3-Я СТОМАТОЛОГІЧНА ПОЛІКЛІНІКА: невыплата зарплаты

Дело № 462/3633/20


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
(Заочное)

31 августа 2020 [Л.]
Железнодорожный районный суд. Области в составе
председательствующего - судьи [Б.] Д.А.
при секретаре [К.] П.И.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении суда в г.. [Л]е в упрощенном исковом движимы сообщению сторон гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. [Л]а прв взыскания невыплаченной заработной платы

установил:

Истец обратился в суд с исковым заявлением, в котором просит взыскать с ответчика в ее пользу неначисленных и невыплаченную заработную плату за период с 01 апреля 2018 года по 31 мая 2020 в размере 111 122 грн. 00 коп. Свои требования обосновывает тем, что находится в трудовых отношениях с ответчиком, где работает в должности врача стоматолога - терапевта. Однако, начиная с августа 2017 працивникам не начисляется и не выплачивается, что делает невозможным получить справку о начисленной, но не выплаченной заработной плате. В связи с приведенным, просит иск удовлетворить.
Суд принял рассматривать дело без участия истца, которая в судебном заседании не появилась, однако подала в суд письменное заявление, в котором иск поддержала и попросит рассмотреть дело без ее участия.
Суд постановил проводить заочное рассмотрение дела без участия представителя ответчика, отзыва суд не подал, в судебное заседание не с`явился, будучи надлежащим образом уведомлен о времени и месте судебного заседания, однако имеющихся в деле доказательств достаточно для принятия решения, а истца не возражает против такого решения дела.
28 июля 2020 постановлением Железнодорожного районного суда г.. [Л]а указанное дело назначено к рассмотрению в порядке упрощенного исковой с вызовом сторон, а ответчику было предложено подать в суд заявление с обоснованным возражением против рассмотрения дела в порядке упрощенного искового производствая и отзыв на иск по указанному делу.
Изучив материалы дела, суд пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Частями 1, 7 статьи 43 Конституции Украины определено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Заочным решением Железнодорожного районного суда г.. [Л]а от 24 апреля 2018 по делу №462/1970/18 по иску лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. [Л]а о взыскании задолженности по заработной плате принято: иск - удовлетворить; взыскать с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. [Л]а в пользу особа_1 33272 грн. 00 коп. задолженности по заработной плате за период с августа 2017 по март 2018 года.
Указанное судебные решения в апелляционном порядке не обжаловалось и вступило в законную силу.
Согласно части 5 статьи 82 ГПК Украины оставины, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Таким образом, вышеуказанное решение суда от 24 апреля 2018 имеет преюдицийний характер при решении данного спора.
Судом установлено, что истец особа_1 с 01.08.1995 года принята на работу в 3-ю стоматологическую поликлиникум. [Л.] на должность врача стоматолога - интерна, 01.09.1997 года переведена на полную должность врача-стоматолога взрослого приема, а 14.11.2008 года присвоена высшая категория врача стоматолога - терапевта, подтверждается записями в трудовой книжке /а.с.11 -13 /. В трудовой книжке отсутствуют записи, свидетельствующие, что истец прекратил находиться в трудовых отношениях с ответчиком.
Решением суда от 24 апреля 2018 по делу № 462/1970/18 установлено, что ответчик 3-я стоматологическая полеклиника г.. [Л]а за период с августа 2017 не начислил и выплачивал заработной платы лицо_1.
С выписки Пенсионного фонда Украины с индивидуальных сведений о застрахованном лице видно, что за период с апреля 2018 года по май 2020 также отсутствует начисление и выплата заработной платы особа_1 /а.с. 7-9 /.
При рассмотрении судом данного дела ответчиком не представлено суду надлежащих и допустимых доказательств свидетельствующих о том, что в течение 2018 - 2020 лет истцу особа_1 проводилося начисление и выплата заработной платы, а также представлено доказательств того, что в Коммунальной третьей стоматологической поликлинике г.. [Л]а были приняты и утверждены штатные расписания на 2019 - 2020 годы.
Кроме этого, материалы дела не содержат никаких опровержений утверждение истца, что она продолжает работать в Коммунальной третьей стоматологической поликлинике г.. [Л]а и надлежащим образом выполняет свои должностные обязанности врача стоматолога - терапевта.
В соответствии со статьей 115 Кодекса законов о трудеУкраина заработная плата должна выплачиваться работнику регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней.
Согласно части 1 статьи 94 Кодекса законов о труде Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную работу.
В части 1 статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда», Который является специальным нормативно-правовым актом, регулирующим правоотношения в сфере оплаты труда, содержится аналогичное определение понятия заработная плата.
В соответствии со статьей 3 Закона Украины «Об оплате труда» минимальная заработная плата - это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда. Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией, обязательной на всей территории Украины для предприятий всех форм собственности и хозяйния и физических лиц, использующих труд наемных работников, за любой системой оплаты труда.
В пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что в любом случае оплата труда при выполнении работником месячной (часовой) нормы труда (объема работ) не может быть ниже установленной законом минимальной заработной платы. При определении, не является заработная плата ниже минимальнои, в нее не включаются доплаты, надбавки, поощрительные и компенсационные выплаты.
Истец подала расчет, согласно которому сумма невыплаченной заработной платы за период с 01 апреля 2018 года по 31 мая 2020 составляет 111122 грн. 00 коп., Указанный расчет произведен на основании размеров минимальной заработной платы, установленные в 2018-2020 годах.
Положениями части 1 статьи 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, представленнымсоответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии со статьей 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Суд отмечает, что решением суда от 24 апреля 2018 по делу № 462/1970/18 установлено, что согласно штатному расписанию на 2017 Коммунаной 3-й стоматологической поликлиники г.. [Л]а ставка врача стоматолога - терапевта составила 4159 грн., и поэтому, именно этот размер был применен судом при расчете задолженности по заработной плате в 2018 году.
Принимая во внимание, что ответчиком утверждались штатные расписания на 2019 и 2020 суд при расчете задолженности по выплате заработной платы исходит из размера минимальной заработной платы в соответствующие периоды, поскольку в любом случае оплата труда при выполнении позытелем месячной (часовой) нормы труда (объема работ) не может быть ниже установленной законом минимальной заработной платы.
Статьей 7 Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2019 год» был установлен в 2019 году минимальную заработную плату в месячном размере с 1 января - 4173 гривны.
В соответствии со статьей 8 Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2019» установлен в 2020 году минимальную заработную плату в месячном размере с 1 января - 4723 гривны.
Таким образом, с 1 января 2019года размер месячного должностного оклада истца в должности врача-стоматолога-терапевта составил 4173, 00 грн., а с января 2020 составляет - 4723 гривны, поскольку в любом случае оплата труда при выполнении истцом месячной (часовой) нормы труда (объема работ ) не может быть ниже установленной законом минимальной заработной платы.
При таких обстоятельствах, суд приходит к выводу, щопозовна требование о взыскании невыплаченной заработной платы за период с 4 апреля 2018 по 31 20 мая20 года является подставной и подлежит удовлетворению, а затем, с ответчика в пользу истца следует взыскать за указанный период сумму неначисленной и невыплаченной заработной платы в размере 111 122 грн. 00 коп. ((4159 грн. / Должностной оклад / х 9 месяцев 2018) + (4173 грн. / Должностной оклад / х 12 месяцев 2019) + (4723 грн. / Должностной оклад / х 5 месяцев 2020 года) = 111 122 грн.) ).
Учитывая изложенное, суд, исследовав доказательства по их совокупности пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению.
рукуючись положениями статьи 141 ГПК Украины, суд считает, что на ответчика следует возложить уплату судебного сбора в пользу государства.
На основании изложенного и руководствуясь статьями 12, 89, 263-265, 280-284 ГПК Украины, суд

постановил:

Иск особа_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. [Л]а о взыскании невыплаченной заработной платы - удовлетворить.
Взыскать с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. [Л]а в пользу особа_1 111122 (сто одиннадцать тысяч сто двадцать два) рубля00 коп. невыплаченной заработной платы, проведя с этой суммы взыскания налогов и обязательных сборов, подлежащих взысканию при выплате заработной платы.
Взыскать с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. [Л]а в пользу государства 840 гривен 80 коп. судебного сбора.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, набирае законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана участниками дела в течение тридцати дней со дня его провозглашения. В соответствии с требованиями п 15.5. Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается участниками дела во [Л]ский апелляционный суд через Железнодорожный районный суд. [Л]а.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения заочное экония может быть обжаловано в общем порядке, установленном настоящим Кодексом. В этом случае срок на апелляционное обжалование решения начинает отсчитываться с даты вынесения определения об оставлении заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения.



Истец: особа_1 (проживает по адресу: адрес_1; ИНН: номер_1)
Ответчик: Коммунальная третий стоматологическая поликлиника г.. [Л]а (место нахождения: г.. [Л], ул. С. Петлюры, 17; егрпоу 01984317).

Полный текст решения суда складной 31 августа 2020 рокв.



судья:

Оригинал решения.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/3633/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)

31 серпня 2020 року м.Львів
Залізничний районний суд м. [Л]а в складі:
головуючого - судді [Б.] Д.О.
при секретарі Колошкіну П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. [Л]і в спрощеному позовному проваджені з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. [Л]а про стягнення невиплаченої заробітної плати

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь ненараховану та невиплачену заробітну плату за період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2020 року в розмірі 111122 грн. 00 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем, де працює на посаді лікаря стоматолога - терапевта. Проте, починаючи з серпня 2017 року працівникам не нараховується та не виплачується, що унеможливлює отримати довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.
Суд ухвалив розглядати справу без участі позивача, яка у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду письмову заяву, в якій позов підтримала та попросить справу розглядати без її участі.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі представника відповідача, який відзиву суду не подав, до суду не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, проте наявних у справі доказів достатньо для ухвалення рішення, а позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
28 липня 2020 року ухвалою Залізничного районного суду м. [Л]а вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної з викликом сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частинами 1, 7 статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. [Л]а від 24 квітня 2018 року у справі № 462/1970/18 за позовом особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. [Л]а про стягнення заборгованості по заробітній платі ухвалено: позов - задовольнити; стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. [Л]а на користь особа_1 33272 грн. 00 коп. заборгованості по заробітній платі за період з серпня 2017 року по березень 2018 року.
Зазначене судові рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вищевказане рішення суду від 24 квітня 2018 року має преюдиційний характер при вирішенні даного спору.
Судом встановлено, що позивач особа_1 з 01.08.1995 року прийнята на роботу у 3-тю стоматологічну поліклініку м. [Л]а, на посаду лікаря стоматолога - інтерна, 01.09.1997 року переведена на повну посаду лікаря-стоматолога дорослого прийому, а 14.11.2008 року присвоєна вища категорія лікаря стоматолога - терапевта, що підтверджується записами у трудовій книжці /а.с.11-13/. У трудовій книжці відсутні записи, які б свідчили, що позивач припинила перебувати у трудових відносинах з відповідачем.
Рішенням суду від 24 квітня 2018 року у справі № 462/1970/18 встановлено, що відповідач 3-тя стоматологічна поліклініка м. [Л]а за період з серпня 2017 року не нарахував та виплачував заробітної плати особа_1 .
З виписки Пенсійного фонду України з індивідуальних відомостей про застраховану особу вбачається, що за період з квітня 2018 року по травень 2020 року також відсутнє нарахування та виплата заробітної плати особа_1 /а.с. 7-9/.
Під час розгляду судом даної справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів які б свідчили про те, що протягом 2018 - 2020 років позивачу особа_1 проводилося нарахування та виплата заробітної плати, а також, не надано доказів того, що у Комунальній 3-ій стоматологічній поліклініці м. [Л]а були прийняті та затверджені штатні розписи на 2019 - 2020 роки.
Крім цього, матеріали справи не містять ніяких спростувань твердження позивача, що вона продовжує працювати у Комунальній 3-ій стоматологічній поліклініці м. [Л]а та належним чином виконує свої посадові обов`язки лікаря стоматолога - терапевта.
Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці», який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Позивач подала розрахунок, відповідно до якого сума невиплаченої заробітної плати за період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2020 року становить 111122 грн. 00 коп., зазначений розрахунок проведений на підставі розмірів мінімальної заробітної плати, які встановлені у 2018-2020 роках.
Положеннями частини 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що рішенням суду від 24 квітня 2018 року у справі № 462/1970/18 встановлено, що згідно з штатним розписом на 2017 рік Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. [Л]а ставка лікаря стоматолога - терапевта становила 4159 грн., і тому, саме цей розмір був застосований судом при розрахунку заборгованості із заробітної плати у 2018 році.
Беручи до уваги, що відповідачем не затверджувалися штатні розписи на 2019 та 2020 року суд при розрахунку заборгованості із виплати заробітної плати виходить з розміру мінімальної заробітної плати у відповідні періоди, оскільки у будь-якому випадку оплата праці при виконанні позивачем місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати.
Статтею 7 Закону України «Продержавний бюджет України на 2019 рік» було встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4173 гривні.
Відповідно до статті 8 Закону України «Продержавний бюджет України на 2019 рік» встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4723 гривні.
Таким чином, з 01 січня 2019 року розмір місячного посадового окладу позивача на посаді лікаря-стоматолога-терапевта становив 4173, 00 грн., а з січня 2020 року становить - 4723 гривні, оскільки у будь-якому випадку оплата праці при виконанні позивачем місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати.
За таких обставин, суд приходить до висновку, щопозовна вимога про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 04 квітня 2018 року по 31 травня 2020 року є підставною та підлягає задоволенню, а відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути за вказаний період суму ненарахованої та невиплаченої заробітної плати в розмірі 111122 грн. 00 коп. ((4159 грн. /посадовий оклад/ х 9 місяців 2018 року) + (4173 грн. /посадовий оклад/ х 12 місяців 2019 року) + (4723 грн. /посадовий оклад/ х 5 місяців 2020 року) = 111122 грн.)).
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази у їх [censored] прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями статті 141 ЦПК України, суд вважає, що на відповідача слід покласти сплату судового збору на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. [Л]а про стягнення невиплаченої заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. [Л]а на користь особа_1 111122 (сто одинадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 00 коп. невиплаченої заробітної плати, провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати.
Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. [Л]а на користь держави 840 гривень 80 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. [Л]а.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.



Позивач: особа_1 (проживає за адресою: адреса_1 ; ІПН: номер_1 );
Відповідач: Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. [Л]а (місце знаходження: м. Львів, вул. С.Петлюри, 17; єдрпоу 01984317).

Повний текст рішення суду складаний 31 серпня 2020 року.



Суддя:

Оригінал рішення.