ВАТ "ХБК": невыплата зарплаты

Справа №766/2159/20
[П.] №2/766/6436/20

рішення
іменем україни

10.03.2020 року [censored] міський суд [censored] області у складі:
головуючого судді – Кузьміної О.І.
за участю секретаря – Білої А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. [censored] в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в обґрунтування якого зазначила, що з 1986 року по 20.05.2013 року вона працювала на ВАТ [censored] бавовняний комбінат» на посаді ткалі 5 розряду ткацького виробництва. На день звільнення адміністрація підприємства не розрахувалася з позивачем, у зв`язку з чим заборгованість по заробітній платі складає 2936, 93 грн. В добровільному порядку адміністрація відмовляється погасити заборгованість по заробітній платі, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися за поновленням свого порушеного права на оплату праці до суду. Вважає, що відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за 96 днів з 21.09.2019 року по 07.02.2020 року в розмірі 5631, 36 грн. Просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 5631, 36 грн. та судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою [censored] міського суду [censored] області від 10.02.2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач не з`явилася, надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та просила розглянути справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх [censored] суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що особа_1 з 16.07.1986 року по 20.05.2013 року перебувала у трудових відносинах з ВАТ [censored] бавовняний комбінат» на посаді ткалі 5 розряду ткацького виробництва.
20.05.2013 року особа_1 звільнена з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства, наказ №31-К від 20.05.2013 року, про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці.
Відповідно до довідки №4/34/25-5-604 від 20.05.2013 року, виданої ВАТ [censored] бавовняний комбінат» заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем на день звільнення складає 2936, 93 грн.
Заочним рішенням [censored] міського суду [censored] області від 17.10.2019 року стягнуто з Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.03.2019 року по 20.09.2019 року в сумі 7332, 50 грн.
Частиною 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до положень ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно вимог ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до роз`яснень викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Визначаючи розмір середнього заробітку, суд керувався положеннями п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі порядок), та виходив з наступного.
Згідно з ч.ч.2, 3 п. 2 порядку, термін розрахунку середньої заробітної плати складає останні два повних робочих місяці.
Пунктом 8 зазначеного порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.
Середній денний заробіток за два місяці перед звільненням складає 58, 66 грн.
Кількість днів прострочення остаточного розрахунку з 21.09.2019 року по 07.02.2020 року складає 96 робочих дні.
Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені по заробітній платі складає 5631, 36 грн. (96 х 58, 66 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійснений позивачем, відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року № 100 та оскільки відповідач у встановлені законом строки не провів розрахунки з виплати заробітної плати при звільненні та відсутні підстави для зменшення розміру середнього заробітку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже в зв`язку з задоволення позову та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягають стягненню 840, 80 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст.12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов особа_1 до Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» (місце знаходження: м. [censored] пл. 50-річчя СРСР, код єдрпоу 00306710) на користь особа_1 ( інформація_1 , зареєстрована за адресою: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 21.09.2019 року по 07.02.2020 року в сумі 5631 грн. 36 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» (місце знаходження: м. [censored] пл. 50-річчя СРСР, код єдрпоу 00306710) на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до [censored] апеляційного суду з урахуванням перехідних положень ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.


СуддяО. І. Кузьміна