ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ЖИТОМИРСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№4)": невыплата зарплаты

Справа №295/17737/19
Категорія 79
2/295/1072/20

заочне рішення
іменем україни

06.02.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді [К.] Д.В.,
при секретарі судового засідання Поліщук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» про стягнення заборгованості по заробітній платі,  —
В С Т, А Н О В И В:

29.11.2019 року особа_1 звернувся до суду із даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 24.01.2019 року по 10.04.2019 року у сумі 20 700, 36 грн.
Позов обґрунтовує тим, що із 07.07.2017 року позивач працював на посаді заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Житомирська виправна колонія №4», а з 12.09.2017 року проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України. Наказом відповідача від 01.11.2017 року №164 о/с позивача було звільнено з посади за п. 3 ст. 36 КЗпП України (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу). Не погоджуючись з даним наказом позивач звернувся з позовною заявою про його скасування до суду. Рішенням Житомирського апеляційного суду від 23.01.2019 року у справі №295/5224/18 позовні вимоги особа_1 були задоволені, наказ Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» від 01.11.2017 року скасовано, стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 113 992, 17 грн. На виконання рішення суду відповідачем 11.04.2019 було видано наказ №58/0с-19 про поновлення позивача на посаді та було виплачено заборгованість по заробітній платі, а також виплачується середній заробіток з 11.04.2019 року, однак за період з 24.01.2019 року по 10.04.2019 року заробітна плата не виплачена.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира [К] Д.В. від 06 грудня 2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій також вказав, що позовні вимоги підтримує та просить стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не направляв.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про спірні правовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що постановою Житомирського апеляційного суду від 23.01.2019 року скасовано наказ Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» від 01.11.2017 року № 164 о/с про внесення змін до наказу від 18.09.2017 № 133 о/с про звільнення особа_1 з посади заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. Стягнуто із Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.09.2017 року по 23.01.2019 року в сумі 113 992, 17 грн.
Вказаною постановою апеляційного суду було встановлено, що 7 липня 2017 року особа_1 прийнято на посаду заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» з випробувальним терміном 6 місяців відповідно до наказу №71 о/с від 07.07.2017 року. Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 12.09.2017 р. № 931-ОС позивача було прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу по Північному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України. Контракт про проходження громадянином України особа_1 військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу було укладено з Головою Державної прикордонної служби генерал-лейтенантом Цигикалом П.О. строком на п`ять років з 12.09.2017 по 11.09.2022 року. Наказом Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» від 18.09.2017 р. №133 о/с особа_1 було відряджено для подальшого проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу у зв`язку з укладенням контракту про проходження військової служби на 5 років із збереженням відповідно до ст. 119 Кодексу Законів про працю України місця роботи, посади та середнього заробітку в установі.
В подальшому, наказом Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» від 01.11.2017 № 164 о/с внесено зміни до наказу від 18.09.2017 № 133 о/с, яким особа_1 було звільнено з посади заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» за п. 3 ст. 36 КЗпП України (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу).
Даний наказ судом апеляційної інстанції скасовано, що передбачає чинність наказу відповідача № 133 о/с від 18.09.2017 року та за позивачем зберігається місце роботи, посада й середній заробіток в установі, про що зазначено в наказі.
Також Житомирським апеляційним судом у справі №295/5224/18 визначено середньоденний заробіток позивача, який складає 371, 31 грн.
Відповідно до частини 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 23.01.2019 року було видано наказ від 11.04.2019 року №58/ос-19 та за позивачем зберігається місце роботи, посада та середній заробіток відповідно до наказу №133/ос від 18.09.2017 року.
Як слідує з листа виконувача обов`язків начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» Прокопенка П. від 08.11.2019, рішення суду від 23.01.2019 року було виконане із затримкою з невідомих причин, тому здійснити виплату за час затримки виконання рішення суду відповідач не має підстав.
Також, як вбачається із копії довідки, яка видана в.о. начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» Тереховим С. від 18.10.2019 року, особа_1 у період з 24.01.2019 року по 10.04.2019 року заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась.
Отже, судом встановлено, що заробітна плата за період з 24.01.2019 року по 10.04.2019 року особа_1 відповідачем не виплачується.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Згідно зі статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
При визначенні розміру середньоденного заробітку позивача судом береться до уваги його розмір у сумі 371, 31 грн., що був вирахуваний судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи №295/5224/18, а не зазначена у листі в.о. начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» Терехова С. від 18.10.2019 року сума середньоденного заробітку в 383, 34 грн., оскільки судом середньоденний заробіток вираховувався саме з огляду на розмір заробітної плати позивача за останні два місяці, що передували звільненню.
На підставі вищевикладеного, оскільки судом встановлено, що за позивачем зберігається місце роботи, посада та середній заробіток відповідно до наказу №133/ос від 18.09.2017 року, однак у період з 24.01.2019 року по 10.04.2019 року такий заробіток позивачу виплачений не був, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову особа_1, а саме в сумі 20 050, 74 грн.
Період вимушеного прогулу становить з 24.01.2019 по 10.04.2019 становить 54 робочих дні.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 20 050, 74 грн. (371, 31 грн. х 54 дні).
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2−5, 10−13, 81, 82, 141, 264, 265, 279−282, 352, 354 ЦПК України суд,  —
У Х В, А Л И В:

Позов особа_1 задовольнити частково.
Стягнути із Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» на користь особа_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.01.2019 року по 10.04.2019 включно у сумі 20 050, 74 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: особа_1, адреса: адреса_1, рнокпп номер_1.
Відповідач: Державна установа «Житомирська виправна колонія (№4)», адреса: 10003, м. Житомир, просп. Незалежності, 172, код єдрпоу 08563323.

Суддя