3-Я СТОМАТОЛОГІЧНА ПОЛІКЛІНІКА: невыплата зарплаты

Дело № 462/3102/20


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

7 августа 2020 Железнодорожный районный суд. Львова в составе
председательствующего судьи- [Г] Б.
с участием секретаря - Гули М.И.
рассмотрев в открытом судебном заседании в городе Львове в порядке упрощенного искового производства дело по иску лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова о взыскании невыплаченной заработной платы, -

установил:

особа_1 01.06.2020 года обратилась в суд с иском, в котором просить взыскать с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова в пользу заработную плату за период с сентября 2018 года по май 2020 в размере 67 745, 25 грн. Свои исковые требования обосновывает тем, что находится в трудовых отношениях с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиникой г.. Львова, работает в должности врача стоматолога терапевта из ставок 0, 75. Начиная с 01 августа 2017 года и по сей день заработная плата работникам не начисляется и не выплачивается, что делает невозможнымполучить справку о начисленной, но невыплаченной заработной платы. Факт нахождения в трудовых отношениях и отсутствии в течение длительного времени начислений заработной платы подтверждается решениями Железнодорожного районного суда г.. Львова от 05.04.2018 года и 15.11.2018 года о взыскании с ответчика в ее пользу задолженности по заработной плате. Учитывая изложенное, просит иск удовлетворить и взыскать с ответчика невыплаченную заработную плату за период с сентября 2018 года по май 2020года в размере 67 745, 25 грн.
Определением судьи Железнодорожного районного суда г.. Львова от 03.06.2020 года принято к рассмотрению и открыто производство по делу, рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства, без уведомления сторон (а 7).
Ответчика надлежащим образом уведомлены о рассмотрении дела в порядке упрощенного производства, направлено постановление об открытии производства по делу вместе с копией искового заявления и приложениями рекомендованной почтовой корреспонденцией, чв утверждается имеющимся в материалах дела уведомлением о вручении почтового отправления, которое получено ответчиком 07.07.2020 года.
Ответчик отзыв на исковое заявление, в определенный судом п`ятнадцятиденний срок со дня получения постановления об открытии производства, не подал, заявления о восстановлении срока для подачи такого в суд также не представлены.
Ходатайство сторон о рассмотрении дела в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон в материалах дела отсутствуют.
Учитывая приведенное, ответствендно ч. 8 ст. 178 ГПК Украины и ч. 5 ст. 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам.
В связи с тем, что в соответствии с положениями ГПК Украины рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, на основании части второй статьи 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства ни совершалось.
Исследовав материалы дела, суд пришел к выводу, Что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Решением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 05.04.2018 года иск лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворено. Постановлено взыскать с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с августа 2017 по декабрь 2017 года в размере 15 596 (пятнадцать тысяч пятьсот девяносто ШИСво) грн. (А 3).
Решением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 15.11.2018 года иск лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова о взыскании заработной платы за период январь-август 2018 удовлетворен частично. Постановлено взыскать с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова в пользу особа_1 22338 (двадцать две тысячи триста тридцать восемь) рублей. задолженности по заработной плате (а 4-5).
Указанными решениями установлено, что истец особа_1 нахоодиться в трудовых отношениях с ответчиком, работая в должности врача стоматолога терапевта со ставкой 0, 75 и ответчиком нарушено право истца на получение заработной платы, в том числе за период с августа 2017 по декабрь 2017 года и за период с января 2018 года по август 2018 .
Указанные судебные решения обжаловались и вступили в законную силу.
Поскольку данные обстоятельства установлены решениями суда, вступившие в законную силу, поэтому, доказыванию не подлежат.
Согласно ч.ч. 4, 5 стАтти 82 ГПК Украины обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом . Обстоятельства, установленные в отношении определенного лица решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, однако могут быть вобщем порядке опровергнуты лицом, не принимавшего участия в деле, в котором такие обстоятельства были установлены.
Согласно ст. 2 КЗоТ Украины право граждан на труд, - то есть на получение работы с оплатой труда не ниже установленного государством минимального размера, включая право на свободный выбор профессии, рода занятий и работы, обеспечивается государством. Работники реализуют право на труд путем заключения Трудового договора о работе на предприятии, в учреждении, организации или с физическим лицом.
Видповидно ст. 7 ч. 4 Конституции Украины, право на своевременное получение вознаграждения за труд защищено законом.
Частями 1, 7 ст. 43 Конституции Украины определено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст. 115 Кодекса законов о труде Украины заработная плата должна выплачиваться работнику регулярно в рабочие дни в сроки, установлены коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней.
Согласно части первой статьи 94 Кодекса законов о труде Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную работу.
В части первой статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда» от 24 марта 1995 года, который является специальным нормативно-правовым актом, чв регулирует правоотношения в сфере оплаты труда, содержится аналогичное определение понятия заработная плата.
Согласно ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» основная заработная плата - это вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих. Дополнительная заработная плата - это вознаграждение за труд сверх устовлени нормы, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций. Другие поощрительные и компенсационные выплаты. К ним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по специальным системам и положениям, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодавствить или осуществляемые сверх установленных указанными актами норм.
В соответствии с требованиями ч.ч. 1, 4 ст. 95 Кодекса законов о труде Украины минимальная заработная плата - это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда. Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией, обязательной на всей территории Украины для предприятий, учреждений, организаций всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц, использующих працю наемных работников, по любой системой оплаты труда.
В пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что в любом случае оплата труда при выполнении работником месячной (часовой) нормы труда (объема работ) не может быть ниже установленной законом минимальной заработной платы. При определении, не является заработная плата ниже минимальной, в нее не включаются доплаты, надбавкы, поощрительные и компенсационные выплаты.
Положениями ч. 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии со ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, в состояниеовлених настоящим Кодексом.
Статьей 12 ГПК Украины закреплено, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Истец в исковом заявлении заявляет требования о взыскании с ответчика задолженностии заработной платы, в частности с сентября 2018 года по декабрь 2018 в размере заработной платы, установленной решениями суда - 4159 грн .; с января 2019 по декабрь 2019 в размере заработной платы гарантированной законом - 4173 грн. и с января 2020 по май 2020 году в размере заработной платы гарантированной законом - 4723 грн. (4159 грн. * 4 = 16636 грн .; 4173 грн. * 12 = 50076 грн., 4723 грн. * 5 = 23615 грн .; 16636 грн. + 50076 грн. + 23615 = 90327 грн. * 0, 75 ставки =67745, 25 грн.), Согласно расчету истца, сумма задолженности вместе составляет 67 745 грн.
Суд не принимает во внимание приведенный истцом расчет задолженности в части взыскания заработной платы, установленной в размере 4159 грн., За период с сентября 2018 по декабрь
2018 исходя из следующего.
В обоснование указанного требования истец ссылается на то, что такой размер заработной платы установлен решением суда, исходя из месячного фонда заработной платы, предусмотренного штатным г.озписом. При этом, решением Железнодорожного районного суда г.. Львова от
15.11.2018 года иск лицо_1 удовлетворен частично, в частности расчет истца за период с января 2018 года по август 2018 года принято судом во внимание, поскольку такой сделано исходя из месячного фонда заработной платы, предусмотренного штатным расписанием на 2017 год, который бездействует в 2018 году, а потому не является доказательством размера надлежащей истцу заработной платы за спорный период, поэтому при расчете за указанный период суд исходилиз установленного государством минимального размера заработной платы, который составлял на 2018 год - 3723 гривны.
Указанное судебное решение истцом обжаловалось и вступило в законную силу.
Обстоятельства установленные решениями суда, вступившие в законную силу, поэтому, доказыванию не подлежат.
Учитывая вышеизложенное, отсутствие в материалах данного дела штатного расписания Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова, утвержденного состоянию на 2018 год, суд считает, что при расчетнойку задолженности ответчика по заработной плате перед истцом за период с сентября 2018 года по декабрь 2018 следует исходить из установленного минимального размера заработной платы.
Согласно п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного Кодекса Украины размер минимальной заработной платы на соответствующий бюджетный период определяется Законом о Государственном бюджете Украины.
Статьей 8 Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2018 год» было установлено в 2018 году минимальную заработную плату в месячном размерес 1 января-3723 гривны.
Следовательно, взысканию за период с сентября 2018 года по декабрь 2018 подлежит задолженность в сумме 11169 грн. (3723 грн. Размер минимальной заработной платы * 4 месяца * 0, 75 ставки).
Статьей 8 Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2019 год» был установлен в 2019 году минимальную заработную плату в месячном размере с 1 января - 4173 гривны.
Статьей 8 Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2020 год» было установлено в 2020 году минимальная заработнаяв плату в месячном размере с 1 января - 4723 гривны.
Таким образом, с января 2019 по декабрь 2019 размер должностного оклада истца в должности врача стоматолога терапевта из ставок 0, 75 составляет 4173 грн. (4173 грн. * 12 месяцев * 0, 75 ставки = 37557 грн.) с января 2020 по май 2020 - 4723 грн. (4723 грн. * 5 месяцев * 0, 75 ставки = 17711, 25 грн.). Сумма задолженности по заработной плате за период с сентября 2018 года по май 2020 составляет 66 437, 25 грн.
выходячы из приведенного и учитывая, что истец действительно находится в трудовых отношениях с ответчиком, надлежащих и допустимых доказательств о начислении и выплате истцу заработной платы за оспариваемый период ответчиком не предоставлено, суд считает необходимым иск удовлетворить частично и взыскать с ответчика 66 437, 25 грн . задолженности по заработной плате.
На основании ч. 1 ст. 141 ГПК Украины с ответчика подлежит взысканию в пользу государства 840, 80 грн. судебного сбора.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 258, 259, 263-268, 280-282 ГПК Украины, ст.ст. 47, 115 КЗоТ Украины, суд -
постановил:
иск лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники
м. Львова о взыскании невыплаченной заработной платы удовлетворить.
Взыскать с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова (идентификационный код в егрпоу 01984317, г.. Львов, ул. С. Петлюры, 17) в пользу особа_1 (идентификационный номер номер_1) - 66 437, 25 (шестьдесят шесть тысяч четыреста тридцатьПять) грн. 25 коп. невыплаченной заработной платы за период с сентября 2018 по май 2020 года.
Взыскать с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова 840, 80 грн. судебного сбора в доход государства.
В конце заявленных исковых требований отказать.
Решение в части взыскания заработной платы в пределах выплаты за один месяц допустить к немедленному исполнению.
Решение может быть обжаловано во Львовский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня составления полного текстасудебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Дата составления полного решения суда - 7 августа 2020.Истец особа_1, идентификационный номер номер_1, проживающего по адресу: адрес_1.
Ответчик: Коммунальная третий стоматологическая поликлиника г.. Львова, идентификационный код в егрпоу 01984317, г.. Львов, ул. С. Петлюры, 17.

Судья: (подпись) Б. М. [Г]

С оригиналом.
Судья Б. М. [Г.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/3102/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючої-судді- [Г] Б.М.
за участю секретаря - Гули М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати, -

встановив:

особа_1 01.06.2020 року звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на її користь заробітну плату за період з вересня 2018 року по травень 2020 року в розмірі 67 745, 25 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що перебуває у трудових відносинах з Комунальною 3-ою стоматологічною поліклінікою м. Львова, працює на посаді лікаря стоматолога терапевта зі ставокю 0, 75. Починаючи з 01 серпня 2017 року та по сьогодні заробітна плата працівникам не нараховується та не виплачується, що унеможливлює отримати довідку про нараховану, але невиплачену заробітну плату. Факт перебування у трудових відносинах та відсутності протягом тривалого часу нарахувань заробітної плати підтверджується рішеннями Залізничного районного суду м. Львова від 05.04.2018 року та 15.11.2018 року про стягнення з відповідача на її користь заборгованості по заробітній платі. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за період з вересня 2018 року по травень 2020 року в розмірі 67 745, 25 грн.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 03.06.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 7).
Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано відповідачем 07.07.2020 року.
Відповідач відзив на позовну заяву, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, не подав, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не подано.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05.04.2018 року позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено. Ухвалено стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2017 року по грудень 2017 року в розмірі 15 596 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот девяносто шість) грн. (а.с. 3).
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 15.11.2018 року позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заробітної плати за період січень-серпень 2018 року задоволено частково. Ухвалено стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь особа_1 22 338 (двадцять дві тисячі триста тридцять вісім) грн. заборгованості по заробітній платі (а.с. 4-5).
Вказаними рішеннями встановлено, що позивач особа_1 знаходиться у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді лікаря стоматолога терапевта зі ставкою 0, 75 та відповідачем порушено право позивача на отримання заробітної плати, зокрема за період з серпня 2017 року по грудень 2017 року та за період з січня 2018 року по серпень 2018 року.
Зазначені судові рішення не оскаржувалися та набрали законної сили.
Оскільки дані обставини встановлені рішеннями суду, які набрали законної сили, відтак, доказуванню не підлягають.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно із ст. 2 КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення Трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до ст. 7 ч. 4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.
Частинами 1, 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 12 ЦПК України закріплено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач у позовній заяві заявляє вимоги про стягнення з відповідача заборгованості заробітної плати, зокрема з вересня 2018 року по грудень 2018 року у розмірі заробітної плати, встановленої рішеннями суду - 4 159 грн.; з січня 2019 року по грудень 2019 року у розмірі заробітної плати гарантованої законом - 4 173 грн. та з січня 2020 року по травень 2020 року в розмірі заробітної плати гарантованої законом - 4 723 грн., (4 159 грн. * 4 = 16 636 грн.; 4 173 грн. * 12 = 50 076 грн., 4 723 грн. * 5 = 23 615 грн.; 16 636 грн. + 50 076 грн. + 23 615 = 90 327 грн. * 0, 75 ставки = 67 745, 25 грн.), згідно розрахунку позивача, сума заборгованості разом становить 67 745 грн.
Суд не бере до уваги наведений позивачем розрахунок заборгованості в частині стягнення заробітної плати, встановленої у розмірі 4 159 грн., за період з вересня 2018 року по грудень
2018 року виходячи з наступного.
На обгрунтування вказаної вимоги позивач покликається на те, що такий розмір заробітної плати встановлено рішенням суду, виходячи з місячного фонду заробітної плати, передбаченого штатним розписом. При цьому, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від
15.11.2018 року позов особа_1 задоволено частково, зокрема розрахунок позивача за період з січня 2018 року по серпень 2018 року не прийнято судом до уваги, оскільки такий зроблено виходячи із місячного фонду заробітної плати, передбаченого штатним розписом на 2017 рік, який не діє у 2018 році, а відтак не є доказом розміру належної позивачу заробітної плати за спірний період, тому при розрахунку за вказаний період суд виходив зі встановленого державою мінімального розміру заробітної плати, який становив на 2018 рік - 3 723 гривні.
Вказане судове рішення позивачем не оскаржувалось та набрало законної сили.
Обставини встановлені рішеннями суду, які набрали законної сили, відтак, доказуванню не підлягають.
Враховуючи вищенаведене, відсутність в матеріалах даної справи штатного розпису Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова, затвердженого станом на 2018 рік, суд приходить до переконання, що при розрахунку заборгованості відповідача по заробітній платі перед позивачем за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року слід виходити з встановленого мінімального розміру заробітної плати.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного Кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається Законом про Державний бюджет України.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» було встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня- 3 723 гривні.
Відтак, стягненню за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року підлягає заборгованість у сумі 11 169 грн. (3 723 грн. розмір мінімальної заробітної плати * 4 місяці * 0, 75 ставки).
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» було встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4 173 гривні.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» було встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4 723 гривні.
Таким чином, з січня 2019 року по грудень 2019 року розмір посадового окладу позивача на посаді лікаря стоматолога терапевта зі ставокю 0, 75 становить 4 173 грн. (4 173 грн. * 12 місяців * 0, 75 ставки = 37 557 грн.); з січня 2020 року по травень 2020 року - 4 723 грн. (4 723 грн. * 5 місяців * 0, 75 ставки = 17 711, 25 грн.). Сума заборгованості заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року становить 66 437, 25 грн.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач дійсно перебуває у трудових відносинах із відповідачем, належних та допустимих доказів про нарахування та виплату позивачу заробітної плати за оспорюваний період відповідачем не надано, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача 66 437, 25 грн. заборгованості по заробітній платі.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 840, 80 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 47, 115 КЗпП України, суд, -
ухвалив:
позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки
м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова (ідентифікаційний код в єдрпоу 01984317, м. Львів, вул. С. Петлюри, 17) на користь особа_1 (ідентифікаційний номер номер_1 ) - 66 437, 25 (шістдесят шість тисяч чотириста тридцять сім) грн. 25 коп. невиплаченої заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року.
Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова 840, 80 грн. судового збору в дохід держави.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах виплати за один місяць допустити до негайного виконання.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення суду - 07 серпня 2020 року.

Позивач: особа_1 , ідентифікаційний номер номер_1 , яка проживає за адресою: адреса_1 .
Відповідач: Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова, ідентифікаційний код в єдрпоу 01984317, м. Львів, вул. С. Петлюри, 17.

Суддя: (підпис) Б. М. [Г]

З оригіналом згідно.
Суддя: Б. М. [Г]