адвокатський запит до Торгово-промислової палати України щодо виданого Науково-правового висновку № 126/2/21−10.2 від 16.01.18 та Тимчасового порядку здійснення аналізу фактичних обставин, що склалися у діяльності суб`єктів господарювання та підготовки щодо них наукових та інших правових висновків, і згідно відповіді Торгово-промислової палати України, сертифікат про форс-мажорні обставини та висновок щодо унеможливлення виконання зобов`язань, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин є різними за юридичним змістом документами, зокрема, сертифікатом засвідчуються форс-мажорні обставини, а у висновку досліджуються фактичні обставини, які склалися в господарській діяльності суб`єкта господарювання, а також вплив на них дії форс-мажорних обставин, та формуються щодо цих обставин умовиводи, у висновку, на який посилається відповідач як на обґрунтування звільнення від відповідальності за невиплату заробітної плати, не аналізувалися обставини щодо конкретного працівника, для отримання цього висновку саме відповідач подавав лист до Торгово-промислової палати України. В зв`язку із вищевикладеним представник позивача зазначає, що вказані відповідачем вихідні дані щодо трудових відносин із працівниками виробничих підрозділів СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» не відповідають дійсності, як наслідок висновки, зазначені фахівцями ТПП України особа_2 та особа_3, не відображають реального стану речей, тобто є хибними.
Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області [М.] Л.С. від 27 листопада 2019 року провадження у справі було відкрито провадження та призначено до судового розгляду. Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Добропільського міськрайонного суду Донецької області Ципляк Л.В. від 06.02.2020 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями через перебування судді [М.] Л.С. у відпустці у зв`язку із вагітністю та пологами з 03.02.2020 року до 12.04.2020 року. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.02.2020 року справу № 227/4926/19 07.02.2020 року було передано на розгляд судді Корнєєвій В. В. Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.02.2020 року вказану цивільну справу було прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином, від представника позивача в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити з врахуванням додаткових пояснень, надісланих до суду. Представник відповідача у відзиві також зазначив, що просить розглянути справу без його участі, у зв`язку з чим суд, приймаючи до уваги норми ст.ст. 81−83 ЦПК України, приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
З врахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх [censored] приходить до висновку, що позовні підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки номер_1, заведеної на ім`я позивача особа_1, позивача 30.05.2005 року було прийнято на підставі наказу 95 від 27.05.2005 року оглядачем вагонів 3 розряду пункта технічного обслуговування вагонів ст. Іловайськ Вагонного депо станції Іловайськ Донецької залізної дороги, з послідуючими переміщеннями по службі, в тому числі, останній раз на цьому під приємстві — 07.10.2015 року переведено інженером з організації та нормування праці Вагонного депо Іловайськ Державного підприємства «Донецька залізниця». 11.07.2016 року Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі відповідного наказу, «Вагонне депо Іловайськ» «Державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Іловайське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». (а.с. 9−14)
З копії наказу № 236/днд від 17.03.2017 року по СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» «Про встановлення простою» вбачається, що з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції було встановлено початок простою. Згідно п. 8 вказаного наказу, оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи (а.с. 91).
Представником відповідача на виконання ухвали суду було надано копію наказу від 28.04.2017 року № 645-Н3−1 «Про деякі питання діяльності регіональної філії «Донецька залізниця», зі змісту якого вбачається, що було прийнято рішення про вилучення з 17.07.0217 року зі складу регіональної філії «Донецька залізниця» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» та виробничих підрозділів, які підпорядковані структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» і загальною чисельністю 14 510 штатних одиниць, в тому числі і виробничого підрозділу «Іловайське вагонне депо» (176 шт.од.). Згідно п.п. 3−4 вказаного наказу було прийнято рішення про скорочення штату працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та підпорядкованих ним виробничих підрозділів з 17.07.2017 року, начальникам дирекцій залізничних перевезень доручено забезпечити своєчасне, з дотриманням вимог чинного законодавства України, персональне попередження працівників структурного/виробничих підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» про їх звільнення у зв`язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 17.07.2017 та ознайомлення працівників з переліком наявних вакантних посад по структурним підрозділам ПАТ «Укрзалізниця», які розташовані на підконтрольній українській владі території; процедуру вивільнення працівників провести відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 94−95).
З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2017 року позивачу було вручено під особистий підпис повідомлення про ліквідацію та виведення із штатного розпису посади, яку обіймала позивач, з 17 липня 2017 року, повідомлено про виплату вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку при звільненні за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 15).
Зі змісту копії наказу № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» вбачається, що на підприємстві було введено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень». Згідно вказаного Порядку проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів Дирекція здійснюється робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», якими перевіряються надані працівниками, які скорочуються, документи, перелік яких зазначено у додатку 1. Згідно п. 4 вказаного Порядку начальники ВП або їх заступники ВП забезпечують надання до апарату управління Дирекцій оригінали наказів про продовження трудових відносин в регіональній філії «Донецька залізниця» та інших наказів з особового складу за період працевлаштування в ПАТ «Укрзалізниця», Відповідно до п. 5 вказаного Порядку у разі відсутності на виробничих підрозділах Дирекцій відповідальних за узгодження та візування (підпис) документів з остаточного розрахунку з працівниками, такі документи складаються фахівцями Дирекції, підписуються головою або заступниками Робочих комісій відповідно до наказів від 12.05.2017 № 682-Н, від 13.05.2017 № 688-Н (підпис, п.і.б., посада) після перевірки фахівцями Робочої комісії з кадрових питань та фахівцями Робочої комісії з організації та нормування праці в межах своїх повноважень. Пунктом 6.4 Порядку встановлено, що після проведення нарахування заробітної плати та інших виплат по заробітній платі документи надаються на остаточний розгляд Робочій комісії для формування акта та протоколу з остаточного розрахунку з працівниками Дирекцій. В той же час, представник відповідача зазначив, що остаточного рішення робочої комісії з опрацювання відповідних документів щодо остаточного розрахунку з позивачем немає (а.с. 199−206).
16.06. 2017 року особа_1 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 1918/дн-ОС від 16.06.2017 року (а.с. 14, 16). Зі змісту вказаного наказу вбачається, що відповідачем було прийнято рішення про виплату компенсації за 25 днів відпустки з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку. Позивачем в цьому провадженні порядок звільнення з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України не оспорюється, тому суд, дотримуючись вимоги ст.13 ЦПК України, розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.
Позивач зазначає, що роботодавець провів його звільнення із роботи, але в той же час не провів із ним остаточний розрахунок, довідку про нараховану та належну до виплати заробітну плату не видав, в зв`язку із чим на підтвердження своїх позовних вимог надав наявні в нього розрахункові листки.
Згідно розрахункових листів з заробітної плати за березень 2017 року, проведеного ВП ВЧД Іловайськ СП «ддзп» філії «Дон.зал.» сума нарахованої заробітної плати склала 4939, 76 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 26), згідно розрахунку за квітень 2017 року — 3230, 79 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 27), згідно розрахунку за травень 2017 року — 3230, 79 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 28), згідно розрахунку за червень 2017 року — 10322, 18 грн. (а.с. 29).
В ході судового розгляду відповідачем було повідомлено суд про факт виплати позивачу 19.07.2017 року грошової суми в розмірі 1743, 91 грн. в якості оплати за роботу в березні 2017 року, цей факт було підтверджено письмовою заявою позивача. Суд приймає до уваги підтверджений сторонами факт виплати відповідачем позивачу частини заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 1743, 91 грн. (а.с. 80, 102).
За клопотанням позивача судом було витребувано інформацію з Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей позивача як застрахованої особи. Суд приймає до уваги відомості, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, наданих органом Пенсійного фонду України на виконання ухвали суду про витребування доказів.
З матеріалів справи вбачається, що інформація щодо нарахованої заробітної плати позивача, зазначена в розрахункових листках (за період з липня 2016 року по березень 2017 року), наданих до суду позивачем, повністю співпадає із відомостями, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб, витяг з якого було надано до суду Добропільським ОУПФУ в Донецькій області (а.с. 63−64), в тому числі за березень 2017 року, в той час як з матеріалів справи вбачається, що сума нарахованої відповідачем заробітної плати склала 2166, 35 грн., що протирічить інформації, яка була надана Пенсійним фондом України, згідно якої сума нарахованої заробітної плати склала 4939, 76 грн. (а.с. 64 зв.).
Суд приходить до висновку про необхідність прийняти до уваги надані позивачем копії розрахункових листків на підтвердження заявлених позовних вимог, оскільки зазначені в них відомості повністю підтверджуються відомостями про застраховану особу (а.с. 63−64), а також порядку оплати простою працівників, зазначеному в наказі № 236/днд від 17.03.2017 року, а також розрахунку з врахуванням розміру вихідної допомоги, зазначеному в копії наказу про звільнення позивача (а.с. 16).
Таким чином, сума заборгованої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 19557, 17 грн. (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факт того, що позивача було звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України з 16.06.2017 року, але в той же час відповідач не зазначає про вчинення ним необхідних дій, передбачених ст.116 КЗпП України в день звільнення позивача. Суд звертає увагу на те, що частина заборгованості по заробітній платі в розмрірі 2166, 35 грн. (фактично сплачено 1743, 91 грн.) відповідачем була виплачена не в день звільнення, а лише 19.07.2017 року.
Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідач в своєму відзиві зазначає про те, що він не може надати первинні документи щодо підтвердження роботи позивача в спірний період, а саме з 17.03.2017 року до 16.04.2017 року, що дає право на отримання заробітної плати. Однак, суд відхиляє посилання відповідача на неможливість вивезти первинні документи як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати, оскільки обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, покладається на працедавцевця, а не на працівника. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію. Окрім того, частиною 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» саме роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Наявність роздрукованих розрахункових листків, виданих позивачу, яка використала їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства відповідача про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ПАТ «Укрзалізниця», який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства 16.06.2017 року остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, суд приходить до висновку про те, що заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем за період з березня 2017 року по червень 2017 року існує і її розмір становить 19557, 17 грн. (з врахуванням вже виплаченої суми 2166, 35 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Відповідно до Закону «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. до переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до частини 4 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія Трудового договору працівника продовжується. За змістом частини 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Отже, АТ «Укрзалізниця» у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.
Відповідачем до відзиву надано Науково-правовий висновок Торгово-Промислової палати України щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16 січня 2018 року № 126/2/21−10.2.
Суд приймає до уваги вищезазначений Науково-правовий висновок, оскільки ним підтверджено, що починаючи з 2014 року і станом на 16 червня 2017 року вини підприємства у несвоєчасному розрахунку з робітниками немає, але це не звільняє відповідача від проведення розрахунку з працівниками відповідно до Трудового законодавства, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 408/5985/17-ц.
Норма ст. 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 19557, 17 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
В рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9 рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Суд не погоджується з наведеним розрахунком позивача щодо компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки зазначений розрахунок було проведено, виходячи з сум заробітної плати без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу складає:
1) за березень 2017 року = 3928, 02 грн. (сума з/п — до виплати, згідно розрахункового листка за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період квітень 2017 року — 19 липня 2017 року (до дня виплати частини заборгованої заробітної плати) (100, 9 * 101, 3 * 101, 6) = 159, 27 грн.;
за березень 2017 року = 2184, 11 грн. (сума з/п — до виплати, зігдно розрахункового листка за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів, з врахуванням вже виплаченої суми заборгованості) * індекс інфляції за період з 20 липня 2017 року-вересень 2019 року (100, 2 * 99, 9 * 102 * 101, 2 * 100, 9 * 101 * 101, 5 * 100, 9 * 101, 1 * 100, 8 * 100 * 100 * 99, 3 * 100 * 101, 9 * 101, 7 * 101, 4 * 100, 8 * 101 * 100, 5 * 100, 9 * 101 * 100, 7 * 99, 5 * 99, 4 * 99, 7 * 100, 7 * 100, 7) = 422, 07 грн.
2) за квітень 2017 року = 2569, 06 грн. (сума до виплати, зігдно розрахункового листка за квітень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період травень 2017 року-вересень 2019 року (101, 3 * 101, 6 * 100, 2 * 99, 9 * 102 * 101, 2 * 100, 9 * 101 * 101, 5 * 100, 9 * 101, 1 * 100, 8 * 100 * 100 * 99, 3 * 100 * 101, 9 * 101, 7 * 101, 4 * 100, 8 * 101 * 100, 5 * 100, 9 * 101 * 100, 7 * 99, 5 * 99, 4 * 99, 7 * 100, 7 * 100, 7) = 592, 32 грн.;
3) за травень 2017 року = 2569, 06 грн. (сума до виплати, зігдно розрахункового листка за травень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період червень 2017 року-вересень 2019 року (101, 6 * 100, 2 * 99, 9 * 102 * 101, 2 * 100, 9 * 101 * 101, 5 * 100, 9 * 101, 1 * 100, 8 * 100 * 100 * 99, 3 * 100 * 101, 9 * 101, 7 * 101, 4 * 100, 8 * 101 * 100, 5 * 100, 9 * 101 * 100, 7 * 99, 5 * 99, 4 * 99, 7 * 100, 7 * 100, 7) = 551, 75 грн.;
4) за червень 2017 року = 8335, 44 грн. (сума до виплати, зігдно розрахункового листка за травень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період липень 2017 року-вересень 2019 року (100, 2 * 99, 9 * 102 * 101, 2 * 100, 9 * 101 * 101, 5 * 100, 9 * 101, 1 * 100, 8 * 100 * 100 * 99, 3 * 100 * 101, 9 * 101, 7 * 101, 4 * 100, 8 * 101 * 100, 5 * 100, 9 * 101 * 100, 7 * 99, 5 * 99, 4 * 99, 7 * 100, 7 * 100, 7) = 1630, 69 грн.
Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період березень — червень 2017 року становить 3356, 10 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача. Судом звертається увага на той факт, що розрахунок розміру індексації невиплаченої суми заробітної плати позивачем під час звернення до суду проводився станом на вересень 2019 року, й тому, суд із дотриманням принципу диспозитивності, передбаченого ст.13 ЦПК України проводить розрахунок належним до виплати позивачу сум індексації своєчасно не виплаченої заробітної плати станом на вересень 2019 року.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності. Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Слід звернути увагу на той факт, що згідно наказу начальника Структурного підрозділу " Донецька дирекція залізничних перевезь " від 17.03.2017 року № 236-ДНД на підприємстві з 20.03.2017 року встановлено простой для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції, із призначенням відповідальних осіб за облік працівників, які знаходяться на простої.
Таким чином, будучи найманим працівником на підприємстві відповідача, позивач правомірно очікувала, що отримає заробітню плату за свою працю, і її правомірні очікування не повинні залежати від того, що позивач не вів облік її робочого часу після прийняття рішення про встановлення простою на підприємстві або не здійснив інших заходів в ситуації, що склалася.
Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 430 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць — за березень 2017 року в розмірі 2773, 41 грн. (з врахуванням вже виплаченої суми) (сума без утримання відповідних податків та зборів).
Враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч. 6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що на день звернення до суду сума судового збору для фізичних осіб за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру становила 768, 40 грн., а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 672, 33 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263−265, 141 ЦПК України, суд, —
вирішив:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єрдпоу 40075815; адреса місцезнаходження: 3 680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5) на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_2, заборгованість по заробітній платі за березень — червень 2017 року в загальному розмірі 19557, 17 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім гривень 17 копійок).
Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» при виплаті особа_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 19557, 17 грн. утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця (єрдпоу 40075815; адреса місцезнаходження: 3 680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5) на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_2, суму компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати, у розмірі 3356, 10 грн. (три тисячі триста п`ятдесят шість гривень 10 копійок).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць — за березень 2017 року у розмірі 2773, 41 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 41 копійка).
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 672, 33 грн. (шістсот сімдесят дві гривні 33 копійки).
В задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:
Позивач — особа_1, інформація_1, іпн номер_2, місце реєстрації: адреса_1;
Представник позивача — Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарант правосуддя», код єдрпоу 37841115, юридична адреса: 87512, м. Маріуполь, вул. 60 Років СРСР, 1/29;
Відповідач — Акціонерне товариство «Українська залізниця», код єдрпоу 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5.
Суддя В. В. Корнєєва



11.09.2020

💬 Добавить комментарий ↓

Поделиться:

👁️ 38400

 

Добавить комментарий

Укажите имя. Для создания постоянного аккаунта используйте регистрацию или войдите на сайт, если у вас есть аккаунт.

📷 Добавить файл?
Фотографии, документы, для подтверждения. Необязательное поле
CAPTCHA
Этот вопрос задается для того, чтобы выяснить, являетесь ли Вы человеком или представляете из себя автоматическую спам-рассылку.