АТ "ДАЗ": невыплата зарплаты

Дело №204/6033/21
Производство № 2/204/2028/21


решение
именем украины

27 октября 2021 г. Днепр

Красногвардейский районный суд г. Днепропетровска в составе:
председательствующего – судьи Черкез Д.Л.,
с участием секретаря судебного заседания [Р.] М.И.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Днепре гражданское дело по исковому заявлению особа_1 в Частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска, среднего заработка за время задержки расчета и морального ущерба, -
В С Т А Н О В И В:

09 августа 2021 особа_1 обратилась в суд с данным исковым заявлением, в котором просила взыскать с Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в ее пользу задолженность по заработной плате в размере 60 513, 00 грн., денежную компенсацию завсе не использованные дни ежегодного отпуска в размере 5 000, 00 грн., средний заработок за период с 12 мая 2021 года по 04 августа 2021 года в размере 23 634, 22 грн. См. также судебные издержки. В обоснование своих исковых требований указала на то, что в период с 15 августа 2012 по 11 мая 2021 она находилась в трудовых отношениях с Частным акционерным обществом «Днепропетровский агрегатный завод». Начиная с мая 2019 года у ответчика передистцом начала возникать задолженность по заработной плате. В день ее увольнения ответчик письменно не уведомил ее о начисленных причитающихся ей суммах при увольнении и не произвел выплату причитающихся средств, что является грубым нарушением ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины. По ее подсчетам, сумма не выплаченной заработной платы составляет 60 513, 00 грн. Кроме того, размер денежной компенсации за все неиспользованные дни ежегодного отпуска составляет 5000, 00 грн. Также, в связи с тем, что ответчик не совершил с ней пный расчет в день увольнения, поэтому с последнего подлежит взысканию средний заработок за все время задержки по день фактического расчета, размер которой за период с 12 мая 2021 по 04 августа 2021 составляет 23 634, 22 грн. Кроме того, в результате противоправных действий ответчика ей причинен моральный ущерб. В связи с невыплатой заработной платы и компенсации за все неиспользованные дни ежегодного отпуска она испытывает моральные страдания, потеряла нормальные жизненные связи, вынуждена экономить.и на продуктах, указанное отрицательно влияет на отношения внутри ее семьи. Нанесенный ему моральный вред обуславливается моральным и физическим страданием вследствие нарушения его законного права на заработную плату, унижением чести, достоинства, игнорированием ее прав, утратой в связи с этим престижа и деловой репутации среди знакомых, друзей и родственников. Нанесенный ему моральный ущерб он оценивает в 5 000, 00 грн. На основании изложенного истец обратилась в суд по данному иску.
В судебное заседание искач не явилась, предоставила в суд заявление о рассмотрении дела без его участия, исковые требования поддерживает в полном объеме и просит суд их удовлетворить, против рассмотрения дела в заочном порядке не возражала.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте рассмотрения дела было сообщено должным образом, о причинах неявки суд не сообщил.
Согласно ч. 4 ст. 223 ГПК Украины, в случае повторной неявки в судебное заседание ответчика, сообщенного надлежащим образом, суд решаетдело на основании имеющихся в нем данных или доказательств (постановляет заочное решение). По согласию истца суд выносит решение при заочном рассмотрении дела, что соответствует положениям ст. 280 ГПК Украины.
В связи с неявкой лиц, участвующих в деле, суд рассматривает дело в соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, без фиксирования судебного процесса посредством звукозаписывающего технического средства.
Исследовав материалы дела и оценив имеющиеся доказательства в их совокупности, судом установлены следующиефактические обстоятельства дела и соответствующие им правоотношения.
Судом установлено, что лицо_1 , информация_1 , работала в Частном акционерном обществе «Днепропетровский агрегатный завод» и 11 мая 2021 года была уволена с должности прессовщика-вулканизаторника 5 г. производства товаров народного потребления по собственному желанию согласно ст. 38 КЗоТ Украины из приказа № 297к от 11 мая 2021 года, что подтверждается копией ее трудовой книжки серии номер_1 (а.с. 11-19).
Обратившись ксуду истец настаивала в том, что ответчик в полном объеме выплачивал истцу начисленную ей заработную плату начиная с мая 2019 года, в связи с чем у ответчика перед истцом возникла задолженность по заработной плате, при этом при увольнении ответчик так и не выплатил ей начисленную заработную плату и не произвел окончательный расчет.
По ходатайству истца, определением Красногвардейского районного суда г. Днепропетровска от 11 августа 2021 года, среди прочего, судом было вытребуировано у Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод»: надлежащим образом заверенную копию приказа № 2141к от 15 августа 2012 о принятии лицо_1 на работу; надлежащим образом заверенную копию приказа № 297к от 11 мая 2021 года об увольнении лицо_1; справку о начисленной и невыплаченной заработной плате лицо_1 (за каждый месяц отдельно), с указанием сумм, подлежащих выплате при увольнении, с учетом невыплаченной суммы выходного пособия и компенсации за невипользованный отпуск; справку о среднедневной заработной плате лицо_1 . Срок для предоставления истребованных судом доказательств был установлен до 20 сентября 2021 года.
Указанное определение суда Частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» получило 17 августа 2021 года, что подтверждается заказным уведомлением о вручении почтового отправления, имеющимся в материалах дела (а.с. 29), однако, по состоянию на момент рассмотрения дела судом, т.е. 27 октября 2020 года, востребованные сдома доказательства ответчик так и не предоставил и не сообщил суд о причинах непредставления доказательств или о невозможности предоставить доказательства. В случае судом установлено, что ответчиком без уважительных причин предоставлены доказательства, истребованные судом.
По постановлению суда от 27 октября 2021 года к Частному акционерному обществу «Днепропетровский агрегатный завод» применены меры процессуального принуждения в виде штрафа и наложен на Частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» штрафстепени 6 810, 00 грн.
Согласно ч. 10 ст. 84 ГПК Украины в случае неподачи участником дела по неуважительным причинам или без уведомления причин доказательств, истребованных судом, суд в зависимости от того, какое лицо уклоняется от их представления, а также какое значение имеют эти доказательства, может признать обстоятельство, для выяснения которого требовалось доказательство, либо отказать в его признании, либо может осуществить рассмотрение дела по имеющимся в нем доказательствам, либо, в случае непредставления таких доказательств истцом, - также оставить исковое заявление.ю без рассмотрения.
Поскольку ответчиком без уважительных причин не предоставлены суду доказательства, которые требовались судом и не сообщены причины непредставления доказательств, суд, с учетом обстоятельств дела считает возможным признать установленными обстоятельства для выяснения которых они требовались, а именно: то, что с мая 2019 года ответчик не в полном объеме выплачивал истцу начисленную ей заработную плату, в связи с чем у ответчика перед истцом возникла задолженность, и при увольнении ответчик не овел с истцом окончательный расчет.
Согласно ч.ч. 1, 2 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса. В случае увольнения работника по инициативе собственника или уполномоченного им органа, он обязан также в день увольнения выдать ему копию приказа об увольнении с работы. В других случаях увольнение копия приказа выдается натребование работника.
Согласно положениям ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается.
Согласно ч. 1 ст. 233 Кодекса законов о труде Украины, работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении – в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении или со дня выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник вправе обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Относительно исковых требований особа_1 об удержании с Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» задолженности по заработной плате в размере 60 513, 00 грн. следует отметить следующее.Согласно ч. 1 ст. 1 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата – это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за проделанную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Нормами ч. 1 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что заработнаяплата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов – представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней послеокончание периода, за который производится выплата.
Аналогичные положения имеют ч. 1 ст. 115 Кодекса законов о труде Украины.
Вместе с тем, начиная с мая 2019 ответчик не в полном объеме выплачивал истцу начисленную ей заработную плату.
Так, согласно информации, содержащейся в Индивидуальных сведениях о застрахованном лице из Реестра застрахованных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования Пенсионного фонда Украины (форма ОК-5) (а.с. 47-48), считается, что за период с мая 2019 по май 2021 включительно ответчиком истцу была начислена заработная плата в следующих размерах: май 2019 года - 7 829, 65 грн., июнь 2019 года - 15 202, 86 грн., июль 20 8 760, 79 грн., август 2019 года – 14 729, 65 грн., сентябрь 2019 года – 12 588, 64 грн., октябрь 2019 года – 12 430, 58 грн., ноябрь 2019 года – 10 232, , декабрь 2019 года – 10 167, 48 грн., январь 2020 года – 10 509, 51 грн., февраль 2020 года – 8 061, 10 грн., бериюнь 2020 года – 7 164, 88 грн., апрель 2020 года – 9 240, 93 грн., май 2020 года – 8 753, 16 грн., июнь 2020 года – 93, 70 грн., июль 2020 года – 4 7 00 грн., август 2020 года – 84, 81 грн., сентябрь 2020 года – 18, 00 грн., октябрь 2020 года – 37, 80 грн., ноября 2020 года – 42, 00 грн., декабрь 2020 года – 96, 60 грн., январь 2021 года – 0, 00 грн., февраль 2021 года – 443, 13 грн., март 2021 года – 8 970, 37 грн., апрель 2021 года – 11 184, 69 грн., май 2021 года – 8 841, 92 грн.
ППри этом истец просила взыскать с ответчика задолженность не за весь период с мая 2019 года по май 2021 года, а за конкретные месяцы в определенном ею размере, заработная плата в которые составляла (согласно Индивидуальным сведениям о застрахованном лице из Реестра застрахованных лиц Государственного реестра государственного социального страхования Пенсионного фонда Украины (форма ОК-5)): за май 2019 года - 7 829, 65 грн., июнь 2019 года - 15 202, 86 грн., июль 2019 года - 8760, 79 грн., ноябрь 2019 года – 10 232, 38 грн., декабрь 2019 года – 10 167, 48 грн., январь 2020 года – 10 509, 51 грн., февраль 2020 года – 8 061, 10 грн. март 2020 года – 7 164, 88 грн., апрель 2020 года – 9 240, 93 грн., май 2020 года – 8 753, 16 грн., июнь 2020 года – 93, 70 грн., август 2020 года – 84 грн., сентябрь 2020 года – 18, 00 грн., октябрь 2020 года – 37, 80 грн., ноября 2020 года – 42, 00 грн., декабрь 2020 года – 96, 60 грн., март 2021 года – 8 970, 37 грн., апрель2021 года – 11 184, 69 грн., май 2021 года – 8 841, 92 грн.
Таким образом, судом установлено, что общий размер начисленной истцу заработной платы, с учетом объема и пределов заявленных исковых требований, за указанный период составляет 125 292, 63 грн.
Однако, поскольку истцом были заявлены исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в размере 60 513, 00 грн., суд, руководствуясь положениями статьи 13 ГПК Украины, рассматривает дело исключительно в пределах заявленных истцом исковых требований, приходит к выводу, что исковые требования в этой части должны быть удовлетворены частично в пределах суммы предъявленной истцом к взысканию.
В случае суд считает необходимым взыскать с Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 60 513, 00 грн., а значит исковые требования особа_1 в этой части подлежат удовлетворению.
Согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное исполнение решений по делам о прсуждение работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
Таким образом, суд считает необходимым допустить к немедленному исполнению решения суда по части взыскания начисленной, но невыплаченной заработной платы, но не более чем за один месяц.
Решая вопрос о размере заработной платы, которая должна быть взыскана по решению суда путем немедленного исполнения, суд исходит из следующих расчетов: размер задолженности по заработной плате, взысканный судом - 60 513, 00 грн.; период взыскания равен 19 месяцам. Следовательно, размер заработной платы подлежащий взысканию путем немедленного исполнения за один месяц составляет: 60 513, 00/19 = 3 184, 89 грн.
Относительно исковых требований особа_1 о взыскании с Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» среднего заработка за время задержки расчета при увольнении следует отметить следующее.
Согласно ч.ч. 1, 2 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдатьработнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса. В случае увольнения работника по инициативе собственника или уполномоченного им органа, он обязан также в день увольнения выдать ему копию приказа об увольнении с работы. В других случаях увольнение копия приказа выдается по требованию работника.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа надлежащих уволенному работникусумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В соответствии с пунктом 8 «Порядка исчисления средней заработной платы», утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятсяпутем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней/часов.
Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов).
Среднедневная заработная плата истца составляет: март 2021 года – 8 970, 37 грн., апрель 2021 года – 11 184, 69 грн., разделенной на количество рабочих дней за эти два месяца (22 + 22 = 44 дня) = 458, 06 грн. .
В исковойзаявлении истец просит взыскать с ответчика в пользу средний заработок период с 12 мая 2021 года по 04 августа 2021 года на сумму 23 634, 22 грн.
Согласно ч. 1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, поданных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Учитывая приведенное, суд отмечает, что средний заработок рассчитывается запериод, начиная со дня, следующего за днем ​​увольнения, то есть с 12 мая 2021 года и до 04 августа 2021 года, то есть исключительно в пределах заявленных истцом исковых требований.
Количество рабочих дней за период с 12 мая 2021 года и по 04 августа 2021 составляет 59 дней, а именно: май 2021 года - 14 дней, июнь 2021 года - 20 дней, июль 2021 года - 22 дня, август 2021 года - 3 дня .
Таким образом, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, а именно за период с 12 мая.021 года по 04 августа 2021 года составляет: 59 дней х 458, 06 грн. = 27 025, 54 грн., с содержанием этих сумм предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Но поскольку истец просила взыскать с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 12 мая 2021 года и по 04 августа 2021 года в размере 23 634, 22 грн., учитывая, что в соответствии с положениями статьи 13 ГПК Украины суд рассматривает дело исключительно в пределах заявленных истцом исковыхтребований суд приходит к убедительному выводу, что с Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу особа_1 следует взыскать сумму среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в размере 23 634, 22 грн. с удержанием из этих сумм предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате, то есть в пределах заявленных исковых требований, а потому исковые требования особа_1 в этой части также подлежат удовлетворению.
Относительно исковых требований о взыскании с соответствующихсдача в пользу истца компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска в размере 5 000, 00 грн. суд исходит из следующего.
Действительно, согласно ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы.
Однако материалы дела не содержат никаких доказательств и документов на подтверждение.я того, что истец имеет неиспользованные дни ежегодного отпуска.
Более того, в исковом заявлении истцом вообще не указано сколько дней неиспользованного ежегодного отпуска имеет истец и из каких расчетов исходила истец, отмечая, что причитающаяся ей к выплате компенсация за неиспользованные дни ежегодного отпуска составляет 5 000, 00 грн.
При этом согласно ч. 1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч. 1 ст. 76 ГПК Украины доказательствами есть любые данные, из которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение решения дела.
Доказательство не может основываться на предположениях (ч. 6 ст. 81 ГПК Украины).
В связи с этим, при отсутствии доказательств наличия у истца неиспользованных дней ежегодного отпуска суд лишен возможности устаобновить точный размер компенсации за неиспользованные истцом дни ежегодного отпуска, а потому в настоящее время исковые требования особа_1 в этой части удовлетворению не подлежат их недоказанности.
Решая исковые требования о взыскании с ответчика в пользу истца морального вреда размере 5 000, 00 грн. суд исходит из следующего.
Согласно ст. 23 ГК Украины, лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав. Моральный вред заключается в частности в душевных страстях.жданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением в отношении него самого, членов его семьи или близких родственников. Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от характера правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей потерпевшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, нанесшего моральный ущерб, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств. , которые имеют существенное значениение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости.
Частью 2 статьи 23 ГК Украины предусмотрено, что моральный вред заключается:1) в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или другим повреждением здоровья; 2) в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением в отношении него самого, членов его семьи или близких родственников; 3) в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожениемили повреждением ее имущества; 4) в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица.
Кроме того, в части 1 статьи 237-1 КЗоТ Украины определено, что возмещение собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушения его законных прав привели к моральным страданиям, потере нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни
Статья 23 ГК РФ и статья237-1 КЗоТ Украины предусматривают возможность возмещения морального вреда причиненного работнику собственником или уполномоченным им органом в результате нарушения его законных прав, повлекших моральные страдания.
Судом установлено, что Частным акционерным обществом «Днепропетровский агрегатный завод» было нарушено право истца лицо_1 на своевременное получение заработной платы за проделанную ею работу. При этом, суд учитывает, что задолженность по заработной плате у ответчика перед истцом выеще с мая 2019 года и до настоящего времени, а именно до 27 октября 2021 года, ответчик задолженность по заработной плате перед истцом в полном объеме так и не погасил.
Следовательно, суд считает, что истец особа_1 как работник имеет право на возмещение причиненного ему морального вреда, который выразился в нарушении его права на своевременное получение заработной платы за проделанную работу, что привело к нарушению права на труд, и как следствие к моральным страданиям.
Кроме того, вследствие неправомерных дии ответчика истец вынуждена была прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни, в связи с длительной невыплатой заработной платы истец была вынуждена искать дополнительный источник доходов для обеспечения себя.
Исходя из приведенного суд отмечает, что истец как работник имеет право на возмещение морального вреда, причиненного ему неправомерными действиями ответчика, и именно ответчик является лицом, в результате действия которого был причинен моральный вред истцу.
При определении размера возмещения причиныной истцу морального вреда суд исходит из следующего.
Размер морального вреда определяется с учетом сущности исковых требований, характера действий лица, повлекшего вред, физических и моральных страданий потерпевшего, их продолжительности, а также других негативных последствий.
Как указано в пункте 3 Постановления Пленум Верховного Суда Украины № 4 от 31.03.1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) ущерба» под моральным ущербом следует понимать потери неимущественного характеравследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
В соответствии с пунктом 9 указанного Постановления размер возмещения морального (неимущественного) ущерба суд определяет в зависимости от характера и объема страданий (физических, душевных, психических и т.п.), понесенных истцом, характера неимущественных потерь (их продолжительности, возможности восстановления и т.п.) и с учетом других обстоятельств . В частности, учитываются состояние здоровопострадавшего, тяжесть вынужденных изменений в его жизненных и производственных отношениях, степень снижения престижа, деловой репутации, время и усилия, необходимые для восстановления предыдущего состояния. При этом суд должен исходить из принципов разумности, взвешенности и справедливости.
Определяя размер причиненного истцу морального вреда, суд учитывает то, что нарушение права истца на своевременное получение заработной платы за проделанную работу привело к моральным страданиям, нарушился нормальный ритм жизни истца, она была вынуждена прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни. Также суд учитывает чрезмерную продолжительность такого нарушения, которая по времени растянулась более чем на два года, с мая 2019 года по настоящее время истцу в полном объеме так и не была выплачена заработная плата.
При таких обстоятельствах суд пришел к выводу о том, что неправомерными действиями ответчика истцу также был причинен моральный вред, который заключается в душевных страданиях из-за неправомерного поведения ответчика и втребует доказанным факт душевных страданий истца, реальность которых не вызывает сомнения, а потому истец имеет право на возмещение причиненного морального вреда.
Исходя из принципов разумности, справедливости и объективности суд считает, что размер причиненного истцу моральный вред предъявлен к взыскания обоснованным и доказанным, поэтому исковые требования особа_1 в этой части подлежат удовлетворению с взысканием с ответчика в пользу истца 5 000, 00 грн. в счет возмещения морального вреда.Следовательно, при таких обстоятельствах, требования истца о возмещении морального вреда суд признает доказанными и подлежащими удовлетворению.
Таким образом, исследовав всесторонне, полно, непосредственно и объективно имеющиеся в деле доказательства, оценив их принадлежность, допустимость, достоверность, достаточность и взаимную связь в их совокупности, выяснив все обстоятельства дела, на которые стороны ссылались как на основание. своих требований и возражений, с учетом того, что согласно ст. 2 ГПК Украины задачим гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел с целью эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физического лица, суд приходит к выводу, что исковые требования особа_1 подлежат частичному удовлетворению, а нарушены права истца судебной защиты .
Кроме того, согласно ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Поскольку исковые требованияимущественного характера о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворены в размере 60 513, 00 грн. и истец был освобожден от уплаты судебного сбора по этим исковым требованиям из п. 1 ч. 1 в. 5 Закона Украины «О судебном сборе», с ответчика в пользу государства следует взыскать судебный сбор в размере 908, 00 грн.
Кроме того, поскольку исковые требования имущественного характера о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и исковые требования о взыскании моряльного ущерба, за которые истцом был уплачен судебный сбор, удовлетворены на общую сумму 28 634, 22 грн. (23 634, 22 грн. (средний заработок за время задержки расчета при увольнении) + 5 000, 00 грн. (в счет возмещения морального вреда) = 28 634, 22 грн.), то с ответчика в пользу истца подлежит взысканию уплаченный судебный сбор по исковым требованиям имущественного характера в минимальном размере этих исковых требований, как-то в размере 908, 00 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 47, 115, 117, 233, 235, 237-1 КЗоТ Украины, ст. 15, 23 ГК РФ, Законом Украины «Об оплате труда», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 273, 352, 430 ГПК Украины, -

В И Р И Ш И В:

Исковое заявление особа_1 в Частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска, среднего заработка за время задержки расчета и моральноговреда – удовлетворить частично.
Взыскать с Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (местонахождение: г. Днепр, ул. Щепкина, 53, егрпоу 14311614) в пользу лицо_1 , информация_1 (место жительства: адрес_1 , РНОК2 - рнокпп 1 00 грн. (шестьдесят пятьсот тринадцать гривен, 00 копеек) и в счет возмещения морального ущерба 5 000, 00 грн. (пять тысяч гривен, 00 копеек).
Взыскать с Частного акционарного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (местонахождение: г. Днепр, ул. Щепкина, 53, егрпоу 14311614) в пользу лицо_1 , информация_1 (место жительства: адрес_1 , рнокпп - размер 3 с 3 , 22 грн. (двадцать три тысячи шестьсот тридцать четыре гривны, 22 копейки) с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Частного акционерного общества «Днипропетровский агрегатный завод» (местонахождение: г. Днепр, ул. Щепкина, 53, егрпоу 14311614) в пользу особа_1 , информация_1 (место жительства: адрес_1 , рнокпп - номер_2 ) судебный сбор в размере 90. (девятьсот восемь гривен, 00 копеек).
В другой части исковых требований – отказать.
Взыскать с Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (местонахождение: г. Днепр, ул. Щепкина, 53, егрпоу 14311614) судебный сбор в размере 908, 00 грн. (девятьсот восемь гуровень, 00 копеек) в пользу государства.
Допустить немедленное исполнение решения суда по части взыскания начисленной, но невыплаченной заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц, в размере 3 184, 89 грн. (Три тысячи сто восемьдесят четыре гривны, 89 копеек).
Заочное решение может быть пересмотрено принятым судом по письменному заявлению ответчика, которое может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения. В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворенияне решение может быть обжаловано в общем порядке.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
На решение может быть поданана апелляционную жалобу непосредственно в Днепровский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения.



Судья Д.Л. Черкез

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 204/6033/21
Провадження № 2/204/2028/21


рішення
іменем україни

27 жовтня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання [Р.] М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2021 року особа_1 звернулась до суду з даною позовною заявою, в якій просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 60 513, 00 грн., грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки у розмірі 5 000, 00 грн., середній заробіток за період з 12 травня 2021 року по 04 серпня 2021 року у розмірі 23 634, 22 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн., а також судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що у період з 15 серпня 2012 року по 11 травня 2021 року вона перебувала у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод». Починаючи з травня 2019 року у відповідача перед позивачем почала виникати заборгованість по заробітній платі. В день її звільнення відповідач письмово не повідомив її про нараховані належні їй суми при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. За її підрахунками сума не виплаченої заробітної плати становить 60 513, 00 грн. Крім того, розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки становить 5 000, 00 грн. Також, у зв`язку з тим, що відповідач не здійснив з нею повний розрахунок в день звільнення, тому з останнього підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, розмір якої за період з 12 травня 2021 року по 04 серпня 2021 року становить 23 634, 22 грн. Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача їй завдано моральну шкоду. У зв`язку з невиплатою заробітної плати та компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки вона відчуває моральні страждання, втратила нормальні життєві зв`язки, змушена економити на продуктах, зазначене негативно впливає на відносини в середині її родини. Завдана їй моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення її законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням її прав, втратою у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед знайомих, друзів та родичів. Нанесену їй моральну шкоду вона оцінює у 5 000, 00 грн. На підставі викладеного позивач звернулась до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх [censored] судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що особа_1 , інформація_1 , працювала у Приватному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод» та 11 травня 2021 року була звільнена з посади пресувальника-вулканізаторника 5 р. виробництва товарів народного споживання за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 297к від 11 травня 2021 року, що підтверджується копією її трудової книжки серії номер_1 (а.с. 11-19).
Звернувшись до суду позивач наполягала на тому, що відповідач не в повному обсязі виплачував позивачу нараховану їй заробітну плату починаючи з травня 2019 року, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по заробітній платі, при цьому при звільненні відповідач так і не виплатив їй нараховану заробітну плату та не провів остаточний розрахунок.
За клопотанням позивача, ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2021 року, серед іншого, судом було витребувано у Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод»: належним чином засвідчену копію наказу № 2141к від 15 серпня 2012 року про прийняття особа_1 на роботу; належним чином засвідчену копію наказу № 297к від 11 травня 2021 року про звільнення особа_1 ; довідку про нараховану та невиплачену заробітну плату особа_1 (за кожний місяць окремо), з зазначенням сум, які підлягають виплаті при звільненні, з урахуванням невиплаченої суми вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку; довідку про середньоденну заробітну плату особа_1 . Строк для надання витребуваних судом доказів було встановлено до 20 вересня 2021 року.
Вказану ухвалу суду Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» отримало 17 серпня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи (а.с. 29), однак, станом на момент розгляду справи судом, тобто станом на 27 жовтня 2020 року, витребувані судом докази відповідач так і не надав та не повідомив суд про причини неподання доказів або про неможливість надати докази. За таких обставин судом встановлено, що відповідачем без поважних причин не надано докази, витребувані судом.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу та накладено на Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» штраф у розмірі 6 810, 00 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Оскільки відповідачем без поважних причин не надано суду докази, що витребовувались судом та не повідомлено причини неподання доказів, суд, з урахуванням обставин справи вважає за можливе визнати встановленими обставини для з`ясування яких вони витребовувались, а саме: те, що з травня 2019 року відповідач не в повному обсязі виплачував позивачу нараховану їй заробітну плату, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, та при звільненні відповідач не провів з позивачем остаточний розрахунок.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Згідно положень ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Щодо позовних вимог особа_1 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» заборгованості по заробітній платі у розмірі 60 513, 00 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Нормами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Аналогічні положення має ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України.
Разом з тим, починаючи з травня 2019 року відповідач не в повному обсязі виплачував позивачу нараховану їй заробітну плату.
Так, згідно з інформацією, що міститься в Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5) (а.с. 47-48), вбачається, що за період з травня 2019 року по травень 2021 року включно відповідачем позивачу було нараховано заробітну плату у таких розмірах: травень 2019 року - 7 829, 65 грн., червень 2019 року - 15 202, 86 грн., липень 2019 року - 8 760, 79 грн., серпень 2019 року - 14 729, 65 грн., вересень 2019 року - 12 588, 64 грн., жовтень 2019 року - 12 430, 58 грн., листопад 2019 року - 10 232, 38 грн., грудень 2019 року - 10 167, 48 грн., січень 2020 року - 10 509, 51 грн., лютий 2020 року - 8 061, 10 грн., березень 2020 року - 7 164, 88 грн., квітень 2020 року - 9 240, 93 грн., травень 2020 року - 8 753, 16 грн., червень 2020 року - 93, 70 грн., липень 2020 року - 4 723, 00 грн., серпень 2020 року - 84, 81 грн., вересень 2020 року - 18, 00 грн., жовтень 2020 року - 37, 80 грн., листопада 2020 року - 42, 00 грн., грудень 2020 року - 96, 60 грн., січень 2021 року - 0, 00 грн., лютий 2021 року - 443, 13 грн., березень 2021 року - 8 970, 37 грн., квітень 2021 року - 11 184, 69 грн., травень 2021 року - 8 841, 92 грн.
При цьому, позивач просила стягнути з відповідача заборгованість не за весь період з травня 2019 року по травень 2021 року, а за конкретні місяці у визначеному нею розмірі, заробітна плата у які становила (згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5)): за травень 2019 року - 7 829, 65 грн., червень 2019 року - 15 202, 86 грн., липень 2019 року - 8 760, 79 грн., листопад 2019 року - 10 232, 38 грн., грудень 2019 року - 10 167, 48 грн., січень 2020 року - 10 509, 51 грн., лютий 2020 року - 8 061, 10 грн., березень 2020 року - 7 164, 88 грн., квітень 2020 року - 9 240, 93 грн., травень 2020 року - 8 753, 16 грн., червень 2020 року - 93, 70 грн., серпень 2020 року - 84, 81 грн., вересень 2020 року - 18, 00 грн., жовтень 2020 року - 37, 80 грн., листопада 2020 року - 42, 00 грн., грудень 2020 року - 96, 60 грн., березень 2021 року - 8 970, 37 грн., квітень 2021 року - 11 184, 69 грн., травень 2021 року - 8 841, 92 грн.
Таким чином судом встановлено, що загальний розмір нарахованої позивачу заробітної плати, з урахуванням обсягу та меж заявлених позовних вимог, за вказаний період становить 125 292, 63 грн.
Однак, оскільки позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 60 513, 00 грн., суд, керуючись положеннями статті 13 ЦПК України розглядає справу виключно в межах заявлених позивачем позовних вимог, приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині повинні бути задоволені частково в межах суми пред`явленої позивачем до стягнення.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 60 513, 00 грн., а отже позовні вимоги особа_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розміру заробітної плати, яка повинна бути стягнута за рішенням суду шляхом негайного виконання, суд виходить з наступних розрахунків: розмір заборгованості по заробітній платі, який стягнуто судом - 60 513, 00 грн.; період стягнення дорівнює 19 місяців. Отже, розмір заробітної плати який підлягає стягненню шляхом негайного виконання за один місяць становить: 60 513, 00 / 19 = 3 184, 89 грн.
Щодо позовних вимог особа_1 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід зазначити наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Середньоденна заробітна плата позивача становить: березень 2021 року - 8 970, 37 грн., квітень 2021 року - 11 184, 69 грн., поділеної на кількість робочих днів за ці два місяці (22 + 22 = 44 дні) = 458, 06 грн.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період з 12 травня 2021 року по 04 серпня 2021 року у розмірі 23 634, 22 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи наведене суд зазначає, що середній заробіток розраховується за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 12 травня 2021 року і по 04 серпня 2021 року, тобто виключно в межах заявлених позивачем позовних вимог.
Кількість робочих днів за період з 12 травня 2021 року і по 04 серпня 2021 року складає 59 днів, а саме: травень 2021 року - 14 днів, червень 2021 року - 20 днів, липень 2021 року - 22 дні, серпень 2021 року - 3 дні.
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 12 травня 2021 року по 04 серпня 2021 року, складає: 59 днів х 458, 06 грн. = 27 025, 54 грн., з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Але, оскільки позивач просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 травня 2021 року і по 04 серпня 2021 року у розмірі 23 634, 22 грн., враховуючи, що відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справу виключно в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до переконливого висновку, що з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23 634, 22 грн. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, тобто в межах заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги особа_1 в цій частині також підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 5 000, 00 грн. суд виходить з наступного.
Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів та документів на підтвердження того, що позивач має невикористані дні щорічної відпустки.
Більш того, у позовній заяві позивачем взагалі не зазначено скільки днів невикористаної щорічної відпустки має позивач та з яких розрахунків виходила позивач, зазначаючи про те, що належна їй до виплати компенсація за невикористані дні щорічної відпустки становить 5 000, 00 грн.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
У зв`язку з цим, за відсутності доказів наявності у позивача невикористаних днів щорічної відпустки суд позбавлений можливості встановити точний розмір компенсації за невикористані позивачем дні щорічної відпустки, а тому на теперішній час позовні вимоги особа_1 в цій частині задоволенню не підлягають за їх недоведеністю.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5 000, 00 грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Крім того, у частині 1 статті 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Стаття 23 ЦК України та стаття 237-1 КЗпП України передбачають можливість відшкодування моральної шкоди завданої працівнику власником або уповноваженим ним органом внаслідок порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань.
Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод» було порушено право позивача особа_1 на своєчасне отримання заробітної плати за виконану нею роботу. При цьому, суд враховує, що заборгованість по заробітній платі у відповідача перед позивачем виникла ще з травня 2019 року та до теперішнього часу, а саме до 27 жовтня 2021 року, відповідач заборгованість по заробітній платі перед позивачем в повному обсязі так і не погасив.
Отже, суд вважає, що позивач особа_1 як працівник має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди, яка виразилася у порушенні її права на своєчасне отримання заробітної плати за виконану роботу, що призвело до порушення права на працю, та як наслідок до моральних страждань.
Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача позивач вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з тривалою невиплатою заробітної плати позивач була вимушена шукати додаткове джерело доходів для забезпечення себе.
Виходячи з наведеного суд зазначає, що позивач як працівник має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй неправомірними діями відповідача, та саме відповідач є особою, внаслідок дії якого було завдано моральну шкоду позивачу.
При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди суд виходить з наступного.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, їх тривалості, а також інших негативних наслідків.
Як зазначено у пункті 3 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що порушення права позивача на своєчасне отримання заробітної плати за виконану роботу призвело до моральних страждань, порушився нормальний ритм життя позивача, вона була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Також суд враховує надмірну тривалість такого порушення, яка у часі розтягнулася більше, ніж на два роки, з травня 2019 року по теперішній час позивачу в повному обсязі так і не була виплачена заробітна плата.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що неправомірними діями відповідача позивачу також була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях через неправомірну поведінку відповідача та вважає доведеним факт душевних страждань позивача, реальність яких не викликає сумніву, а тому позивач має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Виходячи з засад розумності, справедливості та об`єктивності суд вважає, що розмір завданої позивачу моральної шкоди пред`явлений до стягнення є обґрунтованим та доведеним, а тому позовні вимоги особа_1 в цій частині підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 5 000, 00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Отже, за таких обставин, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд визнає доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх [censored] з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги особа_1 підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволені на суму 60 513, 00 грн. та позивач був звільнений від сплати судового збору за цими позовними вимогами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
Крім того, оскільки позовні вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, за які позивачем було сплачено судовий збір, задоволені на загальну суму 28 634, 22 грн. (23 634, 22 грн. (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) + 5 000, 00 грн. (в рахунок відшкодування моральної шкоди) = 28 634, 22 грн.), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за позовними вимогами майнового характеру у мінімальному розмірі для цих позовних вимог, а саме у розмірі 908, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 115, 117, 233, 235, 237-1 КЗпП України, ст. 15, 23 ЦК України, Законом України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 273, 352, 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, єдрпоу 14311614) на користь особа_1 , інформація_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп - номер_2 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 60 513, 00 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот тринадцять гривень, 00 копійок) та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000, 00 грн. (п`ять тисяч гривень, 00 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, єдрпоу 14311614) на користь особа_1 , інформація_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп - номер_2 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23 634, 22 грн. (двадцять три тисячі шістсот тридцять чотири гривні, 22 копійки), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, єдрпоу 14311614) на користь особа_1 , інформація_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп - номер_2 ) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень, 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, єдрпоу 14311614) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень, 00 копійок) на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в межах суми платежу за один місяць, у розмірі 3 184, 89 грн. (три тисячі сто вісімдесят чотири гривні, 89 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.



Суддя Д.Л. Черкез