АТ "ЗАЛК": невыплата зарплаты

Дело № 333/2074/19
Пр. № 2/333/123/20

решение
именем украины
7 сентября 2020 г.. Запорожье

Коммунарский районный суд. Области в составе:
председательствующего судьи [Н.] И.И.,
с участием секретаря судебного заседания Кунец В.В.,
рассмотрев в судебном заседании, в зале суда, в порядке общего искового производства, гражданское дело по иску лицо_1 к акционернооо общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, компенсации потери части заработной платы, -
в с т а н о в и л:

Истец особа_1 обратился в суд с иском который обосновывал следующим.
04.03.2019 г.. Он был уволен с должности специалиста дирекции по защите ресурсов АО «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» на основании п. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, в связи с невыполнением работодавцем законодательства о труде, условий коллективного договора и Трудового договора. При увольнении и в дальнейшем, по день предъявления иска, работодателем - ответчиком по делу, в нарушение требований законодательства не были выплачены истцу: заработная плата, в том числе компенсация за неиспользованные дни отпуска, выходное пособие, предусмотренное ст. 44 КЗоТ Украины. На основании вышесказанного, истец, с учетом его заявления об увеличении исковых требований от 18.04.2020 г.. Просит суд: взыскатьс ответчика, в том числе с расчетного счета обособленного подразделения ответчика Приднепровского производственного управления Открытого акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» в г.. Светловодске Кировоградской области, в его пользу:
- задолженность по заработной плате за период с декабря 2018 по март 2019 в общем размере 15 799, 36 грн., За вычетом налогов и обязательных платежей;
- компенсацию за неиспользованные дни отпуска в целомьному размере 12166, 67 грн. (за вычетом суммы налогов, сборов и обязательных платежей (19, 5%), сумма компенсации составляет 9794, 17 грн.)
- выходное пособие в размере 34207, 50 грн., В том числе налоги и обязательные платежи;
- средний заработок за время задержки выплаты надлежащих выплат за период с 05.04.2019 г.. По 06.05.2019 г.. В размере 23361, 24 грн., В том числе налоги, сборы и обязательные платежи в размере 4555, 46 грн .;
- средний заработок за время задержки выплаты надлежащих выплат поа период с 07.05.2019 г.. по день фактического расчета;
- компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков выплаты в соответствии с индексом инфляции за период с декабря 2018 по день фактического расчета.
Также истец просит положить понесенные им судебные расходы на ответчика.

Постановлением Коммунарского районного суда г.. Запорожья от 16.04.2019 г.. Открыто производство по делу и предназначен рассмотрение в порядке упрощенного искового производства, сторонам установлен строк для Запросить по существу.
Ответчиком представлен отзыв и возражения, в котором исковые требования он признал частично, подтвердил, что истцу в неполном объеме выплачена заработная плата на время его увольнения, считает, что сумма задолженности по заработной плате истца составляет 15801, 53 грн. (Данная сумма была рассчитана с учетом отмененного приказа ответчика №02-07а / к «О выплате премии работникам», которым была начислена премия работникам АО «Запорожский производственный алюминиевый кОМБИНАТ », в том числе истцу в размере 5595 грн.). По состоянию на 24.05.2019 г.. Сумма задолженности по заработной плате, с учетом погашения суммы задолженности в размере 1000 грн., Составляет 14 801, 53 грн. Компенсация за неиспользованные истцом дни отпуска составляет 8006, 95 грн., А за вычетом суммы налогов и обязательных платежей - 6445, 59 грн. В связи с проведением ответчиком в мае 2019 перерасчета размера заработной платы работников АО «Запорожский производственный алюминиевыйКОМБИНАТ »за февраль, в том числе истца по делу, поскольку был отменен вышеуказанный приказ о премировании работников данного предприятия, есть разногласия по размеру заработной платы указанной в справке АО« Запорожский производственный алюминиевый комбинат »от 14.05.2020 г.. И расчетном листке о заработке истца февраля 2019 Ответчик считает, что приказом об увольнении истца не была предусмотрена выплата ему выходного пособия при увольнении, поэтому он не обязан осуществлять йй выплату. При этом отметил, что в случае, если суд придет к противоположному выводу, сумма выходного пособия должен составлять 18 572, 40 грн., С учетом отчислений налогов и обязательных платежей. Исковые требования о взыскании среднего заработка за время задержки, компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков выплаты, ответчик не признает, поскольку считает, что в результате наложения арестов решениями судов на его расчетные счета, он был лишен возможности должнымим образом рассчитываться со своими работниками, в том числе с истцом по делу. Заявленные требования истца о взыскании судебных расходов на правовую помощь ответчик считает необоснованным.
Истец в ответе на отзыв отметил, что заявленные ответчиком суммы компенсации за неиспользованные дни отпуска и выходного пособия не обоснованы, наложен арест на средства ответчика не является законным основанием для невыплаты заработной платы истцу. В предоставленных ответчиком справке №14 и расчетныхом листе о заработке истца февраля 2019 содержатся безосновательные разногласия относительно размера заработной платы.
Постановлением Коммунарского районного суда г.. Запорожья от 25.09.2019 г.., Заявление истца об увеличении исковых требований от 25.09.2019 г.., Была оставлена ​​без рассмотрения, в связи с пропуском истцом процессуального срока для ее подачи.
Постановлением Коммунарского районного суда г.. Запорожья от 03.10.2019 г.. Производство по данному гражданскому делу было приостановлено до вступления в законную силу судовим решением по гражданскому делу №333 / 4108/19 по иску лицо_1 к акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» об отмене приказа о премировании.
Постановлением Коммунарского районного суда г.. Запорожья от 01.04.2020 г.. По гражданскому делу №333 / 4108/19 по заявлению истца оставлено без рассмотрения иск лицо_1 к акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» об отмене приказа о премировании.
Постановлением Коммунарского районного суда г.. Запорожья от 12.05.2020 г. Производство по данному гражданскому делу возобновлено.

В судебном заседании 07.09.2020 г.. Истец по делу не явился, о времени, дате и месте слушания дела извещен надлежащим образом, в материалах дела содержатся заявления о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддерживает и просит их удовлетворить.
Представитель ответчика в судебное заседание 07.09.2020 г.. Не явился, о времени, дате и месте слушания дела извещен надлежащим образом. В суд 07.09.2020 г.. Поступило заявление видповидача, в которой последние отметил, что за период с 04.03.2019 года по настоящее время особа_1 были осуществлены следующие выплаты:
24.05.2019 - 1000 грн з / плата за декабрь 2018 г.
31.07.2019 - 388, 33 грн з / пл за декабрь 2018
29.08.2019 - 400 грн января 2019
16.10.2019 - 6445, 59 грн компенсации за неиспользованные отпуска
16.10.2019 - 14009, 24 грн не выплачена заработная плата за период январь - март 2019 г.
16.10.2019 - 18278, 16 грн выходное пособие.
Других выплат, в рамках данного спора АО «ЗАлК» в пользу особа_1 не осуществляло.
Кроме того, просит учесть, что приказом от 12.03.2020 года №ЗАлК-20-Н088 / 02а было отменено приказ ЗАлК-19-Н057 / 02а от 17.04.2019 года.
Ответчик просит учесть данные сведения при принятии решения. Просит рассмотреть дело в его отсутствие.
Суд, исследовав материалы дела, приходит к выводу, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлены следующие обстоятельства и едповидни им отношения.
Истец с 13.03.2017 гг. [Н.] в трудовых отношениях с ответчиком, данное обстоятельство подтверждается копией приказа АО «« Запорожский производственный алюминиевый комбинат »№ 02-29 / а от 10.03.2017 г.., О принятии истца на должность специалиста группы оперативного реагирования дирекции по защите ресурсов данного предприятия (а 78). 04.03.2019 г.. Истец, по собственному желанию, был уволен с должности специалиста, дирекции по защите ресурсов данного предприятия, на основании п.3 ст. 38 КЗоТ Украины, в связи с нарушением работодателем законодательства о труде, условий Трудового и коллективного договора. Данные обстоятельства подтверждаются заявлением особа_1, копией приказа АО «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» №ЗАлК-19-П029 / 02а (а 9, 80). В данном приказе содержится распоряжение: выплатить компенсацию за 30, 41 календарных дней неиспользованного отпуска; не выплачивать премию за февраль, март 2019
Согласно ч.1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплатавсех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Согласно содержанию ч.1 ст. 83 КЗоТ в случае увольнения работника иом выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска.
В соответствии со ст. 44 КЗоТ при прекращении Трудового договора вследствие нарушения собственником или уполномоченным им органом законодательства о труде, коллективного или Трудового договора работнику выплачивается выходное пособие в размере, предусмотренном коллективным договором, но не менее трехмесячного среднего заработка.
В день увольнения истца, ему не были выплачены ответчиком: заработная плата за период с грудня 2018 по 04.03.2019 г.. в полном объеме, компенсация за неиспользованные истцом дни отпуска, выходное пособие, предусмотренное ст. 44 КЗоТ. Данная обстоятельство не отрицалось ответчиком. Согласно сведений, содержащихся в расчетных листках (а 120 (на обороте листа) -122), общая сумма задолженности по заработной плате за период с декабря 2018 по 04.03.2019 г.., С учетом ее пересчете ответчиком в апреле 2019 (отчисления премии за февраль 2019), в связи с скасуванням приказа №02-07а / к от 17.04.2019 г.. «О выплате премии работникам» составляет 15801, 53 грн., за вычетом налогов, сборов и обязательных платежей. Данная сумму задолженности подтверждена ответчиком в отзыве на иск. Истцом в исковых требованиях заявленный размер задолженности по заработной плате за вышеупомянутый период в размере 15799, 36 грн.
Согласно ч. 1 ст. 13 ГПК Украины, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных ней требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Согласно справке АО «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» от 14.06.2019 г.. №011-0485 (а 115), на 14.06.2019 года существует задолженность по выплате заработной платы при увольнении особа_1, за вычетом налогов общая сумма составляет 21 243, 16 грн. в т.ч .: заработная плата за декабрь 2018 - 388, 33 грн .; заработная плата за январь 2019 - 6 815, 65 грн .;заработная плата за февраль 2019 - 5 631, 00 грн .; заработная плата за март 2019 - 1 962, 59 грн .; компенсация неиспользованного отпуска - 6 445, 59 грн.
С расчетного листа по начислению заработной платы особа_2 по март 2019, протокола расчета этой компенсации (а.с.82, 85) следует, что ответчиком начисленная к выплате компенсации за неиспользованные истцом дни отпуска в размере 8006, 95 грн., За вычетом суммы налогов, сборов и обязательных платежей (19, 5%) сумма компенсации составляет 6445, 59 грн.
Согласно расчету ответчика сумма выходного пособия при увольнении истца, предусмотренной ст. 44 КоАП, составляет 23071, 31 грн., За вычетом суммы налогов, сборов и обязательных платежей (19, 5%) сумма выходного пособия составляет 18572, 40 грн.
Истцом был осуществлен расчет заявленных им сумм: компенсации за неиспользованные дни отпуска, выходного пособия. При этом, данный расчет был произведен истцом с учетом начисленной ему ответчикам заработной платы за февраль 2019, в том числе премии на сумму 5595 грн., начисленная на основании приказа ответчика № ЗАлК-19-Н057 / 02а от 17.04.2019 г. «О выплате премии работникам». Вышеуказанный приказ был отменен приказом ответчика № ЗАлК-20-Н088 / 02а от 12.03.2020 г.. (А.с.194). Ответчиком был осуществлен расчет компенсации уже с учетом отмененного приказа.
Суд соглашается с определенными ответчиком суммами компенсации истцу за неиспользованные дни отпуска и вихиднои помощи, и согласованной сторонами суммы задолженности по заработной плате.
С копий сведений по заработной плате и платежных поручений (А.С, 180-193), следует, что с 04.03.2019 года (дня увольнения истца) ответчиком по настоящее время особа_1 были осуществлены следующие выплаты:
24.05.2019 - 1000 грн з / плата за декабрь 2018 г.
31.07.2019 - 388, 33 грн з / пл за декабрь 2018
29.08.2019 - 400 грн января 2019
16.10.2019 - 6445, 59 грн компенсации за неиспользованные видпусткы
16.10.2019 - 14009, 24 грн не выплачена заработная плата за период январь - март 2019 г.
16.10.2019 - 18278, 16 грн выходное пособие.
Учитывая вышесказанное, на время рассмотрения дела, истцу ответчиком выплачена сумма компенсации за неиспользованные дни отпуска в полном объеме, в связи с чем исковые требования в этой части не подлежат удовлетворению.
Исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате и выходным пособиям подлежат удовлетворению, с урахуванием осуществленных выплат на день рассмотрения дела. Общая погашена ответчиком, в день рассмотрения дела, сумма задолженности по заработной плате составляет 15797, 57 грн., При этом общая сумма задолженности по заработной плате, которая подтверждена ответчиком в отзыве на иск составляет 15801, 53 грн. Итак, с ответчика в пользу истца подлежат взысканию недоплаченные суммы: задолженности по заработной плате, по заявленный истцом период (в пределах заявленных истцом требований - 15 799, 36 грн.)В размере 1, 79 грн., И также недоплаченная сумма выходного пособия в размере 294, 24 грн.
Решая исковые требования истца о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки выплаты заработной платы суд учитывает следующее.
Согласно ч.1 ст. 117 КЗоТ в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплаатиты работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» судам разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда онв этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решение, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.
Из материалов дела установлено, что на момент рассмотрения дела ответчик не в полном объеме выплатил истцу принадлежащие ему выплаты при увольнении.Причины невыплаты истцу, при его увольнении, начисленной заработной платы и компенсации за неиспользованные дни отпуска, а также предусмотренной ст. 44 КЗоТ выходного пособия, указанные ответчиком в заявлениях по сути дела, суд считает не важно. Указанная ответчиком обстоятельство о наложении, в пределах исполнительного производства, ареста на его средства на расчетных счетах, не освобождает работодателя от обязанности, предусмотренного ч. 1 ст. 116 КЗоТ. Итак, судом установлено, что предназначены позывычу выплаты, которые должен оплатить ответчик при освобождении особа_1 не были выплачены последнем в сроки установленные ч. 1 ст. 116 КЗоТ, по вине работодателя - ответчика по делу.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100, начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно пунктом 8 раздела IV Порядка, начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые имеют быть оплачены по среднему заработку.
Исходя из этого, период задержки подлежит исчислению за рабочие дни с использованием данных о среднедневная заработная плата истца.
Данные выводы суда полностью узгоджуються с разъяснениями Верховного Суда Украины о порядке применения указанной нормы материального права в постановлении от 21.01.2015 года по делу № 6-195цс14.
Согласно справке №14 от 14.05.2019 г.., Выданной ответчиком (л.д. 81), среднедневная заработная плата истца, рассчитанной в соответствии с вышеуказанными требованиями Порядка, составляет 369, 20 грн.
Указанная справка выдана ответчиком за подписями уполномоченных лиц по форме и содержанию соответствует требованиям процессуального законв к письменным доказательствам, является надлежащим в предмет доказывания по данному делу.
Учитывая то, что особа_1 был освобожден 4 марта 2019, полный расчет по состоянию на день рассмотрения дела не проведена, расчет среднего заработка за время задержки должно осуществляться за период с 5 марта 2019 по 7 сентября 2020 включительно - по день вынесения решения
Определяя количество рабочих дней за период с 5 марта 2019 по 7 сентября 2020, суд руководствуется письмами Министерства социальнои политики Украины от 08.08.2018 г.. № 78/0 / 206-18, от 29.07.2019 г.. N 1133/0 / 206-19 г.., устанавливающие нормы продолжительности рабочего времени на 2019, в 2020 г.
Согласно указанного документа в марте 2019 (с 05 числа) было 18 рабочих дней в апреле - 21 рабочий день; в мае - 21; в июне - 18; в июле - 23; в августе - 21; в сентябре - 21; октябре - 22; в ноября - 21; Декабрь 21 В январе 2020 - 21; в феврале - 20; в марте 21; апреле -21; мае - 19; июне 20; июле -23; августе 20;сентябре (до 7-го числа) - 4 дня.
Таким образом общее количество рабочих дней с момента освобождения особа_1 до момента вынесения решения составляет 355. Сумма среднего заработка за данный период составляет 131 066, 00 грн. (355 дней х 369, 20 среднедневная заработная плата истца)
При решении исковых требований о взыскании среднего заработка за время задержки суд также учитывает следующее.
По содержанию норм действующего законодательства средний заработок за время вынужденного прогула по своей правовой природе неявляется основной или дополнительной заработной платой (вознаграждением, которое работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу), а также не является поощрительной или компенсационной выплатой в понимании статьи 2 Закона Украины «Об оплате труда», то есть средний заработок за время вынужденного прогула не входит в структуру заработной платы, а является специальным видом ответственности работодателя за нарушение трудовых прав работника.
Общим признаком гражданско-правовой ответственности является ее компенсаторный характер. Саходы гражданско-правовой ответственности направлены не на наказание должника, а на восстановление имущественной сферы потерпевшего от правонарушения. Согласно части 1 статьи 9 ГК Украины такая направленность присуща и меры ответственности работодателя, предусмотренном статьей 117 КЗоТ Украины. Учитывая компенсационный характер мер ответственности в гражданском праве, исходя из принципов разумности, справедливости и соразмерности, суд при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, пепредусмотренном статьей 117 КЗоТ Украины. Данный правовой вывод изложен в постановлении Верховного Суда от 27 августа 2020 по гражданскому делу № 127/26559/18.
Большая Палата Верховного Суда в постановлении от 26 июня 2019 по делу № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18) отметила, что с учетом конкретных обстоятельств дела, имеющих юридическое значение, суд может уменьшить размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении работника независимо от того, он удовлетворитЯЕ исковые требования о взыскании причитающихся уволенному работнику сумм в полном объеме или частично. Уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать:
- размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм;
- период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана длительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
- вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
- иные обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработкав за несвоевременный расчет при увольнении.
Сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за вышеуказанный период составляет - 131 066 грн., Что значительно (в три раза) превышает сумму неуплаченных ответчиком, в день освобождения истца, принадлежащих последнем выплат, сумма которых составляет 40817, 45 грн. Основная сумма задолженности была погашена ответчиком до 16.10.2019 г.. Сейчас сумма несбывшихся ответчиком выплат при увольнении истца в незначительном размере - 296, 03 грн.
С огляду на очевидную несопоставимость заявленных к взысканию сумм среднего заработка с установленным размером задолженности, характером этой задолженности, суд приходит к выводу о необходимости уменьшения суммы среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, считая справедливым, соразмерным таким, соответствующий обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение, размер ответственности ответчика за просрочку ним надлежащих при увольнении выплат в сумме 30 000, 00 грн., что на мнению суда, будет справедливым по отношению к обеим сторонам спора.
Решая исковые требования о взыскании с ответчика компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, суд учитывает следующее.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» (в редакции, действующей с 01.01.1997 г..) Компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифев на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Согласно ст.2, 3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы громадян, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии; социальные выплаты; стипендии; заработная плата (денежное обеспечение) и другие. Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
Постановлением КМУ от 21.02.2001 г. № 159 заутверждено Порядок проведения компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, согласно п.4 настоящего Порядка, сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного но не выплаченного денежного дохода за соответствующий месяц и прироста индекса потребительских цен в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100. Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дОход, без включения в расчет индекса потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход.
С учетом вышеупомянутых положений, а также совершенных ответчиком сумм выплаты истцу задолженности по заработной плате, компенсации за неиспользованные дни отпуска, выходного пособия и даты их погашения, общая сумма компенсации истцу потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, в соответствии с произведенным судом нижеследующего расчета, составляет 620, 33 грн.

месяцвозникновения заборгованостиСума задолженности, руб. (За вычетом налогов) Сумма выплат, грн. (Погашение задолженности) Индекс потребительских цен (ИПЦ) за период невиплатиВеличина прироста ИПЦ (гр.4-100) Сумма компенсации потерь части дохода, грн. (Гр.2хгр.5) / 100Розрахунок индекса потребительских цен (ИПЦ) 1234567Грудень 2018 р.1388.33 (задолженность по заработной плати1000, 00 (24.05.19) 103.443.4447.80исц по 19 января г.- апрель в 19 г.. (1.01х1. 005х1.009х1.01) х100Грудень 2018 р.388.33 (задолженность по заробитний плати388, 33 (31.07.19 г..) 100.200.200.76исц по 19 мая г.--июнь в 19 г.. (1.007х0.995) х100Сичень 2019 р.6815.65 (задолженность по заработной плати400, 00 (29.08.19 г.) 102.002 .00136.59исц по 19 февраля г.- 19 июля р. (1.005х1.009х1.01х1.007х0.995х0.994) х100Сичень 2019 р.6415.65 (задолженность по заработной плате 100.400.4025.53исц по 19 августа г.- 19 сентября г. . (0.997х1.007) х100Лютий 2019 р.5631, 00 (задолженность по заработной плате 101.901.90107.01исц по 19 марта г.- 1 сентября9 г.. (1.009х1.01х1.007х0.995х0.994х0.997х1.007) х100Березень 2019 р.26984, 54 (1966, 55 грн. - заработная плата за март 2019 + 6445, 59 -Компенсация за неиспользованные дни. Отпуска + 18 572, 40 - выходное пособие) 100.100, 10269.84исц по 19 апреля г.- 19 сентября г.. (1.01х1.007х0.995х0.994х0.997х1.007) х100Жовтень 2019 р.298, 20 (294, 24 - недоплаченная исходная помощь + 3, 96 грн. недоплаченная заработная плата) 6445, 59+ 14009, 24 + 18278, 16 = 38732, 99 (16.10.19 г..) 101.101.1032.80исц по 19 ноября г.- августь 20 г. (1.001х0.998х1.002х0.997х1.008х 1.008х1.003х1.002х0.994х0.998) х100Всього: 620, 33




Требования истца о взыскании указанных выше сумм с расчетного счета обособленного подразделения ответчика Приднепровского производственного управления Открытого акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» в г.. Светловодске Кировоградской области, удовлетворению не подлежат, поскольку истец находился в трудовых отношениях непосредственно с Акционерным обществом «Запорожкий алюминиевый комбинат ».
Суд, при решении вопроса о взыскании с ответчика в пользу истца расходов на юридическую помощь, учитывает следующее.
В соответствии со ст. 133 ГПК Украины судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела. К расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся, в частности, расходы на профессиональную юридическую помощь.
Согласно ч. 2 ст. 141 ГПК Украины другие судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются: при удовлетворениия иска - на ответчика; в случае отказа в иске - на истца; в случае частичного удовлетворения иска - на обе стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Статьей 137 ГПК Украины определено, что расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судовых затрат:
1) размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим особоя;
2) размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовойпомощи.
Размер расходов на оплату услуг адвоката должно быть соразмерным с: 1) сложностью дела и выполненных адвокатом работ (оказанных услуг); 2) временем, затраченным адвокатом на выполнение соответствующих работ (оказание услуг); 3) объемом предоставленных адвокатом услуг и выполненных работ; 4) ценой иска и (или) значением дела для стороны, в том числе влиянием решения дела на репутацию стороны или публичным интересом к делу.
Состав и размер расходов, связанных с оплатой профессиональной юридической помоги, входит в предмет доказывания по делу. В подтверждение этих обстоятельств суд должны быть предоставлены, в частности: договор о предоставлении юридической (правовой) помощи (договор поручения, договор о предоставлении юридических услуг и т.д.); документы, подтверждающие оплату гонорара и других расходов, связанных с предоставлением профессиональной юридической помощи, оформленные в установленном законом порядке (квитанция к приходному кассовому ордеру, платежное поручение с отметкой банка или другой банковский документ, кассове чеки, удостоверения и т.д.), а также документы, подтверждающие предоставление адвокатом и получения клиентом профессиональной юридической помощи (акт приема-передачи), с подробным описанием совершенных им соответствующих действий (не только на участие в судебных заседаниях, а других действий вне судебного заседания, непосредственно связанных с оказанием правовой помощи по конкретному делу, в частности, составление искового заявления, предоставление консультаций, перевод документов, копирование документов и т.п.) Указанныерасходы истца должны быть документально подтверждены и доказаны. Отсутствие документального подтверждения расходов на профессиональную юридическую помощь, а также расчета таких расходов является основанием для отказа в удовлетворении требований о возмещении таких расходов.
Представителем истца - адвокатом Волошиной Е.В. предоставлено соглашение о предоставлении правовой помощи от 08.04.2019 г. (а. 15-16), дополнительное соглашение к соглашению о предоставлении правовой помощи от 11.06.2019 г. (а. 104), согласно которой стоимость зааних услуг по этим сделкам составляет 7400 грн., ордер на предоставление правовой помощи адвоката Волошиной Е.В. (А 35), акты выполненных услуг от 02.05.2019 г.., 10.06.2019 г. (а. 68, 103). Доказательства в подтверждение осуществления истцом особа_1 расходов на юридическую помощь в размере 7400 грн. суду не предоставлены.
Согласно вышеуказанной дополнительным соглашением №1 к соглашению о предоставлении правовой помощи от 08.04.2019 г.., Оплата услуг происходит после фактического выполнения решения АО «Запорожский производственный алюминиевий комбинат », также подтверждает то обстоятельство, что до настоящего времени истцом фактически понесенные расходы на юридическую помощь.
Учитывая вышеуказанное, заявленные истцом требования о взыскании с ответчика расходов на юридическую помощь не подлежат удовлетворению.
Общая сумма заявленных исковых требований составляет 191487, 36 грн. (15 799, 36 грн. (Задолженность по заработной плате) + 9794, 17 грн. (Компенсация за неиспользованные отпуска) + 34207, 50 грн. (Выходное пособие при увольнении)+ 131 066 грн. (Средний заработок за время задержки выплаты) + 620, 33 грн. (Компенсации потери части доходов). Общая сумма удовлетворенных исковых требований составляет (1, 79 + 294, 24 + 30000, 00 грн. +620, 33 грн. = 30916, 36 грн.). Таким образом, с учетом положений, предусмотренных ч. 1 ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор пропорционально удовлетворенных исковым требованиям в размере 309, 16 грн.

Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 78, 81, 141, 223, 259, 263-265, ст. 268, 354гпк Украины, суд -
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, компенсации потери части заработной платы, - удовлетворить частично.
Взыскать с акционерного общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат», егрпоу 00194122, в пользу особа_1, информация_1, ИНН: номер_1, задолженность по заработной плате в размере 1, 79 грн. (повычетом налогов, сборов, обязательных платежей), сумму невыплаченной выходного пособия, предусмотренного ст. 44 КЗоТ Украины, в размере 294, 24 грн. (За вычетом налогов, сборов, обязательных платежей), средний заработок за невыплаченную в срок заработную плату в размере 30 000, 00 грн., Компенсацию потерь части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 620, 33 грн . Всего на сумму 30916, 36 грн. (Тридцать тысяч девятьсот шестнадцать гривен 36 копеек)
Взыскать с ААкционерные общества «Запорожский производственный алюминиевый комбинат», егрпоу 00194122, в пользу государства судебный сбор в размере 309, 16 грн.
В удовлетворении остальной части исковых требований - отказать.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Запорожский апелляционный суд. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, еслиапелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему соответствующего решения суда.
Ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные жалобы подаются участниками дела через Коммунарский районный суд. Запорожья. В случае нарушения порядка подачи кассационной жалобы соответствующий суд возвращает такую ​​жалобу без рассмотрения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участникамы дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Полный текст судебного решения составлен 14.09.2020 г..
Судья Коммунарского районного суда
м. Запорожье И.И. [Н.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:




Справа № 333/2074/19
Пр. № 2/333/123/20

рішення
іменем україни
07 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Наумової І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
розглянувши в судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом особа_1 до акціонерного товариства «запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації втрати частини заробітної плати, -
в с т а н о в и в:

Позивач особа_1 звернувся до суду з даним позовом, який обгрунтовував наступним.
04.03.2019 р. він був звільнений з посади спеціаліста дирекції з захисту ресурсів ат«запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору та Трудового договору. При звільненні і в подальшому, по день пред`явлення позову, роботодавцем – відповідачем по справі, в порушення вимог законодавства не були виплачені позивачу: заробітна плата, в тому числі компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога, передбачена ст. 44 КЗпП України. На підставі вищезазначеного, позивач, з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог від 18.04.2020 р. просить суд: стягнути з відповідача, в тому числі з розрахункового рахунку відокремленого підрозділу відповідача Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в м. Світловодські Кіровоградської області, на його користь:
- заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2018 р. по березень 2019 р. у загальному розмірі 15 799, 36 грн., за вирахуванням податків та обов`язкових платежів;
- компенсацію за невикористані дні відпустки в загальному розмірі 12166, 67 грн., (з вирахуванням суми податків, зборів та обов`язкових платежів (19, 5%), сума компенсації становить 9794, 17 грн.);
- вихідну допомогу у розмірі 34207, 50 грн., в тому числі податки та обов`язкові платежі;
- середній заробіток за час затримки виплати належних виплат за період з 05.04.2019 р. по 06.05.2019 р. у розмірі 23361, 24 грн., в тому числі податки, збори та обов`язкові платежі у розмірі 4555, 46 грн.;
- середній заробіток за час затримки виплати належних виплат за період з 07.05.2019 р. по день фактичного розрахунку;
- компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків виплати відповідно до індексу інфляції за період з грудня 2018 р. по день фактичного розрахунку.
Також позивач просить покласти понесені ним судові витрати на відповідача.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2019 р. відкрито провадження по справі та призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.
Відповідачем поданий відзив та заперечення, в якому позовні вимоги він визнав частково, підтвердив, що позивачу в неповному обсязі виплачена заробітна плата на час його звільнення, вважає, що сума заборгованості по заробітній платі позивача становить 15801, 53 грн., (дана сума була розрахована з урахуванням скасованого наказу відповідача №02-07а/к «Про виплату премії працівникам», яким була нарахована премія працівникам АТ «запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», в тому числі позивачу у розмірі 5595 грн.). Станом на 24.05.2019 р. сума заборгованості по заробітній платі, з урахуванням погашення суми заборгованості у розмірі 1000 грн., становить 14 801, 53 грн. Компенсація за невикористані позивачем дні відпустки складає 8006, 95 грн., а з відрахуванням суми податків та обов`язкових платежів – 6445, 59 грн. В зв`язку з проведенням відповідачем в травні 2019 р. перерахунку розміру заробітної плати працівників АТ «запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» за лютий, в тому числі позивача по справі, оскільки був скасований вищевказаний наказ про преміювання працівників даного підприємства, є розбіжності по розміру заробітної плати зазначеної в довідці АТ «запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» від 14.05.2020 р. та розрахунковому листку про заробіток позивача за лютий 2019 р. Відповідач вважає, що наказом про звільнення позивача не була передбачена виплата йому вихідної допомоги при звільненні, тому він не зобов`язаний здійснювати її виплату. При цьому зазначив, що у разі, якщо суд дійде протилежного висновку, сума вихідної допомоги має становити 18 572, 40 грн., з урахуванням відрахувань податків та обов`язкових платежів. Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки, компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків виплати, відповідач не визнає, оскільки вважає, що внаслідок накладення арештів рішеннями судів на його розрахункові рахунки, він був позбавлений можливості належним чином розраховуватись зі своїми працівниками, в тому числі з позивачем по справі. Заявлені вимоги позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу відповідач вважає не обґрунтованими.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що заявлені відповідачем суми компенсації за не використані дні відпустки та вихідної допомоги не обґрунтовані, накладений арешт на кошти відповідача не є законною підставою для невиплати заробітної плати позивачу. В наданих відповідачем довідці №14 та розрахунковому листку про заробіток позивача за лютий 2019 р. містяться безпідставні розбіжності щодо розміру заробітної плати.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2019 р., заява позивача про збільшення позовних вимог від 25.09.2019 р., була залишена без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем процесуального строку для її подання.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2019 р. провадження по даній цивільній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі №333/4108/19 за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про скасування наказу про преміювання.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2020 р. по цивільній справі №333/4108/19, за заявою позивача залишено без розгляду позов особа_1 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про скасування наказу про преміювання.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2020 р. провадження по даній цивільній справі поновлено.

В судове засідання 07.09.2020 р. позивач по справі не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 07.09.2020 р. не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. До суду 07.09.2020 р. надійшла заява відповідача, в якій останні зазначив, що за період з 04.03.2019 року по теперішній час особа_1 були здійснені наступні виплати:
24.05.2019 - 1000 грн з/плата за грудень 2018 р
31.07.2019 - 388, 33 грн з/пл за грудень 2018
29.08.2019 - 400 грн січень 2019
16.10.2019 - 6445, 59 грн компенсація за невикористані відпустки
16.10.2019 - 14009, 24 грн не виплачена заробітна плата за період січень - березень 2019 р
16.10.2019 - 18278, 16 грн вихідна допомога.
Інших виплат, в рамках даного спору АТ «ЗАлК» на користь особа_1 не здійснювало.
Окрім того, просить врахувати, що наказом від 12.03.2020 року №ЗАлК-20- Н088/02а було скасовано наказ ЗАлК-19-Н057/02а від 17.04.2019 року.
Відповідач просить врахувати дані відомості при ухваленні рішення. Просить розглянути справу за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм відносини.
Позивач з 13.03.2017 р. перебував в трудових відносинах з відповідачем, дана обставина підтверджується копією наказу АТ ««запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» № 02-29/а від 10.03.2017 р., про прийняття позивача на посаду спеціаліста групи оперативного реагування дирекції по захисту ресурсів даного підприємства (а.с. 78). 04.03.2019 р. позивач, за власним бажанням, був звільнений з посади спеціаліста, дирекції по захисту ресурсів даного підприємства, на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов Трудового та колективного договору. Дані обставини підтверджуються заявою особа_1 , копією наказу АТ «запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» №ЗАлК-19- П029/02а (а.с. 9, 80). В даному наказі міститься розпорядження: виплатити компенсацію за 30, 41 календарні дні невикористаної відпустку; не виплачувати премію за лютий, березень 2019 р.
Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно змістом ч.1 ст. 83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Відповідно до ст. 44 КЗпП при припиненні Трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи Трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
В день звільнення позивача, йому не були виплачені відповідачем: заробітна плата за період з грудня 2018 р. по 04.03.2019 р. в повному обсязі, компенсація за невикористані позивачем дні відпустки, вихідна допомога, передбачена ст. 44 КЗпП. Дана обставина не заперечувалась відповідачем. Відповідно до відомостей, що містяться в розрахункових листках (а.с. 120 (на звороті аркушу)-122), загальна сума заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2018 р. по 04.03.2019 р., з урахуванням її перерахунку відповідачем у квітні 2019 р. (відрахування премії за лютий 2019 р.), у зв`язку зі скасуванням наказу №02-07а/к від 17.04.2019 р. «Про виплату премії працівникам» становить 15801, 53 грн., з вирахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Дана суму заборгованості підтверджена відповідачем у відзиві на позов. Позивачем в позовних вимогах заявлений розмір заборгованості по заробітній платі за вищезазначений період у розмірі 15799, 36 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до довідки АТ «запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» від 14.06.2019 р. №011-0485 (а.с. 115), на 14.06.2019 року існує заборгованість з виплати заробітної плати при звільненні особа_1 , за вирахуванням податків загальна сума складає 21 243, 16 грн. у т.ч.: заробітна плата за грудень 2018 р. - 388, 33 грн.; заробітна плата за січень 2019 р. - 6 815, 65 грн.; заробітна плата за лютий 2019 р. - 5 631, 00 грн.; заробітна плата за березень 2019 р. - 1 962, 59 грн.; компенсація невикористаної відпустки - 6 445, 59 грн.
З розрахункового листа по нарахуванню заробітної плати особа_2 за березень 2019 р., протоколу розрахунку цієї компенсації (а.с.82, 85) вбачається, що відповідачем нарахована до виплати компенсація за невикористані позивачем дні відпустки у розмірі 8006, 95 грн., з відрахуванням суми податків, зборів та обов`язкових платежів (19, 5%) сума компенсації становить 6445, 59 грн.
Відповідно до розрахунку відповідача сума вихідної допомоги при звільненні позивача, передбаченої ст. 44 КЗпАП, становить 23071, 31 грн., з відрахуванням суми податків, зборів та обов`язкових платежів (19, 5%) сума вихідної допомоги становить 18572, 40 грн.
Позивачем був здійснений розрахунок заявлених ним сум: компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги. При цьому, даний розрахунок був здійснений позивачем з урахуванням нарахованої йому відповідачем заробітної плати за лютий 2019 р., в тому числі премії на суму 5595 грн., яка була нарахована на підставі наказу відповідача № ЗАлК-19-Н057/02а від 17.04.2019 р. «Про виплату премії працівникам». Вищевказаний наказ був скасований наказом відповідача № ЗАлК-20- Н088/02а від 12.03.2020 р. (а.с.194). Відповідачем був здійснений розрахунок компенсації вже з урахуванням скасованого наказу.
Суд, погоджується з визначеними відповідачем сумами компенсації позивачу за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги, та погодженою сторонами суми заборгованості по заробітній платі.
З копій відомостей по заробітній платі та платіжних доручень (а.с, 180-193), вбачається, що з 04.03.2019 року (дня звільнення позивача) відповідачем по теперішній час особа_1 були здійснені наступні виплати:
24.05.2019 - 1000 грн з/плата за грудень 2018 р
31.07.2019 - 388, 33 грн з/пл за грудень 2018
29.08.2019 - 400 грн січень 2019
16.10.2019 - 6445, 59 грн компенсація за невикористані відпустки
16.10.2019 - 14009, 24 грн не виплачена заробітна плата за період січень - березень 2019 р
16.10.2019 - 18278, 16 грн вихідна допомога.
З огляду на вищезазначене, на час розгляду справи, позивачу відповідачем виплачена сума компенсації за невикористані дні відпустки в повному обсязі, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідній допомозі підлягають частковому задоволенню, з урахуванням здійснених виплат на день розгляду справи. Загальна погашена відповідачем, на день розгляду справи, сума заборгованості по заробітній платі становить 15797, 57 грн., при цьому загальна сума заборгованості по заробітній платі, яка підтверджена відповідачем у відзиві на позов становить 15801, 53 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню недоплачені суми: заборгованості по заробітній платі, за заявлений позивачем період (в межах заявлених позивачем вимог - 15 799, 36 грн.), у розмірі 1, 79 грн., та також недоплачена сума вихідної допомоги у розмірі 294, 24 грн.
Вирішуючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
З матеріалів справи встановлено, що на час розгляду справи відповідач не в повному обсязі виплатив позивачу належні йому виплати при звільненні. Причини невиплати позивачеві, при його звільненні, нарахованої заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки, а також передбаченої ст. 44 КЗпП вихідної допомоги, зазначені відповідачем в заявах по суті справи, суд вважає не поважними. Зазначена відповідачем обставина про накладення, в межах виконавчого провадження, арешту на його кошти на розрахункових рахунках, не звільняє роботодавця від обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 116 КЗпП. Отже, судом встановлено, що призначені позивачу виплати, які мав сплатити відповідач при звільненні особа_1 , не були виплачені останньому в строки встановлені ч. 1 ст. 116 КЗпП, з вини роботодавця – відповідача по справі.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Виходячи з цього, період затримки підлягає обчисленню за робочі дні з використанням даних про середньоденну заробітну плату позивача.
Дані висновки суду повністю узгоджуються з роз`ясненнями Верховного Суду України про порядок застосування зазначеної норми матеріального права у постанові від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс14.
Відповідно до довідки №14 від 14.05.2019 р., виданої відповідачем (а.с. 81), середньоденна заробітна плата позивача, яка розрахована відповідно до вищезазначених вимог Порядку, становить 369, 20 грн.
Зазначена довідка видана відповідачем за підписами уповноважених осіб, за формою та змістом відповідає вимогам процесуального закону до письмових доказів, є належною до предмету доказування у даній справі.
З огляду на те, що особа_1 був звільнений 04 березня 2019 року, повний розрахунок станом на день розгляду справи не проведений, розрахунок середнього заробітку за час затримки має здійснюватися за період з 05 березня 2019 року по 07 вересня 2020 року включно - по день постановлення рішення
Визначаючи кількість робочих днів за період з 05 березня 2019 року по 07 вересня 2020 року, суд керується листами Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018 р. № 78/0/206-18, від 29.07.2019 р. N 1133/0/206-19 р., якими встановлено норми тривалості робочого часу на 2019 р., 2020 р.
Згідно вказаного документу в березні 2019 року (з 05 числа) було 18 робочих днів; у квітні - 21 робочий день; в травні - 21; в червні - 18; в липні – 23; в серпні - 21; у вересні – 21; жовтні – 22; в листопада – 21; грудень 21. В січні 2020 р. – 21; в лютому – 20; в березні 21; квітні -21; травні – 19; червні -20; липні -23; серпні 20; вересні (до 7-го числа) – 4 дні.
Таким чином загальна кількість робочих днів з моменту звільнення особа_1 до моменту постановлення рішення становить 355. Сума середнього заробітку за даний період складає 131 066, 00 грн. (355 днів х 369, 20 середньоденна заробітна плата позивача)
При вирішенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки суд також враховує наступне.
За змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України. З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Даний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року по цивільній справі № 127/26559/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) зазначила, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково. Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за вищевказаний період становить – 131 066 грн., що значно (в три рази) перевищує суму несплачених відповідачем, на день звільнення позивача, належних останньому виплат, сума яких складає 40817, 45 грн. Основна сума заборгованості була погашена відповідачем до 16.10.2019 р. Наразі сума нездійснених відповідачем виплат при звільненні позивача є в незначному розмірі – 296, 03 грн.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку із встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вважаючи справедливим, пропорційним таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, розмір відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні виплат у сумі 30 000, 00 грн., що на думку суду, буде справедливим по відношенню до обох сторін спору.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, суд враховує наступне.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» (в редакції, чинній з 01.01.1997 р.) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ст.2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Постановою КМУ від 21.02.2001 р.№ 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , згідно до п.4 цього Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу, без включення до розрахунку індексу споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід.
З урахуванням вищезазначених положень, а також здійснених відповідачем сум виплати позивачу заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги та дати їх погашення, загальна сума компенсації позивачу втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до здійсненого судом нижченаведеного розрахунку, становить 620, 33 грн.

Місяць виникнення заборгованостіСума заборгованості, грн. (за вирахуванням податків)Сума виплат, грн. (погашення заборгованості)Індекс споживчих цін (ІСЦ) за період невиплатиВеличина приросту ІСЦ (гр.4-100)Сума компенсації втрат частини доходу, грн. (гр.2хгр.5)/100Розрахунок індексу споживчих цін (ІСЦ) 1234567Грудень 2018 р.1388.33 (заборгованість по заробітній платі1000, 00 (24.05.19)103.443.4447.80ісц за січень 19 р.-квітень 19 р. (1.01х1.005х1.009х1.01)х100Грудень 2018 р.388.33 (заборгованість по заробітній платі388, 33 (31.07.19 р.)100.200.200.76ІСЦ за травень 19 р.-червень 19 р. (1.007х0.995)х100Січень 2019 р.6815.65 (заборгованість по заробітній платі400, 00 (29.08.19 р)102.002.00136.59ІСЦ за лютий 19 р.- липень 19 р. (1.005х1.009х1.01х1.007х0.995х0.994)х100Січень 2019 р.6415.65 (заборгованість по заробітній платі 100.400.4025.53ісц за серпень 19 р.- вересень 19 р. (0.997х1.007)х100Лютий 2019 р.5631, 00 (заборгованість по заробітній платі 101.901.90107.01ісц за березень 19 р.- вересень 19 р. (1.009х1.01х1.007х0.995х0.994х0.997х1.007)х100Березень 2019 р.26984, 54 (1966, 55 грн. – заробітна плата за березень 2019 + 6445, 59 -компенсація за невикористані дні . відпустки+18 572, 40 - вихідна допомога) 100.100, 10269.84ісц за квітень 19 р.- вересень 19 р. (1.01х1.007х0.995х0.994х0.997х1.007)х100Жовтень 2019 р.298, 20 (294, 24 – недоплачена вихідна допомога + 3, 96 грн. недоплачена заробітна плата)6445, 59+ 14009, 24+18278, 16 =38732, 99 (16.10.19 р.)101.101.1032.80ІСЦ за листопад 19 р.- серпень 20 р.(1.001х0.998х1.002х0.997х1.008х 1.008х1.003х1.002х0.994х0.998)х100Всього: 620, 33




Вимоги позивача про стягнення зазначених вище сум з розрахункового рахунку відокремленого підрозділу відповідача Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в м. Світловодські Кіровоградської області, задоволенню не підлягають, оскільки позивач перебував в трудових відносинах безпосередньо з Акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».
Суд, при вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, враховує наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема: договір про надання правничої (правової) допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, тощо); документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо), а також документи на підтвердження надання адвокатом та отримання клієнтом професійної правничої допомоги (акт приймання-передачі), із детальним описом вчинених ним відповідних дій (не тільки щодо участі в судових засіданнях, а інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі, зокрема, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів тощо) Зазначені витрати позивача мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представником позивача – адвокатом Волошиною Є.В. надано угоду про надання правової допомоги від 08.04.2019 р. (а.с. 15-16), додаткову угоду до угоди про надання правової допомоги від 11.06.2019 р. (а.с. 104), відповідно до якої вартість наданих послуг за цими угодами складає 7400 грн., ордер на надання правової допомоги адвоката Волошиною Є.В. (а.с. 35), акти виконаних послуг від 02.05.2019 р., 10.06.2019 р. (а.с. 68, 103). Докази на підтвердження здійснення позивачем особа_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 7400 грн. суду не надані.
Згідно з вищевказаною додатковою угодою №1 до угоди про надання правової допомоги від 08.04.2019 р., оплата послуг відбувається після фактичного виконання рішення АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що також підтверджує ту обставину, що до теперішнього часу позивачем фактично не були понесені витрати на правничу допомогу.
З огляду на вищевказане, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню.
Загальна сума заявлених позовних вимог становить 191487, 36 грн. (15 799, 36 грн. (заборгованість по заробітній платі) + 9794, 17 грн. (компенсація за невикористані відпустки) + 34207, 50 грн. (вихідна допомога при звільненні) + 131 066 грн. (середній заробіток за час затримки виплати) + 620, 33 грн. (компенсації втрати частини доходів). Загальна сума задоволених позовних вимог становить (1, 79 + 294, 24 + 30000, 00 грн. +620, 33 грн. = 30916, 36 грн.). Таким чином, з урахуванням положень передбачених ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовним вимогам у розмірі 309, 16 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 78, 81, 141, 223, 259, 263-265, ст. 268, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до акціонерного товариства «запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації втрати частини заробітної плати, - задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», єдрпоу 00194122, на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН: номер_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 1, 79 грн. (за вирахуванням податків, зборів, обов`язкових платежів), суму невиплаченої вихідної допомоги, передбаченої ст. 44 КЗпП України, у розмірі 294, 24 грн. (за вирахуванням податків, зборів, обов`язкових платежів), середній заробіток за невиплачену в строк заробітну плату у розмірі 30 000, 00 грн., компенсацію втрат частини заробітної плати в зв`язку із порушенням строків її виплати у розмірі 620, 33 грн. Всього на суму 30916, 36 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 36 копійок)
Стягнути з акціонерного товариства «запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», єдрпоу 00194122, на користь держави судовий збір у розмірі 309, 16 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 14.09.2020 р.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І.Й. [Н.]