3-Я СТОМАТОЛОГІЧНА ПОЛІКЛІНІКА: невыплата зарплаты

Дело № 462/4084/20


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

11 сентября 2020 судья Железнодорожного районного суда г.. Львова [Б] Ю.Л. рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда в г.. Львове гражданское дело по иску лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова о взыскании заработной платы,

в с т а н о в и л:

истец особа_1 обратился в суд с иском, в котором просит взыскать с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиникы м. Львова в его пользу заработную плату в размере 91 820 грн. за период с сентября 2018 по май 2020 года. Свои исковые требования обосновывает тем, что находится в трудовых отношениях с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиникой г.. Львова и работает в должности врача стоматолога детского. С 1 августа 2017 года и по настоящее время заработная плата работникам поликлиники не начисляется и не выплачивается, что делает невозможным получить справку о начисленной, но не выплаченной заработной плате.Отсутствие начислений подтверждается решениями Железнодорожного районного суда г.. Львова о взыскании с ответчика в его пользу задолженности по заработной плате. В связи с приведенным, просит иск удовлетворить.
Постановлением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 14.07.2020 года открыто производство по делу, рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства без уведомления / вызова / сторон. Ответчику установлено п`ятнадцятиденний срок для подачи отзыва на поВнешне заявление.
Законом Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-19)» внесены изменения в Заключительные положения ГПК Украины и определено, что срок действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), продлены сроки, определенные статьями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ГПК Украины.
Законом Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о ходе процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19)», вступившим в законную силу 17.07.2020 года, внесены изменения в ГПК Украина и предусмотрено, что процессуальные сроки, которые были продолжены в соответствии пункт до 3 раздела ХII «Заключительныее положения »Гражданского процессуального кодекса Украины заканчиваются через 20 дней после вступления в силу настоящего Закона. В течение этого 20-дневного срока участники дела и лица, не участвовавшие в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных этими кодексами ), имеют право на продолжение процессуальных сроков по основаниям, установленным настоящим Законом.
В указанный срок ответчик надал суда отзыв на исковое заявление и не указал уважительных причин такого.
Стороны в установленный срок ходатайств о продлении процессуальных сроков суда не подали.
В материалах дела отсутствуют ходатайства сторон о рассмотрении дела в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон.
Учитывая изложенное, в соответствии с ч.8 ст.178 и ч.5 ст.279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам.
В соответствии с вымог ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Рассмотрев дело в порядке упрощенного производства, без уведомления сторон, изучив собранные по делу доказательства, выяснив истинные обстоятельства дела, суд приходит к убеждению, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
В соответсвиист.43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 94 Кодекса законов о труде Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную работу.
В части первой статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда» от 24 марта 1995 года, который является специальным нормативно-правовым актом, регулирующим правоотношения в сфере оплаты труда, содержитсяаналогичное определение понятия заработная плата.
Согласно ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» основная заработная плата - это вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих. Дополнительная заработная плата - это вознаграждение за труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и изобретательность и за всобливо условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций. Другие поощрительные и компенсационные выплаты. К ним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по специальным системам и положениям, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных указаннымиактами нормы.
Согласно ст. 115 Кодекса законов о труде Украины заработная плата должна выплачиваться работнику регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней.
Судом установлено, что истец особа_1 находится в трудовых отношениях с ответчиком Коммунальной 3-й стоматологической поликлиникой г.. Львов.
Согласно ч. 4, 5 ст. 82 ГПК Украины обстоятельства, установленные решением суда в господарський, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом. Обстоятельства, установленные в отношении определенного лица решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, однако могут быть в общем порядке опровергнуты лицом, не принимала участия вделу, в котором такие обстоятельства были установлены.
Решением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 4 мая 2018 иск лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова удовлетворено, взыскано с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова в пользу особа_1 34102 грн., 64 коп. задолженности по заработной плате за период с августа 2017 по март 2018 /а.с. 3-5 /.
Решением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 25 октября 2018 иск лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова удовлетворено, взыскано с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова в пользу особа_1 задолженность по выплате заработной платы в размере 21314 грн.15 коп. за период с апреля по август 2018 /а.с. 6-9 /.
При расчете указанных сумм задолженности по заработной плате принято во внимание Штатное расписание Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова на 2017 год.
Учитывая изложенное, суд приходит к убеждению, что исковые требования ОСОБА_1есть подставными, поскольку ответчиком нарушено право истца на получение заработной платы.
Вместе с тем, согласно ст. 5 ГПК Украины осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором.
Согласно ст. 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обов`связей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Положениями ч. 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
ответстсо ст. 77 ГПК Украины надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания
В соответствии со ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Суд не принимает во внимание представленный истцом расчет заработной платы, подлежащей взысканию за период с сентября 2018 по май 2020 года, поскольку такой сделано исходя из месячного фонда заработной платы, Предусмотренного штатным расписанием на 2017 год, который бездействует в 2018 - 2020 годах, а значит, не является доказательством размера надлежащей истцу заработной платы за спорный период.
Штатного расписания Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова на 2018-2020 годы истцом не представлено, а также не представлены любых надлежащих доказательств для обоснования размера заработной платы истца, указанного ею в изображение расчета.
Кроме этого, суд обращает внимание истца, что решениями Железнодорожного суда. Львова, на которыепоследний ссылается как на основание исковых требований, удовлетворены исковые требования и взыскал задолженность по заработной плате за период с августа 2017 по март 2018 и за период с апреля по август 2018 и такими не установлен размер причитающейся истцу заработной платы за период с сентября 2018 по май 2020 года.
Ходатайств об истребовании доказательств, в порядке ст. 84 ГПК Украины истцом в суд не представлено.
Согласно ст. 2 КЗоТ Украины право граждан на труд, - то есть на одержания работы с оплатой труда не ниже установленного государством минимального размера, включая право на свободный выбор профессии, рода занятий и работы, обеспечивается государством. Работники реализуют право на труд путем заключения Трудового договора о работе на предприятии, в учреждении, организации или с физическим лицом.
В соответствии со ст. 3 Закона Украины «О заработной плате» минимальная заработная плата - это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовуюв) нормы труда.
В соответствии с требованиями ч. 1, 4 ст. 95 Кодекса законов о труде Украины минимальная заработная плата - это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда. Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией, обязательной на всей территории Украины для предприятий, учреждений, организаций всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц, использующих труд наемных работников, за любой системой оплаты праке.
В пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что в любом случае оплата труда при выполнении работником месячной (часовой) нормы труда (объема работ) не может быть ниже установленной законом минимальной заработной платы. При определении, не является заработная плата ниже минимальной, в нее не включаются доплаты, надбавки, поощрительные и компенсационные выплаты.
согласност. 8 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2018 год» минимальная заработная плата на 2018 год установлена ​​в месячном размере с 1 января - 3723 гривны.
Согласно ст. 8 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2019» минимальная заработная плата на 2019 установлена ​​в месячном размере с 1 января - 4173 гривны.
Согласно ст. 8 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2020 год» минимальная заработная плата на 2020 год установлена ​​в месячном размере с 1 января - 4723 гривны.
Кроме цього, согласно сведений трудовой книжки, копия которой приобщена к материалам дела, в 1997 году приказом №26 от 06.03.1997 г.. особа_1 переведены постоянно на 0, 5 ставки должности врача стоматолога детского приема, согласно приказу №153к от 05.10.1999 г.. - считается работающим на 0, 5 ставки должности врача стоматолога детского, что утверждается копией трудовой книжки.
Доказательств того, что истец работает в должности врача стоматолога детского на полной ставке к материалам делу не приобщены.
Согласно ст. 89 ЦБК Украине суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств. Суд оценивает относимость, допустимость, достоверность каждого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь доказательств в их совокупности.
Учитывая изложенное, суд приходит к убеждению, что при расчете задолженности ответчика по заработной плате перед истцом за период с сентября 2018 по май 2020 следует выходити из установленного государством минимального размера заработной платы с учетом размера ставки должности истца.
Следовательно, размер задолженности ответчика перед истцом по выплате заработной платы за период с сентября 2018 года по декабрь 2018 составляет 7446 грн. / 3723 установлен размер минимальной заработной платы х 4 месяца х 0, 5 ставки /; за период с января 2019 по декабрь 2019 - 25038 грн. / 4173 установлен размер минимальной заработной платы х 12 месяцев х 0, 5 ставки /;за период с января 2020 по май 2020 - 11807, 5 грн. / 4723 грн. размер минимальной заработной платы х 5 месяцев х 0, 5 ставки /, а всего за период с сентября 2018 года по май 2020 - 44291, 50 грн.
На основании ст.141 ГПК Украины, в пользу государства с ответчика подлежит взысканию судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований в размере 405 грн. 58 коп.
Руководствуясь ст. 43 Конституции Украины, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ГПК Украины, ст. 94, 115 кодекс законов о труде Украины, Законом Украины «Об оплате труда», Законом Украины «О Государственном бюджете Украины» на 2018 - 2020 годы, суд

е д е л:

исковое заявление особа_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова о взыскании заработной платы - удовлетворить частично.
Взыскать с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова / егрпоу 01984317, находящегося по адресу: г.. Львов, ул. С. Петлюры, 17 / в пользу особа_1 / ИНН номер_1, проживающего по адресу: адреса_1 / задолженность по заработной плате за период с сентября 2018 года по май 2020 в размере 44 291 (сорок четыре тысячи двести девяносто одну) гривну 50 копеек.
Взыскать с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова / егрпоу 01984317, находящегося по адресу: г.. Львов, ул. С. Петлюры, 17 / в пользу государства 405 гривен 58 копеек судебного сбора.
Решение в части взыскания заработной платы в пределах выплаты за один месяц допустить к немедленному исполнению.
В остальной части иска -отказать.
Решение суда может быть обжаловано во Львовский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения, а в случае отложения составления полного решения суда, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
В соответствии с разделом ХИИИ Переходных положений Гражданского процессуального кодекса Украины ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные жалобы подаются участниками дела до или через соответствующие суды.
Текст решения суда составлен 11 сентября 2020.

Судья: / подпись /
С оригиналом.
Судья: [Б.] Ю. Л.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/4084/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заробітної плати,

в с т а н о в и в :

позивач особа_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на його користь заробітну плату у розмірі 91820 грн. за період з вересня 2018 року по травень 2020 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває у трудових відносинах з Комунальною 3-ою стоматологічною поліклінікою м. Львова і працює на посаді лікаря стоматолога дитячого. З 1 серпня 2017 року та по даний час заробітна плата працівникам поліклініки не нараховується та не виплачується, що унеможливлює отримати довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату. Відсутність нарахувань підтверджується рішеннями Залізничного районного суду м. Львова про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі. У зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.07.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)» внесено зміни до Прикінцевих положень ЦПК України та визначено, що на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), продовжено строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)», що набрав законної сили 17.07.2020 року, внесено зміни до ЦПК України та передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункт до 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву та не вказав поважних причин такого.
Сторони у встановлений строк клопотань про продовження процесуальних строків суду не подали.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Судом встановлено, що позивач особа_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем Комунальною 3-ою стоматологічною поліклінікою м. Львова.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 04 травня 2018 року позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова задоволено, стягнуто з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь особа_1 34102 грн., 64 коп. заборгованості по заробітній платі за період з серпня 2017 р. по березень 2018 р. /а.с. 3-5/.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2018 року позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова задоволено, стягнуто з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь особа_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 21314 грн.15 коп. за період з квітня по серпень 2018 р. /а.с. 6-9/.
При розрахунку вказаних сум заборгованості по заробітній платі взято до уваги Штатний розпис Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на 2017 рік.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги особа_1 є підставними, оскільки відповідачем порушено право позивача щодо отримання заробітної плати.
Разом з тим, відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не приймає до уваги поданий позивачем розрахунок заробітної плати, яка підлягає стягненню за період з вересня 2018 року по травень 2020 року, оскільки такий зроблено виходячи із місячного фонду заробітної плати, передбаченого штатним розписом на 2017 рік, який не діє у 2018 - 2020 роках, а відтак, не є доказом розміру належної позивачу заробітної плати за спірний період.
Штатного розпису Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова на 2018-2020 роки позивачем не подано, а також не подано будь-яких належних доказів для обґрунтування розміру заробітної плати позивача, вказаного нею в долученому розрахунку.
Крім цього, суд звертає увагу позивача, що рішеннями Залізничного суду м. Львова, на які останній покликається як на підставу позовних вимог, задоволено позовні вимоги та стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2017 р. по березень 2018 р. та за період з квітня по серпень 2018 р. та такими не встановлено розміру належної позивачу заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року.
Клопотань про витребування доказів, у порядку ст. 84 ЦПК України позивачем до суду не подано.
Згідно із ст. 2 КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення Трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заробітну плату» мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
У відповідності до вимог ч. 1, 4 ст. 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата на 2018 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.
Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата на 2019 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня - 4173 гривні.
Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата на 2020 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня - 4723 гривні.
Крім цього, згідно відомостей трудової книжки, копія якої долучена до матеріалів справи, у 1997 році наказом №26 від 06.03.1997 р. особа_1 переведено постійно на 0, 5 ставки посади лікаря стоматолога дитячого прийому, згідно наказу №153к від 05.10.1999 р. - вважається працюючим на 0, 5 ставки посади лікаря стоматолога дитячого, що стверджується копією трудової книжки.
Доказів того, що позивач працює на посаді лікаря стоматолога дитячого на повній ставці до матеріалів справи не долучено.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored]
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що при розрахунку заборгованості відповідача по заробітній платі перед позивачем за період з вересня 2018 р. по травень 2020 року слід виходити із встановленого державою мінімального розміру заробітної плати із врахуванням розміру ставки посади позивача.
Відтак, розмір заборгованості відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року становить 7446 грн. /3723 встановлений розмір мінімальної заробітної плати х 4 місяці х 0, 5 ставки /; за період з січня 2019 року по грудень 2019 року - 25038 грн. /4173 встановлений розмір мінімальної заробітної плати х 12 місяців х 0, 5 ставки /; за період з січня 2020 року по травень 2020 року - 11807, 5 грн. /4723 грн. розмір мінімальної заробітної плати х 5 місяців х 0, 5 ставки /, а всього за період з вересня 2018 року по травень 2020 року - 44291, 50 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України, на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 405 грн. 58 коп.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, ст. 94, 115 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про оплату праці», Законами України «Про Державний бюджет України» на 2018 - 2020 роки, суд

у х в а л и в :

позовну заяву особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути із Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова /єдрпоу 01984317, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 17/ на користь особа_1 /ІПН номер_1 , що проживає за адресою: адреса_1 / заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2018 року по травень 2020 року у розмірі 44291 (сорок чотири тисячі двісті дев`яносто одну) гривню 50 копійок.
Стягнути із Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова /єдрпоу 01984317, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 17/ на користь держави 405 гривень 58 копійок судового збору.
Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах виплати за один місяць допустити до негайного виконання.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Текст рішення суду складений 11 вересня 2020 року.

Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.