ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Производство №2 / 235/2195/20
Дело №235 / 6869/20

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины
25 ноября 2020 Красноармейский районный суд Донецкой области в составе
председательствующей - судьи [В.] а.в.,
при секретаре [А.] и.р.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Покровскую гражданское дело по иску лицо_1 в гп «ук« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -
В С Т А Н О В И л:

Истец особа_1 обратился в суд с иском к ооо «ук« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. В обоснование своих исковых требований указал, что с ответчиком по делу состоял в трудовых отношениях с 22.02.1991 года, работая с 19.01.1999 года горным по ремонту горных выработок подземным с полным рабочим днем ​​в шахте. Приказом от 31.05.2020 года № 74 / к вдр был уволен по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины. В день увольнения ответчик провел с ним окончательный расчет, в связи с чем образовалась задолженность по заработной плате в сумме 56655, 45 грн. Истец просит взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате в сумме 56655, 45 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 03.09.2020 года по день принятия судебного решения по делу.
Представителем ответчика надРано отзыв на исковое заявление, в котором указано, что в день увольнения истец не работал, в дальнейшем после подачи заявления об увольнении в бухгалтерию предприятия с требованием провести окончательный расчет не обращался Представителем ответчика получено исковое заявление с приложениями 06.11.2020 года, поэтому именно с этой даты должно рассчитываться средняя заработная плата за время задержки расчета. Предприятие находится в трудном материальном положении, поэтому просит учесть интересы ответчикаи уменьшить размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Истец в судебное заседание не явился, просил рассмотреть дело в его отсутствие (а.с.19).
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, просил рассмотреть дело в его отсутствие (л.д. 32).
Суд, исследовав материалы дела и проверив их доказательствами, приходит к следующему.
Судом установлено, что истец особа_1 находился в трудовых отношениях с ответчиком по делу гп «ук« Краснолиманская », где 19.01.1999 года работал в качестве горного по ремонту горных выработок подземным с полным рабочим днем ​​в шахте (а. с. 5-6).
Приказом № 741 / к от 31.05.2020 года истец освобожден по собственному желанию в связи с выходом на пенсию на основании ст. 38 КЗоТ Украины (а. с. 6).
Истец обратился к ответчику с заявлением от 27.08.2020 года о проведении с ним окончательного расчета, полученной представителем ответчика 02.09.2020 года (а. 7-8).
По состоянию на октябрь 2020 ответчик гп «ук« Краснолиманська »имеет задолженность по заработной плате перед истцом в сумме 56655, 45 грн. Указанная сумма определена уже с учетом обязательных налогов и сборов (а 10).
В соответствии с положениями ст. 115 КЗоТ Украины, ст. 24 Закона Украины "Об оплате труда" заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномочьим на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день нильнення. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или вполномочного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере, предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Следовательно, основанием ответственности собственника в соответствии со ст .. 117 КЗоТ, на которую ссылается истец, обосновывал свои требования, есть состав правонарушения, включающий два юридических факта: нарушение владельцем сроков расчунку при увольнении и вина владельца.
Кроме того, следует отметить, что невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от собственника или уполномоченного им органа, является длящимся правонарушением, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований только к моменту прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета, что согласуется с правовой позицией, изложенной в решении Конституционного Суда Украины от 22 февраля 2012 года по делу № 1-5 / 2012.
Итак, установивпри рассмотрении дела о взыскании средней заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, или в случае его отсутствия в этот день на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а в случае непроведения его к рассмотрению спРави по день принятия решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не лишает его ответственности.
Поскольку, как следует из матералы дела, истец в день увольнения не работал, однако с требованием о проведении с ним окончательного расчета по заработной плате обратился к ответчику 02.09.2020 года, то средний заработок за время задержки расчета при увольнении следует рассчитывать за период с 03.09 .2020 года по 25.112020 включительно.
Средний заработок работника определяется в соответствии со ст. 27 зу «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением кму от 08.02.1995 г.. № 100.
Так, абзацем третьим пункта 2 Порядка установлено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней заротниму платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
Если в течение последних двух календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие два месяца работы. Если и в течение этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная
плата исчисляется в соответствии с последним абзацем пункта 4 настоящего Порядка.
В других случаях, когда начисления проводятся виходячы из средней заработной платы, работник не имел заработка, не по вине работника, расчеты проводятся исходя из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада.
Как следует из материалов дела, истец два месяца перед звильненняма не работал в связи с простоем. Согласно справки гп «ук« краснолимнаська »тарифная ставка особа_1 составляет 55, 31х6 время. = 331, 86 грн. (а 36).
Средний заработок за время задержки расчета при увольнении составляет: 331, 86 грн. х 58 (рабочие дни) = 19247, 88 грн.
Согласно п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Налогового кодекса Украины доходы в виде заработной платы, начисленные (выплаченные) плательщику налога в соответствии с условиями Трудового договора (контракта), включаются в состав общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода плательщика налога и является базой обложения налогом на доходы физических лиц.
В соответствии с п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Налогового кодекса Украины налоговый агент, насчитывающий(Выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную ст. 167 этого Кодекса.
Следовательно, заработная плата, которая подлежит взысканию с ответчика является суммой, которой во время выполнения соответствующего судебного решения подлежат начислению работодателем и содержанию налоги и сборы.
Согласно п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «о практикв применении судами законодательства об оплате труда », поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
При таких обстоятельствах, определенная судом сумма среднего заработка истца за время задержки расчета, подлежащей взысканию с ответчика, является суммой, с которой во время выполнения соответствующего судебного решенияя подлежат начислению работодателем и содержанию налогов и сборов.
Всего с ответчика в пользу истца следует взыскать задолженность по заработной плате в сумме 56655, 45 грн. (Сумма определена с учетом обязательных платежей и сборов) и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 19247, 88 грн. с последующим вычетом из этой суммы налогов и обязательных платежей.
Согласно ч. 1 ст. 141 гпк Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально г.ОЗМиР удовлетворенных исковых требований: в случае частичного удовлетворения иска - на обе стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Учитывая вышеизложенное, с ответчика в пользу истца следует взыскать понесенный судебный сбор в размере 840, 80 грн., В пользу государства - 566, 55 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 38, 47, 115, 116, 117 КЗоТ, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 гпк Украины, суд -
Р Е Ш И л:

Исковые требования особа_1 в гп «ВК«Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 56655, 45 грн. (Сумма определена уже с содержанием обязательных платежей и сборов) и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 03.09.2020 года по 25.11.2020 год в сумме 19247, 88 грн. с последующимм вычетом из этой суммы налогов и обязательных платежей, понесенные судебные расходы в сумме 840, 80 грн.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу государства судебный сбор в сумме 566, 55 грн.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в откритти или прекращении апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Истец особа_1, информация_1, проживает по адресу: адрес_1
Ответчик ооо «ук« Краснолиманская », код егрпоу 31599557, местонахождение: г.. Родинское, ул. Победы, 9

судья:

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Провадження №2/235/2195/20
Справа №235/6869/20

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
25 листопада 2020 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої - судді [В.] о.в.,
при секретарі Алфьорової і.р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до дп «вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
В С Т А Н О В И В :

Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до дп « вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з відповідачем по справі перебував у трудових відносинах з 22.02.1991 року, працюючи з 19.01.1999 року гірничим по ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем в шахті. Наказом від 31.05.2020 року № 74/к він був звільнений за власним бажання на підставі ст. 38 КЗпП України. В день звільнення відповідач не провів з ним остаточний розрахунок , у зв`язку з чим утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 56655, 45 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 56655, 45 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.09.2020 року по день ухвалення судового рішення по справі.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в день звільнення позивач не працював, в подальшому після подачі заяви про звільнення до бухгалтерії підприємства з вимого провести остаточний розрахунок не звертався Представником відповідача отримано позовну заяву з додатками 06.11.2020 року, тому саме з цієї дати повинно розраховуватись середня заробітна плата за час затримки розрахунку. Підприємство знаходиться у скрутному матеріальному становищі, тому просить врахувати інтереси відповідача та зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність ( а.с.19).
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність ( а.с. 32).
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач особа_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі дп «вк «Краснолиманська», де з 19.01.1999 року працював в якості гірничого по ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем в шахті ( а. с. 5-6).
Наказом № 741/к від 31.05.2020 року позивача звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України ( а. с. 6).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.08.2020 року про проведення з ним остаточного розрахунку , яка отримана представником відповідача 02.09.2020 року.( а.с. 7-8).
Станом на жовтень 2020 року відповідач дп «вк «Краснолиманська» має заборгованість по заробітній платі перед позивачем в сумі 56655, 45 грн. Зазначена сума визначена вже з урахуванням обов`язкових податків та зборів ( а.с. 10).
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.
Отже, установивши при розгляді справи про стягнення середньої заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.
Оскільки , як вбачається з матералів справи, позивач в день звільнення не працював, проте з вимогою про проведення з ним остаточного розрахунку по заробітній платі звернувся до відповідача 02.09.2020 року, то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні слід розраховувати за період з 03.09.2020 року по 25.11 2020 рік включно.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 зу «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою кму від 08.02.1995 р. № 100.
Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна
плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач два місяця перед звільненняма не працював у зв`язку з простоєм. Згідно довідки дп «вк «краснолимнаська» тарифна ставка особа_1 становить 55, 31х6 час.=331, 86 грн. ( а.с. 36).
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 331, 86 грн. х 58 ( робочі дні)=19247, 88 грн.
Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані ( виплачені) платнику податку відповідно до умов Трудового договору ( контракту), включаються до складу загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.
Отже, заробітна плата, яка підлягає стягненню з відповідача є сумою, з якою під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податків та зборів.
Всього з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 56655, 45 грн.( сума визначена з врахуванням обов`язкових платежів і зборів) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 19247, 88 грн. з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесений судовий збір в розмірі 840, 80 грн., на користь держави – 566, 55 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 47, 115, 116, 117 КЗпП , ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 цпк України, суд, -
В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги особа_1 до дп «вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія « Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 56655, 45 грн. ( сума визначена вже з утриманням обов`язкових платежів і зборів) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.09.2020 року по 25.11.2020 рік в сумі 19247, 88 грн. з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів, понесені судові витрати в сумі 840, 80 грн.
Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в сумі 566, 55 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , проживає за адресою: адреса_1
Відповідач дп «вк «Краснолиманська» , код єдрпоу 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. Перемоги, 9

Суддя: