ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Дело №226/2393/21




еун 226/2393/21

Производство № 2/226/744/2021

Р И Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М У К Р А И Н И

18 ноября 2021 года Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего – судьи [П.] и. в.,
с участием секретарей – Постолатий к. о., [К.] и. а., [П.] и. и.
истец: лицо_1 ,
представитель истца: лицо_2 ,
ответчик: гп «пк «Краснолиманская»,
рассмотрев в открытом судебном заседании в г.Мирнограде Донецкой области в порядке упрощенияного искового производства дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,

установил:

и. Краткое изложение позиции истца
Истец особа_1 обратился в суд с иском к гп «пк «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, в обоснование которогоил, что с 21.10.2008 по 04.08.2021 он находился с ответчиком в трудовых отношениях и был уволен по собственному желанию в соответствии с ч. 1 ст. 38 КЗоТ Украины. В день увольнения полный расчет с истцом не произведен, на запрос о размере задолженности перед истцом ответ не предоставлен, приблизительный размер задолженности по заработной плате на день увольнения составил 60696, 01 грн. До настоящего времени задолженность по заработной плате не выплачена. Ссылаясь на ст.ст. 116, 117 КЗоТ Украинапросил взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате и средний заработок за время задержки расчета при увольнении. Кроме того, просил взыскать с ответчика в свою пользу понесенные им расходы на юридическую помощь и сумму уплаченного судебного сбора.
ii. Заявления (ходатайства) участников дела
Стороны и их представители на судебное заседание не явились, о времени и месте рассмотрения дела сообщены должным образом, предоставили суду заявление с просьбой рассмотреть дело безее участия представитель ответчика просил рассмотреть дело в соответствии с нормами действующего законодательства.
Ответчиком предоставлен суду отзыв на исковое заявление, в котором указано, что в день увольнения - 04.08.2021 истец работал в первую смену, получил трудовую книжку в отделе кадров, после чего должен был обратиться в кассу бухгалтерии с письменным заявлением о полном расчете, но не неизвестных причин в кассу не обратился и расчет не получил. Данных, что истец обращался к работодателю за получениемнием расчета ответчику не предоставлено и в материалах дела не содержится. Считает, что ответственность работодателя на основании ст. 117 КЗоТ наступает после обращения уволенного работника в суд и невыплаты после предъявления требования работодателем всех принадлежащих ему сумм. Ответчиком постановление об открытии производства и исковое заявление получено 13.10.2021, поэтому только с этой даты ответчику стало известно о требовании расчета. Среднедневный заработок истца составляет 500, 80 грн, что подутверждается справкой о среднедневном заработке истца от 22.10.2021, рассчитанной в соответствии с Постановлением кму № 100 «Об утверждении Порядка исчисления средней зарплаты». Следовательно, средний заработок за время задержки расчета при увольнении, который должен уплатить ответчик в пользу истца, должен быть уменьшен, что будет проявлением принципа пропорциональности в гражданском праве. Соответствующие выводы изложены в постановлении впвс от 26.06.2019 по делу № 761/9584/15-ц. Считает требования истеца в части взыскания среднего заработка, правовой помощи необоснованными и не подлежащими удовлетворению. Просил отказать истцу в удовлетворении исковым требованиям в полном объеме.
Других ходатайств в порядке ст. 222 гпк Украины, участниками дела суда не предоставлено, основания для решения дела путем заключения мирового соглашения отсутствуют.
Суд считает, что в деле достаточно материалов о правах и взаимоотношениях сторон и нет необходимости выслушивать личные объяснения лиц, которые неявились в суд.
ііі. Процессуальные действия по делу
18.08.2021 на основании определения судьи открытое производство по данному делу, которое рассматривается в упрощенном исковом производстве, рассмотрение дела по существу назначено на 09.00 ч. 15.09.2021, ответчику предложено подать суду отзыв на исковое заявление.
Рассмотрение дела откладывалось на 28.09.2021, 22.10.2021, 18.11.2021.
iv. Фактические обстоятельства, установленные судом, и содержание спорных правоотношений
Судом установлено, что истец находился в трудовых отношениях с ответчиком с 21.10.2008 по 04.08.2021 и был уволен по ч. 1 ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию (а. с. 11-14, 15).
03.08.2021 истец обратился к ответчика с просьбой предоставить ему информацию размер задолженности по заработной плате (а. с. 16).
По предоставленной гп «пк «Краснолиманская» информации, задолженность по заработной плате лицо_1 по состоянию на 08.11.2021 составляет 60603, 02 грн после удержания налогов и других обязательных платежей (а. с. 58, 61).
Согласно справке гп «пк «Краснолиманская» среднедневный заработок особа_1 составляет 500, 80 грн (а. с. 52).
v. Оценка суда
Исследовав материалы дела, суд пришел к выводу, что исковое заявление подлежит удовлетворению по причинам.
Согласно ст. 4 гпк Украины, каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ст. 5 гпк Украины, осуществляяправосудие, суд защищает права, свободы и интересы лиц, обратившихся в суд способом, определенным законами.
По содержанию ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ст. 115 ч. 1 КЗоТ Украины, ст. 24 ч. 1 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные кол.активным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий 16 календарных дней.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины.
По содержанию ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении рабочего выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, производится в день увольнения.Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Как установлено судом, истец в день увольнения 04.08.2021 работал, о чем свидетельствуют сведения из приказа об увольнении и справка ламповой (а. с. 15, 53).
Учитывая положения части первой статьи 116 КЗоТ Украины, выплата начисленных истцу сумм должна быть произведена в день увольнения – 04.08.2021.
Учитывая требования данной статьи, тот факт, что по состоянию на день рассмотрения дела судом полный расчет с истцом не произведен, суд считает, что с ответчика в пользу истца подлежит взысканию сумма задолженности по заработной плате 60603, 02 грн после удержания налогов и других обязательных платежей
Ответственность за задержку расчета приувольнении по статье 117 КЗоТ Украины наступает только в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, предусмотренные в статье 116 КЗоТ Украины. Бремя отсутствия вины в совершении такого нарушения возлагается на работодателя (собственника или уполномоченный им орган).
К таким выводам пришел Верховный Суд в составе Объединенной палаты Кассационного гражданского суда по делу № 682/3060/16-ц (проведение № 61-23170сво18) от 27.01.2020.
Согласно вымог ст.117 КЗоТ, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по дню фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение.в том случае, когда спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Период задержки выплаты истцу причитающихся при увольнении сумм с 04.08.2021 по 18.11.2021 включительно составляет 74 рабочих дня. Размер среднедневного заработка, который истец просит применить к требованиям взыскания среднего заработка за задержку расчета составляет 500, 80 грн. Таким образом, размег среднего заработка за задержку расчета, подлежащего взысканию с ответчика в пользу истца, составлять 37059, 20 грн, из расчета (74х500, 80).
Отсутствие средств у ответчика не исключает его ответственности перед истцом, поэтому задолженность по зарплате печали 60603, 02 грн и сумма среднего заработка за задержку расчета размере 37059, 20 грн подлежат взысканию с ответчика в пользу истца.
Также, необходимость обращения к ответчику с требованием о расчетепредусмотрена только в том случае, когда истец в день увольнения не работал, поэтому доводы предприятия о правомерности невыплаты заработной платы истцу не основываются на законе, поскольку в день увольнения истец работал, что подтверждается материалы дела.
vi. Распределение судебных издержек между сторонами
В силу ст. 137 гпк Украины, расходы, связанные с юридической помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
По результатам рассмотрения дела вырасходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных издержек:
1) размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к ее рассмотрению, сбор доказательств и т.п., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении юридической помощи и на основании соответствующих доказательствоб объеме предоставленных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом;
2) размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления юридической помощи, устанавливается согласно условиям договора о предоставлении юридической помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Согласно предоставленным документам, истцом понесены расходы на профессиональную юридическую помощь в сумми 9000 грн (а. с. 17-20, 21, 22, 23, 32, 33, 34).
Ответчик в отзыве отметил, что расходы на профессиональную юридическую помощь безосновательны, не были необходимыми и фактически понесенными с целью предотвратить нарушение или получение возмещения за установленное нарушение, а также, что сумма расходов была разумной.
При определении суммы возмещения суд исходит из критерия реальности адвокатских расходов (установление их действительности и необходимости), а также критерия разумности их размера исходя из кконкретных обстоятельств дела и финансового положения обеих сторон.
Те же критерии применяет Европейский суд по правам человека, присуждая судебные издержки на основании ст. 41 Конвенции. В частности, согласно его практике, заявитель имеет право на компенсацию судебных и других расходов, только если будет доказано, что такие расходы были фактическими и неизбежными, а их размер - обоснованным (решение по делу «East/West Alliance Limited» против Украины», заявление N 19336/04). В решении Европейского суда по правам человека в делеАви «Лавентс против Латвии» отмечено, что возмещаются только расходы, имеющие разумный размер.
Учитывая изложенное, суд считает определить сумму за первичную консультацию и ознакомление с документами в размере 500 грн, составление искового заявления в размере 2000 грн, всего 2500 грн, которое подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Также, расходы на прибытие адвоката в суд в размере 3000 грн, а не на представительство истца, суд не считает юридической помощью, подлежащей взысканию сюриста в пользу истца.
В силу ч. 1 ст. 141 гпк Украины с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор сумме 908 грн, как и в пользу государства сумме 908 грн.
На основании ст.ст. 47, 115, 116, 117 КЗоТ Украины, ст.ст. 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 263, 265, 352, 354 гпк Украины,

постановил:



Иски требования особа_1 , регистрационный номер учетной карточки плательщика налога номер_1 , зарегистрированный по адресую: адрес_1 в Государственное предприятие «Угольная компания «Краснолиманская», местонахождение: ул. Победы, 9, г. Родинское Покровской т/х Покровского р-на Донецкой области, 85310, код юридического лица в егрпоу 31599557 о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме, которая составляетпосле удержания налогов и других обязательных платежей, 60603 (шестьдесят тысяч шестьсот три), 02 грн и средний заработок за время задержки расчета при увольнении со дня увольнения до дня рассмотрения дела судом в сумме 37059 (тридцать семь тысяч пятьдесят девять) ), 20 грн.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 расходы на профессиональную помощь в сумме 2500 (две тысячи пятьсот) грн, судебный сбор в сумме 908 (девятьсот восемь) грн.
Взыскать с Државного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу государства судебный сбор в сумме 908 (девятьсот восемь) грн.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, которое может быть подано в Донецкий апелляционный суд в течение 30 дней со дня составления полного судебного решения.
Полное судебное решение составлено 23.11.2021.

Судья и. в. [П.]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/2393/21




єун 226/2393/21

Провадження № 2/226/744/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року Димитровській міській суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Петуніна і. в.,
за участю секретарів - Постолатій к. о., Ковальової і. о., [П.] і. і.
позивач: особа_1 ,
представник позивача: особа_2 ,
відповідач: дп «вк «Краснолиманська»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мирнограді Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

і. Стислий виклад позиції позивача
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до дп «вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в обґрунтування якого зазначив, що з 21.10.2008 по 04.08.2021 він перебував з відповідачем у трудових відносинах та був звільнений за власним бажанням відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України. У день звільнення повний розрахунок з позивачем не здійснений, на запит про розмір заборгованості перед позивачем відповідь не надана, приблизний розмір заборгованості по заробітній платі на день звільнення склав 60696, 01 грн. До теперішнього часу заборгованість по заробітній платі не виплачена. Посилаючись на ст.ст. 116, 117 КЗпП України, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Крім того, просив стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати на правничу допомогу та суму сплаченого судового збору.
іі. Заяви (клопотання) учасників справи
Сторони та їх представники до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, представник відповідача просив розглянути справу у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у день звільнення - 04.08.2021 позивач працював у першу зміну, отримав трудову книжку у відділі кадрів, після чого повинен був звернутися до каси бухгалтерії з письмовою заявою про повний розрахунок, але з невідомих причин до каси не звернувся і розрахунку не отримав. Даних, що позивач звертався до роботодавця за отриманням розрахунку відповідачу не надано та в матеріалах справи не міститься. Вважає, що відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Відповідачем ухвала про відкриття провадження та позовна заява отримані 13.10.2021, тому тільки з цієї дати відповідачу стало відомо про вимогу про розрахунок. Середньоденний заробіток позивача становить 500, 80 грн, що підтверджується довідкою про середньоденний заробіток позивача від 22.10.2021, розрахованою у відповідності до Постанови кму № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої зарплати». Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен сплатити відповідач на користь позивача повинен бути зменшений, що буде проявом принципу пропорційності у цивільному праві. Відповідні висновки викладені у постанові впвс від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц. Вважає вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку, правової допомоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Інших клопотань в порядку ст. 222 цпк України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з`явилися до суду.
ііі. Процесуальні дії у справі
18.08.2021 на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, розгляд справи по суті призначений на 09.00 год 15.09.2021, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.
Розгляд справи відкладався на 28.09.2021, 22.10.2021, 18.11.2021.
іv. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 21.10.2008 по 04.08.2021 та був звільнений за ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а. с. 11-14, 15).
03.08.2021 позивач звернувся до відповідача з проханням надати йому інформацію про розмір заборгованості по заробітній платі (а. с. 16).
За наданою дп «вк «Краснолиманська» інформацією, заборгованість по заробітній платі особа_1 станом на 08.11.2021 становить 60603, 02 грн після утримання податків та інших обов`язкових платежів (а. с. 58, 61).
Згідно з довідкою дп «вк «Краснолиманська» середньоденний заробіток особа_1 становить 500, 80 грн, (а. с. 52).
v. Оцінка суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 4 цпк України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 цпк України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду у спосіб, визначений законами.
За змістом ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Згідно зі ст. 115 ч. 1 КЗпП України, ст. 24 ч. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.
За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільнені робітника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як встановлено судом, позивач в день звільнення 04.08.2021 працював, про що свідчать відомості з наказу про звільнення та довідка лампової (а. с. 15, 53).
Враховуючи положення частини першої статті 116 КЗпП України, виплата нарахованих позивачу сум повинна бути проведена у день звільнення - 04.08.2021.
Враховуючи вимоги даної статті, той факт, що станом на день розгляду справи судом повний розрахунок з позивачем не здійснений, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі 60603, 02 грн після утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця (власника або уповноважений ним орган).
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 682/3060/16-ц (провадження № 61-23170сво18) від 27.01.2020.
Відповідно до вимог ст.117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Період затримки виплати позивачу належних при звільненні сум з 04.08.2021 по 18.11.2021 включно становить 74 робочих дні. Розмір середньоденного заробітку, який позивач просить застосувати до вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку становить 500, 80 грн. Таким чином, розмір середнього заробітку за затримку розрахунку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становити 37059, 20 грн, з розрахунку (74х500, 80).
Відсутність коштів у відповідача не виключає його відповідальності перед позивачем, тому заборгованість по заробітній платі в сумі 60603, 02 грн та сума середнього заробітку за затримку розрахунку в розмірі 37059, 20 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, необхідність звернення до відповідача з вимогою про розрахунок передбачена лише у тому разі, коли позивач у день звільнення не працював, тому доводи підприємства про правомірність невиплати заробітної плати позивачу не ґрунтуються на законі, оскільки у день звільнення позивач працював, що підтверджується матеріали справи.
vі. Розподіл судових витрат між сторонами
В силу ст. 137 цпк України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з наданими документами, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн (а. с. 17-20, 21, 22, 23, 32, 33, 34).
Відповідач у відзиві зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу є безпідставними, не були необхідними і фактично понесеними з метою запобігти порушенню або отримання відшкодування за встановлене порушення, а також, що сума витрат була розумною.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, суд вважає визначити суму за первинну консультацію та ознайомлення з документами у розмірі 500 грн, складання позовної заяви у розмірі 2000 грн, всього 2500 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, витрати на прибуття адвоката до суду у розмірі 3000 грн, а не на представництво позивача, суд не вважає правничою допомогою, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В силу ч. 1 ст. 141 цпк України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн, а також на користь держави в сумі 908 грн.
На підставі ст.ст. 47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 263, 265, 352, 354 цпк України,

ухвалив:



Позовні вимоги особа_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку номер_1 , зареєстрований за адресою: адреса_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: вул. Перемоги, 9, м. Родинське Покровської т/г Покровського р-ну Донецької області, 85310, код юридичної особи в єдрпоу 31599557 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі, яка становить після утримання податків та інших обов`язкових платежів, 60603 (шістдесят тисяч шістсот три), 02 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення до дня розгляду справи судом в сумі 37059 (тридцять сім тисяч п`ятдесят дев`ять), 20 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн, судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.11.2021.

Суддя і. в. Петунін