ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Провадження №2/235/607/20
Справа №235/479/20

Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни
17 березня 2020 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої — судді [В.] О.В.,
при секретарі Комарової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до ДП «ВК «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з оплати праці, одноразової допомоги, вихідної допомоги, —
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до ДП «ВК «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з оплати праці, одноразової допомоги, вихідної допомоги. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ДП «ВК «Краснолиманська», де працював в якості гірника підземного. 16.12.2019 р. він звернувся до відповідача із заявою про звільнення його за власним бажанням на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням підприємством законодавства про працю, умов колективного та Трудового договору. Заява про звільнення була отримана відповідачем 19.12.2019 року. Наказом ДП «ВК «Краснолиманська» від 31.12.2019 року він був звільнений за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. У зв`язку з тим, що відповідача своєчасно не розрахувався з ним по заробітній платі за період з жовтня 2019 р. по грудень 2019 р. включно, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 38262, 93 грн., вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, що дорівнює 38994, 09 грн.
Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність (а. с. 3).
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у відсутність представника, ухвалити рішення на розсуд суду (а. с. 25).
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач з 16.07.2004 року перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі, де працював в якості гірника підземного. Наказом № 3660/к від 31.12.2019 р. позивача звільнено з 31.12.2019 р. за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України та зобов`язано розрахунковий відділ підприємства виплатити вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України (а. с. 7).
Згідно довідки ДП «ВК «Краснолиманська» при звільненні особа_1 за жовтень 2019 р. нараховано 14688, 06 грн., за винятком обов`язкових утримань призначено до сплати 5403, 63 грн., останній платіж з цієї суми було перераховано на банківський рахунок позивача 31.01.2020 року. (а. с. 28).
За листопад 2019 р. позивачу нараховано 11308, 01 грн., за винятком обов`язкових утримань до сплати 4388, 39 грн., відомості щодо перерахування зазначеної суми на рахунок позивача відсутні (а. с. 28).
За грудень 2019 р. позивачу нараховано 12266, 86 грн., за винятком обов`язкових утримань до сплати 4887, 41 грн., відомості щодо перерахування зазначеної суми на рахунок позивача відсутні (а. с. 28).
Згідно довідки за № 429 від 26.02.2020 р. при звільненні особа_1 нараховано вихідна допомога відповідно до ст. 44 КЗпП України в сумі 38107, 89 грн. (а. с. 31).
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Позивачем зазначено, що в день звільненні він не працював.
Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованою в МЮ 17.08.1993 р. за № 110, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому
поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Матеріали справи не містять доказів щодо виконання позивачем вимог п. 4.2 Інструкції, зокрема в частині направлення поштового повідомлення про необхідність отримати трудову книжку.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи Трудового договору (статті 38 і 39) — працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;
Згідно із положеннями ст. 94 КЗпП України, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713 (далі — Інструкція № 5) суми грошових компенсацій у разі невикористання відпусток є платою за невідпрацьований час (підпункт 2.2.12 пункту 2 Інструкції № 5) і на вказані суми компенсацій, які виплачуються звільненим особам, єдиний внесок не нараховується.
Отже, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток не визначені як заробітна плата ст. 94 та главою 7 Кодексу законів про працю України. До того ж, на компенсацію за таку відпустку не нараховується єдиний соціальний внесок, а тому, такі компенсації не можуть відноситись до заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку, яка нарахована відповідачем при звільненні позивачем не заявлялась, тому суд, виходячи з принципу змагальності сторін, відповідно до ст. 13 ЦПК України розглянув справу в межах заявлених позовних вимог.
Оскільки суми заборгованості по заробітній платі за період з листопада по грудень 2019 рік позивачу не перераховані, то позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 61682, 76 грн. ((11308, 01 грн. (за листопад 2019 р.) + 12266, 86 грн. (за грудень) + 38107, 89 грн (вихідна допомога)= 61682, 76 грн.), з утриманням з цієї суми в подальшому податків і обов`язквоих платежів.
Згідно із п. 164.2.1, п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов Трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.
Заробітна плата, яка підлягає стягненню з відповідача є сумою, з якою під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Тобто, обов`язок утримувати податок із суми заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні покладено саме на роботодавця, як податкового агента.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 616, 82 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 38, 44, 115, 116 КЗпП, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги особа_1 до ДП «ВК «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з оплати праці, одноразової допомоги, вихідної допомоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»
(код єдрпоу 31599557, знаходиться в м. Родинське Донецької області, 85310) на користь
особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з листопада по грудень 2019 р. в сумі 23574, 87 грн., вихідну допомогу відповідно до ст. 44 КЗпП України в сумі 38107, 89 грн., а всього 61682, 76 грн., з утриманням з цієї суми в подальшому обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код єдрпоу 31599557) на користь держави судовий збір у розмірі 616, 82 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: особа_1, інформація_1, ІПН номер_1, проживає за адресою: адреса_1.
Відповідач ДП «ВК «Краснолиманська», код єдрпоу 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. Перемоги, 9

Суддя: