ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Производство №2/235/246/22
Дело №235/8272/21

Р И Ш Е Н Н Я
именем украины
13 января 2022 года Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в составе
председательствующей – судьи [В.] о.в.,
при секретаре [Г.] ю.в.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Покровске гражданское дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднегообработки за время задержки расчета при увольнении, -

В С Т А Н О В И В :
Истец особа_1 обратился в суд с иском к гп «пк «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. В обоснование своих исковых требований указал, что в период с 09.03.1999 года состоял в трудовых отношениях с гп «пк «Краснолиманская», где работал в качестве горного подземного мастера с полным рабочим днем ​​в шахте. Приказом от 24.06.2020 года он был уволен по ч. 1 ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию в связи с уходом на пенсию. Поскольку в день увольнения ответчик не рассчитался с ним по заработной плате, истец просит взыскать с него в свою пользу задолженность по заработной плате в сумме 175496, 79 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 22.07.2021 года по день принятия судебного решения.
В дальнейшем истцом подано уточненное исковое заявление, в котором он просил взыскание.уты с ответчика гп « вк Краснолиманская» в свою пользу задолженность по заработной плате на сумму 175496, 79 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 25.06.2020 по день принятия решения суда.
Представителем ответчика предоставлен отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что истцу при увольнении было начислено 175496, 79 грн. Последний день труда истца 24.08.2020 года во 2 смену, что подтверждается справкой вкт от 02.12.2021 года. Представителем виответчика было получено определение об открытии производства, копию искового заявления, поэтому считаются, что именно с этой даты должен быть рассчитан средний заработок. Учитывая тяжелое финансовое положение предприятия, просили уменьшить размер задержки расчета при увольнении к разумной пропорциональности. (а. с. 22-24).
Истец в судебное заседание не явился, просил дело слушать в его отсутствие (а. с.
15).
Представитель ответчика гп «Краснолиманское» в судебное заседание не явился, просил справу слушать без участия представителя (а. с. 25).
[С.] рассмотрел дело в отсутствие участников дела, которые должным образом уведомлены о дне и времени слушания дела, что соответствует положениям ст. ст. 128, 223 гпк Украины, с учетом поданных ходатайств о рассмотрении дела при отсутствии сторон, что, в свою очередь, не нарушает прав и обязанностей участников судебного дела.
В соответствии с ч. 2 ст. 247 гпк Украины в случае неявки в судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, или в случае какчто в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом при отсутствии лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса посредством звукозаписывающего средства не осуществляется.
[С], исследовав материалы дела и проверив их доказательствами, приходит в следующее.
[С]ом установлено, что истец особа_1 состоял в трудовых отношениях с гп «пк «Краснолиманская» с 09.03.1999 года по 24.06.2020 год, где работал в качестве горного подземного мастера с полным рабочим днемв шахте. (а.с.5-6).
Приказом №906/к от 24.06.2020 года истец был уволен по ч. 1 ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию в связи с выходом на пенсию. (а.с. 6).
Из материалов дела усматривается, что последний день труда истца 24.06.2020 (а.с. 27).
Согласно справки гп «пк «Краснолиманская» за № 516 от 16.07.2021 года задолженность у гп «пк «Краснолиманская» перед истцом за период с декабря 2019 г. по июль 2020 составляет 175496, 79 грн. Сумма задолженности по выплате заработной платыной платы указана после удержания обязательных налогов и сборов.(а. с. 7).
Согласно справке гп «пк «Краснолиманская» № 712 от 18.08.2021 г. сумма среднедневной заработной платы составляет 781, 67 грн. (а. с. 8).
Согласно ч. 1 ст. 13 гпк Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, поданных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Высогласно положениям ст. 115 КЗоТ Украины, ст. 24 Закона Украины "Об оплате труда" заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяцрез промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который производится выплата.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, проводится днем ​​увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Высогласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине владельца или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере, предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Следовательно, основанием ответственности собственника в соответствии со ст. 117 КЗоТ, на которую ссылается истец, обосновывал свои требования, является состав правонарушения, включающий два юридических факта: нарушение собственником сроков расчета при увольнении и вина собственника.
Кроме того, следует отметить, что невыплата уволенному работнику всех сумм, принадлежащих ему от собственника или уполномоченного им органа, является продолжающимся правнонарушением, а значит, работник может определить окончательный объем своих требований только на момент прекращения такого правонарушения, каким является день фактического расчета, согласующийся с правовой позицией, изложенной в решении Конституционного [С]а Украины от 21 .
Средний заработок работника определяется в соответствии со ст. 27 зу «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением кму от 08.02.1995 г.. №100.
Среднедневная заработная плата истца составляет 781, 67 грн., что подтверждается справкой гп «пк «Краснолиманская» № 712 от 18.08.2021 года.
Учитывая тот факт, что в день увольнения 24.06.2020 года истец работал, средний заработок рассчитывается за период с 25.06.2020 года по 13.01.2022 год и составляет: 781, 67 х 388 (рабочие дни) =30328,
Согласно п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Налогового кодекса Украины доходы в виде заработной платы, начисленные (выплаченные) плательщикв налоге согласно условиям Трудового договора (контракта), включаются в состав общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода налогоплательщика и являются налогооблагаемой базой налогом на доходы физических лиц.
Согласно п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Налогового кодекса Украины налоговый агент, начисляющий (выплачивающий, предоставляющий) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определеннуюст. 167 настоящего Кодекса.
Следовательно, заработная плата, подлежащая взысканию с ответчика, является суммой, с которой при исполнении соответствующего судебного решения подлежат начислению работодателем и удержанию налоги и сборы.
Согласно п. 6 Постановления Пленума Верховного [С]а Украины от 24.12.1999 г. № 13 «о практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан является соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяетуказанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.
При таких обстоятельствах определенная судом сумма среднего заработка истца за время задержки расчета, подлежащая взысканию с ответчика, является суммой, с которой при исполнении соответствующего судебного решения подлежат начислению работодателем и удержанию налогов и сборов.
Что касается доводов представителя ответчика об уменьшении суммы среднего заработка с учетом принципапропорциональности, то суд отмечает следующее.
Согласно п. 6 ч. 1 ст. 3 гк Украины общими основами гражданского законодательства есть справедливость, добросовестность и разумность.
Законодательство Украины не предусматривает обязанности работника обратиться к работодателю с требованием о выплате ему надлежащих платежей при увольнении. В то же время в трудовом правоотношении работник должен действовать добросовестно, реализуя его права, что, в частности, требует ч. 3 ст. 13 гк Украины, не допуская действия лица, совершаемого снамерением нанести ущерб другому лицу, а также злоупотребление правом в других формах.
Если ответственность работодателя перед бывшим работником за ненадлежащее исполнение обязанности своевременного расчета при увольнении не ограничена во времени и не зависит от просроченной задолженности, то при определенных обстоятельствах объем ответственности может быть неразумным ввиду его непропорциональности последствиям правонарушения. Он может быть несправедливым в отношении работодателя, а также в отношении третьих лиц, поскольку имущественныйбремя соответствующих выплат может сделать невозможным выполнение работодателем определенных обязательств, в частности по выплате заработной платы другим работникам, то есть это бремя может быть неоправданно обременительным или даже непосильным.
Установленный ст. 117 КЗоТ Украины механизм компенсации работодателем работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не предусматривает четких критериев оценки пропорциональности учета справедливого и разумного баланса между интересами работника и работодателя.Так, работник слабее, чем работодатель стороной в трудовых правоотношениях. В то же время в таких отношениях работник должен действовать добросовестно по реализации своих прав, а интересы работодателя также должны быть учтены. То есть, должен быть соблюден разумный баланс между интересами работника и работодателя.
Возмещение, предусмотренное ст. 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, которые он несет в результате несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя.
Зверьс требованием о взыскании возмещения, определенного исходя из среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, истец не должен доказывать размер имущественных потерь, которые он понес. Оценка таких потерь работника, связанных с задержкой расчета при увольнении, не преследует цель установления точного их размера. [С] должен ориентировочно оценить размер имущественных потерь, которые, как можно было бы разумно предусмотреть, мог указать истец.
Такая позиция высловлена ​​в постановлении впвс от 26.06.2019 года в деле № 761/9584/15ц, в котором, в частности, указано, что, уменьшая размер возмещения, определен исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать: размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договоромром; период задержки выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием об удержании соответствующих сумм; вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность предполагаемого размера связанных с задержкой расчета при увольненииимущественных потерь работника и заявленных истцом взыскания сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Согласно ч. 4 ст. 263 гпк Украины при выборе и применении нормы права к спорным правоотношениям суд учитывает выводы относительно применения соответствующих норм права, изложенные в постановлениях Верховного [С]а.
В данном случае критериями уменьшения размера возмещения, определенного исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнениипо ст. 117 КЗоТ Украины есть то, что истец обратился в суд с этим иском в ноябре 2021 года, то есть более года после увольнения с работы, которое имело место 24.06.2020 года.
Учитывая очевидную несоразмерность взысканной суммы среднего заработка в размере 303287, 96 грн. с установленным размером задолженности по заработной плате в размере 175496, 79 грн., характером этой задолженности, действиями истца и ответчика, увольнения истца в связи с выходом пенсию, суд считает возможнымприменить принцип справедливости и соразмерности и уменьшить при таких обстоятельствах размер возмещения работнику заработка за время задержки расчета, пропорциональным и соответствующим обстоятельствам дела, имеющим юридическое значение, и приведенным выше критериям, определить размер ответственности ответчика за просрочку им причитающихся при увольнении истца выплат в сумме 230000 грн.
Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчетапри увольнении, а является лишь ориентировочной оценкой потерь, которые разумно можно было бы предположить с учетом статистических усредненных показателей.
Следовательно, с ответчика в пользу истца необходимо взыскать задолженность по заработной плате в сумме 175496, 79 грн. (сумма определена в справке после содержания обязательных платежей) и уменьшенную сумму среднего заработка в размере 230000 грн. с последующим вычетом из этой суммы налогов и обязательных платежей.
Согласно ч. 1 ст. 141 гпк Украиныдовый сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований: в случае частичного удовлетворения иска – на обе стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Учитывая вышеизложенное, с ответчика в пользу истца следует взыскать понесенный судебный сбор в размере 908 грн., в пользу государства сел взыскать судебный сбор в сумме 3146, 96 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 38, 47, 115, 116, 117 КЗоТ, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ГПКУкраины, суд, -

В И Р И Ш И В :
Исковые требования особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного Предприятия «Угольная Компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 175496, 79 грн. (сумма определена уже с содержанием обязательных платежей и сборов согласносправки) и уменьшенную сумму среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период с 25.06.2020 года по 13.01.2022 год в сумме 230000 грн. с последующим вычетом из этой суммы налогов и обязательных платежей, понесенные судебные издержки в сумме 908 грн.
Взыскать с Государственного Предприятия «Угольная Компания «Краснолиманская» в пользу государства судебный сбор в сумме 3146, 96 грн.
В удовлетворении другой части исковых требований отказать.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядкев Донецкий Апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Истец: лицо_1 , инн номер_1 , проживает по адресу: адрес_1
Ответчик дп «вк «Краснолиманская», код егрпоу 31599557, местонахождение: г. Родинское, ул. Победы, 9



[С]ья:

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Провадження №2/235/246/22
Справа №235/8272/21

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
13 січня 2022 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої - судді [В.] о.в.,
при секретарі Грековій ю.в.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства « Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до дп « вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що у період з 09.03.1999 року перебував у трудових відносинах з дп « вк « Краснолиманська», де працював в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті. Наказом від 24.06.2020 року він був звільнений за ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Оскільки в день звільнення відповідач не розрахувався з ним по заробітній платі, позивач просить стягнути з нього на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 175496, 79 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.07.2021 року по день ухвалення судового рішення.
В подальшому позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій він просив стягнути з відповідача дп « вк Краснолиманська» на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 175496, 79 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.06.2020 року по день ухвалення рішення суду.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу при звільненні було нараховано 175496, 79 грн. Останній день праці позивача 24.08.2020 року в 2 зміну, що підтверджується довідкою вкт від 02.12.2021 року. Представником відповідача було отримано ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви, тому вважаються, що саме з цієї дати повинен бути розрахований середній заробіток. Враховуючи важке фінансове становище підприємства, просили зменшити розмір за затримку розрахунку при звільненні до розумної пропорційності. ( а. с. 22-24).
Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність ( а. с.
15).
Представник відповідача дп «Краснолиманське» в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без участі представника ( а. с. 25).
[С] розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 цпк України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторін, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 цпк України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
[С], дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
[С]ом встановлено, що позивач особа_1 перебував у трудових відносинах з дп « вк «Краснолиманська» з 09.03.1999 року по 24.06.2020 рік , де працював в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті. ( а.с.5-6).
Наказом № 906/к від 24.06.2020 року позивач був звільнений за ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.( а.с. 6).
З матеріалів справи вбачається, що останній день праці позивача 24.06.2020 року ( а.с. 27).
Згідно довідки дп « вк «Краснолиманська» за № 516 від 16.07.2021 року заборгованість у дп « вк « Краснолиманська» перед позивачем за період з грудня 2019 р. по липень 2020 рік становить 175496, 79 грн. Сума заборгованості з виплати заробітної плати вказана після утримання обов`язкових податків та зборів .( а. с. 7).
Згідно довідки дп « вк «Краснолиманська» за № 712 від 18.08.2021 р. сума середньоденної заробітної плати становить 781, 67 грн. ( а. с. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 цпк України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного [С]у України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 зу «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою кму від 08.02.1995 р. № 100.
Середньоденна заробітна плата позивача становить 781, 67 грн., що підтверджується довідкою дп « вк «Краснолиманська» № 712 від 18.08.2021 року.
Враховуючи той факт, що в день звільнення 24.06.2020 року позивач працював, середній заробіток розраховується за період з 25.06.2020 року по 13.01.2022 рік і становить : 781, 67 х 388 ( робочі дні) =303287, 96 грн.
Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані ( виплачені) платнику податку відповідно до умов Трудового договору ( контракту), включаються до складу загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.
Отже, заробітна плата, яка підлягає стягненню з відповідача є сумою, з якою під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного [С]у України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податків та зборів.
Що стосується доводів представника відповідача про зменшення суми середнього заробітку з урахуванням принципу пропорційності, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 цк України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає ч. 3 ст. 13 цк України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.
Встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Так, працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у таких відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. [С] має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазначити позивач.
Така позиція висловлена в постанові впвсу від 26.06.2019 року в справі № 761/9584/15ц, в якій, зокрема зазначено, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 цпк України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного [С]у.
В даному випадку критеріями зменшення розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України є те, що позивач звернувся до суду з цим позовом в листопаді 2021 року, тобто понад рік після звільнення з роботи, яке мало місце 24.06.2020 року.
З огляду на в очевидну неспівмірність стягнутої суми середнього заробітку в розмірі 303287, 96 грн. зі встановленим розміром заборгованості по заробітній платі в розмірі 175496, 79 грн., характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, звільнення позивача у зв`язку з виходом на пенсію, суд вважає за можливим застосувати принцип справедливості та співмірності та зменшити за таких обставин розмір відшкодування працівникові заробітку за час затримки розрахунку, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначити розмір відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 230000 грн.
Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників.
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 175496, 79 грн. ( сума визначена в довідці після утримання обов`язкових платежів) та зменшену суму середнього заробітку в розмірі 230000 грн.з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесений судовий збір в розмірі 908 грн., на користь держави сіл стягнути судовий збір в сумі 3146, 96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 47, 115, 116, 117 КЗпП , ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 цпк України, суд, -

В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія « Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 175496, 79 грн. ( сума визначена вже з утриманням обов`язкових платежів і зборів згідно довідки) та зменшену суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.06.2020 року по 13.01.2022 рік в сумі 230000 грн. з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів , понесені судові витрати в сумі 908 грн.
Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія « Краснолиманська» на користь держави судовий збір в сумі 3146, 96 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: особа_1 , іпн номер_1 , проживає за адресою: адреса_1
Відповідач дп «вк «Краснолиманська» , код єдрпоу 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. Перемоги, 9



[С]дя: