ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Дело № 226/1190/21



еун № 226/1190/21
Производство №2 / 226/443/2021

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

24 мая 2021 Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего - судьи [К.] л.и.,
при секретаре [Н.] е.в.,
рассмотрев в судебном заседании в зале суда в Мирноград Донецкой области в порядке упрощенного производства дело по иску лицо_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании начисленной и невыплаченной заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -

В С Т А Н О В И л:

Истица особа_1 обратилась в суд с иском к Государственному предприятию «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании неуплаченных сумм при увольнении и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. В обоснование требований указала, что согласно приказа ответчика №2180 / к от 08.11.2020 была уволена с должности машиниси котельной 3 разряда на основании ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию. При увольнении с работы ответчик в нарушение требований Трудового законодательства не провел с ней окончательного расчета, не выплатил ему заработной платы за период с января 2020 по октябрь 2020 году в сумме 19523, 30 грн., Размер которой определен после удержания обязательных платежей, что заставляет ее обратиться в суд за защитой своих трудовых прав. Отмечая на этом, истец просит суд взыскать с ответчика в ее пользууказанную сумму задолженности по заработной плате и в соответствии с ст.117 КЗоТ Украины средний заработок за время задержки расчета при увольнении, исходя из его среднедневного заработка в размере 574, 41 грн., начиная с 09.11.2020 по день вынесения решения суда,
Согласно отзыва на исковое заявление, ответчик исковых требований не признает, хотя не отрицает существование задолженности перед истцом, которая после вычета налогов и сборов составляет 19523, 30 грн. 08.11.2020 в последний рабочий день истцабыла уволена с работы и выдана трудовая книжка, но по расчету она к администрации предприятия не обращалась, в заявлении о освобождении требования о проведении с ним окончательного расчета не заявила, фактически согласившись с осуществлением с ней расчете на усмотрение работодателя. В части взыскания среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в соответствии с ст.ст.116, 117 КЗоТ Украины отмечает, что ответственность за задержку расчета наступает только при наличии вины власника предприятия и со дня обращения уволенного работника с требованием о проведении с ним расчета. Днем такого обращения считает 29.04.2021 - следующий день после получения копии искового заявления, направленного ему судом, из которого должен рассчитываться средний заработок за время задержки расчета при увольнении, а не с 09.11.2020, как отмечает истец. Кроме того, обращает внимание на сложную экономически финансовую ситуацию, возникшую с декабря 2019року и вызвала простой на предприятии, и ее ухудшитения через объявления карантина с целью предотвращения распространения на территории Украины коронавируса, что в силу ст.617 гк Украины может считаться непреодолимой силой и целесообразность уменьшения размера среднего заработка за время задержки расчета с учетом сложного финансового положения предприятия в соответствии с практикой Верховного суда в данном вопросе .
Рассмотрение дела осуществляется в упрощенном исковом производстве без вызова сторон. Ходатайств о рассмотрении дела в судебном заседании с полидомленням сторон стороны не заявили.
Установив характер спорных правоотношений, исследовав предоставленные доказательства и дав им правовую оценку, суд пришел к выводу о частичном удовлетворении иска, исходя из следующего.
Судом установлено, что истица особа_1 в период с 23.05.2006 по 08.11.2020 находилась в трудовых отношениях с гп «Угольная компания« Краснолиманская ». 08.11.2020 приказом № 2180 / к от 08.11.2020 на основании ч.1 ст.38 КЗоТ была уволена с работы по собственному желанию, что пидтверджуеться записями его трудовой книжки (а.с.9-12).
Согласно справки гп «Угольная компания« Краснолиманская »от 26.01.2021 задолженность перед истцом по заработной плате за период с января 2020 по октябрь 2020 составляет 19523, 30 грн: по январь 2020 - 2732, 95грн., По февраль 2020 - 4854, 45грн., за март 2020 - 5258, 73грн., по апрель 2020 - 3763, 22грн., по октябрь 2020 - 2913, 95грн. (А.с.12).
В соответствии с приказом по гп «ук« Краснолиманская »№875 от 19.12.2019, с 19.12.2019 на предприятии в становлено начале простоя, который доведен до сведения работников.
Как следует из содержания отзыва ответчика, полноценная работа предприятия не возобновлена, чистого финансового прибыли предприятие не имеет.
Согласно статье 3 Кодекса законов о труде Украины трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами, регулируются нормами Трудового законодавства.
По содержанию требований Закона Украины «Об оплате труда» основная заработная плата работника - это вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности).
Право истца на своевременное получение расчета при увольнении предусмотренное ст. 115, 116 КЗоТ Украины и ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда».
Согласно ч.1 ст.47, ч. 1 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихсяему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Как установлено судом и не оспаривается ответчиком, требования законодательства по этного расчета с истцом при его увольнении предприятием не выполнены. Итак, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию признана ответчиком задолженность перед истцом по заработной плате в сумме 19523, 30 грн., Которая согласно справки ответчика начисленная уже после удержания обязательных налогов и сборов.
Согласно п.1 ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящегов Кодекс, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно абз.3 п.2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением кму от 08.02.1995 года №100 (далее Порядок), среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих увольнению.
Согласно п.5 Порядка начисления выплатво всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы, при этом начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяетсяделением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период (п.8 Порядка).
Согласно справки ответчика, с которой согласилась истец, ее среднедневной заработок, рассчитанный по указанным в Порядке формуле, составляет 574, 41 грн (а.с.15). Последним рабочим днем ​​истца, согласно справки ответчика, является 08.11.2020. Таким образом, период розрахунку среднего заработка за время задержки расчета при увольнении должен определяться со следующего дня после освобождения, а именно с 09.11.2020, а не с 29.04.2021 после получения ответчиком решения об открытии производства по делу и копии искового заявления. В день вынесения судом решения задержка расчета составляет 134 рабочие дни, в денежном выражении составляет 76970, 94 грн (574, 41 х 134).
По нормам закона, возмещение, предусмотренное ст.117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию труда внику имущественных потерь, он испытывает вследствие несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя, таким образом, специально предусмотренный для трудовых отношений, за весь период такого невыполнения. Поэтому, исходя из принципов разумности, справедливости и соразмерности, а также размера просроченной задолженности, периода задержки ее выплаты, причины, по которой была связана продолжительность такого периода, действий работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерности размера выплат, пов`язаних с задержкой расчета при увольнении, и имущественных потерь работника, суд может уменьшить размер возмещения. Соответствующие выводы изложены Большой Палатой Верховного Суда в постановлении от 26 июня 2019 по делу № 761/9584/15-с.
Принимая во внимание изложенное, суд считает необходимым с учетом размера существующей задолженности по заработной плате, причины ее невыплаты, связанной со сложной финансово-экономической обстановкой на предприятии, срока обращения истца защиты своих трудовых прав (более чем через год, когда стало известно о нарушении права), уменьшить размер возмещения, подлежащего взысканию с ответчика в пользу истца за несвоевременное проведение с ним окончательного расчета, до 23000 грн, что будет способствовать достижению справедливого баланса между защитой прав работника и соблюдением принципов справедливости и соразмерности в трудовых отношениях. Взыскание возмещения в большем размере суд считает несправедливым, так как это может сделать невозможным исполнениеработодателем обязательств по выплате заработной платы другим работникам.
Решая вопрос судебных расходов в порядке ст.141 гпк Украины, суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца судебные расходы пропорционально размеру удовлетворенных требований в сумме 271, 32 грн. (23000 х 908: 76970, 94) и в доход государства 908, 80грн., Поскольку на основании п.1 ч.1 Закона Украины «о судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора по делам о взыскании заработной платы.
На основании ст.ст.116, 117, 237-1 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст. 2, 5, 12, 13, 259, 263-265, 352, 354, 355 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд -
Р Е Ш И л:

Исковые требования особа_1 в гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании невыплаченной заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская », код егрпоу 31599557, место расположения: г.Родинское, Донецька область, улица Победы, д.9, в пользу особа_1, информация_1, (налоговый номер номер_1), место регистрации: адрес_1, задолженность по заработной плате в размере 19523 (девятнадцать тысяч пятьсот двадцать три) грн 30 коп. без удержания обязательных налогов и сборов и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 23 000 (двадцать три тысячи) рублей. с удержанием из указанной суммы обязательных налогов и сборов.
Допустить немедленное исполнение решения суда в частии взыскании с Государственного предприятия «Угольная компания Краснолиманская» в пользу особа_1 заработной платы в пределах месячного платежа за январь 2020 году в сумме 2732, 95 грн. (Сумма определена с учетом проведенных удержаний налогов с граждан, взносов и других обязательных платежей).
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1 судебный сбор в размере 271 (двести семьдесят одна) грн. 32 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу государства судебный сбор в размере 908, 80грн.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке путем подачи апелляционной жалобы в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия решения и вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.



судья [Л.]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/1190/21



єун № 226/1190/21
Провадження №2/226/443/2021

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

24 травня 2021 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді [К.] л.і.,
при секретарі Новиковій к.в.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області в порядку спрощеного провадження справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення нарахованої і невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И в:

Позивачка особа_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування вимог зазначила, що згідно наказу відповідача №2180/к від 08.11.2020 її було звільнено з посади машиніста котельної 3 розряду на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні з роботи відповідач в порушення вимог Трудового законодавства не провів з нею остаточного розрахунку, не виплатив їй заробітної плати за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року в сумі 19523, 30 грн., розмір якої визначений після утримання обов`язкових платежів, що змушує її звернутися до суду за захистом своїх трудових прав. Зазначаючи на цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь вказану суму заборгованості з заробітної плати та відповідно до ст.117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з її середньоденного заробітку в розмірі 574, 41 грн., починаючи з 09.11.2020 по день винесення рішення суду,
Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач позовних вимог не визнає, хоча не заперечує існування заборгованості перед позивачем, яка після вирахування податків і зборів складає 19523, 30 грн. 08.11.2020 у останній робочий день позивача її було звільнено з роботи і видано трудову книжку, проте за розрахунком вона до адміністрації підприємства не зверталася, у заяві про звільненні вимоги про здійснення з нею остаточного розрахунку не заявила, фактично погодившись зі здійсненням з нею розрахунку на розсуд роботодавця. В частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України зазначає, що відповідальність за затримку розрахунку настає лише у разі наявності вини власника підприємства та з дня звернення звільненого працівника з вимогою про здійснення з ним розрахунку. Днем такого звернення вважає 29.04.2021 - наступний день після отримання копії позовної заяви, направленої йому судом, з якого має розраховуватися середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а не з 09.11.2020, як зазначає позивач. Крім того, звертає увагу на складну економічно-фінансову ситуацію, яка виникла з грудня 2019року і спричинила простій на підприємстві, та її погіршення через оголошення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, що в силу ст.617 цк України може вважатися непереборною силою, і доцільність зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку з урахуванням складного фінансового становища підприємства відповідно до практики Верховного суду в зазначеному питанні.
Розгляд справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін сторони не заявили.
Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши надані суду докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивачка особа_1 в період з 23.05.2006 по 08.11.2020 перебувала у трудових відносинах з дп «Вугільна компанія «Краснолиманська». 08.11.2020 наказом № 2180/к від 08.11.2020 на підставі ч.1 ст.38 КЗпП її було звільнено з роботи за власним бажанням, що підтверджується записами її трудової книжки (а.с.9-12).
Згідно довідки дп «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 26.01.2021 заборгованість перед позивачем по заробітній платі за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року складає 19523, 30 грн: за січень 2020 - 2732, 95грн., за лютий 2020 - 4854, 45грн., за березень 2020 - 5258, 73грн., за квітень 2020 - 3763, 22грн., за жовтень 2020 - 2913, 95грн. (а.с.12).
Відповідно до наказу по дп «вк «Краснолиманська» №875 від 19.12.2019, з 19.12.2019 на підприємстві встановлено початок простою, що доведено до відома працівників.
Як слідує зі змісту відзиву відповідача, повноцінна робота підприємства не відновлена, чистого фінансового прибутку підприємство не має.
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються нормами Трудового законодавства.
За змістом вимог Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата працівника - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).
Право позивача на своєчасне отримання розрахунку при звільненні передбачене ст. 115, 116 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ч.1 ст.47, ч. 1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як встановлено судом і не оспорюється відповідачем, вимоги законодавства щодо повного розрахунку з позивачем при його звільненні підприємством не виконано. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню визнана відповідачем заборгованість перед позивачем з заробітної плати в сумі 19523, 30 грн., яка згідно довідки відповідача нарахована вже після утримання обов`язкових податків та зборів.
Відповідно до п.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою кму від 08.02.1995 року №100 (надалі Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню.
Відповідно до п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, при цьому нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку).
Згідно довідки відповідача, з якою погодилася позивач, її середньоденний заробіток, розрахований за зазначеною в Порядку формулою, складає 574, 41 грн (а.с.15). Останнім робочим днем позивача, згідно довідки відповідача, є 08.11.2020. Отже, період розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має визначатися з наступного дня після звільнення, а саме з 09.11.2020, а не з 29.04.2021 після отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви. На день постановлення судом рішення затримка розрахунку становить 134 робочі дні, що в грошовому виразі складає 76970, 94 грн (574, 41 х 134).
За нормами закону, відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання. Тому, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також розміру простроченої заборгованості, періоду затримки її виплати, причини, з якою була пов`язана тривалість такого періоду, дій працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірності розміру виплат, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, та майнових втрат працівника, суд може зменшити розмір відшкодування. Відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц.
Приймаючи до уваги наведене, суд вважає за необхідне з урахуванням розміру існуючої заборгованості з заробітної плати, причини її невиплати, пов`язаної зі складною фінансово-економічною обстановкою на підприємстві, строку звернення позивача за захистом своїх трудових прав (більш ніж через рік, коли стало відомо про порушення права), зменшити розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за несвоєчасне проведення з ним остаточного розрахунку, до 23000 грн, що сприятиме досягненню справедливого балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах. Стягнення відшкодування у більшому розмірі суд вважає несправедливим, оскільки це може унеможливити виконання роботодавцем зобов`язань з виплати заробітної плати іншим працівникам.
Вирішуючи питання судових витрат в порядку ст.141 цпк України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 271, 32 грн. (23000 х 908 : 76970, 94 ) та в дохід держави 908, 80грн., оскільки на підставі п.1 ч.1 зу «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору в справах про стягнення заробітної плати.
На підставі ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -
В И Р І Ш И в:

Позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», код єдрпоу 31599557, місце розташування: м.Родинське, Донецька область, вулиця Перемоги, буд.9, на користь особа_1 , інформація_1 , (податковий номер номер_1 ), місце реєстрації: адреса_1 , заборгованість із заробітної плати в розмірі 19523 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять три) грн 30 коп. без утримання обов`язкових податків і зборів та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 23 000 (двадцять три тисячі) грн. з утриманням з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Державного підприємства « Вугільна компанія Краснолиманська» на користь особа_1 заробітної плати в межах місячного платежу за січень 2020 року в сумі 2732, 95 грн. (сума визначена з урахуванням проведених утримань податків з громадян, внесків й інших обов`язкових платежів).
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 271 (двісті сімдесят одна) грн. 32 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 908, 80грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.



Суддя Л.І.[К]