ВАТ "ХБК": невыплата зарплаты

Дело № 766/3787/20
н / п 2/766/6895/20

решение
именем украины
10 июля 2020 [censored] городской суд [censored] области в составе:
председательствующего судьи [П.] В.В.,
секретарь [К.] А.Н.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Открытого акционерного общества [censored] хлопчатобумажный комбинат» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
установил:
Истец обратился в суд с иском, посылаючись на то, что с 1976 года по 20.05.2013 года он работал на ОАО [censored] хлопчатобумажный комбинат» в должности начальника технического отдела. На день увольнения истцу предприятием была начислена, но не выплачена заработная плата в сумме 16644, 63 грн. Истец считает, что в соответствии с ст.116 КЗоТ Украины ответчик должен выплаты ему средний заработок за время задержки окончательного расчета. Просит суд взыскать с ОАО [censored] хлопчатобумажный комбинат» в его пользу средний заработок за час задержки выплаты заработной платы с 01.10.2018 года по 28.02.2020 г. в сумме 37336, 00 грн.
Постановлением [censored] городского суда от 06.03.2020 года было открыто производство и назначено рассмотрение дела в порядке упрощенном производства без вызова сторон.
Согласно ч. 5 ст. 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам, при отсутствии ходатайства любой из сторон о другом. по клопотанням одной из сторон или по собственной инициативе суда рассмотрение дела проводится в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон.
Ходатайств о вызове сторон в судебное заседание не поступало.
Отзыв в суд не поступил.
Исследовав материалы дела, суд установил следующие обстоятельства соответствии со ст.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого кодекс, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Таким образом, анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, предусмотренного ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины обязанность работодателяя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
Итак, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для видповидальносте, предусмотренной ст. 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета. После принятия судебного решения о взыскании задолженности по заработной плате работодатель не освобождается от ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины, а именно выплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, то есть за весь период невыплаты владельцем или уполномоченным им органом причитающихся работнику при увольнении сумм (постанова Верховного Суда Украины от 18.01.2017 года дело № 6-2912цс16).
В соответствии со ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Статьей 27 этого Закона установлено, что порядок исчисления средней заработной платы работника в случаях, предусмотренных законодательством, устанавливается Кабинетом Министров Украины. Государство обеспечивает ежеквартальную подготовку и публикацию статистических данных о средней заработной плате и средней продолжительности рабочего времени по отраслям, группам профессий и должностей, а также ежегодную публикацию данных о стоимости рабочей силы.
Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденный постановлением КМУ от 02.02.1995 года №100, определено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. При исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включается: основная заработная плата; доплаты и надбавки; производственные премии и премии за экономию конкретных видов топлива, электроэнергии и тепловой энергии; вознаграждение по итогам годовой работы и выслугу лет и т.
Начисление выплат при исчислении средней заработной платы, исчисляется из средней заработной платы за последние два месяца работы, проводится шляхом умножения среднедневного заработка на число рабочих дней, а в случае, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку (п.2, 3, 4, 8 Порядка).
Согласно разъяснений изложенных в п. 20 Постановления Пленума Верховного суда Украины № 13 от 24 декабря 1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении , что трудаивникови не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ стягивает на пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств вработодателя не исключает его ответственности.
Как установлено судом особа_1 с 1976 года по 20.05.2013 года находился в трудовых отношениях с ОАО [censored] хлопчатобумажный комбинат» в должности начальника технического отдела.
20.05.2013 года особа_1 освобожден от должности на основании ст. 40 п.1 КЗоТ Украины, в связи с ликвидацией предприятия, приказ № 7 от 20.05.2013 года, о чем сделана соответствующая запись в трудовой книжке.
Согласно справки ОАО «ХБК» №4 / 34 / 25-14-699 от 20.05.2013 г.., Выданной лицо_1 задолженность по заработной плате ответчика перед истцом составляет 16644, 63 грн.
Заочным решением от 27.01.2014 года Днепровский районный суд. [censored] по делу № 666/8672/13-ц взыскано с ОАО [censored] хлопчатобумажный комбинат» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 16644, 63 гривен, а также средний заработок за время задержки расчета в сумме 15625, 63 грн.
Заочным решением от 23.07.2014 года Днепровский районный суд. [censored] по делу № 666/4837/14-ц взыскал сОАО [censored] хлопчатобумажный комбинат» в пользу особа_1 в счет возмещения среднего заработка за время задержки расчета в сумме 13633, 94 грн.
Заочным решением от 08.08.2017 года [censored] городской суд [censored] области по делу № 766/9293/17 взыскал с Открытого акционерного общества [censored] хлопчатобумажный комбинат» в пользу особа_1 в счет возмещения среднего заработка за время задержки расчета в сумме 76559, 79 грн
Заочным решением от 11.03.2019 года [censored] горой суд [censored] области по делу № 766/19162/18 взыскал с Открытого акционерного общества [censored] хлопчатобумажный комбинат» в пользу особа_1 в счет возмещения среднего заработка за время задержки расчета в сумме 35028, 72 грн.
Согласно ч.4 ст.82 ГПК Украины, обстоятельства, установленные судебным решением по гражданскому делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении других дел, в которых участвуют те же лица, в отношении которых установлены эти обстоятельства.
Судом определено, Что период задержки фактического расчета по заработной плате с истцом, за время задержки расчета за период с 01.10.2018 года по 28.02.2020 г. Составляет 356 дней.
Согласно расчета предоставленного истцом, средний заработок за время задержки расчета с составляет 37336, 00грн. (Заработок за два месяца перед увольнением составляет 2154, 77 + 2250, 04 = 4404, 81 грн .. средний заработок за время задержки расчета при увольнении будет составлять: 4404, 81: 42 * 356 = 37336, 00 грн.)
В связи с изложенным исковыетребования о взыскании с ответчика в пользу истца среднего заработка за время задержки расчета при увольнении являются обоснованными и подлежащими удовлетворению.
В соответствии с положениями ст. 141 ГПК Украины с ответчика в доход государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 12-13, 76-79, 81, 141, 259, 263-265, 279 ГПК Украины, постановлением КМУ от 02.02.1995 года №100, на основании ст. ст.116, 117 КЗоТ Украины, Закона Украины «Об оплате труда», суд
РЕШИЛ:Иск удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества [censored] хлопчатобумажный комбинат» (егрпоу 00306710, местонахождение: 73008, ул. 50 лет образования СССР) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1 в счет оплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении с учетом за период с 01.10.2018 года по 28.02.2020 года в сумме 37336, 00 грн.
Взыскать с Открытого акционерного общества [censored] хлопчатобумажный комбинат» Открытого акционерного [censored] хлопчатобумажный комбинат» (егрпоу 00306710, местонахождение: 73008, ул. 50 лет образования СССР) в доход государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
В случае неявки всех участников дела в судебное заседание, которым завершается рассмотрение дела, или рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела, суд подписывает решения без его провозглашения.
Датой принятия решения является дата его принятия (независимо от того, какое решение провозглашено - полное или сокращенное). Датой принятия решения, постановленийеного при отсутствии участников дела, является дата составления полного судебного решения.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке путем подачи апелляционной жалобы непосредственно в Апелляционный суд [censored] области в течение тридцати дней со дня составления полного текста решения суда.
Согласно Переходных положений Гражданского процессуального кодекса Украины, до дня начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через [censored] городской суд [censored] области.

судья [В.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 766/3787/20
н/п 2/766/6895/20

рішення
іменем україни
10 липня 2020 року [censored] міський суд [censored] області у складі:
головуючого-судді: [П.] В.В.,
секретар [К.] А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що з 1976 року по 20.05.2013 року він працював на ВАТ [censored] бавовняний комбінат» на посаді начальника технічного відділу. На день звільнення позивачу підприємством була нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 16644, 63 грн. Позивач вважає, що відповідно до ст.116 КЗпП України відповідач повинен виплати йому середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку. Просить суд стягнути з ВАТ [censored] бавовняний комбінат» на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 01.10.2018 року по 28.02.2020 р. у сумі 37336, 00 грн.
Ухвалою [censored] міського суду [censored] області від 06.03.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеному провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Відзив до суду не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум (постанова Верховного Суду України від 18.01.2017 року справа № 6-2912цс16).
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Статтею 27 цього Закону встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили.
Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 02.02.1995 року №100, визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включається: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Нарахування виплат при обчисленні середньої заробітної плати, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (п.2, 3, 4, 8 Порядку).
Відповідно до роз`яснень викладених в п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як встановлено судом особа_1 з 1976 року по 20.05.2013 року перебував у трудових відносинах з ВАТ [censored] бавовняний комбінат» на посаді начальника технічного відділу.
20.05.2013 року особа_1 , звільнений з посади на підставі ст. 40 п.1 КЗпП України, в зв`язку з ліквідацією підприємства, наказ № 7 від 20.05.2013 року, про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці.
Згідно довідки ВАТ «ХБК» №4/34/25-14-699 від 20.05.2013 р., виданої особа_1 заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем складає 16644, 63 грн.
Заочним рішенням від 27.01.2014 року Дніпровський районний суд м. [censored] по справі № 666/8672/13-ц стягнуто з ВАТ [censored] бавовняний комбінат» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 16644, 63 гривень, а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 15625, 63 грн.
Заочним рішенням від 23.07.2014 року Дніпровський районний суд м. [censored] по справі № 666/4837/14-ц стягнув з ВАТ [censored] бавовняний комбінат» на користь особа_1 в рахунок відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 13633, 94 грн.
Заочним рішенням від 08.08.2017 року [censored] міський суд [censored] області по справі № 766/9293/17 стягнув з Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» на користь особа_1 в рахунок відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 76559, 79 грн
Заочним рішенням від 11.03.2019 року [censored] міський суд [censored] області по справі № 766/19162/18 стягнув з Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» на користь особа_1 в рахунок відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 35028, 72 грн.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.
Судом також визначено, що період затримки фактичного розрахунку по заробітній платі із позивачем, за час затримки розрахунку за період з 01.10.2018 року по 28.02.2020 р. складає 356 днів.
Згідно розрахунку наданого позивачем, середній заробіток за час затримки розрахунку з складає 37336, 00грн. (заробіток за два місяці перед звільненням складає 2154, 77 + 2250, 04 = 4404, 81 грн.. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні буде складати: 4404, 81: 42*356 = 37336, 00 грн.)
В зв`язку з викладеним позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 12-13, 76-79, 81, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, постановою КМУ від 02.02.1995 року №100, на підставі ст. ст.116, 117 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», суд,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» (єдрпоу 00306710, місцезнаходження: 73008, пл. 50 річчя утворення СРСР) на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 , в рахунок оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням за період з 01.10.2018 року по 28.02.2020 року в сумі 37336, 00 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» Відкритого акціонерного товариства [censored] бавовняний комбінат» (єдрпоу 00306710, місцезнаходження: 73008, пл. 50 річчя утворення СРСР) в дохід держави судовий збір в сумі 840, 80 грн.
У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду [censored] області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через [censored] міський суд [censored] області.

Суддя [В.]