ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты
Производство № 2/235/2359/21
Дело №235/7561/21
Р И Ш Е Н Н Я
И М Е Н Е М У К Р А И Н И
22 ноября 2021 [М.]
Красноармейский горрайонный суд Донецкой области
в составе председательствующего судьи [Х.] с.м.
с участием секретаря судебного заседания [Л.] в.в.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1 , от имени ив интересах которого действует представитель адвокат [М.] [Н.] [В.] в Государственное предприятие «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднему заработку за время задержки расчета при увольнении,
установил:
В Красноармейский горрайонный суд Донецкой области обратился особа_1 , от имени и в интересах которого действует представитель адвокат [М.] [Н.] [В.] с иском к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиман»ская» о взыскании задолженности с заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, Исковые требования обоснованы тем, что истец состоял в трудовых отношениях с гп «пк «Краснолиманская» с 13.08.2019 года.
Приказом от 09.04.2021г. № 739/к истец был уволен из шахты по ч.1 ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию, в связи с выходом на пенсию.
После увольнения ответчик не произвел окончательный расчет, не выплаты задолженности по заработной плате в размери 63 292, 28 гривен.
В день увольнения истец не работал, поэтому 08.09.2021 года направил в адрес ответчика заявление о проведении с ним окончательного расчета, полученное ответчиком 15.09.2021 года.
Истец считает, что ответчик обязан уплаты средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 16.09.2021 по день принятия решения, размер которого по состоянию на 20.10.2021 составляет 29919, 60 гривен из расчета: 1246, 65 * 24 , где 1246, 65 гривен – среднееный заработок, 24 количество рабочих дней.
Истец просит суд взыскать с ответчика в пользу задолженность по заработной плате в размере 63292, 28 гривен и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 16.09.2021 года по день принятия судебного решения.
По постановлению суда от 22.10.2021 открыто производство, определено проводить рассмотрение дела в порядке упрощенного искового производства, назначено судебное заседание.
Представитель ответчика в отзыве на искив, что ответчик заявленные исковые требования не признает в полном объеме, считает их безосновательными и необоснованными. По мнению ответчика заявленный иск не подлежит удовлетворению по следующим основаниям:
Истцу в качестве сумм, подлежащих уплате при увольнении было начислено:
за 12.2019 - (после обязательных удержаний к уплате -435, 27 грн)
за 01.2020 года - (после обязательных удержаний к оплате - 9542, 68 грн)
за 02.2020 года - (после обязательных удержаний к оплате - 12622, 47 грн)
за 03.2020 года - (после обязательных удержаний к оплате - 12160, 24 грн)
за 04.2020 - (после обязательных удержаний к оплате - 15841, 21 грн)
за 04.2021 - (после обязательных удержаний к оплате - 11705, 25 грн)
за 06.2021 - (после обязательных удержаний к оплате - 985, 16 грн)
Всего: 63292, 28 гривен.
Данный факт подтверждается справкой № 977 от 05.10.2021 года, которая приобщена к материалам дела самим истцом и предоставлена ответчиком.
Суммы в справках указаныля обязательных удержаний к уплате, то есть уже с удержанием предприятием из этих сумм обязательных налогов и сборов.
Справки, выданные гп «пк «Краснолиманская», предоставленные истцом в качестве доказательства невыплаты ответчиком заработной платы истцу, свидетельствуют только о начисленных размерах заработной платы и не несут в себе какого-либо доказательного значения по их выплате или не выплате. Каких-либо других доказательств в подтверждение невыплаты заработной платы истцом не предоставлено. Не предоставлено также и справки оразмер задолженности по заработной плате, которую истец просит взыскать. Кроме того, ответчик не соглашается о том, что подача истцом к гп «пк «Краснолиманская» о взыскании задолженности с заработной платы можно считать надлежащим обращением уволенного работника с требованием о расчете.
09.04.2021 года истец уволился с предприятия, в этот день (увольнение) он получил на руки трудовую книжку в отделе кадров предприятия, после чего должен был обратиться в кассу бухгалтерарии с письменным заявлением для полного расчета. Но, по неизвестным причинам, истец в бухгалтерию не обратился и окончательный расчет, надлежащим образом начисленный на день его увольнения, не получил. Не обращался он в бухгалтерию предприятия или к руководству предприятия с требованием о расчете и в дальнейшем. В заявлении, приказе об увольнении требования об окончательном расчете тоже нет.
Последний день труда истец не работал, находился в простое.
Среднедневный заработок истцаадает за последние 2 рабочих месяца 1246 грн, что подтверждается справкой от 05.10.2021 № 978, которая приобщена к материалам дела истцом и предоставлена ответчиком.
Представитель ответчика отмечает, что период задержки расчета выплат, причитающихся работнику при увольнении, следует считать со следующего дня получения ответчиком искового заявления 20.10.2021.
Вместе с тем, общими принципами гражданского законодательства есть справедливость, добросовестность и разумность. Исходя из этих принципов, суд уверених условий может уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ.
В соответствии с правовой позицией Верховного Суда, изложенной в постановлении от 31.10.2018г. по гражданскому делу №756/10824/15-ц, в постановлении от 26.06.2019 по гражданскому делу №761/9584/15-ц, в постановлении от 09.09.2020 по гражданскому делу №212/5797/15-ц, в суде имеющееся право уменьшить размер среднего заработка, который должен уплатить работодатель работнику за время задержки выплаты по вине работодателя надлежащих уволенному трудуник сумм в сроки, определенные ст. 116 КЗоТ. Верховный Суд указал, что уменьшая размер возмещения, определен исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать:
-размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
-период задержки (пространствоопределение) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
-вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
-другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных втрат работника и заявленных истцом к взыскания сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Соответствующие выводы изложены в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 г. по делу № 761/95 84/15-ц.
Таким образом, ответчик считает, о целесообразности уменьшения взыскания суммы среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении, что будет соответствовать обстоятельствам этого дела, имеющим юридическое значение и приведенным выше критериям, что исковые требования по задержкев расчете при увольнении не отражают действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а является лишь ориентировочной оценкой потерь, которые разумно можно было бы предусмотреть с учетом статистических усредненных показателей.
Право суда на уменьшение размера за задержку расчета при увольнении, предусмотренного статьей 117 КЗоТ Украины, является проявлением принципа пропорциональности в гражданском праве. Право должно наслаждаться справедливостью, стремиться к совершенствуи.
Таким образом, увольнение истца осуществлено в полном соответствии с нормами действующего законодательства Украины о труде.
На сегодняшний день на гп «пк «Краснолиманская», как и на многих угледобывающих предприятиях региона, сложилась сложная экономически – финансовая ситуация, которая повлекла за собой простой на предприятии, начиная с 19.12.2019 года, о чем издан приказ от 19.12.2019 года № 875 .На время простоя к работе привлекаются только работники, которые должны быть задействованы в работах по поддержанию жизнидеятельности предприятия, а именно работоспособности горношахтного оборудования, предупреждение затопления горных выработок и т.д. На момент увольнения истец знал, в каком тяжелом финансовом состоянии находится предприятие.
Ситуация дополнительно ухудшается объявлением карантина с целью предотвращения распространения на территории Украины коронавируса совид-19. Статьей 617 гк Украины предусмотрено, что лицо, нарушившее обязательство, освобождается от ответственности за нарушение обязательства, если оно доказываетгде это нарушение произошло в результате случая или непреодолимой силы. В пункте 1 части первой статьи 263 гк Украины приведены признаки непреодолимой силы и определено, что непреодолимая сила это чрезвычайное или неотвратимое при данных условиях событие.
Администрацией и представителями законно избранной профсоюзной организации предприятия, начиная с декабря 2019 года, принимаются все возможные меры в рамках действующего законодательства, для решения вопроса погашения задолженности по выплате заработной платы.торям. Обращения неоднократно были направлены в частности: Президенту Украины, Премьер-министру Украины, Председателю Донецкой Областной Государственной администрации, Министру энергетики и защиты окружающей среды Украины, Председателю Службы безопасности Украины.
Учитывая фактические обстоятельства дела, ответчику крайне трудно выполнять, в полном объеме, требования ст.116, 117 КЗоТ Украины и считает эти обстоятельства как форс - мажорные (не по вине предприятия).
Ответчик просит суд учесть интересы ответчика, состоящие вбережении предприятием своего материального и финансового положения и платежеспособности и уменьшить размер за задержку расчета при освобождении к разумной пропорциональности (с учетом спорной суммы, на которую ᴨредоставляет я¦имущество, по их части, появлению положения, заявлению по их части, появлению положения, по имеющимся правом, будет целесообразным и справедливым, значительно смягчит негативные последствия всеобщего спада в экономике предприятия. Следует также иметь в виду, что работник слабее, чем рободатель стороной в трудовых правоотношениях. В то же время в указанных отношениях и работник должен действовать добросовестно по реализации своих прав, а интересы работодателя также должны быть учтены. То есть должен быть соблюден разумный баланс между интересами работника и работодателя.
Исходя из изложенного, исковые требования истца о взыскании задолженности с заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении безосновательны и не подлежат удовлетворению.
Учитывая ввышеизложенное, в удовлетворении иск представитель ответчика просит отказать в полном объеме.
Истец, представитель истца на судебное заседание не явились, истец предоставил заявление о рассмотрении дела без его участия, на удовлетворении исковых требований настаивает, от представителя ответчика поступило заявление о рассмотрении дела без его участия.
Суд не видит оснований для отложения рассмотрения дела.
Частью 2 статьи 247 гпк Украины предусмотрено, что в случае неявки в судебное заседание всех участников дела илив случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом при отсутствии участников дела, фиксирование судебного процесса посредством звукозаписывающего технического средства не производится.
Суд, исследовав материалы гражданского дела, выяснив все обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив доказательства, имеющие значение для разрешения дела по существу, установив фактические данные и соответствующие им правоотношения, приходит к выводу, что исковые требования подледают удовлетворению по следующим основаниям.
лицо_1 состоял в трудовых отношениях с ответчиком. Уволен 09.04.2021 по собственному желанию в связи по ч. 1 ст.38 КЗоТ Украины (а.с.4-9).
Согласно справке от 05.10.2021 № 977, задолженность гп «пк «Краснолиманская» по заработной плате перед особа_1 составляет 63292, 28 гривен. Данная сумма указана после удержания обязательных налогов и сборов (а.С.10).
Среднедневная заработная плата лицо_1 , согласно справке № 978 от 05.10.2021, составляет –1246, 65 гривен (а.с.11).
В последний день работы истец не работал, находился в простое.
Заявление о проведении окончательного расчета направлено в адрес ответчика по почте заказным письмом, которое получено 15.09.2021 года (а.с.12-14).
В статье 55 Конституции Украины указано, что права и свободы человека и гражданина защищаются судом.
В соответствии со статьей 2 КЗоТ работники имеют право, в частности, на обращение в суд для разрешения трудовых споров независимо от характера выполняемой работы илизанимаемой должности. Согласно ч. 1 ст. 15 гк Украины каждый человек имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом. Каждый имеет право на заработную плату, не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ст. 1 Первого протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право мирно владеть своим имуществом; никто не может быть лишен своей собственности иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права. Согласно практике Европейского суда по правам человека (дело"Суханов и [И.] против Украины") "имущество" может представлять собой "существующее имущество" или средства, включая "право требования" в соответствии с которым заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере "законное чаяние" / "правомерное ожидание" относительно эффективного осуществления права собственности.
В соответствии с частью 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье116 настоящего Кодекса.
В статье 116 КЗоТ Украины отмечено, что при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, владелец или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работникака перед выплатой указанных сумм.
Судом установлено, что на дату увольнения истца задолженность по заработной плате лицо_1 составляла 63292, 28 гривен, по состоянию на дату рассмотрения дела задолженность не выплачена. Поскольку сумма задолженности в размере 63292, 28 гривен начислена уже за исключением налогов и сборов, именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
В соответствии с статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа подлежащихсвободному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В последний день работы истец не работал, заявление о проведении окончательного расчета получено ответчиком 15.09.2021 года.
В статье 116 КЗоТ Украины отмечено, что при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В соответствии с статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа належных уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Взыскание с работодателя (собственника или уполномоченного им органа предприятия, учреждения, организации) среднего заработка за время задержки расчета при увольнении (в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа, принадлежащихсвободному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, за все время задержки по день фактического расчета) по своей правовой природе является специальным видом ответственности работодателя, который начисляется в размере среднего заработка и направлен на защиту прав уволенных работников по получению ими в предусмотренный законом срок вознаграждения за выполненную работу (всех выплат, на получение которых работники имеют право согласно условиям Трудового договора и в соответствии с государственнымиих гарантий).
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «о практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда же он в этот день не был на работе, - следующий после предъявления им работодателю требований осчет, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взимает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведении его до рассмотрения дела - по день постановления решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Поскольку в последний день работы истец не работал, период за который подлежит взысканию средний заработок начинается с 16.09.2021 года (следующийдень после получения заявления о проведении окончательного расчета и заканчивается 22.11.2021 (день постановления судебного решения).
Расчет среднего заработка: среднедневная заработная плата – 1246, 65 грн., количество рабочих дней – 47, 1246, 65*47 = 58592, 55 грн.
Возмещение, предусмотренное ст. 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, которые он несет в результате несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя.
Обращаясь с требованием о взысканиивозмещение, определенное исходя из среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, истец не должен доказывать размер имущественных потерь, которые он понес. Оценка таких потерь работника, связанных с задержкой расчета при увольнении, не преследует цель установления точного их размера. Суд должен ориентировочно оценить размер имущественных потерь, которые, как можно было бы разумно предположить, мог понести истец.
Приведенное согласуется с постановлением Большой ПалатыВерховного Суда от 26 июня 2019 года по делу № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18), где кассационный суд, в частности, отметил, что уменьшая размер возмещения, определен исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать: размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором; период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм; вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера посвязанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст. 117 КЗоТ Украины и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы (заключение Верховного Суда Украины, высказанное в постановлении от 27 апреля 2016 года по делу № 6-113цс16).
В данном случае суд не видит оснований для уменьшения суммы среднего заработка са задержку расчета при увольнении.
Согласно п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «о практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан является соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.
В соответствии с частью 1 ст. 141 гпк Украины судебный сбор покл.дается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Пунктом 1 части 1 статьи 5 Закона Украины "о судебном сборе" предусмотрено освобождение от уплаты судебного сбора истцов по делам о взыскании заработной платы и возобновлении на работе. В поданном иске требование об удержании заработной платы объединено с требованием о взыскании среднего заработка за время задержки расчета. Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 908 гривен и 908, 00 гривен в пользу государства.
Руководствуясь ст.ст. 12-13, 81, 141, 259, 263-265 гпк Украины, ст.ст. 47, 116, 117 КЗоТ Украины
постановил:
Исковые требования особа_1, от имени и в интересах которого действует представитель адвокат [М.] [Н.] [В.] к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднему заработку за время задержки расчета при увольнении – удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 63292 (шестьдесят три тысячи двести девяносто две) гривны 28 копеек, без удержания с этой суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 58 592 (пятьдесят восемь тысяч пятьсот девяносто две) гривны 55 копеек, с удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 судебный сбор, уплаченный им при обращении в суд, в размере 908 (девятьсот восемь) гривен 00 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу государства судебный сбор в размере 908 (девятьсот восемь) гривен 00 копеек.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
На решение суда может быть подана апелляционная жалоба в Донецкий апелляционный суд или через Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Срок на апелляционное обжалование мможет быть восстановлен в случае пропуска по уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 гпк Украины, а также в соответствии с пунктом 3 Заключительных положений гпк Украины.
Истец: лицо_1 , адрес: адрес_1 , идентификационный номер номер_1 .
Представитель истца: [М.] [Н.] [В] адрес осуществления адвокатской деятельности: адрес_2 , свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью серия дн № 1912 от 27 декабря 2017 года.
Ответчик: гп «пк «Краснолиманская», код егрпоу 31599557, местонахождение: г. Родинское, ул. Победы, 9.
Полный текст решения сделан 22.11.2021 года.
Судья:
ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:
Провадження № 2/235/2359/21
Справа № 235/7561/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2021 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого судді Хмельової с.м.
за участю секретаря судового засідання [Л] в.в.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат [М.] Наталія Володимирівна, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся особа_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат [М.] Наталія Володимирівна, з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував у трудових відносинах з дп «вк «Краснолиманська» з 13.08.2019 року.
Наказом від 09.04.2021р. № 739/к позивач був звільнений з шахти за ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію.
Після звільнення відповідач не провів остаточний розрахунок, не виплати заборгованість з заробітної плати в розмірі 63292, 28 гривень.
В день звільнення позивач не працював, тому 08.09.2021 року направив на адресу відповідача заяву про проведення з ним остаточного розрахунку, яка була отримана відповідачем 15.09.2021 року.
Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний сплати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2021 року по день ухвалення рішення, розмір якого станом на 20.10.2021 року становить 29919, 60 гривень із розрахунку: 1246, 65*24, де 1246, 65 гривень – середньоденний заробіток, 24 кількість робочих днів.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 63292, 28 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2021 року по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою суду від 22.10.2021 відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що відповідач заявлені позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. На думку відповідача заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивачу в якості сум, що підлягають сплаті при звільненні було нараховано:
за 12.2019 року - (після обов`язкових утримань до сплати -435, 27 грн)
за 01.2020 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 9542, 68 грн)
за 02.2020 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 12622, 47 грн)
за 03.2020 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 12160, 24 грн)
за 04.2020 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 15841, 21 грн)
за 04.2021 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 11705, 25 грн)
за 06.2021 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 985, 16 грн)
Всього: 63292, 28 гривень.
Даний факт підтверджується довідкою № 977 від 05.10.2021 року, яка долучена до матеріалів справи самим позивачем та надана відповідачем.
Суми в довідках зазначені після обов`язкових утримань до сплати, тобто вже з утриманням підприємством з цих сум обов`язкових податків та зборів.
Довідки, видані дп «вк «Краснолиманська», надані позивачем в якості доказу невиплати відповідачем заробітної плати позивачеві, свідчать лише про нараховані розміри заробітної платні, та не несуть в собі будь-якого доказового значення щодо їх виплати чи не виплати. Будь-яких інших доказів на підтвердження невиплати заробітної платні позивачем не надано. Не надано також і довідки про розмір заборгованості із заробітної плати, яку позивач просить стягнути. Крім того, відповідач не погоджується про те, що подання позивачем позову до дп «вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати можна вважати належним зверненням звільненого працівника з вимогою про розрахунок.
09.04.2021 року позивач звільнився з підприємства, в цей день (звільнення) він отримав на руки трудову книжку у відділі кадрів підприємства, після чого повинен був звернутися до каси бухгалтерії з письмовою заявою для повного розрахунку. Але, з невідомих причин, позивач до бухгалтерії не звернувся та остаточний розрахунок, який належним чином був нарахований на день його звільнення, не отримав. Не звертався він до бухгалтерії підприємства або до керівництва підприємства з вимогою про розрахунок і в подальшому. В заяві, наказі про звільнення вимоги про остаточний розрахунок теж немає.
Останній день праці позивач не працював, знаходився у простої.
Середньоденний заробіток позивача складає за останні 2 робочі місяці 1246 грн, що підтверджується довідкою від 05.10.2021 року № 978, яка долучена до матеріалів справи позивачем та надана відповідачем.
Представник відповідача зазначає, що період затримки розрахунку виплат, належних працівникові при звільнення, слід вважати з наступного дня отримання відповідачем позовної заяви 20.10.2021.
Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Виходячи з цих принципів, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.10.2018р. по цивільній справі № 756/10824/15-ц, в постанові від 26.06.2019 по цивільній справі № 761/9584/15-ц, в постанові від 09.09.2020 по цивільній справі № 212/5797/15-ц, в суду наявне право зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП. Верховний Суд вказав, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
-розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
-період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
-ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
-інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 761/95 84/15-ц.
Таким чином, відповідач вважає, про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, що позовні вимоги за затримку розрахунку при звільненні не відображають дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників.
Право суду на зменшення розміру за затримку розрахунку при звільненні, передбаченого статтею 117 КЗпП України, є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. Право повинно насолоджуватися справедливістю, прагнути до досконалості.
Таким чином, звільнення позивача здійснене у повній відповідності до норм чинного законодавства України про працю.
На сьогоднішній день на дп «вк «Краснолиманська», як і на багатьох вугледобувних підприємствах регіону, склалася складна економічно - фінансова ситуація, яка спричинила простій на підприємстві, починаючи з 19.12.2019 року, про що виданий наказ від 19.12.2019 року № 875. На час простою до роботи залучаються лише працівники, які мають бути задіяні у роботах з підтримки життєдіяльності підприємства, а саме роботоспроможності гірничошахтного устаткування, попередження затоплення гірничих виробок тощо. На момент звільнення позивач знав, в якому важкому фінансовому стані знаходиться підприємство.
Ситуація додатково погіршується оголошенням карантину, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу совід-19. Статтею 617 цк України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У пункті 1 частини першої статті 263 цк України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Адміністрацією та представниками законно обраної профспілкової організації підприємства, починаючи з грудня 2019 року, вживаються всі можливі заходи в межах чинного законодавства, для вирішення питання щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям. Звернення неодноразово були направлені зокрема до: Президента України, Прем`єр - міністра України, Голови Донецької Обласної Державної адміністрації, Міністра енергетики та захисту довкілля України, Голови Служби безпеки України.
Враховуючи фактичні обставини справи, відповідачу вкрай важко виконувати, в повному обсязі, вимоги ст.116, 117 КЗпП України і вважає ці обставини, як форс - мажорні (не з вини підприємства).
Відповідач просить суд врахувати інтереси відповідача, які полягають у збереженні підприємством свого матеріального та фінансового становища і платоспроможності та зменшити розмір за затримку розрахунку при звільненні до розумної пропорційності (з урахуванням спірної суми, на яку мається право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком), що буде доцільним та справедливим, значно пом`якшить негативні наслідки загального спаду в економіці підприємства. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника га роботодавця.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову представник відповідача просить відмовити у повному обсязі.
Позивач, представник позивача до судового засідання не з`явилися, позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Частиною 2 статті 247 цпк України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
особа_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем. Звільнений 09.04.2021 за власним бажанням у зв`язку за ч. 1 ст.38 КЗпП України (а.с.4-9).
Відповідно до довідки від 05.10.2021 № 977 заборгованість дп «вк «Краснолиманська» по заробітній платі перед особа_1 складає 63292, 28 гривень. Дана сума вказана після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.10).
Середньоденна заробітна плата особа_1 , відповідно до довідки № 978 від 05.10.2021, складає –1246, 65 гривень (а.с.11).
В останній день роботи позивач не працював, знаходився у простої.
Заяву про проведення остаточного розрахунку направлено на адресу відповідача поштою рекомендованим листом, який отримано 15.09.2021 року (а.с.12-14).
У статті 55 Конституції України вказано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1 ст. 15 цк України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.
Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що на дату звільнення позивача заборгованість по заробітній платі особа_1 складала 63292, 28 гривень, станом на дату розгляду справи заборгованість не виплачена. Оскільки сума заборгованості в розмірі 63292, 28 гривень нарахована вже за винятком податків та зборів, то саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В останній день роботи позивач не працював, заяву про проведення остаточного розрахунку отримано відповідачем 15.09.2021 року.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій).
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки в останній день роботи позивач не працював, тому період за який підлягає стягненню середній заробіток починається з 16.09.2021 року (наступний день після отримання заяви про проведення остаточного розрахунку) та закінчується 22.11.2021 (день постановлення судового рішення).
Розрахунок середнього заробітку: середньоденна заробітна плата – 1246, 65 гривень, кількість робочих днів – 47, 1246, 65*47 = 58592, 55 гривень.
Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.
Наведене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), де касаційний суд, зокрема, зазначив, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16).
В даному випадку суд не вбачає підстав для зменшення суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У поданому позові вимога про стягнення заробітної плати об`єднана з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 гривень та 908, 00 гривень на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 259, 263-265 цпк України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат [М.] Наталія Володимирівна, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 63292 (шістдесят три тисячі двісті дев`яносто дві) гривні 28 копійок, без утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 58592 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 55 копійок, з утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду, в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цпк України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень цпк України.
Позивач: особа_1 , адреса: адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_1 .
Представник позивача: [М.] Наталія Володимирівна, адреса здійснення адвокатської діяльності: адреса_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія дн № 1912 від 27 грудня 2017 року.
Відповідач: дп «вк «Краснолиманська», код єдрпоу 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. Перемоги, 9.
Повний текст рішення виготовлено 22.11.2021 року.
Суддя:
Дело №235/7561/21
Р И Ш Е Н Н Я
И М Е Н Е М У К Р А И Н И
22 ноября 2021 [М.]
Красноармейский горрайонный суд Донецкой области
в составе председательствующего судьи [Х.] с.м.
с участием секретаря судебного заседания [Л.] в.в.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1 , от имени ив интересах которого действует представитель адвокат [М.] [Н.] [В.] в Государственное предприятие «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднему заработку за время задержки расчета при увольнении,
установил:
В Красноармейский горрайонный суд Донецкой области обратился особа_1 , от имени и в интересах которого действует представитель адвокат [М.] [Н.] [В.] с иском к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиман»ская» о взыскании задолженности с заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, Исковые требования обоснованы тем, что истец состоял в трудовых отношениях с гп «пк «Краснолиманская» с 13.08.2019 года.
Приказом от 09.04.2021г. № 739/к истец был уволен из шахты по ч.1 ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию, в связи с выходом на пенсию.
После увольнения ответчик не произвел окончательный расчет, не выплаты задолженности по заработной плате в размери 63 292, 28 гривен.
В день увольнения истец не работал, поэтому 08.09.2021 года направил в адрес ответчика заявление о проведении с ним окончательного расчета, полученное ответчиком 15.09.2021 года.
Истец считает, что ответчик обязан уплаты средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 16.09.2021 по день принятия решения, размер которого по состоянию на 20.10.2021 составляет 29919, 60 гривен из расчета: 1246, 65 * 24 , где 1246, 65 гривен – среднееный заработок, 24 количество рабочих дней.
Истец просит суд взыскать с ответчика в пользу задолженность по заработной плате в размере 63292, 28 гривен и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 16.09.2021 года по день принятия судебного решения.
По постановлению суда от 22.10.2021 открыто производство, определено проводить рассмотрение дела в порядке упрощенного искового производства, назначено судебное заседание.
Представитель ответчика в отзыве на искив, что ответчик заявленные исковые требования не признает в полном объеме, считает их безосновательными и необоснованными. По мнению ответчика заявленный иск не подлежит удовлетворению по следующим основаниям:
Истцу в качестве сумм, подлежащих уплате при увольнении было начислено:
за 12.2019 - (после обязательных удержаний к уплате -435, 27 грн)
за 01.2020 года - (после обязательных удержаний к оплате - 9542, 68 грн)
за 02.2020 года - (после обязательных удержаний к оплате - 12622, 47 грн)
за 03.2020 года - (после обязательных удержаний к оплате - 12160, 24 грн)
за 04.2020 - (после обязательных удержаний к оплате - 15841, 21 грн)
за 04.2021 - (после обязательных удержаний к оплате - 11705, 25 грн)
за 06.2021 - (после обязательных удержаний к оплате - 985, 16 грн)
Всего: 63292, 28 гривен.
Данный факт подтверждается справкой № 977 от 05.10.2021 года, которая приобщена к материалам дела самим истцом и предоставлена ответчиком.
Суммы в справках указаныля обязательных удержаний к уплате, то есть уже с удержанием предприятием из этих сумм обязательных налогов и сборов.
Справки, выданные гп «пк «Краснолиманская», предоставленные истцом в качестве доказательства невыплаты ответчиком заработной платы истцу, свидетельствуют только о начисленных размерах заработной платы и не несут в себе какого-либо доказательного значения по их выплате или не выплате. Каких-либо других доказательств в подтверждение невыплаты заработной платы истцом не предоставлено. Не предоставлено также и справки оразмер задолженности по заработной плате, которую истец просит взыскать. Кроме того, ответчик не соглашается о том, что подача истцом к гп «пк «Краснолиманская» о взыскании задолженности с заработной платы можно считать надлежащим обращением уволенного работника с требованием о расчете.
09.04.2021 года истец уволился с предприятия, в этот день (увольнение) он получил на руки трудовую книжку в отделе кадров предприятия, после чего должен был обратиться в кассу бухгалтерарии с письменным заявлением для полного расчета. Но, по неизвестным причинам, истец в бухгалтерию не обратился и окончательный расчет, надлежащим образом начисленный на день его увольнения, не получил. Не обращался он в бухгалтерию предприятия или к руководству предприятия с требованием о расчете и в дальнейшем. В заявлении, приказе об увольнении требования об окончательном расчете тоже нет.
Последний день труда истец не работал, находился в простое.
Среднедневный заработок истцаадает за последние 2 рабочих месяца 1246 грн, что подтверждается справкой от 05.10.2021 № 978, которая приобщена к материалам дела истцом и предоставлена ответчиком.
Представитель ответчика отмечает, что период задержки расчета выплат, причитающихся работнику при увольнении, следует считать со следующего дня получения ответчиком искового заявления 20.10.2021.
Вместе с тем, общими принципами гражданского законодательства есть справедливость, добросовестность и разумность. Исходя из этих принципов, суд уверених условий может уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ.
В соответствии с правовой позицией Верховного Суда, изложенной в постановлении от 31.10.2018г. по гражданскому делу №756/10824/15-ц, в постановлении от 26.06.2019 по гражданскому делу №761/9584/15-ц, в постановлении от 09.09.2020 по гражданскому делу №212/5797/15-ц, в суде имеющееся право уменьшить размер среднего заработка, который должен уплатить работодатель работнику за время задержки выплаты по вине работодателя надлежащих уволенному трудуник сумм в сроки, определенные ст. 116 КЗоТ. Верховный Суд указал, что уменьшая размер возмещения, определен исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать:
-размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
-период задержки (пространствоопределение) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
-вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
-другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных втрат работника и заявленных истцом к взыскания сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Соответствующие выводы изложены в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 г. по делу № 761/95 84/15-ц.
Таким образом, ответчик считает, о целесообразности уменьшения взыскания суммы среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении, что будет соответствовать обстоятельствам этого дела, имеющим юридическое значение и приведенным выше критериям, что исковые требования по задержкев расчете при увольнении не отражают действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а является лишь ориентировочной оценкой потерь, которые разумно можно было бы предусмотреть с учетом статистических усредненных показателей.
Право суда на уменьшение размера за задержку расчета при увольнении, предусмотренного статьей 117 КЗоТ Украины, является проявлением принципа пропорциональности в гражданском праве. Право должно наслаждаться справедливостью, стремиться к совершенствуи.
Таким образом, увольнение истца осуществлено в полном соответствии с нормами действующего законодательства Украины о труде.
На сегодняшний день на гп «пк «Краснолиманская», как и на многих угледобывающих предприятиях региона, сложилась сложная экономически – финансовая ситуация, которая повлекла за собой простой на предприятии, начиная с 19.12.2019 года, о чем издан приказ от 19.12.2019 года № 875 .На время простоя к работе привлекаются только работники, которые должны быть задействованы в работах по поддержанию жизнидеятельности предприятия, а именно работоспособности горношахтного оборудования, предупреждение затопления горных выработок и т.д. На момент увольнения истец знал, в каком тяжелом финансовом состоянии находится предприятие.
Ситуация дополнительно ухудшается объявлением карантина с целью предотвращения распространения на территории Украины коронавируса совид-19. Статьей 617 гк Украины предусмотрено, что лицо, нарушившее обязательство, освобождается от ответственности за нарушение обязательства, если оно доказываетгде это нарушение произошло в результате случая или непреодолимой силы. В пункте 1 части первой статьи 263 гк Украины приведены признаки непреодолимой силы и определено, что непреодолимая сила это чрезвычайное или неотвратимое при данных условиях событие.
Администрацией и представителями законно избранной профсоюзной организации предприятия, начиная с декабря 2019 года, принимаются все возможные меры в рамках действующего законодательства, для решения вопроса погашения задолженности по выплате заработной платы.торям. Обращения неоднократно были направлены в частности: Президенту Украины, Премьер-министру Украины, Председателю Донецкой Областной Государственной администрации, Министру энергетики и защиты окружающей среды Украины, Председателю Службы безопасности Украины.
Учитывая фактические обстоятельства дела, ответчику крайне трудно выполнять, в полном объеме, требования ст.116, 117 КЗоТ Украины и считает эти обстоятельства как форс - мажорные (не по вине предприятия).
Ответчик просит суд учесть интересы ответчика, состоящие вбережении предприятием своего материального и финансового положения и платежеспособности и уменьшить размер за задержку расчета при освобождении к разумной пропорциональности (с учетом спорной суммы, на которую ᴨредоставляет я¦имущество, по их части, появлению положения, заявлению по их части, появлению положения, по имеющимся правом, будет целесообразным и справедливым, значительно смягчит негативные последствия всеобщего спада в экономике предприятия. Следует также иметь в виду, что работник слабее, чем рободатель стороной в трудовых правоотношениях. В то же время в указанных отношениях и работник должен действовать добросовестно по реализации своих прав, а интересы работодателя также должны быть учтены. То есть должен быть соблюден разумный баланс между интересами работника и работодателя.
Исходя из изложенного, исковые требования истца о взыскании задолженности с заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении безосновательны и не подлежат удовлетворению.
Учитывая ввышеизложенное, в удовлетворении иск представитель ответчика просит отказать в полном объеме.
Истец, представитель истца на судебное заседание не явились, истец предоставил заявление о рассмотрении дела без его участия, на удовлетворении исковых требований настаивает, от представителя ответчика поступило заявление о рассмотрении дела без его участия.
Суд не видит оснований для отложения рассмотрения дела.
Частью 2 статьи 247 гпк Украины предусмотрено, что в случае неявки в судебное заседание всех участников дела илив случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом при отсутствии участников дела, фиксирование судебного процесса посредством звукозаписывающего технического средства не производится.
Суд, исследовав материалы гражданского дела, выяснив все обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив доказательства, имеющие значение для разрешения дела по существу, установив фактические данные и соответствующие им правоотношения, приходит к выводу, что исковые требования подледают удовлетворению по следующим основаниям.
лицо_1 состоял в трудовых отношениях с ответчиком. Уволен 09.04.2021 по собственному желанию в связи по ч. 1 ст.38 КЗоТ Украины (а.с.4-9).
Согласно справке от 05.10.2021 № 977, задолженность гп «пк «Краснолиманская» по заработной плате перед особа_1 составляет 63292, 28 гривен. Данная сумма указана после удержания обязательных налогов и сборов (а.С.10).
Среднедневная заработная плата лицо_1 , согласно справке № 978 от 05.10.2021, составляет –1246, 65 гривен (а.с.11).
В последний день работы истец не работал, находился в простое.
Заявление о проведении окончательного расчета направлено в адрес ответчика по почте заказным письмом, которое получено 15.09.2021 года (а.с.12-14).
В статье 55 Конституции Украины указано, что права и свободы человека и гражданина защищаются судом.
В соответствии со статьей 2 КЗоТ работники имеют право, в частности, на обращение в суд для разрешения трудовых споров независимо от характера выполняемой работы илизанимаемой должности. Согласно ч. 1 ст. 15 гк Украины каждый человек имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом. Каждый имеет право на заработную плату, не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ст. 1 Первого протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право мирно владеть своим имуществом; никто не может быть лишен своей собственности иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права. Согласно практике Европейского суда по правам человека (дело"Суханов и [И.] против Украины") "имущество" может представлять собой "существующее имущество" или средства, включая "право требования" в соответствии с которым заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере "законное чаяние" / "правомерное ожидание" относительно эффективного осуществления права собственности.
В соответствии с частью 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье116 настоящего Кодекса.
В статье 116 КЗоТ Украины отмечено, что при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, владелец или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работникака перед выплатой указанных сумм.
Судом установлено, что на дату увольнения истца задолженность по заработной плате лицо_1 составляла 63292, 28 гривен, по состоянию на дату рассмотрения дела задолженность не выплачена. Поскольку сумма задолженности в размере 63292, 28 гривен начислена уже за исключением налогов и сборов, именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
В соответствии с статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа подлежащихсвободному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В последний день работы истец не работал, заявление о проведении окончательного расчета получено ответчиком 15.09.2021 года.
В статье 116 КЗоТ Украины отмечено, что при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В соответствии с статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа належных уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Взыскание с работодателя (собственника или уполномоченного им органа предприятия, учреждения, организации) среднего заработка за время задержки расчета при увольнении (в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа, принадлежащихсвободному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, за все время задержки по день фактического расчета) по своей правовой природе является специальным видом ответственности работодателя, который начисляется в размере среднего заработка и направлен на защиту прав уволенных работников по получению ими в предусмотренный законом срок вознаграждения за выполненную работу (всех выплат, на получение которых работники имеют право согласно условиям Трудового договора и в соответствии с государственнымиих гарантий).
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «о практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда же он в этот день не был на работе, - следующий после предъявления им работодателю требований осчет, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взимает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведении его до рассмотрения дела - по день постановления решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Поскольку в последний день работы истец не работал, период за который подлежит взысканию средний заработок начинается с 16.09.2021 года (следующийдень после получения заявления о проведении окончательного расчета и заканчивается 22.11.2021 (день постановления судебного решения).
Расчет среднего заработка: среднедневная заработная плата – 1246, 65 грн., количество рабочих дней – 47, 1246, 65*47 = 58592, 55 грн.
Возмещение, предусмотренное ст. 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, которые он несет в результате несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя.
Обращаясь с требованием о взысканиивозмещение, определенное исходя из среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, истец не должен доказывать размер имущественных потерь, которые он понес. Оценка таких потерь работника, связанных с задержкой расчета при увольнении, не преследует цель установления точного их размера. Суд должен ориентировочно оценить размер имущественных потерь, которые, как можно было бы разумно предположить, мог понести истец.
Приведенное согласуется с постановлением Большой ПалатыВерховного Суда от 26 июня 2019 года по делу № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18), где кассационный суд, в частности, отметил, что уменьшая размер возмещения, определен исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать: размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором; период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм; вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера посвязанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст. 117 КЗоТ Украины и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы (заключение Верховного Суда Украины, высказанное в постановлении от 27 апреля 2016 года по делу № 6-113цс16).
В данном случае суд не видит оснований для уменьшения суммы среднего заработка са задержку расчета при увольнении.
Согласно п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «о практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан является соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.
В соответствии с частью 1 ст. 141 гпк Украины судебный сбор покл.дается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Пунктом 1 части 1 статьи 5 Закона Украины "о судебном сборе" предусмотрено освобождение от уплаты судебного сбора истцов по делам о взыскании заработной платы и возобновлении на работе. В поданном иске требование об удержании заработной платы объединено с требованием о взыскании среднего заработка за время задержки расчета. Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 908 гривен и 908, 00 гривен в пользу государства.
Руководствуясь ст.ст. 12-13, 81, 141, 259, 263-265 гпк Украины, ст.ст. 47, 116, 117 КЗоТ Украины
постановил:
Исковые требования особа_1, от имени и в интересах которого действует представитель адвокат [М.] [Н.] [В.] к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднему заработку за время задержки расчета при увольнении – удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 63292 (шестьдесят три тысячи двести девяносто две) гривны 28 копеек, без удержания с этой суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 58 592 (пятьдесят восемь тысяч пятьсот девяносто две) гривны 55 копеек, с удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 судебный сбор, уплаченный им при обращении в суд, в размере 908 (девятьсот восемь) гривен 00 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу государства судебный сбор в размере 908 (девятьсот восемь) гривен 00 копеек.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
На решение суда может быть подана апелляционная жалоба в Донецкий апелляционный суд или через Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Срок на апелляционное обжалование мможет быть восстановлен в случае пропуска по уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 гпк Украины, а также в соответствии с пунктом 3 Заключительных положений гпк Украины.
Истец: лицо_1 , адрес: адрес_1 , идентификационный номер номер_1 .
Представитель истца: [М.] [Н.] [В] адрес осуществления адвокатской деятельности: адрес_2 , свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью серия дн № 1912 от 27 декабря 2017 года.
Ответчик: гп «пк «Краснолиманская», код егрпоу 31599557, местонахождение: г. Родинское, ул. Победы, 9.
Полный текст решения сделан 22.11.2021 года.
Судья:
ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:
Провадження № 2/235/2359/21
Справа № 235/7561/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2021 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого судді Хмельової с.м.
за участю секретаря судового засідання [Л] в.в.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат [М.] Наталія Володимирівна, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся особа_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат [М.] Наталія Володимирівна, з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував у трудових відносинах з дп «вк «Краснолиманська» з 13.08.2019 року.
Наказом від 09.04.2021р. № 739/к позивач був звільнений з шахти за ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію.
Після звільнення відповідач не провів остаточний розрахунок, не виплати заборгованість з заробітної плати в розмірі 63292, 28 гривень.
В день звільнення позивач не працював, тому 08.09.2021 року направив на адресу відповідача заяву про проведення з ним остаточного розрахунку, яка була отримана відповідачем 15.09.2021 року.
Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний сплати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2021 року по день ухвалення рішення, розмір якого станом на 20.10.2021 року становить 29919, 60 гривень із розрахунку: 1246, 65*24, де 1246, 65 гривень – середньоденний заробіток, 24 кількість робочих днів.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 63292, 28 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2021 року по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою суду від 22.10.2021 відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що відповідач заявлені позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. На думку відповідача заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивачу в якості сум, що підлягають сплаті при звільненні було нараховано:
за 12.2019 року - (після обов`язкових утримань до сплати -435, 27 грн)
за 01.2020 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 9542, 68 грн)
за 02.2020 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 12622, 47 грн)
за 03.2020 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 12160, 24 грн)
за 04.2020 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 15841, 21 грн)
за 04.2021 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 11705, 25 грн)
за 06.2021 року - (після обов`язкових утримань до сплати – 985, 16 грн)
Всього: 63292, 28 гривень.
Даний факт підтверджується довідкою № 977 від 05.10.2021 року, яка долучена до матеріалів справи самим позивачем та надана відповідачем.
Суми в довідках зазначені після обов`язкових утримань до сплати, тобто вже з утриманням підприємством з цих сум обов`язкових податків та зборів.
Довідки, видані дп «вк «Краснолиманська», надані позивачем в якості доказу невиплати відповідачем заробітної плати позивачеві, свідчать лише про нараховані розміри заробітної платні, та не несуть в собі будь-якого доказового значення щодо їх виплати чи не виплати. Будь-яких інших доказів на підтвердження невиплати заробітної платні позивачем не надано. Не надано також і довідки про розмір заборгованості із заробітної плати, яку позивач просить стягнути. Крім того, відповідач не погоджується про те, що подання позивачем позову до дп «вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати можна вважати належним зверненням звільненого працівника з вимогою про розрахунок.
09.04.2021 року позивач звільнився з підприємства, в цей день (звільнення) він отримав на руки трудову книжку у відділі кадрів підприємства, після чого повинен був звернутися до каси бухгалтерії з письмовою заявою для повного розрахунку. Але, з невідомих причин, позивач до бухгалтерії не звернувся та остаточний розрахунок, який належним чином був нарахований на день його звільнення, не отримав. Не звертався він до бухгалтерії підприємства або до керівництва підприємства з вимогою про розрахунок і в подальшому. В заяві, наказі про звільнення вимоги про остаточний розрахунок теж немає.
Останній день праці позивач не працював, знаходився у простої.
Середньоденний заробіток позивача складає за останні 2 робочі місяці 1246 грн, що підтверджується довідкою від 05.10.2021 року № 978, яка долучена до матеріалів справи позивачем та надана відповідачем.
Представник відповідача зазначає, що період затримки розрахунку виплат, належних працівникові при звільнення, слід вважати з наступного дня отримання відповідачем позовної заяви 20.10.2021.
Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Виходячи з цих принципів, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.10.2018р. по цивільній справі № 756/10824/15-ц, в постанові від 26.06.2019 по цивільній справі № 761/9584/15-ц, в постанові від 09.09.2020 по цивільній справі № 212/5797/15-ц, в суду наявне право зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП. Верховний Суд вказав, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
-розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
-період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
-ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
-інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 761/95 84/15-ц.
Таким чином, відповідач вважає, про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, що позовні вимоги за затримку розрахунку при звільненні не відображають дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників.
Право суду на зменшення розміру за затримку розрахунку при звільненні, передбаченого статтею 117 КЗпП України, є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. Право повинно насолоджуватися справедливістю, прагнути до досконалості.
Таким чином, звільнення позивача здійснене у повній відповідності до норм чинного законодавства України про працю.
На сьогоднішній день на дп «вк «Краснолиманська», як і на багатьох вугледобувних підприємствах регіону, склалася складна економічно - фінансова ситуація, яка спричинила простій на підприємстві, починаючи з 19.12.2019 року, про що виданий наказ від 19.12.2019 року № 875. На час простою до роботи залучаються лише працівники, які мають бути задіяні у роботах з підтримки життєдіяльності підприємства, а саме роботоспроможності гірничошахтного устаткування, попередження затоплення гірничих виробок тощо. На момент звільнення позивач знав, в якому важкому фінансовому стані знаходиться підприємство.
Ситуація додатково погіршується оголошенням карантину, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу совід-19. Статтею 617 цк України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У пункті 1 частини першої статті 263 цк України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Адміністрацією та представниками законно обраної профспілкової організації підприємства, починаючи з грудня 2019 року, вживаються всі можливі заходи в межах чинного законодавства, для вирішення питання щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям. Звернення неодноразово були направлені зокрема до: Президента України, Прем`єр - міністра України, Голови Донецької Обласної Державної адміністрації, Міністра енергетики та захисту довкілля України, Голови Служби безпеки України.
Враховуючи фактичні обставини справи, відповідачу вкрай важко виконувати, в повному обсязі, вимоги ст.116, 117 КЗпП України і вважає ці обставини, як форс - мажорні (не з вини підприємства).
Відповідач просить суд врахувати інтереси відповідача, які полягають у збереженні підприємством свого матеріального та фінансового становища і платоспроможності та зменшити розмір за затримку розрахунку при звільненні до розумної пропорційності (з урахуванням спірної суми, на яку мається право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком), що буде доцільним та справедливим, значно пом`якшить негативні наслідки загального спаду в економіці підприємства. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника га роботодавця.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову представник відповідача просить відмовити у повному обсязі.
Позивач, представник позивача до судового засідання не з`явилися, позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Частиною 2 статті 247 цпк України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
особа_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем. Звільнений 09.04.2021 за власним бажанням у зв`язку за ч. 1 ст.38 КЗпП України (а.с.4-9).
Відповідно до довідки від 05.10.2021 № 977 заборгованість дп «вк «Краснолиманська» по заробітній платі перед особа_1 складає 63292, 28 гривень. Дана сума вказана після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.10).
Середньоденна заробітна плата особа_1 , відповідно до довідки № 978 від 05.10.2021, складає –1246, 65 гривень (а.с.11).
В останній день роботи позивач не працював, знаходився у простої.
Заяву про проведення остаточного розрахунку направлено на адресу відповідача поштою рекомендованим листом, який отримано 15.09.2021 року (а.с.12-14).
У статті 55 Конституції України вказано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1 ст. 15 цк України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.
Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що на дату звільнення позивача заборгованість по заробітній платі особа_1 складала 63292, 28 гривень, станом на дату розгляду справи заборгованість не виплачена. Оскільки сума заборгованості в розмірі 63292, 28 гривень нарахована вже за винятком податків та зборів, то саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В останній день роботи позивач не працював, заяву про проведення остаточного розрахунку отримано відповідачем 15.09.2021 року.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій).
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки в останній день роботи позивач не працював, тому період за який підлягає стягненню середній заробіток починається з 16.09.2021 року (наступний день після отримання заяви про проведення остаточного розрахунку) та закінчується 22.11.2021 (день постановлення судового рішення).
Розрахунок середнього заробітку: середньоденна заробітна плата – 1246, 65 гривень, кількість робочих днів – 47, 1246, 65*47 = 58592, 55 гривень.
Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.
Наведене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), де касаційний суд, зокрема, зазначив, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16).
В даному випадку суд не вбачає підстав для зменшення суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У поданому позові вимога про стягнення заробітної плати об`єднана з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 гривень та 908, 00 гривень на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 259, 263-265 цпк України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат [М.] Наталія Володимирівна, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 63292 (шістдесят три тисячі двісті дев`яносто дві) гривні 28 копійок, без утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 58592 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 55 копійок, з утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду, в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цпк України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень цпк України.
Позивач: особа_1 , адреса: адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_1 .
Представник позивача: [М.] Наталія Володимирівна, адреса здійснення адвокатської діяльності: адреса_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія дн № 1912 від 27 грудня 2017 року.
Відповідач: дп «вк «Краснолиманська», код єдрпоу 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. Перемоги, 9.
Повний текст рішення виготовлено 22.11.2021 року.
Суддя:
Реклама
ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 21.01.2022
Производство № 2/235/408/22 Дело №235/8956/21 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 21 января 2022 г. Покровск Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе председательствующего судьи [Х.] с.м. с участием секретаря судебного заседания [Л.] в.в. рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1 кмства «Уго...
ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 19.01.2022
Производство № 2/235/409/22 Дело №235/8958/21 решение именем украины 19 января 2022 года Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего – судьи [Н.] г.в. с участием секретаря Осудебного заседания [О.] в.в., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в порядке упрощенного искового производства с вызовом сторон гражданское дело по иску особа_1...
ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 19.01.2022
19.01.22 Производство 2/235/383/22 Дело 235/8888/21 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 19 января 2022 г. Покровск Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи [Ф.] о.е. с участием секретаря судебного заседания [П.] в.в. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Покровске гражданское дело по иску особа_1 к Государственно...
ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 17.01.2022
Производство № 2/235/379/22 Дело №235/8883/21 решение именем украины 17 января 2022 года Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего – судьи [Н.] г.в. с участием секретаря Осудебного заседания [О.] в.в., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в порядке упрощенного искового производства с вызовом сторон гражданское дело по иску особа_1...
ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 13.01.2022
Производство №2/235/246/22 Дело №235/8272/21 Р И Ш Е Н Н Я именем украины 13 января 2022 года Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе председательствующей – судьи [В.] о.в., при секретаре [Г.] ю.в. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Покровске гражданское дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о вз...
ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА"
Родинское | 12.01.2022
Единственный уникальный номер дела 235/8425/21 Номер производства 2/235/281/22 решение именем украины 12 января 2022 года Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи [К.] а.с., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в порядке упрощенного производства гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к Государственному предприятию «Уго...
Добавить комментарий