3-Я СТОМАТОЛОГІЧНА ПОЛІКЛІНІКА: невыплата зарплаты

Справа № 462/214/20 р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 квітня 2020 року м. Львів Суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, встановив: Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь ненараховану та невиплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року, а також, компенсацію втрати частини заробітної плати на загальну суму 613 481,18 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем, де працює на посаді лікаря стоматолога терапевта з 2011 року на 0,5 ставки. Починаючи з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року йому не виплачувалася заробітна плата. Крім того, йому повинні виплачуватися надбавки за вислугу років праці у розмірі по 10% до 0,5 посадового окладу. Проте, починаючи з вересня 2018 року працівникам не нараховується та не виплачується, що унеможливлює отримати довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити. 23 січня 2020 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі. Відповідачу, якому було направлено ухвалу суду та встановлено строки для подання відзиву на позов, будучи повідомлений про розгляд справи належним чином, відзиву на позовну заяву до суду не надав. У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Частинами 1, 7 статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Судом встановлено, що особа_1 21.09.2011 року прийнятий на роботу у 3-тю стоматологічну поліклініку м. Львова, на посаду лікаря-стоматолога-терапевта на 0,25 тавки. /а.с.8/. Відповідно до наказу головного лікаря Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова № 212-к/тр від 30.09.2015 року переведений на 0,5 ставки /а.с.8/. Також, судом встановлено, що за період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року відповідач припинив нараховувати та виплачувати позивачу заробітну плату. Під час розгляду судом даної справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів які б свідчили про те, що протягом 2018 - 2019 років позивачу проводилося нарахування та виплата заробітної плати, а також, не надано доказів того, що у Комунальній 3-ій стоматологічній поліклініці м. Львова були прийняті та затверджені штатні розписи на 2018 - 2019 роки. Разом з тим, матеріали справи не містять ніяких спростувань твердження позивача, що він продовжує працювати у Комунальній 3-ій стоматологічній поліклініці м. Львова та належним чином виконує свої посадові обов`язки. Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів. Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці», який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці » мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Позивач подав розрахунок, відповідно до якого сума невиплаченої заробітної плати, з компенсацію втрат частини заробітної плати за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року становить 613 481,18 грн. Пунктом 2 Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1418 від 29 грудня 2019 року (надалі - Порядок № 1418 від 29 грудня 2019 року), передбачено, що надбавка за вислугу років установлюється медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я, зокрема, зі стажем роботи понад 3 роки в розмірі 10% до посадового окладу. Відповідно до пункту 3 Порядку № 1418 від 29 грудня 2009 року надбавка за вислугу років виплачується керівникам закладів охорони здоров`я, їх заступникам з числа лікарів, заступникам головного лікаря з медсестринства, керівникам структурних підрозділів з числа лікарів, головним медичним сестрам, лікарям усіх спеціальностей, професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я, керівникам фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів з числа провізорів і фармацевтів, провізорам усіх спеціальностей, фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей та помічникам ентомолога. З аналізу вищевказаних норм слідує, що чинність Порядку № 1418 від 29 грудня 2009 року поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, які працюють виключно на посадах зазначених у пункті 3 Порядку. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року є підставною та підлягає до задоволення в сумі 65 401, 80 грн. (15174,91 грн за 2018 рік та 50226,89 грн. за 2019 рік), оскільки іншого розрахунку відповідачем представлено не було. Щодо позовної вимоги про стягнення індексаційних та компенсаційних втрат частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, то суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Згідно із статтями 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2012 року справа №6-131цс12. При нарахуванні компенсації за затримку виплати заробітної плати суд керується Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року (надалі - Порядок № 159 від 21 лютого 2001 року). Суд вважає, що розрахунок сум компенсації втрати частини заробітної плати позивача, який був поданий ним до суду та міститься у матеріалах справи /а.с.9-11/, є некоректним, оскільки проведений без дотримання вимог, передбачених Порядком № 159 від 21 лютого 2001 року. Пунктом 4 Порядку № 159 від 21 лютого 2001 року встановлено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. З врахуванням вищенаведеного та коефіцієнту індексації за відповідні періоди, сума компенсації втрати частини заробітної плати становить 1176 грн. 45 коп. За таких обставин, суд, дослідивши докази по справі в їх [censored] прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 65 401, 80 грн. невиплаченої заробітної плати та 1176 грн. 45 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, у решті вимог позов задоволенню не підлягає. Не підлягають до задоволення і вимога про стягнення судових витрат, оскільки не представлено належних доказів на їх підтвердження. Керуючись положеннями статті 141 ЦПК України, суд вважає, що на відповідача слід покласти сплату судового збору на користь держави. На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд ухвалив: Позов особа_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати - задовольнити частково. Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь особа_1 65 401 (шістдесят п`ять тисяч чотириста одну ) грн. 80 коп. невиплаченої заробітної плати та 1176 (одну тисячу сто сімдесят шість) грн. 45 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати. У решті позову відмовити. Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь держави 840 гривень 80 коп. судового збору. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова. Позивач: особа_1 (проживає за адресою: адреса_1 ); Відповідач: Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова (місце знаходження: м. Львів, вул. С.Петлюри,17; єдрпоу 01984317). Дата складання повного тексту рішення суду 08 квітня 2020 року. Суддя/підпис/ З оригіналом згідно: Суддя: Г. М. Пилип`юк