ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Производство № 2/235/1382/21
Дело № 235/3680/21
решение
именем украины

30 июня 2021 г.. Покровск

Красноармейский районный суд Донецкой области
в составе: председательствующего - судьи [Н.] г.в.
с участием секретаря судебного заседания [О.] в.в.,
рассмотрев в открытом судебном засени в зале суда в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -
в:

В мае 2021 особа_1 обратился в суд с иском к Государственному предприятию «Угольная компания« Краснолиманская »(далее - гп« ук «Краснолиманская») о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обґрунтування исковых требований отметил, что состоял в трудовых отношениях с ответчиком с 17.01.2019р. по 17.06.2020р., освобожден по ч.3 ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию.
В день увольнения ответчик провел с ним окончательного расчета, не выплатил ему заработную плату в размере 138 085, 05 грн.
Решением Красноармейского горрайонного суда Донецкой области от 26 октября 2020 года, которое вступило в законную силу 30.11.2020 года, с ответчика в его пользу взыскана задолженностьпо заработной плате в размере 136 280, 13 гривен (после удержания налогов и сборов) и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 18.06.2020 года по 26.10.2020 года (по день принятия судебного решения) в размере 79 075, 88 гривен, с удержанием из этой суммы необходимых налогов и сборов. Решение суда выполнено 25.05.2021 года.
Просил взыскать с ответчика в свою пользу средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 01.12.2020 года по 24.05.2021 года в размере 117 332, 12 грн.
В установленный судом срок ответчик предоставил отзыв, в котором сослался на то, что на сегодняшний день на гп «ук« Краснолиманская », как и на многих угледобывающих предприятиях региона, сложилась сложная экономически - финансовая ситуация, которая привела простой на предприятии, начиная с 19.12 .2019 года, о чем издан приказ от 19.12.2019 года № 875. На время простоя к работе привлекаются только работники, которые должны быть задействованы в работах по поддержанию жизнедеятельныйости предприятия, а именно работоспособности горно-шахтного оборудования, предупреждения затопления горных выработок и тому подобное. На момент увольнения знал, в каком тяжелом финансовом состоянии находится предприятие. Ситуация дополнительно усугубляется объявлением карантина, с целью предотвращения распространения на территории Украины коронавируса сов1д-19. Статьей 617 гк Украины предусмотрено, что лицо, нарушившее обязательство, освобождается от ответственности за нарушение обязательства, если докажет, что это времяния произошло вследствие случая или непреодолимой силы. В пункте 1 части первой статьи 263 гк Украины приведены признаки непреодолимой силы и определено, что непреодолимая сила это чрезвычайное или неотвратимое при данных условиях событие. Администрацией и представителями законно избранного профсоюзной организации предприятия, начиная с декабря 2019 года, принимаются все возможные меры в рамках действующего законодательства, для решения вопроса о погашении задолженности по выплате заработной платы шахтерам. обращенийния неоднократно были направлены в частности к Президенту Украины, Премьер-министра Украины, председателя Донецкой областной государственной администрации, министра энергетики и защиты окружающей среды Украины, Председателя Службы безопасности Украины. Учитывая фактические обстоятельства дела, ответчику крайне трудно выполнять в полном объеме, требования ст.116, 117 КЗоТ Украины и считает эти обстоятельства, как форс-мажорные (не по вине предприятия). Вместе с тем при рассмотрении данного дела необходимо принять во внимание и такие обстоятельства, не с выни предприятия возникла непреодолимая сила, понимаемая как чрезвычайное и неотвратимое при данных условиях событие (форс-мажорное обстоятельство, как вынужден простой на предприятии). Если ответственность работодателя перед бывшим работником за ненадлежащее исполнение обязанности по своевременному расчета при увольнении не ограничена во времени и не зависит от просроченной задолженности, то при определенных обстоятельствах объем ответственности может быть неразумным учитывая его непропорциональность последствия правонарушения.Он может быть несправедливым по работодателя, а также в отношении третьих лиц, поскольку имущественный бремя соответствующих выплат может сделать невозможным исполнение работодателем определенных обязательств, в частности по выплате заработной платы другим работникам, то есть это бремя может быть неоправданно обременительным или даже непосильной. В таких случаях непризнания за судом права на уменьшение размера ответственности может приводить к явно неразумных и несправедливых последствий. Среднедневной заработок истца составляет 994, 34 декабрен. Вместе с тем, общими принципами гражданского законодательства является справедливость, добросовестность и разумность. Исходя из этих принципов, суд при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ. Таким образом, ответчик просит суд о целесообразности уменьшения взыскании среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении, соответствующий обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение и приведенным выше критериям, исковые требования за задержку расдыха при увольнении, не отражают действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тех потерь, которые разумно можно было бы предусмотреть на основе статистических усредненных показателей. Также просил принять во внимание, что решение Красноармейского районного суда Донецкой области выполнено в полном объеме. Учитывая вышеизложенное, в удовлетворении иска просил отказать в полном объеме.
Исследовав материалы дела, суд вважае, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Истец находился в трудовых отношениях с гп «ук« Краснолиманская »с 17 января 2019 по 17 июня 2020 года, уволен по собственному желанию в связи с выходом на пенсию по ч.3ст.38 КЗоТ.
Решением Красноармейского горрайонного суда Донецкой области от 26 октября 2020 года с гп «ук« Краснолиманская »в пользу особа_1 взыскана задолженность по заработной плате в размере 136 280, 13 гривен и средний заработок за время повтораки расчета при увольнении за период с 18.06.2020 года по 26.10.2020 года в размере 79 075, 88 гривен (а.с.4-8).
25 мая 2021 решение Красноармейского районного суда Донецкой области от 26 октября 2020 выполнен, что подтверждается историей по карточному счету (а.с.9).
Согласно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не праработал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанном в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
статтею 117 КЗоТ Украины предусмотрена ответственность за задержку расчета при увольнении. Так, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета (ч.1). При наличии спора о размерах причитающихся работнику сумм собственник или вПолномочный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора (ч.2).
Как указано в п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины «о практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999р., Установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в н`Связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, коды он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет едсутнисть в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Поскольку ответчиком надлежащие истцу от предприятия суммы по решению суда окончательно выплачены 25.05.2021 года, истец имеет право на получение среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за время задержки исполнения решения суда.
Среднедневной заработок истца особа_1 составляет 994, 34 грн (а.с.4).
Итак, средний заработок за время задержки исполнения решения суда по переот с 1 декабря 2020 по 24 мая 2021 включительно равно 118 613, 82 грн (123 рабочих дней х 964, 34 грн.), где 123 - количество рабочих дней задержки расчета, 964, 34 грн. - среднедневной заработок истца.
Вместе с тем, общими принципами гражданского законодательства является справедливость, добросовестность и разумность. Исходя из этих принципов, суд при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ.
Уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднегозаработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ, необходимо учитывать:
- размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
- период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения праваработника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
- вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
- иные обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет приувольнении.
Соответствующие выводы изложены в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 по делу № 761/95 84/15-ц).
Таким образом, учитывая финансовое состояние предприятия, на котором образовалась задолженность, суд пришел к выводу о целесообразности уменьшения взыскании среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении, соответствующий обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение и приведенным выше критериям, и взыскать с ответчика в пользу истца средний заробиток за несвоевременный расчет при увольнении в размере 60 000, 00 грн.
Согласно ч.1 ст.141 гпк Украины судебный сбор возлагается на ответчика, а уплаченный при обращении в суд судебный сбор подлежит возмещению истцу пропорционально удовлетворенной части исковых требований.
С учетом указанных требований закона, процент довольных судом исковых требований по иску составляет 51, 14%, из расчета 117 332, 12 грн - 100%, 60000 грн - х%, х = 60000 грн х 100%: 117 332, 12грн .
Таким образом, подлежит стягненню с ответчика в пользу истца понесенные им по делу судебные расходы по уплате государственной пошлины пропорционально размеру удовлетворенных требований в сумме 464, 35 грн, из расчета 51, 14% х 908 грн: 100%.
Согласно ст.ст.47, 94, 115-117 КЗоТ Украины, ст.ст. 1, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 280, 430 гпк Украины, суд -

решил:

Иск особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) в Державногв предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »(г.. Родинское Донецкой области, улица Победы, 9, код егрпоу 31599557) о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 1 декабря 2020 по 24 мая 2021 в сумме 60 000 (шестидесяти тысяч) рублей с удержанием из этой суммы поющих и других обязательных платежей, на возмещение уплаченного судебного сбора 464 (четыреста шестьдесят четыре) рубля 35 копеек.
В остальной части иска отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производстваили принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного рассмотрения.
Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке участниками дела, а также лицами, которые не принимали участия в деле, если суд решил вопрос об их правах, свободах, интересах и (или) обязанности, полностью или частично в Донецкий апелляционный суд через Красноармейский Арбитражный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его составления.
Участник дела, которому решение не было вручено в гдень его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему решения суда.
Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 гпк Украины.
Согласно п.3 раздела хii «Заключительные положения» гпк Украины в редакции Закона Украины «о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о ходе процесуальних сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19) »№ 731-их от 18.06.2020 года во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid- 19), суд по заявлению участников дела и лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующихпроцессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания. Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ​​ограничениями, введенными в связи с автомобилянтином.

Судья в. [Н.]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/235/1382/21
Справа № 235/3680/21
рішення
іменем україни

30 червня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого – судді [Н.] г.в.
за участю секретаря судового засідання [О.] в.в.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
встановив:

У травні 2021 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі – дп «вк «Краснолиманська») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 17.01.2019р. по 17.06.2020р., звільнений за ч.3 ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
В день звільнення відповідач не провів із ним остаточного розрахунку, не виплатив йому заробітну плату у розмірі 138 085, 05 грн.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2020 року, яке набрала законної сили 30.11.2020 року, з відповідача на його користь стягнуто заборгованість з заробітної плати у розмірі 136 280, 13 гривень (після утримання податків та зборів) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.06.2020 року по 26.10.2020 року (по день ухвалення судового рішення) в розмірі 79 075, 88 гривень, з утриманням з цієї суми необхідних податків та зборів. Рішення суду виконано 25.05.2021 року.
Просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.12.2020 року по 24.05.2021 року у розмірі 117 332, 12 грн.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив, в якому послався на те, що на сьогоднішній день на дп «вк «Краснолиманська», як і на багатьох вугледобувних підприємствах регіону, склалася складна економічно - фінансова ситуація, яка спричинила простій на підприємстві, починаючи з 19.12.2019 року, про що виданий наказ від 19.12.2019 року № 875. На час простою до роботи залучаються лише працівники, які мають бути задіяні у роботах з підтримки життєдіяльності підприємства, а саме роботоспроможності гірничошахтного устаткування, попередження затоплення гірничих виробок тощо. На момент звільнення знав, в якому важкому фінансовому стані знаходиться підприємство. Ситуація додатково погіршується оголошенням карантину, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу сов1д-19. Статтею 617 цк України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У пункті 1 частини першої статті 263 цк України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Адміністрацією та представниками законно обраної профспілкової організації підприємства, починаючи з грудня 2019 року, вживаються всі можливі заходи в межах чинного законодавства, для вирішення питання щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям. Звернення неодноразово були направлені зокрема до Президента України, Прем`єр-міністра України, голови Донецької Обласної Державної адміністрації, Міністра енергетики та захисту довкілля України, Голови Служби безпеки України. Враховуючи фактичні обставини справи, відповідачу вкрай важко виконувати, в повному обсязі, вимоги ст.116, 117 КЗпП України і вважає ці обставини, як форс-мажорні (не з вини підприємства). Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, що не з вини підприємства виникла непереборна сила, що розуміється як надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (форс-мажорна обставина, як вимушений простой на підприємстві). Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Середньоденний заробіток позивача складає 994, 34 грн. Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Виходячи з цих принципів, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП. Таким чином, відповідач просить суд, про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, що позовні вимоги за затримку розрахунку при звільненні, не відображають дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників. Також просив прийняти до уваги, що рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області виконане в повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач перебував у трудових відносинах з дп «вк «Краснолиманська» з 17 січня 2019 року по 17 червня 2020 року, звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за ч.3ст.38 КЗпП.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2020 року з дп «вк «Краснолиманська» на користь особа_1 стягнуто заборгованість з заробітної плати у розмірі 136 280, 13 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.06.2020 року по 26.10.2020 року в розмірі 79 075, 88 гривень (а.с.4-8).
25 травня 2021 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2020 року виконано, що підтверджується історією по картковому рахунку (а.с.9).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).
Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки відповідачем належні позивачу від підприємства суми за рішеннями суду остаточно виплачені 25.05.2021 року, позивач має право отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за час затримки виконання рішення суду.
Середньоденний заробіток позивача особа_1 складає 994, 34 грн (а.с.4).
Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 1 грудня 2020 року по 24 травня 2021 року включно дорівнює 118 613, 82 грн (123 робочих днів х 964, 34 грн.), де 123 – кількість робочих днів затримки розрахунку, 964, 34 грн. - середньоденний заробіток позивача.
Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Виходячи з цих принципів, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/95 84/15-ц).
Таким чином, враховуючи фінансовий стан підприємства, на якому утворилась заборгованість, суд дійшов висновку, про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 60 000, 00 грн.
Згідно ч.1 ст.141 цпк України судовий збір покладається на відповідача, а сплачений при зверненні до суду судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеної частини позовних вимог.
З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених судом позовних вимог за позовом становить 51, 14%, з розрахунку 117 332, 12 грн – 100%, 60 000 грн – х%, х = 60 000 грн х 100% : 117 332, 12грн.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 464, 35 грн, з розрахунку 51, 14% х 908 грн : 100%.
Відповідно до ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 280, 430 цпк України, суд, -

вирішив:

Позов особа_1 ( адреса_1 , рнокпп номер_1 ) до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (м. Родинське Донецької області, вулиця Перемоги, 9, код єдрпоу 31599557) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 грудня 2020 року по 24 травня 2021 року в сумі 60 000 (шістдесяти тисяч) гривень з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 464 (чотириста шістдесят чотири) гривні 35 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цпк України.
Згідно п.3 Розділу хіі «Прикінцеві положення» цпк України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)» № 731-іх від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя г.в. [Н.]