АТ "ДАЗ": невыплата зарплаты

Дело № 204/6656/20
Производство № 2/204/1873/20


решение
именем украины



18 ноября 2020 г.. Днепр



Красногвардейский районный суд. Области в составе:
председательствующего - судьи Черкез Д.Л.,
с участием секретаря судебного заседания [С.] Т.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Днепре гражданское дело по исковому заявлению лицо_1 к Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатний завод »о взыскании задолженности по заработной плате, -

В С Т А Н О В И Л:

7 октября 2020 особа_1 обратилась в суд с данной исковым заявлением, в котором просила взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу задолженность по заработной плате в размере 31 306, 30 грн., Которая определена без удержания налога с доходов физических лиц и других обязательных платежей, а также судебные расходы. В обоснование своих исковых требований указала на то, что с 7 июня 2006 она работала в Частном акционерном обществе «Днепропетровский агрегатный завод». Однако, за период с ноября 2019 по май 2020 у ответчика перед истцом образовалась задолженность по заработной плате в размере 31 306, 30 грн., Без удержания налогов и обязательных платежей. На момент обращения в суд с данным иском она не освобождена и продолжает работать в частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод». такие действияответчика являются неправомерными. Отметила также, что в связи с рассмотрением дела она понесла расходы на правовую помощь адвоката в размере 6 500, 00 грн., А также выплатила 27, 50 грн. за направление адвокатского запроса ответчику. В связи с этим истец обратился в суд с данным иском.
В судебном заседании представитель истца - особа_2 не явилась, предоставила в суд заявление о рассмотрении дела без ее участия, исковые требования поддерживает в полном объеме и просит суд их удовлетворить, против рассмотрениядела в заочном порядке не возражала.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, о причинах неявки суду не сообщил.
Согласно ч. 4 ст. 223 ГПК Украины, в случае повторной неявки в судебное заседание ответчика, извещенного надлежащим образом, суд решает дело на основании имеющихся в ней данных или доказательств (постановляет заочное решение). С согласия представителя истца в порядке заочного дела, Что соответствует положениям ст. 280 ГПК Украины.
В связи с неявкой лиц, участвующих в деле, суд рассматривает дело в соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, без фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства.
Исследовав материалы дела и оценив имеющиеся доказательства в их совокупности, суд установлены следующие фактические обстоятельства дела соответствии со ст.
Судом установлено, что особа_1, информация_1, с 7 июня 2006 работает в частнойв акционерном обществе «Днепропетровский агрегатный завод». На основании приказа № 2358-К от 01 августа 2019 года, особа_1 была переведена к производству спецтехники обрубщиком 3 года., Что подтверждается копией трудовой книжки особа_1 (л.д. 9).
Обратившись в суд истец отметила, что ответчик не выплачивает ей начисленную заработную плату, размер которой за период с ноября 2019 по апрель 2020 включительно составляет 31 306, 30 грн.
Согласно ч. 1 ст. 233 Кодекса законов о труде Украиныи, работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении - в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему по работамной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ч. 1 ст. 1 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Нормами ч. 1 ст. 24 Закона Украины «Про оплате труда »установлено, что заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями , избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарних дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Аналогичные положения имеет ч. 1 ст. 115 Кодекса законов о труде Украины.
Вместе с тем, начиная с ноября 2019 по апрель 2020 включительно ответчик не выплачивал истцу начисленную ей заработную плату.
Согласно расчетных листков (а 10), за период с ноября 2019 по апрель 2020 включительно истцу было начислено следующие суммы заработной платы: ноябрь 2019 - 6 091, 02 грн., Декабрь 2019 - 6 826, 17 грн., январь 2020 - 4 111, 35 грн., февраль 2020 - 5 977, 56 грн., март 2020 - 4 927, 66 грн., апрель 2020 - 3372 54 грн. Итак, согласно расчетных листков за период с ноября 2019 по апрель 2020 включительно истцу всего была начислена заработная плата в размере 31 306, 30 грн.
Кроме того, следует учитывать разъяснения приведены в абз. 5 п. 6 Постановления Пленума ВСУ «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 ед 24.12.1999 года в соответствии с которыми, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
При таких обстоятельствах суд считает необходимым взыскать с частного акционнымиторного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу особа_1 начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с ноября 2019 по апрель 2020 включительно в размере 31 306, 30 грн. с удержанием из этих сумм предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате, а следовательно исковые требования особа_1 в этой части подлежат удовлетворению.
Согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработнойплаты, но не более чем за один месяц.
Таким образом, суд считает необходимым допустить к немедленному исполнению решение суда в части взыскания начисленной, но невыплаченной заработной платы, но не более чем за один месяц.
Решая вопрос о размере заработной платы, которая должна быть взыскана по решению суда путем немедленного исполнения, суд исходит из следующих расчетов: размер задолженности по заработной плате, который взыскано судом - 31 306, 30 грн .; период взыскания равна 6 полныхх месяцев. Следовательно, размер заработной платы подлежащего взысканию путем немедленного выполнения за один месяц составляет: 31 306, 30 / 6 = 5 217, 72 грн.
Относительно исковых требований о взыскании расходов на юридическую помощь суд отмечает следующее.
Частью 1 статьи 133 ГПК Украины предусмотрено, что судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела.
В соответствии с п. 1 ч. 3 ст. 133 ГПК Украины к расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы на профессиональную юридическую помомогу.
Согласно ч. 1 ст. 137 ГПК Украины расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
Частью 2 статьи 137 ГПК Украины определено, что по результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов: размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другуююридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченная или подлежащая уплате соответствующей стороной или третьим лицом; размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, в состояниеовлюеться согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Судом установлено, что истцу особа_1 юридическую помощь по указанному делу оказывала адвокат Дрожак [Ю.] [Н.] (свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью серии ГП № 2962, выданное 10 августа 2015 на основании решения Совета адвокатов Днепропетровской области от 6 августа 2015 № 45 (а .с. 18)), что подтверждается ордером серии ДП № 1527/038 от 2 октября 2020 (а 19), а также договором об оказании правовой помощи № 0210 от 2 октября 2020, заключенным между адвокатом Дрожак [Ю.] [Н.] и особа_1 (л.д. 16).
Согласно ч. 8 ст. 141 ГПК Украины, размер затрат, которые сторона оплатила или должен уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.).
Согласно разъяснений, приведенных в п. 48 Постановления Пленума Высшего специализированного суда Украины по розгкрышку гражданских и уголовных дел «О применении судами законодательства о судебных расходах по гражданским делам» от 17.10.2014 года №10 определено, что основания, пределы и порядок возмещения судебных расходов на правовую помощь, оказанную в суде регламентировано ГПК Украины. Расходы на правовую помощь должны быть документально подтверждены и доказаны.
В подтверждение несения истцом расходов на юридическую помощь истцом предоставлено приложение № 1 к договору № 0210 от 2 октября 2020, в котором укаАчэн, что по этому договору клиент платит адвокату плату в размере 6 500, 00 грн. за представление его интересов в суде первой инстанции по делу о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы и компенсации за неиспользованный отпуск. Оплата осуществляется следующим образом: 3 250, 00 грн. при подписании договора и 3 250, 00 грн. к 15 октября 2020 (а 17).
Однако, истцом в суд не представлено ни одного доказательства в подтверждение уплаты им адвокату Дрожак Ю.М. платы в размере 6 500, 00 грн. за предоставленную юридическую помощь.
Кроме того, истцом не представлено расчета расходов по делу, не предоставлено актов выполненных адвокатом работ, лишает суд возможности подтвердить получение истцом услуг по предоставлению юридической помощи по данному делу.
Согласно ч. 1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений.
Согласно ч. 1 ст. 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие илиотсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Предметом доказывания, в соответствии с ч. 2 ст. 77 ГПК Украины, обстоятельства, подтверждающие заявленные требования или возражения или имеют иное значение для рассмотрения дела и подлежат установлению при принятии судебного решения.
Доказывания не может основываться на предположениях (ч. 6 ст. 81 ГПК Украины).
При таких обстоятельствах суд отмечает, что отсутствие Подтвердження факта оплаты истцом адвокату Дрожак Ю.М. платы в размере 6 500, 00 грн. за предоставленную юридическую помощь, а также отсутствие обоснованного расчета затрат на юридическую помощь, является основанием для отказа в удовлетворении требований о возмещении таких расходов.
Таким образом, суд считает недоказанными надлежащими и допустимыми доказательствами требования истца о взыскании с ответчика расходов на юридическую помощь в размере 6 500, 00 грн., В связи с чем приходит к убедительному выводу об отсутствии пидстав для удовлетворения исковых требований в этой части.
Кроме того, согласно перечню указанным в ч. 3 ст. 133 ГПК Украины к расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы сторон на направление адвокатского запроса. При таких обстоятельствах, требования истца о компенсации ей расходов в размере 27, 50 грн. за направление адвокатского запроса удовлетворению также не подлежат, поскольку не основаны на законе и являются безосновательными.
Учитывая, что исковые требования удовлетворены частично, а истца при подачи иска был освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», то в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу государства следует взыскать судебный сбор в размере 840, 80 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 115, 233 КЗоТ Украины, ст. ст. 1, 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 273, 352, 430 ГПК Украины, -

Р Е Ш И Л:

Исковое заявление особа_1 к Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» о взыскании задолженности по заработной плате - удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (местонахождение: г.. Днепр, ул. Щепкина, 53, егрпоу 14311614) в пользу особа_1, информация_1 (место жительства: адреса_1 рнокпп - номер_1), задолженность по заработной плате в размере 31 306 , 30 грн. (Тридцать одна тысяча триста шесть гривен, 30 копийок), с удержанием из этих сумм предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
В другой части исковых требований - отказать.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (местонахождение: г.. Днепр, ул. Щепкина, 53, егрпоу 14311614) судебный сбор в размере 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен, 80 копеек) в пользу государства.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания начисленной, но невыплаченной заработной платы в пределах сумы платежа за один месяц в размере 5 217, 72 грн. (Пять тысяч двести семнадцать гривен, 72 копейки) с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при ее выплате.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика, которая может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения. В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения заочное решение может быть обжаловано в общем порядке.
решение судавступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть обжаловано непосредственно в Днепровский апелляционногосуд путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения.



Судья Д.Л. черкез

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 204/6656/20
Провадження № 2/204/1873/20


рішення
іменем україни



18 листопада 2020 року м. Дніпро



Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання [С.] Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2020 року особа_1 звернулась до суду з даною позовною заявою, в якій просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 31 306, 30 грн., яка визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб й інших обов`язкових платежів, а також судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що з 07 червня 2006 року вона працювала у Приватному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод». Однак, за період з листопада 2019 року по травень 2020 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 31 306, 30 грн., без утримання податків та обов`язкових платежів. На момент звернення до суду з даним позовом вона не звільнена та продовжує працювати у Приватному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод». Такі дії відповідача є неправомірними. Зазначила також, що у зв`язку з розглядом справи вона понесла витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6 500, 00 грн., а також сплатила 27, 50 грн. за направлення адвокатського запиту відповідачу. У зв`язку з цим позивач звернулась до суду з даним позовом.
У судове засідання представник позивача – особа_2 не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх [censored] судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що особа_1 , інформація_1 , з 07 червня 2006 року працює у Приватному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод». На підставі наказу № 2358-К від 01 серпня 2019 року, особа_1 була переведена до виробництва спецтехніки обрубувачем 3 р., що підтверджується копією трудової книжки особа_1 (а.с. 9).
Звернувшись до суду позивач зазначила, що відповідач не виплачує їй нараховану заробітну плату, розмір якої за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно становить 31 306, 30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Нормами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Аналогічні положення має ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України.
Разом з тим, починаючи з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно відповідач не виплачував позивачу нараховану їй заробітну плату.
Згідно розрахункових листків (а.с. 10), за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно позивачу було нараховано наступні суми заробітної плати: листопад 2019 року – 6 091, 02 грн., грудень 2019 року – 6 826, 17 грн., січень 2020 року – 4 111, 35 грн., лютий 2020 року – 5 977, 56 грн., березень 2020 року – 4 927, 66 грн., квітень 2020 року – 3 372, 54 грн. Отже, згідно розрахункових листків за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно позивачу всього було нараховано заробітну плату у розмірі 31 306, 30 грн.
Крім того, слід враховувати роз`яснення наведені у абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року у відповідності до яких, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно у розмірі 31 306, 30 грн. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, а отже позовні вимоги особа_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розміру заробітної плати, яка повинна бути стягнута за рішенням суду шляхом негайного виконання, суд виходить з наступних розрахунків: розмір заборгованості по заробітній платі, який стягнуто судом - 31 306, 30 грн.; період стягнення дорівнює 6 повних місяців. Отже, розмір заробітної плати який підлягає стягненню шляхом негайного виконання за один місяць становить: 31 306, 30 / 6 = 5 217, 72 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу особа_1 правничу допомогу у вказаній справі надавала адвокат Дрожак Юлія Миколаївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 2962, видане 10 серпня 2015 року на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року № 45 (а.с. 18)), що підтверджується ордером серії ДП № 1527/038 від 02 жовтня 2020 року (а.с. 19), а також договором про надання правової допомоги № 0210 від 02 жовтня 2020 року, укладеним між адвокатом Дрожак Юлією Миколаївною та особа_1 (а.с. 16).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу позивачем надано додаток № 1 до договору № 0210 від 02 жовтня 2020 року, в якому зазначено, що за цим договором клієнт сплачує адвокату плату у розмірі 6 500, 00 грн. за представлення його інтересів у суді першої інстанції по справі про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку. Оплата здійснюється наступним чином: 3 250, 00 грн. при підписанні договору та 3 250, 00 грн. до 15 жовтня 2020 року (а.с. 17).
Однак, позивачем до суду не надано жодного доказу на підтвердження сплати ним адвокату Дрожак Ю.М. плати у розмірі 6 500, 00 грн. за надану правничу допомогу.
Крім того, позивачем не надано розрахунку витрат по справі, не надано актів виконаних адвокатом робіт, що позбавляє суд можливості підтвердити отримання позивачем послуг з надання правничої допомоги у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування, відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За таких обставин суд зазначає, що відсутність підтвердження факту оплати позивачем адвокату Дрожак Ю.М. плати у розмірі 6 500, 00 грн. за надану правничу допомогу, а також відсутність обґрунтованого розрахунку витрат на правничу допомогу, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином суд вважає недоведеними належними та допустимими доказами вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6 500, 00 грн., у зв`язку з чим приходить до переконливого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, згідно переліком зазначеним у ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, не належать витрати сторін на направлення адвокатського запиту. За таких обставин, вимоги позивача про компенсацію їй витрат у розмірі 27, 50 грн. за направлення адвокатського запиту задоволенню також не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі та є безпідставними.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, а позивача при подачі позову було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 273, 352, 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, єдрпоу 14311614) на користь особа_1 , інформація_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп - номер_1 ), заборгованість по заробітній платі у розмірі 31 306, 30 грн. (тридцять одна тисяча триста шість гривень, 30 копійок), з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, єдрпоу 14311614) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень, 80 копійок) на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в межах суми платежу за один місяць у розмірі 5 217, 72 грн. (п`ять тисяч двісті сімнадцять гривень, 72 копійки) з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.



Суддя Д.Л. Черкез