ВІДДІЛ ОСВІТИ НІЖИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ: невыплата зарплаты
Дело № 740/1608/21
Производство № 2/740/740/21
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
26 апреля 2021 Нежин
Нежинский горрайонный суд Черниговской области в составе:
председательствующей судьи [Г.] Т.А.,
при секретаре [Ф.] А.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Нежине гражданское дело по исковому заявлению особа_1 в отдел образования [Н.] районной государственной администрации о взыскании заработной платы, —
установил:
истица обратилась с указа ним иском, в дальнейшем уточнив свои требования и просила взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате за период с октября 2020 по декабрь 2020 году в сумме 8863 грн. 23 коп. и моральный вред в сумме 1000 грн.
Свои требования мотивирует следующим.
Она находилась в трудовых отношениях с ответчиком с 02.09.2019 и была освобождена 30.12.2020. Начиная с октября 2020 фактическая выплата заработной платы ей не осуществлялась. Таким образом, за период с октября 2020по декабрь 2020 ответчиком было начислено и не выплачена заработная плата в сумме 8863 грн. 23 коп.
Ухвлою суда от 20.03.2021 исковое заявление принято к рассмотрению и дело принято рассматривать по правилам упрощенного искового производства с вызовом сторон.
В представленном отзыве ответчик признал иск частично, просил отказать в части взыскания морального вреда в сумме 2000 грн., Вместо взыскать моральный ущерб в размере 1000 грн.
26.04.2021 от истца особа_1 в суд поступила саява о рассмотрении дела без ее участия, иск в части взыскания заработной платы поддерживает в полном объеме, просит взыскать 1000 грн. морального вреда.
26.04.2021 представитель юридического отдела аппарата [Н.] РГА [Х.] Д.А. подал в суд заявление о согласии с исковыми требованиями в части взыскания задолженности по заработной плате и сумме 8863 грн. 23 коп. и сумму морального вреда в размере 1000 грн. и рассмотрение дела без их участия.
Исследовав доказательства по делу, суд пришел к следующему виснетвку.
Судом установлено, что истица находилась в трудовых отношениях с ответчиком с 02.09.2019, работала в должности кладовщика школьной столовой, 30.11.2020 уволена по соглашению сторон согласно ст.36 КЗоТ Украины, что следует из копии трудовой книжки истца. (А.с.5)
Из справки №01−15 / 66 от 02.03.2021 усматривается, что задолженность ответчика перед истицей составляет 8863 грн. 23 коп. (А.с.4)
Согласно ч.1 ст.94 КЗоТ Украины заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выслучае, какую собственник или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Как указано в ст.115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяць через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления работником требования о расчете.
Статьей 2 ГПК Украины установлено, что задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастноеой и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства. Суд и участники судебного процесса обязаны руководствоваться задачей гражданского судопроизводства, которое превалирует над любыми другими соображениями в судебном процессе.
Согласно ст.4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своихнарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов.
Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
По положениям ст.12, 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленныхнастоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками процесса. Доказывания не может основываться на предположениях.
Достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания. Вопрос о достаточности доказательств для установления обстоятельств, имеющих значение для дела, суд решает в соответствии со своим внутренним убеждением (ст.80 ГПК Украины).
На основании имеющихся в деле материалов достоверно установвлено, что по состоянию на момент увольнения и до сих пор ответчик провел полного расчета с истицей при увольнении, размер которой подтверждается вышеуказанной справкой, выданной ответчиком.
Доказательства в подтверждение спора сторон о размере причитающихся к выплате сумм истцу при увольнении отсутствуют.
При таких обстоятельствах суд пришел к выводу о наличии правовых оснований для взыскания с ответчика в пользу истицы задолженности при увольнении.
Согласно ст 23 ГК Украины лицо имеет право на видшкодування морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав.
Наличие морального вреда приходится истцом, который в исковом заявлении должен указать, какие моральные страдания и в связи с чем он понес и чем обосновывается размер компенсации. Размер возмещения морального вреда оценивается самим потерпевшим и определяется в исковом заявлении.
Согласно правовых выводов, изложенных в постановлении ВС от 18.04.2018 по делу № К / 9901/10765/18, возмещение морального вреда по своей природе санкцийсемьей за нарушение прав человека, которые были обнаружены и доказаны.
Учитывая сам факт невыплаты истцу заработной платы в течение длительного времени, суд считает, что действиями ответчика истице причинен моральный вред, и его размер в сумме 1000 грн. является обоснованным и который признал и ответчик.
На основании п.1. ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе», истицу освобождены от уплаты судебного сбора за обращение в суд с исковым требованиям о взыскании заработной платы, в связи с чем, суд на основании ч.2 ст.141 ГПКУкраина, с ответчика следует взыскать в пользу государства судебный сбор в размере 908 гривен.
Руководствуясь ст. ст. 81, 133, 141, 258, 259, 263−265, 268, 354 ГПК Украины, суд
постановил:
исковое заявление особа_1 в отдел образования [Н.] районной государственной администрации о взыскании заработной платы удовлетворить.
Взыскать с Отдела образования [Н.] райгосадминистрации в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с октября 2020 по декабрь 2020 году в сумме 8863 (восемь тысяч осиМСОТ шестьдесят три) грн. 23 коп.
Взыскать с Отдела образования [Н.] райгосадминистрации в пользу особа_1 1000 (одну тысячу) рублей. морального вреда.
Взыскать с Отдела образования [Н.] райгосадминистрации в пользу государства судебный сбор в размере 908 (девятьсот восемь) рублей.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в суд апелляционной инстанции в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми Исключитьикамы дела, если апелляционная жалоба не была подана.
Истец: особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1)
Ответчик: Отдел образования [Н.] райгосадминистрации (16600 м. Нежин пер. Ветеринарный, д.2, Код егрпоу 02147475).
Полный текст решения составлен 07.05.2021.
Председательствующая судья [Т.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 740/1608/21
Провадження № 2/740/740/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
26 квітня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Гагаріної Т.О.,
з участю секретаря [Ф.] О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині цивільну справу за позовною заявою особа_1 до відділу освіти Ніжинської районної державної адміністрації про стягнення заробітної плати, —
встановив:
позивачка звернулась з вказаним позовом, в подальшому уточнивши свої вимоги та просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року в сумі 8 863 грн. 23 коп. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Свої вимоги мотивує наступним.
Вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 02.09.2019 та була звільнена 30.12.2020. Починаючи з жовтня 2020 року фактична виплата заробітної плати їй не здійснювалась. Таким чином, за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року відповідачем було нараховано та не виплачено заробітну плату в сумі 8 863 грн. 23 коп.
Ухвлою суду від 20.03.2021 позовна заява прийнята до розгляду та справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У поданому відзиві відповідач визнав позов частково, просив відмовити в частині стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн., натомість стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
26.04.2021 від позивачки особа_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов в частині стягнення заробітної плати підтримує в повному обсязі, просить стягнути 1 000 грн. моральної шкоди.
26.04.2021 представник юридичного сектору апарату Ніжинської РДА [Х.] Д.А. подав до суду заяву про згоду з позовними вимогами в частині стягнення заборгованості по заробітній платі і сумі 8 863 грн. 23 коп. та суму моральної шкоди у розмірі 1 000 грн. та розгляд справи без їх участі.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 02.09.2019, працювала на посаді комірника шкільної їдальні, 30.11.2020 звільнена за угодою сторін згідно ст.36 КЗпП України, що вбачається із копії трудової книжки позивача. (а.с.5)
З довідки №01−15/66 від 02.03.2021 вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачкою складає 8 863 грн. 23 коп. (а.с.4)
Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Як вказано у ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
На підставі наявних у справі матеріалів достовірно встановлено, що станом на час звільнення і до цього часу відповідач не провів повного розрахунку з позивачкою при звільненні, розмір якої підтверджується вищевказаною довідкою, виданою відповідачем.
Докази на підтвердження спору сторін про розмір належних до виплати сум позивачу при звільненні відсутні.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості при звільненні.
Відповідно до ст 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Згідно правових висновків, викладених у Постанові ВС від 18.04.2018 у справі № к/9901/10765/18, відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.
Враховуючи сам факт невиплати позивачці заробітної плати на протязі тривалого часу, суд вважає, що діями відповідача позивачці завдана моральна шкода, і її розмір у сумі 1000 грн. є обґрунтованим та який визнав і відповідач.
На підставі п.1. ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», позивачку звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, у зв`язку із чим, суд, на підставі ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень.
Керуючись ст. ст. 81, 133, 141, 258, 259, 263−265, 268, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовну заяву особа_1 до відділу освіти Ніжинської районної державної адміністрації про стягнення заробітної плати задовольнити.
Стягнути з Відділу освіти Ніжинської райдержадміністрації на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року в сумі 8 863 (вісім тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 23 коп.
Стягнути з Відділу освіти Ніжинської райдержадміністрації на користь особа_1 1 000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди.
Стягнути з Відділу освіти Ніжинської райдержадміністрації на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1)
Відповідач: Відділ освіти Ніжинської райдержадміністрації (16600 м. Ніжин пров. Ветеринарний, буд.2А, Код єдрпоу 02147475).
Повний текст рішення складено 07.05.2021.
Головуюча суддя [Т.]
Производство № 2/740/740/21
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
26 апреля 2021 Нежин
Нежинский горрайонный суд Черниговской области в составе:
председательствующей судьи [Г.] Т.А.,
при секретаре [Ф.] А.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Нежине гражданское дело по исковому заявлению особа_1 в отдел образования [Н.] районной государственной администрации о взыскании заработной платы, —
установил:
истица обратилась с указа ним иском, в дальнейшем уточнив свои требования и просила взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате за период с октября 2020 по декабрь 2020 году в сумме 8863 грн. 23 коп. и моральный вред в сумме 1000 грн.
Свои требования мотивирует следующим.
Она находилась в трудовых отношениях с ответчиком с 02.09.2019 и была освобождена 30.12.2020. Начиная с октября 2020 фактическая выплата заработной платы ей не осуществлялась. Таким образом, за период с октября 2020по декабрь 2020 ответчиком было начислено и не выплачена заработная плата в сумме 8863 грн. 23 коп.
Ухвлою суда от 20.03.2021 исковое заявление принято к рассмотрению и дело принято рассматривать по правилам упрощенного искового производства с вызовом сторон.
В представленном отзыве ответчик признал иск частично, просил отказать в части взыскания морального вреда в сумме 2000 грн., Вместо взыскать моральный ущерб в размере 1000 грн.
26.04.2021 от истца особа_1 в суд поступила саява о рассмотрении дела без ее участия, иск в части взыскания заработной платы поддерживает в полном объеме, просит взыскать 1000 грн. морального вреда.
26.04.2021 представитель юридического отдела аппарата [Н.] РГА [Х.] Д.А. подал в суд заявление о согласии с исковыми требованиями в части взыскания задолженности по заработной плате и сумме 8863 грн. 23 коп. и сумму морального вреда в размере 1000 грн. и рассмотрение дела без их участия.
Исследовав доказательства по делу, суд пришел к следующему виснетвку.
Судом установлено, что истица находилась в трудовых отношениях с ответчиком с 02.09.2019, работала в должности кладовщика школьной столовой, 30.11.2020 уволена по соглашению сторон согласно ст.36 КЗоТ Украины, что следует из копии трудовой книжки истца. (А.с.5)
Из справки №01−15 / 66 от 02.03.2021 усматривается, что задолженность ответчика перед истицей составляет 8863 грн. 23 коп. (А.с.4)
Согласно ч.1 ст.94 КЗоТ Украины заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выслучае, какую собственник или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Как указано в ст.115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяць через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления работником требования о расчете.
Статьей 2 ГПК Украины установлено, что задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастноеой и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства. Суд и участники судебного процесса обязаны руководствоваться задачей гражданского судопроизводства, которое превалирует над любыми другими соображениями в судебном процессе.
Согласно ст.4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своихнарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов.
Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
По положениям ст.12, 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленныхнастоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками процесса. Доказывания не может основываться на предположениях.
Достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания. Вопрос о достаточности доказательств для установления обстоятельств, имеющих значение для дела, суд решает в соответствии со своим внутренним убеждением (ст.80 ГПК Украины).
На основании имеющихся в деле материалов достоверно установвлено, что по состоянию на момент увольнения и до сих пор ответчик провел полного расчета с истицей при увольнении, размер которой подтверждается вышеуказанной справкой, выданной ответчиком.
Доказательства в подтверждение спора сторон о размере причитающихся к выплате сумм истцу при увольнении отсутствуют.
При таких обстоятельствах суд пришел к выводу о наличии правовых оснований для взыскания с ответчика в пользу истицы задолженности при увольнении.
Согласно ст 23 ГК Украины лицо имеет право на видшкодування морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав.
Наличие морального вреда приходится истцом, который в исковом заявлении должен указать, какие моральные страдания и в связи с чем он понес и чем обосновывается размер компенсации. Размер возмещения морального вреда оценивается самим потерпевшим и определяется в исковом заявлении.
Согласно правовых выводов, изложенных в постановлении ВС от 18.04.2018 по делу № К / 9901/10765/18, возмещение морального вреда по своей природе санкцийсемьей за нарушение прав человека, которые были обнаружены и доказаны.
Учитывая сам факт невыплаты истцу заработной платы в течение длительного времени, суд считает, что действиями ответчика истице причинен моральный вред, и его размер в сумме 1000 грн. является обоснованным и который признал и ответчик.
На основании п.1. ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе», истицу освобождены от уплаты судебного сбора за обращение в суд с исковым требованиям о взыскании заработной платы, в связи с чем, суд на основании ч.2 ст.141 ГПКУкраина, с ответчика следует взыскать в пользу государства судебный сбор в размере 908 гривен.
Руководствуясь ст. ст. 81, 133, 141, 258, 259, 263−265, 268, 354 ГПК Украины, суд
постановил:
исковое заявление особа_1 в отдел образования [Н.] районной государственной администрации о взыскании заработной платы удовлетворить.
Взыскать с Отдела образования [Н.] райгосадминистрации в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с октября 2020 по декабрь 2020 году в сумме 8863 (восемь тысяч осиМСОТ шестьдесят три) грн. 23 коп.
Взыскать с Отдела образования [Н.] райгосадминистрации в пользу особа_1 1000 (одну тысячу) рублей. морального вреда.
Взыскать с Отдела образования [Н.] райгосадминистрации в пользу государства судебный сбор в размере 908 (девятьсот восемь) рублей.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в суд апелляционной инстанции в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми Исключитьикамы дела, если апелляционная жалоба не была подана.
Истец: особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1)
Ответчик: Отдел образования [Н.] райгосадминистрации (16600 м. Нежин пер. Ветеринарный, д.2, Код егрпоу 02147475).
Полный текст решения составлен 07.05.2021.
Председательствующая судья [Т.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 740/1608/21
Провадження № 2/740/740/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
26 квітня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Гагаріної Т.О.,
з участю секретаря [Ф.] О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині цивільну справу за позовною заявою особа_1 до відділу освіти Ніжинської районної державної адміністрації про стягнення заробітної плати, —
встановив:
позивачка звернулась з вказаним позовом, в подальшому уточнивши свої вимоги та просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року в сумі 8 863 грн. 23 коп. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Свої вимоги мотивує наступним.
Вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 02.09.2019 та була звільнена 30.12.2020. Починаючи з жовтня 2020 року фактична виплата заробітної плати їй не здійснювалась. Таким чином, за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року відповідачем було нараховано та не виплачено заробітну плату в сумі 8 863 грн. 23 коп.
Ухвлою суду від 20.03.2021 позовна заява прийнята до розгляду та справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У поданому відзиві відповідач визнав позов частково, просив відмовити в частині стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн., натомість стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
26.04.2021 від позивачки особа_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов в частині стягнення заробітної плати підтримує в повному обсязі, просить стягнути 1 000 грн. моральної шкоди.
26.04.2021 представник юридичного сектору апарату Ніжинської РДА [Х.] Д.А. подав до суду заяву про згоду з позовними вимогами в частині стягнення заборгованості по заробітній платі і сумі 8 863 грн. 23 коп. та суму моральної шкоди у розмірі 1 000 грн. та розгляд справи без їх участі.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 02.09.2019, працювала на посаді комірника шкільної їдальні, 30.11.2020 звільнена за угодою сторін згідно ст.36 КЗпП України, що вбачається із копії трудової книжки позивача. (а.с.5)
З довідки №01−15/66 від 02.03.2021 вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачкою складає 8 863 грн. 23 коп. (а.с.4)
Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Як вказано у ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
На підставі наявних у справі матеріалів достовірно встановлено, що станом на час звільнення і до цього часу відповідач не провів повного розрахунку з позивачкою при звільненні, розмір якої підтверджується вищевказаною довідкою, виданою відповідачем.
Докази на підтвердження спору сторін про розмір належних до виплати сум позивачу при звільненні відсутні.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості при звільненні.
Відповідно до ст 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Згідно правових висновків, викладених у Постанові ВС від 18.04.2018 у справі № к/9901/10765/18, відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.
Враховуючи сам факт невиплати позивачці заробітної плати на протязі тривалого часу, суд вважає, що діями відповідача позивачці завдана моральна шкода, і її розмір у сумі 1000 грн. є обґрунтованим та який визнав і відповідач.
На підставі п.1. ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», позивачку звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, у зв`язку із чим, суд, на підставі ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень.
Керуючись ст. ст. 81, 133, 141, 258, 259, 263−265, 268, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовну заяву особа_1 до відділу освіти Ніжинської районної державної адміністрації про стягнення заробітної плати задовольнити.
Стягнути з Відділу освіти Ніжинської райдержадміністрації на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року в сумі 8 863 (вісім тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 23 коп.
Стягнути з Відділу освіти Ніжинської райдержадміністрації на користь особа_1 1 000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди.
Стягнути з Відділу освіти Ніжинської райдержадміністрації на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1)
Відповідач: Відділ освіти Ніжинської райдержадміністрації (16600 м. Ніжин пров. Ветеринарний, буд.2А, Код єдрпоу 02147475).
Повний текст рішення складено 07.05.2021.
Головуюча суддя [Т.]
- ❓ Стоит ли работать в ВІДДІЛ ОСВІТИ НІЖИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ кладовщиком? →
- 👩💼 Работа для женщин: отзывы о работе в Нежине (1 отзыв) →
- 📦 Отзывы о работе кладовщиком в Нежине (1 отзыв) →
- Работа в Нежине (3 отзыва) →
