3-Я СТОМАТОЛОГІЧНА ПОЛІКЛІНІКА: невыплата зарплаты

Дело № 462/3914/20


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

1 октября 2020 Железнодорожный районный суд. Львова рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон гражданское дело по иску лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова о взыскании невыплаченной заработной платы, -

установил:

особа_1 03.07.2020 года обратилась в суд с иском, в котором просит взыскать с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова в пользузаработную плату за период с сентября 2018 года по май 2020 в размере 90 327 грн. Свои исковые требования обосновывает тем, что находится в трудовых отношениях с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиникой г.. Львова, работает в должности врача стоматолога терапевта. С 1 августа 2017 и по день обращения с иском в суд заработная плата не начисляется и не выплачивается, что делает невозможным получить справку о начисленной, но невыплаченной заработной платы. Факт нахождения в трудовых отношеннах и отсутствии в течение длительного времени начислений заработной платы подтверждается решениями Железнодорожного районного суда г.. Львова от 12.06.2018 года и 21.12.2018 года о взыскании с ответчика в ее пользу задолженности по заработной плате. Учитывая изложенное, просит иск удовлетворить и взыскать с ответчика невыплаченную заработную плату за период с сентября 2018 года по май 2020 в размере 90 327 грн.
Определением судьи Железнодорожного районного суда г.. Львова от 07.07.2020 года прийнято к рассмотрению и открыто производство по делу, рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон (а 7).
Ответчика надлежащим образом уведомлены о рассмотрении дела в порядке упрощенного производства, направлено постановление об открытии производства по делу вместе с копией искового заявления и приложениями рекомендованной почтовой корреспонденцией, что утверждается имеющимся в материалах дела уведомлением о вручении почтового отправления, которое получитно ответчиком 10.08.2020 года.
В соответствии с п. 2 Заключительных и переходных положений Закона Украины от
18.06.2020 №731-их процессуальные сроки, которые были продолжены, в частности, в соответствии с пунктом 3 раздела XII "Заключительные положения" Гражданского процессуального кодекса Украины в редакции Закона Украины "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-19) "№ 540-IXот 30 марта 2020 года, заканчиваются через 20 дней после вступления в силу настоящего Закона.
Ответчик отзыв на исковое заявление, в определенный судом п`ятнадцятиденний срок со дня получения постановления об открытии производства, не подал, заявление о продлении процессуальных сроков, в течение определенного в соответствии с Законом Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о ходе процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинета Министров Украины с целью пренения распространению коронавирусной болезни (covid-19) »двадцатидневного срока в суд не поступало.
Ходатайство сторон о рассмотрении дела в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон в материалах дела отсутствуют.
Учитывая изложенное, в соответствии с ч. 8 ст. 178 ГПК Украины и ч. 5 ст. 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам.
В связи с тем, что в соответствии с положениями ГПК Украины рассмотрение дела сдийснюеться судом в отсутствие участников дела, на основании части второй статьи 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства ни совершалось.
Исследовав материалы дела, суд пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Заочным решением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 12.06.2018 года иск лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова о взыскании задолженности по заработнойплате удовлетворено. Постановлено взыскать с Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с августа 2017 по декабрь 2017 года в размере 15 596 (пятнадцать тысяч пятьсот девяносто шесть) рублей. (А 4-5).
Решением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 21.12.2018 года иск лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворено. Постановлено взыскать с Комунальной 3-й стоматологической поликлиники
м. Львов в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с января 2018 по август 2018 года в размере 33 272, 00 (тридцать три тысячи двести семьдесят два) грн. (А 3).
Указанными решениями установлено, что истец особа_1 находится в трудовых отношениях с ответчиком, работая в должности врача стоматолога терапевта и ответчиком нарушено право истца на получение заработной платы, в том числе за период с августа 2017 по серпань 2018 года.
Также установлено, что согласно штатного расписания Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова на 2017 заработная плата врача стоматолога-терапевта составляет
4159 грн., А именно 171 562 грн. (Месячный фонд заработной платы) 41, 25 (количество штатных должностей).
Указанные судебные решения обжаловались и вступили в законную силу.
Поскольку данные обстоятельства установлены решениями суда, вступившие в законную силу, поэтому, доказыванию не подлежат.
Согласно ч.ч. 4, 5 статьи 82 ГПКУкраина обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом. Обстоятельства, установленные в отношении определенного лица решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, однако могут быть в общемпорядке опровергнуты лицом, не принимавшего участия в деле, в котором такие обстоятельства были установлены.
Согласно ст. 2 КЗоТ Украины право граждан на труд, - то есть на получение работы с оплатой труда не ниже установленного государством минимального размера, включая право на свободный выбор профессии, рода занятий и работы, обеспечивается государством. Работники реализуют право на труд путем заключения Трудового договора о работе на предприятии, в учреждении, организации или с физическим лицом.
согласно дв ст. 7 ч. 4 Конституции Украины, право на своевременное получение вознаграждения за труд защищено законом.
Частями 1, 7 ст. 43 Конституции Украины определено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст. 115 Кодекса законов о труде Украины заработная плата должна выплачиваться работнику регулярно в рабочие дни в сроки, ручная установкаЭнни коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней.
Согласно части первой статьи 94 Кодекса законов о труде Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную работу.
В части первой статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда» от 24 марта 1995 года, который является специальным нормативно-правовым актом, регулирующим правовидносины в сфере оплаты труда, содержится аналогичное определение понятия заработная плата.
Согласно ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» основная заработная плата - это вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих. Дополнительная заработная плата - это вознаграждение за труд сверх установленных норми, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций. Другие поощрительные и компенсационные выплаты. К ним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по специальным системам и положениям, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или яки производятся сверх установленных указанными актами норм.
В соответствии с требованиями ч.ч. 1, 4 ст. 95 Кодекса законов о труде Украины минимальная заработная плата - это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда. Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией, обязательной на всей территории Украины для предприятий, учреждений, организаций всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц, использующих труд наемныхх работников, по любой системой оплаты труда.
В пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что в любом случае оплата труда при выполнении работником месячной (часовой) нормы труда (объема работ) не может быть ниже установленной законом минимальной заработной платы. При определении, не является заработная плата ниже минимальной, в нее не включаются доплаты, надбавки, запоощрительных и компенсационных выплат.
Согласно п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного Кодекса Украины размер минимальной заработной платы на соответствующий бюджетный период определяется Законом о Государственном бюджете Украины.
Статьей 8 Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2019 год» был установлен в 2019 году минимальную заработную плату в месячном размере с 1 января 2019 - 4173 грн.
Статьей 8 Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2020 год» было установлено в 2020 году минимальную заработаетстантную плату в месячном размере с 1 января -
4723 гривны.
Положениями ч. 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии со ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаевв, установленных настоящим Кодексом.
Статьей 12 ГПК Украины закреплено, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Истец подала в суд расчет, согласно которому сумма невыплаченнойзаработной платы за период с сентября 2018 года по май 2020 составляет 90 327 грн. (С сентября 2018 года по декабрь 2018: 4159 грн. * 4 месяца = 16636 грн., С января 2019 по декабрь 2019:
4173 грн. размер минимальной заработной платы * 12 месяцев = 50 076 грн., с января 2020 по май 2020: 4723 грн. размер минимальной заработной платы * 5 месяцев = 23 615 грн. вместе: 16636 грн. + 50 076 грн. + 23 615 грн. = 90 327 грн.).
Суд не принимает во внимание приведенные истцомм расчет задолженности заработной платы исходя из следующего.
Как следует из приобщенных истцом к материалам дела копии трудовой книжки, приказом
№ 19-к от 30.01.2009 года особа_1 переведена на 0, 75 ставки должности врача стоматолога терапевта (запись №14 от 02.02.2009), доказательств, что истец работает в должности врача стоматолога терапевта на полной ставке суда не добавлен, при этом расчет суммы задолженности по заработной плате за период с сентября 2018 года по май 2020 истцым проведено на полную ставку должности врача стоматолога терапевта.
Учитывая изложенное, суд приходит к убеждению, что расчет задолженности по заработной плате особа_1 следует проводить с учетом ставки должности истца.
Таким образом, взысканию за период с сентября 2018 года по декабрь 2018 подлежит задолженность заработной платы в сумме 12477 грн. (4159 грн. Размер должностного оклада должности истца * 0, 75 ставки * 4 месяца).
За период с января 2019 по декабрь 2019 взысканию вложится задолженность заработной платы в сумме 37557 грн. (4173 грн. Минимальной заработной платы * 0, 75 ставки * 12 месяцев).
За период с января 2020 по май 2020 взысканию подлежит задолженность заработной платы в сумме 17 711, 25 грн. (4723 грн. Минимальной заработной платы * 0, 75 ставки * 5 месяцев).
Таким образом, сумма задолженности по заработной плате за период с сентября 2018 года по май 2020 составляет 67 745, 25 грн.
Исходя из изложенного и учитывая, что истец [Д.] находится в трудовых отношениях с ответчиком, надлежащих и допустимых доказательств о начислении и выплате истцу заработной платы за оспариваемый период ответчиком не предоставлено, суд считает необходимым иск удовлетворить частично и взыскать с ответчика 67 745, 25 грн. задолженности по заработной плате.
На основании ч. 1 ст. 141 ГПК Украины с ответчика подлежит взысканию в пользу государства 630, 60 грн. судебного сбора пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 258, 259, 263-265, 267, 268 ГПК Украины, ст.ст. 47, 115 КЗоТ Украины, суд -
постановил:
иск лицо_1 к Коммунальной 3-й стоматологической поликлиники
м. Львова о взыскании невыплаченной заработной платы удовлетворить.
Взыскать с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова (идентификационный код в егрпоу 01984317, г.. Львов, ул. С. Петлюры, 17) в пользу особа_1 (идентификационный номер номер_1) - 67745, 25 грн. (Шестьдесят семь тысяч семьсот сорокпять грн. 25 коп.) Невыплаченной заработной платы за период с сентября 2018 по май 2020 года.
Взыскать с Коммунального 3-й стоматологической поликлиники г.. Львова 630, 60 грн. судебного сбора в доход государства.
В конце заявленных исковых требований отказать.
Решение в части взыскания заработной платы в пределах выплаты за один месяц допустить к немедленному исполнению.
Решение может быть обжаловано во Львовский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня составления полного текстасудебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Дата составления полного решения суда - 1 октября 2020.Истец особа_1, идентификационный номер номер_1, проживающего по адресу: адрес_1.

Ответчик: Коммунальная третий стоматологическая поликлиника г.. Львова, идентификационный код в егрпоу 01984317, г.. Львов, ул. С. Петлюры, 17.

Судья: (подпись) Б. Гедз
С оригиналом.
Судья [Б.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/3914/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати, -

встановив:

особа_1 03.07.2020 року звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на її користь заробітну плату за період з вересня 2018 року по травень 2020 року в розмірі 90 327 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що перебуває у трудових відносинах з Комунальною 3-ою стоматологічною поліклінікою м. Львова, працює на посаді лікаря стоматолога терапевта. З 01 серпня 2017 року та по день звернення із позовом до суду заробітна плата не нараховується та не виплачується, що унеможливлює отримати довідку про нараховану, але невиплачену заробітну плату. Факт перебування у трудових відносинах та відсутності протягом тривалого часу нарахувань заробітної плати підтверджується рішеннями Залізничного районного суду м. Львова від 12.06.2018 року та 21.12.2018 року про стягнення з відповідача на її користь заборгованості по заробітній платі. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за період з вересня 2018 року по травень 2020 року в розмірі 90 327 грн.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 07.07.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 7).
Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано відповідачем 10.08.2020 року.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Відповідач відзив на позовну заяву, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, не подав, заява про продовження процесуальних строків, протягом визначеного у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)» двадцятиденного строку до суду не надходила.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12.06.2018 року позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено. Ухвалено стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2017 року по грудень 2017 року в розмірі 15 596 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. (а.с. 4-5).
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21.12.2018 року позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено. Ухвалено стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки
м. Львова на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з січня 2018 року по серпень 2018 року в розмірі 33 272, 00 (тридцять три тисячі двісті сімдесят дві) грн. (а.с. 3).
Вказаними рішеннями встановлено, що позивач особа_1 знаходиться у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді лікаря стоматолога терапевта та відповідачем порушено право позивача на отримання заробітної плати, зокрема за період з серпня 2017 року по серпень 2018 року.
Також встановлено, що згідно штатного розпису Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на 2017 рік заробітна плата лікаря стоматолога-терапевта становить
4 159 грн., а саме 171 562 грн. (місячний фонд заробітної плати) 41, 25 (кількість штатних посад).
Зазначені судові рішення не оскаржувалися та набрали законної сили.
Оскільки дані обставини встановлені рішеннями суду, які набрали законної сили, відтак, доказуванню не підлягають.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно із ст. 2 КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення Трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до ст. 7 ч. 4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.
Частинами 1, 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного Кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається Законом про Державний бюджет України.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» було встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 2019 року - 4 173 грн.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» було встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня -
4 723 гривні.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 12 ЦПК України закріплено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач подала до суду розрахунок, відповідно до якого сума невиплаченої заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року становить 90 327 грн. (з вересня 2018 року по грудень 2018 року: 4 159 грн. * 4 місяці = 16 636 грн., з січня 2019 року по грудень 2019 року:
4 173 грн. розмір мінімальної заробітної плати * 12 місяців = 50 076 грн., з січня 2020 року по травень 2020 року: 4 723 грн. розмір мінімальної заробітної плати * 5 місяців = 23 615 грн. разом: 16 636 грн. + 50 076 грн. + 23 615 грн. = 90 327 грн.).
Суд не бере до уваги наведений позивачем розрахунок заборгованості заробітної плати виходячи з наступного.
Як вбачається з долученої позивачем до матеріалів справи копії трудової книжки, наказом
№ 19-к від 30.01.2009 року особа_1 переведена на 0, 75 ставки посади лікаря стоматолога терапевта (запис №14 від 02.02.2009), доказів, що позивач працює на посаді лікаря стоматолога терапевта на повній ставці суду не долучено, при цьому розрахунок суми заборгованості заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року позивачем проведено на повну ставку посади лікаря стоматолога терапевта.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що розрахунок заборгованості заробітної плати особа_1 слід проводити із врахуванням ставки посади позивача.
Таким чином, стягненню за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року підлягає заборгованість заробітної плати у сумі 12 477 грн. (4 159 грн. розмір посадового окладу посади позивача * 0, 75 ставки * 4 місяці).
За період з січня 2019 року по грудень 2019 року стягненню підлягає заборгованість заробітної плати у сумі 37 557 грн. (4 173 грн. мінімальної заробітної плати * 0, 75 ставки * 12 місяців).
За період з січня 2020 року по травень 2020 року стягненню підлягає заборгованість заробітної плати у сумі 17 711, 25 грн. (4 723 грн. мінімальної заробітної плати * 0, 75 ставки * 5 місяців).
Таким чином, сума заборгованості заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року становить 67 745, 25 грн.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач дійсно перебуває у трудових відносинах із відповідачем, належних та допустимих доказів про нарахування та виплату позивачу заробітної плати за оспорюваний період відповідачем не надано, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача 67 745, 25 грн. заборгованості по заробітній платі.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 630, 60 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 258, 259, 263-265, 267, 268 ЦПК України, ст.ст. 47, 115 КЗпП України, суд, -
ухвалив:
позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки
м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова (ідентифікаційний код в єдрпоу 01984317, м. Львів, вул. С. Петлюри, 17) на користь особа_1 (ідентифікаційний номер номер_1 ) - 67 745, 25 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот сорок п`ять грн. 25 коп.) невиплаченої заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року.
Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова 630, 60 грн. судового збору в дохід держави.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах виплати за один місяць допустити до негайного виконання.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення суду - 01 жовтня 2020 року.

Позивач: особа_1 , ідентифікаційний номер номер_1 , яка проживає за адресою: адреса_1 .

Відповідач: Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова, ідентифікаційний код в єдрпоу 01984317, м. Львів, вул. С. Петлюри, 17.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: [Б]