ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Дело № 226/1767/21




еун 226/1767/21

Производство № 2/226/594/2021



Р Е Ш Е Н И Е

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

30 июля 2021 г.. Мирноград

Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего - судьи [Р.] а.а.,
с участием секретаря Долгой в.в.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон дело по иску лицо_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработнойй плате и единовременного пособия при увольнении в связи с выходом на пенсию,

В С Т А Н О В И л:

Истец особа_1 обратился с иском к ответчику Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате и единовременного пособия при увольнении в связи с выходом на пенсию.
В обоснование исковых требований указал, что 30.04.2020 года он был уволен из Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »по собственному желанию в связис выходом на пенсию по ст.38 КЗоТ Украины. Согласно справке ответчика № 62 от 26.01.2021 года, задолженность по заработной плате по состоянию на дату выдачи составляла 138186, 19 грн., В том числе единовременное пособие в связи с выходом на пенсию 50084, 75 грн. Ответчиком после выдачи справки было частично погашена задолженность по заработной плате, а именно 10.02.2021 года - 587, 01 грн., 08.04.2021 года - 18163, 98 грн., Что подтверждается копией выписки по его банковском счете. остаток невиплаченои задолженности по заработной плате составляет 69350, 45 грн., по одноразовой помощи в связи с выходом на пенсию 50084, 75 грн. Ответчик своевременно не провел с ним полный расчет, чем нарушил требования ст.ст.47, 116 КЗоТ Украины относительно полного расчета в день увольнения. Ответчиком были нарушены требования действующего законодательства по своевременной выплате ему заработной платы и ответчика подлежит взысканию в его пользу задолженность по заработной плате в сумме 69350, 45 грн. соответно в п.12.15 «Отраслевого соглашения» работнику, имеющему право на пенсию по возрасту, при первом увольнении с предприятия имеет право получить единовременное пособие, размер которой зависит от стажа работы в отрасли и среднего заработка. Он имеет стаж работы в угольной отрасли более 20 лет, ему ответчиком начислена, но не выплачена единовременная помощь в размере трех средних заработков, что составляет 50084, 75 грн. Ответчик обосновывает невыплату единовременного пособия недостаточностью денежных средствв. Просит суд взыскать с ответчика в его пользу задолженность по заработной плате в сумме 69350, 45 грн., Невыплаченную единовременное пособие при увольнении в связи с выходом на пенсию в размере 50084, 75 грн., А также уплаченные им судебные расходы.
Ответчик предоставил отзыв на иск, в котором отметил, что освобождение истца по собственному желанию было осуществлено в полном соответствии с нормами действующего законодательства. Истцу в качестве сумм, подлежащих при увольнении было начислено: по 12.2019 года саробитна плата после обязательных удержаний составляет 18234, 10 грн., за 01.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 14405, 67 грн., за 02.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 15201, 94 грн., за 03.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 8720, 05 грн., за 04.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 81624, 43 грн., в том числе выплата на пенсию в сумме 50084, 75 грн., что вместе составляет 138 186 , 19 грн. В день освобождения 30.04.2020 года истец работал с 25.04.2020 года по 30.04.2020 года находился на больничном, а 30.04.2020 года получил трудовую книжку, но в бухгалтерию не обратился с письменным заявлением о расчете с ним, с которыми обращался и в дальнейшем. В заявлении об увольнении, приказе об увольнении требования об окончательном расчете тоже нет. Считают, что истцом не доказан невыполнения ими требований ст..116 КЗоТ Украины, поскольку отсутствуют доказательства предъявления ответчику требования о розсчет в день увольнения и в связи с тем, что он в день увольнения не работал. Учитывая не предъявления такого требования истцом к ответчику, считают, что в данном случае отсутствует даже сам предмет спора, а именно вина ответчика в якобы невыплате причитающихся работнику сумм. Таким образом, считают, что исковые требования истца о взыскании задолженности по заработной плате и единовременного пособия при увольнении в связи с выходом на пенсию являются безосновательными и не подлежат удовлетворению.Просят отказать в удовлетворении иска.
Исследовав доказательства по делу, суд считает, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец с 03.11.2014 года по 30.04.2020 года находился в трудовых отношениях с ответчиком, работал на различных должностях с полным рабочим днем ​​в шахте, был уволен по собственному желанию согласно ст.38 КЗоТ Украины в связи с выходом на пенсию (а 12-27).
Согласно справки от 26.01.2021 года задолженность по заработной плате ответчикаперед истцом составляет: по декабрь 2019 - 18234, 10 грн., за январь 2020 - 14405, 67 грн., за февраль 2020 - 15201, 94 грн., за март 2020 - 81624, 43 грн., в том числе единовременное пособие в связи с выходом на пенсию в сумме 50024, 75 грн., а всего 138186, 19 грн., которая указана после удержания обязательных налогов и сборов (а.с.28).
Согласно выписки ао «кб« Приватбанк »на имя особа_1 ему была перечислена заработная плата 10.02.2021 года в сумме 587, 01 грн., 08.04.2021 года -18164, 94 грн (а.с.29-33).
Согласно справки о отметки таб.№7890 особа_1, 30.04.2020 года истец находился на больничном (а.с.43).
Согласно ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.115 КЗоТ Украины, ч.1 ст.24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, ручная установкаЭнни коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении рака выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Согласно п.12.15 Отраслевого соглашения по тарифам, трудовым и социальным гарантиям между Правительством Украины и отраслевыми профсоюзами работников угольной промышленности от 03.07.2001 года (с дополнениями и изменениями), работнику, имеющему правона пенсию по возрасту, при первом увольнении с Предприятия (независимо от причин увольнения, кроме увольнения за нарушение законодательства, трудовой дисциплины и правил техники безопасности) уплачивается единовременное пособие, размер которой зависит от стажа работы в отрасли и среднего заработка, но не менее в частности, для мужчин при стаже работы в отрасли более 20 лет - трех среднемесячных заработков. Расходы на уплату единовременного пособия относятся на валовые расходы предприятия.
соответствующиев к п.3.2 указанного Отраслевого соглашения, положения Соглашения являются обязательными к применению при заключении соглашений, коллективных договоров и индивидуальных трудовых договоров для всех предприятий, находящихся в сфере действия сторон, независимо от форм собственности и хозяйствования, а также при рассмотрении трудовых споров.
Согласно ч.1 ст.5 Закона Украины «о коллективных договорах и соглашениях», условия коллективных договоров и соглашений, заключенных в соответствии с действующим законодательством, являются обязательными для предприятий, на которые вони распространяются, и сторон, которые их заключили.
Согласно ст.18 КЗоТ Украины, положения коллективного договора распространяется на всех работников предприятия, учреждения, организации независимо от того, являются ли они членами профессионального союза, и обязательны как для собственника или уполномоченного им органа, так и для работников предприятия, учреждения, организации.
Согласно ст.16 КЗоТ Украины, условия коллективного договора, ухудшающие по сравнению с действующим законодательством и соглашениями положение работниковв, являются недействительными.
Судом установлено, что ответчиком истцу при увольнении не были выплачены в полном объеме средства, принадлежащие ему от предприятия, в общей сумме 119435, 20 грн. после обязательных удержаний, из которых задолженность по заработной плате в сумме 69350, 45 грн. и единовременное пособие при увольнении в связи с выходом на пенсию в сумме 50084, 75 грн.
Поэтому, поскольку ответчиком в настоящее время не выплачена истцу заработная плата в полном объеме и единовременное пособие при увольнениини в связи с выходом на пенсию, эти суммы подлежат принудительному взысканию с ответчика.
Суд не принимает доводы ответчика об отсутствии оснований для удовлетворению иска, поскольку они не основываются на законе.
Согласно ст.141 гпк Украины с ответчика в пользу истца подлежат взысканию уплаченные им судебные расходы по уплате государственной пошлины за исковые требования о взыскании единовременного пособия в связи с выходом на пенсию в сумме 908, 00 грн.
Кроме того, поскольку судом взыскано с отповидача в пользу истца 119435, 20 грн., из которых 69350, 45 грн. - задолженность по заработной плате (истец освобожден от уплаты судебного сбора при подаче иска в суд) и 50084, 75 грн. - единовременное пособие в связи с выходом на пенсию, что составляет цену иска, и истцом при подаче искового заявления судебный сбор уплачен частично в размере 908, 00 грн., Поэтому с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 286, 35 грн. (1194, 35 грн. - 908, 00 грн. = 286, 35 грн.).На основании ст.43 Конституции Украины, ст.ст.16, 18, 116, 117 КЗоТ Украины, ст.5 Закона Украины «о коллективных договорах и соглашениях», п.12.15 Отраслевого соглашения по тарифам, трудовым и социальным гарантиям между Правительством Украины и отраслевыми профсоюзами работников угольной промышленности от 03.07.2001 года, руководствуясь ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 гпк Украины, суд

Р Е Ш И л:

Иск особа_1, место жительства: адрес_1, регистрационный номер учетной карточкиналогоплательщика номер_1 Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская », местонахождение: 85310, г.Родинское М.Покровский Донецкой области, ул.Победы, 9, код егрпоу 31599557, о взыскании задолженности по заработной плате и единовременного пособия при увольнении в н `связи с выходом на пенсию удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате после удержания налогов и других обов`язных платежей в сумме 69350 (шестьдесят девять тысяч триста пятьдесят) рублей. 45 коп., Единовременное пособие при увольнении в связи с выходом на пенсию после удержания налогов и других обязательных платежей в сумме 50084 (пятьдесят тысяч восемьдесят четыре) грн. 75 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1 судебный сбор в размере 908 (девятьсот восемь) рублей. 00 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »на пользво государственной пошлины в размере 286 (двести восемьдесят шесть) рублей. 35 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы. Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке. Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия решения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) бэз сообщение (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

судья [О.]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/1767/21




єун 226/1767/21

Провадження № 2/226/594/2021



Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Рибкіна о.а.,
за участю секретаря Долгої в.в.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та одноразової допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію,

В С Т А Н О В И в:

Позивач особа_1 звернувся з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та одноразової допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 30.04.2020 року він був звільнений з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за ст.38 КЗпП України. Відповідно до довідки відповідача № 62 від 26.01.2021 року, заборгованість із заробітної плати станом на дату видачі складала 138186, 19 грн., в тому числі одноразова допомога у зв`язку з виходом на пенсію 50084, 75 грн. Відповідачем після видачі довідки було частково погашено заборгованість із заробітної плати, а саме 10.02.2021 року - 587, 01 грн., 08.04.2021 року – 18163, 98 грн., що підтверджується копією виписки по його банківському рахунку. Залишок невиплаченої заборгованості по заробітній платі складає 69350, 45 грн., по одноразовій допомозі у зв`язку з виходом на пенсію 50084, 75 грн. Відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Відповідачем були порушені вимоги діючого законодавства щодо своєчасної виплати йому заробітної плати і з відповідача підлягає стягненню на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 69350, 45 грн. Відповідно до п.12.15 «Галузевої угоди» працівнику, що має право на пенсію за віком, при першому його звільненні з підприємства має право отримати одноразову допомогу, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку. Він має стаж роботи в вугільній галузі більше 20 років, йому відповідачем нарахована, однак не виплачена одноразова допомога в розмірі трьох середніх заробітків, що складає 50084, 75 грн. Відповідач обґрунтовує невиплату одноразової допомоги недостатністю грошових коштів. Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 69350, 45 грн., невиплачену одноразову допомогу при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 50084, 75 грн., а також сплачені ним судові витрати.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що звільнення позивача за власним бажанням було здійснено у повній відповідності до норм чинного законодавства. Позивачу в якості сум, що підлягають при звільненні було нараховано: за 12.2019 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 18234, 10 грн., за 01.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 14405, 67 грн., за 02.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 15201, 94 грн., за 03.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 8720, 05 грн., за 04.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 81624, 43 грн., у тому числі виплата на пенсію у сумі 50084, 75 грн., що разом становить 138186, 19 грн. В день звільнення 30.04.2020 року позивач не працював, з 25.04.2020 року по 30.04.2020 року перебував на лікарняному, а 30.04.2020 року отримав трудову книжку, але в бухгалтерію не звернувся з письмовою заявою про розрахунок з ним, з якими не звертався і в подальшому. В заяві про звільнення, наказі про звільнення вимоги про остаточний розрахунок теж немає. Вважають, що позивачем не доведено невиконання ними вимог ст..116 КЗпП України, оскільки відсутні докази пред`явлення відповідачу вимоги про розрахунок у день звільнення та у зв`язку з тим, що він у день звільнення не працював. Враховуючи не пред`явлення такої вимоги позивачем до відповідача, вважають, що в даному випадку відсутній навіть сам предмет спору, а саме вина відповідача у нібито невиплаті належних працівникові сум. Таким чином, вважають, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі та одноразової допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію є безпідставними та не підлягають задоволенню. Просять відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач з 03.11.2014 року по 30.04.2020 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працював на різних посадах з повним робочим днем у шахті, був звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 12-27).
Згідно довідки від 26.01.2021 року заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем складає: за грудень 2019 року – 18234, 10 грн., за січень 2020 року - 14405, 67 грн., за лютий 2020 року – 15201, 94 грн., за березень 2020 року – 81624, 43 грн., в тому числі одноразова допомога у зв`язку з виходом на пенсію у сумі 50024, 75 грн., а загалом 138186, 19 грн., яка вказана після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.28).
Згідно виписки ат «кб «Приватбанк» на ім`я особа_1 йому була перерахована заробітна плата 10.02.2021 року у сумі 587, 01 грн., 08.04.2021 року – 18164, 94 грн (а.с.29-33).
Згідно довідки про відмітки таб.№7890 особа_1 , 30.04.2020 року позивач знаходився на лікарняному (а.с.43).
Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до п.12.15 Галузевої угоди по тарифам, трудовим та соціальним гарантіям між Урядом України і галузевими профспілками працівників вугільної промисловості від 03.07.2001 року (з доповненнями та змінами), працівнику, що має право на пенсію за віком, при першому його звільненні з Підприємства (незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку, але не менше, зокрема, для чоловіків при стажі роботи в галузі понад 20 років – трьох середньомісячних заробітків. Витрати на сплату одноразової допомоги відносяться на валові витрати підприємства.
Відповідно до п.3.2 вказаної Галузевої угоди, положення Угоди є обов`язковими до застосування при укладанні угод, колективних договорів і індивідуальних трудових договорів для всіх підприємств, що перебувають у сфері дії сторін, незалежно від форм власності та господарювання, а також під час розгляду трудових спорів.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди», умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Відповідно до ст.18 КЗпП України, положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженими ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст.16 КЗпП України, умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.
Судом встановлено, що відповідачем позивачу при звільненні не були виплачені в повному обсязі кошти, належні йому від підприємства, в загальній сумі 119435, 20 грн. після обов`язкових утримань, із яких заборгованість по заробітній платі у сумі 69350, 45 грн. та одноразова допомога при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію у сумі 50084, 75 грн.
Тому, оскільки відповідачем на теперішній час не виплачена позивачу заробітна плата в повному обсязі та одноразова допомога при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, ці суми підлягають примусовому стягненню з відповідача.
Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволенню позову, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст.141 цпк України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені ним судові витрати зі сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію в сумі 908, 00 грн.
Крім того, оскільки судом стягнуто з відповідача на користь позивача 119435, 20 грн., з яких 69350, 45 грн. - заборгованість по заробітній платі (позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду) та 50084, 75 грн. – одноразова допомога у зв`язку з виходом на пенсію, що складає ціну позову, та позивачем при поданні позовної заяви судовий збір сплачено частково у розмірі 908, 00 грн., тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 286, 35 грн. (1194, 35 грн. – 908, 00 грн. = 286, 35 грн.).
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.16, 18, 116, 117 КЗпП України, ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди», п.12.15 Галузевої угоди по тарифам, трудовим та соціальним гарантіям між Урядом України і галузевими профспілками працівників вугільної промисловості від 03.07.2001 року, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 цпк України, суд

В И Р І Ш И в:

Позов особа_1 , місце проживання: адреса_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 , до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: 85310, м.Родинське м.Покровська Донецької області, вул.Перемоги, 9, код єдрпоу 31599557, про стягнення заборгованості по заробітній платі та одноразової допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 69350 (шістдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят ) грн. 45 коп., одноразову допомогу при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 50084 (п`ятдесят тисяч вісімдесят чотири) грн. 75 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 35 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя [О.]