ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Справа № 226/2495/20 ЄУН № 226/2495/20 Провадження №2/226/882/2020 р І Ш Е Н Н я іменем україни 30 листопада 2020 року Димитровський міський суд Донецької області в складі: головуючого — судді Клепка Л.І., при секретарі Тіссен О.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області в порядку спрощеного провадження справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, — В С Т, А Н О В И В: Позивач особа_1, в інтересах якого на підставі ордеру діє його представник особа_2, звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», уточненим до початку судового розгляду по суті шляхом зменшення позовних вимог, про стягнення заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні. В обґрунтування вимог зазначив, що в період з 22.09.2003 року по 20.01.2020 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 20.01.2020 року наказом №84/к від 20.01.2020 року на підставі ст.38 КЗпП його було звільнено з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком. При звільненні з роботи відповідач не здійснив з ним остаточного розрахунку, не виплативши йому заборгованість із заробітної плати. Рішенням Димитровського міського суду від 07.04.2020 року з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість із заробітної плати в сумі 74039,43 грн. та середній заробіток за час розрахунку при звільненні за період з 21.01.2020 року по 07.04.2020 року в сумі 28608,16 грн, проте остаточний розрахунок з ним був здійснений лише 09.10.2020року. Посилаючись на передбачену законом відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунку, визначену ст.117 КЗпП України, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 08.04.2020 року — наступного дня з дня постановлення судом рішення по 09.10.2020року — день, коли відбувся остаточний розрахунок, в розмірі 64879,22 грн. (510,86грн. х 127 днів = 64879,22грн., де 510,86 грн. — середньоденний заробіток, а 127 — робочі дні, виходячи з п`ятиденної робочої неділі). Розгляд справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін сторони не заявили. Згідно відзиву відповідача на позовну заяву, позовні вимоги ним не визнаються. Зазначається, що рішення Димитровського міського суду від 07.04.2020 про стягнення заборгованості з заробітної плати на користь позивача фактично виконано в примусовому порядку 09.10.2020. Вважає, що відповідач погодився з проведенням з ним остаточного розрахунку 09.10.2020. Разом з тим, при розгляді спору просить суд в разі вирішення спору на користь позивача врахувати його інтереси, які полягають у збереженні підприємством свого матеріалногота фінансового становища і платоспроможності та з урахуванням практики Верховного Суду зменшити розмір сум за затримку розрахунку при звільненні до розумної пропорційності, що значно пом`якшить негативні наслідки складної економічної ситуації на підприємстві. Надавши оцінку спірним правовідносинам та дослідивши надані суду докази, суд дійшов наступних висновків. Предметом спору в цій справі є стягнення з роботодавця на користь працівника середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні. Судом встановлено, що позивач особа_1 в період з 22.09.2003 року по 20.01.2020 року перебував у трудових відносинах з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська». 20.01.2020 року наказом № 84/к від 20.01.2020 року на підставі ст.38 КЗпП його було звільнено з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком. Згідно рішення Димитровського міського суду Донецької області від 07.04.2020 з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 стягнута заборгованість із заробітної плати в сумі 74039,43 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 28608,16 грн. (а.с.11−13). Відповідно до інформації Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків), заборгованість із заробітної плати в сумі 74039,43 грн. в порядку примусового виконання рішення суду перерахована позивачу 12.10.2020 року. Стягнуті грошові кошти надійшли на рахунок з обліку депозитних сум 09.10.2020 року (а.с.27). Період стягнення сум середнього заробітку за час затримки розріхунку позивач визначає з 08.04.2020 по 09.10.2020 року. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України та КЗпП України. Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу. За положеннями статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму. Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначен строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум. Таким чином, відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, тому числі й після прийняття судового рішення. З огляду на те, що відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, має компенсаційний характер, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також, враховуючи розмір простроченої заборгованості, період затримки її виплати, причину, з якою була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірностість ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, може зменшити його розмір. Відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц. Приймаючи до уваги наведене, ту обставину, що питання стягнення відшкодування за несвоєчасний розрахунок в порядку ст.117 КЗпП України вже вирішується вдруге, та враховуючи обставини, зазначені відповідачем у відзиві, які негативно впливають на фінансово-економічну спроможність підприємства, про що свідчить копія доданого до відзиву звіту про фінансові результати ДП ВК «Краснолиманська», суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за несвоєчасне проведення з ним остаточного розрахунку, до 15000грн., що на думку суду сприятиме досягненню справедливого балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах. Вирішуючи питання розподілу судових витрат в порядку ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 194,40 грн. Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 13, 141, 259, 263−265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд — В И Р І Ш И В: Позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», код єдрпоу 31599557, місце розташування: м.Родинське, Донецька область, вулиця Перемоги, буд.9, на користь особа_1, інформація_1, (податковий номер номер_1), місце реєстрації: адреса_1, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь позивача судові витрати в сумі 194 (сто дев`яносто чотири) грн. 40 коп. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Суддя Л. І. Клепка