ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Производство № 2/235/381/21
Дело № 235/8305/20
решение
именем украины

22 января 2021 г.. Покровск


Красноармейский районный суд Донецкой области
в составе: председательствующего - судьи [Н.] г.в.
с участием секретаря [О.] в.в.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -

в:

В декабря 2020 года особа_1 обратился в суд с иском к Государственному предприятию «Угольная компания« Краснолиманская »(далее - гп« ук «Краснолиманская») О взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование исковых требований указала, что находилась в трудовых отношениях с ответчиком с 06.05.2003р. по 30.05.2020р., уволена по ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию в связи по уходу за ребенком до 14 лет.
В день увольнения ответчик провел с ней окончательного расчета, в связи с чем в день подачи иска образовалась задолженность по заработнойй платы в размере 47 435, 46 грн за период: декабрь 2019 - май 2020 года.
Просила взыскать с ответчика в свою пользу средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 1 июня 2020 по день принятия решения судом.
В установленный судом срок ответчик предоставил отзыв, в котором сослался на то, что не признает исковые требования, считая их безосновательными и необоснованными по следующим основаниям. Исковые требования о взыскании в пользу истца задолженности позаработной плате являются безосновательными, поскольку увольнение истца по собственному желанию осуществляется в полном соответствии с нормами действующего законодательства. Истцу в качестве сумм, подлежащих уплате при увольнении было начислено: по декабрь 2019 - после обязательных удержаний к уплате 1 263, 86 грн; за январь 2020 - после обязательных удержаний к уплате 5 853, 83 грн; за февраль 2020 - после обязательных удержаний к уплате 3 959, 80 грн; за март 2020 - после обязательных удержаний вуплаты 7 225, 39 грн; за апрель 2020 - после обязательных удержаний к оплате 7 358, 08 грн; за май 2020 - после обязательных удержаний досылать 21 774, 50 грн, всего 47 435, 46 грн. Суммы в справках указаны после обязательных удержаний к уплате, то есть уже с содержанием предприятием из этих сумм обязательных налогов и сборов. Справки, выданные гп «ук« Краснолиманская », предоставленные истцом в качестве доказательства невыплаты ответчиком заработной платы истцу, свидетельствуют лишь о начисления ропо мерам заработной платы и не несут в себе каких-либо доказательственное значение по их выплате ли выплаты. Каких-либо других доказательств в подтверждение невыплаты заработной платы истцом не предоставлено. Кроме того ответчик соглашается с тем, что представление истцом иска к ооо «ук« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате можно считать надлежащим обращением уволенного работника с требованием о расчете.

30 октября 2020 истцу в соответствии с требованиями ч.1 ст.43 КЗоТ Украини, п.п.2.26, 2.27, ч.2 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Минтруда Украины, Минюста Украины, Минсоцзащиты Украины от 29.07.93р. № 58, была выдана трудовая книжка. В день увольнения истец получила на руки трудовую книжку в отделе кадров предприятия, после чего должна была обратиться в кассу бухгалтерии с письменным заявлением для полного расчета. Но по неизвестным причинам истец в бухгалтерии не обратилась и окончательный расчет, надлежащим лином был начислен в день ее освобождения, не получила. Не обращалась она к бухгалтерии предприятия или к руководству предприятия с требованием о расчете и в дальнейшем. В заявлении, приказе об увольнении от 30.10.2020 года требования об окончательном расчете тоже нет. Последний день работы истца - 30.10.2020р., 3 смена, что подтверждается справкой из отдела контрольного табеля от 30.12.2020р. Истец, обращаясь в суд с иском, не указала, что обращалась с требованием проведенния расчета 30.10.2020 года, и ни одного доказательства в подтверждение указанного обстоятельства не оказывает. Представителем ответчика 29.12.2020 года в помещении суда получено постановление об открытии производства, копию искового заявления и приложенных к нему материалов, с соблюдением ст.190 гпк Украины. Предприятием был проведен расчет среднего заработка истца в соответствии с постановлением кму № 100 Среднедневной заработок истца составляет за последние два месяца 632, 48 грн. При таких обстоятельствах, ответчиксчитает, что период задержки расчета выплат, причитающихся работнику при увольнении, следует считать со дня получения представителем ответчика копии искового заявления - 30.12.2020 года (дата, когда ответчику стало известно о требовании истца). Исходя из изложенного, исковые требования, по мнению ответчика, являются безосновательными и не подлежат удовлетворению. Вместе с тем при рассмотрении данного дела необходимо принять во внимание и такие обстоятельства, которые не по вине предприятия возникла непреодолимая сила, понимаемая какчрезвычайное и неотвратимое при данных условиях событие (форс-мажорное обстоятельство как вынужденный простой на предприятии). Учитывая очевидную несопоставимость заявленных к взысканию сумм среднего заработка с установленным размером задолженности, характером этой задолженности, ответчик считал справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение, и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика за просрочку им надлежащих при освобождении истца выплат, чтобы суд определил как компенсационный характер, а не карательную функцию для ответчика. Поэтому для предотвращения превращению ответственности ответчика в карательную санкцию ответчик просил уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ Украины.
Истец в судебное заседание не явилась, предоставила ходатайство о рассмотрении дела в его отсутствие, иск поддержала.
Представитель ответчика особа_2 в судебном заседании появилась, предоставила ходатайство о рассмотрении справи в ее отсутствие.
Исследовав материалы дела, суд считает, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Истец находилась в трудовых отношениях с гп «ук« Краснолиманская »с 6 мая 2003 года (приказ № 452 / к от 06.05.2003р.) По 30 мая 2020 (приказ № 740 / к от 30.05.2020р.), Работая оператором комп `ютерного набора, уволен по собственному желанию в связи по уходу за детьми до 14 лет (а.с.4-5).
Конституцией Украины гарантируется право на надлежащие, безопасные и здорву условия труда, на заработную плату не ниже выдающейся законом.
Согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организаций и максимальным размером не ограничивается.
Согласно ст.115 КЗоТ Украины, ст.24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), ноне реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Размер заработной платы за первую половину месяца определяется коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организацииили другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не меньше оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника.
Заработная плата работникам за все время ежегодного отпуска выплачивается не позднее чем за три дня до начала отпуска.
Согласно справки гп «ук« Краснолиманская »№ 1915 от 03.12.2020р. задолженность по выплате по работамной плате перед особа_1 составляет по декабрь 2019 - май 2020 - 47 435, 46 грн после удержания обязательных налогов и сборов (а.с.7).
Доказательств того, что задолженность по заработной плате выплачена истцу ответчиком суду предоставлено не было.
При таких обстоятельствах суд приходит к выводу о том, что право истца на получение заработной платы было возбуждено ответчиком и подлежит защите судом путем взыскания задолженности по заработной плате за период: декабрь 2019 - май 2020в сумме 47 435, 46 грн удержания налогов и других обязательных платежей.
В соответствии с п.2 ч.1 ст.430 гпк Украины решение суда о присуждении работнику заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах заработной платы за один месяц - май 2020 году в сумме 21 774, 50 грн удержания налогов и других обов` языковых платежей.
Часть 1 ст.47 КЗоТ Украины обязывает собственника или уполномоченный им орган в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовуюкнижку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник илиуполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанном в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрена ответственность за задержку расчета при увольнении. Так, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, сазначени в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета (ч.1). При наличии спора о размерах причитающихся работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещенияза время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора (ч.2).
Как указано в п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины «о практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999р., Установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работник не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, коды он в этот день был на работе, - следующийго дня после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Истец в день увольнения работала, что подтверждается справкой о отметки истца от 30.12.2020р. Итак, ответчик обязан был при увольнении истца выплатить все суммы, принадлежащих ей, в день увольнения, в связи с чем подлежит гражданской ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины в виде взыскания среднего заработка за время задержки расчета при увольнении .
Согласно справки гп «ук« Краснолиманская »№ 1914 от 9 декабря 2020г. среднедневной заработок особа_1, которая работала на гп «ук« Краснолиманская », рассчитанный согласно постановлению кму № 100 от 08.02.1995р., стаставляет 632, 48 грн.
Итак, средний заработок за время задержки расчета при увольнении, который должен оплатить ответчик в пользу истца за период с 31 мая 2020 по 18 декабря 2020 года, составляет 89 179, 68 грн (632, 48 грн х 141 рабочих дня), где 632 48 грн - среднедневной заработок истца на предприятии, 141 дней - количество рабочих дней задержки выплаты заработной платы, с удержанием из этой суммы налогов и других обязательных платежей.
Вместе с тем, общими принципами гражданского законодавства справедливость, добросовестность и разумность. Исходя из этих принципов, суд при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ.
Уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ, необходимо учитывать:
- размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных в день Освободитения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
- период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
- вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
- иные обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и роботодавця в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Соответствующие выводы изложены в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 по делу № 761/95 84/15-ц).
Таким образом, поскольку истец обратился в суд 18 декабря 2020, то есть через шесть месяцев после освобождения, суд пришел к выводу, о целесообразности уменьшения взыскании среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении, соответствующий обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение и приведенным выше критериям, и взыскать с ответчика в пользу истца средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении в размере 40 000, 00 грн.
Согласно ч.1 ст.141 гпк Украины судебный сбор возлагается на ответчика.
Согласно ст.ст.47, 94, 115-117 КЗоТ Украины, ст.ст. 1, 24 Закона Украины «Об оплате трудаи ", руководствуясь ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 280, 430 гпк Украины, суд -

решил:

Иск особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) к гп «Угольная компания« Краснолиманская »(г.. Родинское Донецкой области, улица Победы, 9, код егрпоу 31599557) о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить .
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период: декабрь 2019 - май 2020 году в сумме 47 435 (сорока семи тысяч четырехсот тридцати пяти) рублей 46 копеек без удержания из этой суммы налогов и других обязательных платежей средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 31 мая 2020 по 18 декабря 2020 в сумме 40 000 (сорока тысяч) рублей с удержанием из этой суммы налогов и других обязательных платежей.
В другойчасти иска отказать.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в доход государства судебный сбор в размере 1681 (одной тысячи шестисот восьмидесяти одной) гривны 60 копеек.
Допустить немедленное исполнение судебного решения в части присуждении выплаты заработной платы за май 2020 году в сумме 21 774 (двадцати одной тысячи семисот семидесяти четырех) рублей 50 копеек.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми учАсника дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного рассмотрения.
Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке участниками дела, а также лицами, которые не принимали участия в деле, если суд решил вопрос об их правах, свободах, интересы и (или) обязанности, полностью или частично в Донецкий апелляционный суд через Красноармейский районный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его составления.
Участник дела, которому решение не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему решения суда.
Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска из других уважатьних причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 гпк Украины.
Согласно п.3 раздела хii «Заключительные положения» гпк Украины в редакции Закона Украины «о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о ходе процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19)» № 731-их от 18.06.2020 года во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращенияраспространению коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела и лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий строк как до, так и после его окончания. Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ​​ограничениями, введенными в связи с карантином.



Судья в. [Н.]



ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/235/381/21
Справа № 235/8305/20
рішення
іменем україни

22 січня 2021 року м. Покровськ


Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого – судді [Н.] г.в.
за участю секретаря [О.] в.в.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

У грудні 2020 року особа_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі – дп «вк «Краснолиманська») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 06.05.2003р. по 30.05.2020р., звільнена за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку по догляду за дитиною до 14 років.
В день звільнення відповідач не провів із нею остаточного розрахунку, у зв`язку з чим на день подачі позову утворилась заборгованість із заробітної плати у розмірі 47 435, 46 грн за період: грудень 2019 року - травень 2020 року.
Просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 1 червня 2020 року по день ухвалення рішення судом.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив, в якому послався на те, що не визнає позовні вимоги, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі є безпідставними, оскільки звільнення позивача за власним бажанням здійснено у повній відповідності до норм чинного законодавства. Позивачу в якості сум, що підлягають сплаті при звільненні було нараховано: за грудень 2019 року - після обов`язкових утримань до сплати 1 263, 86 грн; за січень 2020 року - після обов`язкових утримань до сплати 5 853, 83 грн; за лютий 2020 року - після обов`язкових утримань до сплати 3 959, 80 грн; за березень 2020 року - після обов`язкових утримань до сплати 7 225, 39 грн; за квітень 2020 року - після обов`язкових утримань до сплати 7 358, 08 грн; за травень 2020 року - після обов`язкових утримань досилати 21 774, 50 грн, всього 47 435, 46 грн. Суми в довідках зазначені після обов`язкових утримань до сплати, тобто вже з утриманням підприємством з цих сум обов`язкових податків та зборів. Довідки, видані дп «вк «Краснолиманська», надані позивачем в якості доказу невиплати відповідачем заробітної плати позивачеві, свідчать лише про нараховуванні розміри заробітною платні та не несуть в собі будь-якого доказового значення щодо їх виплати чи не виплати. Будь-яких інших доказів на підтвердження невиплати заробітної платні позивачем не надано. Крім того відповідач не погоджується про те, що подання позивачем позову до дп «вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати можна вважати належним зверненням звільненого працівника з вимогою про розрахунок.

30 жовтня 2020 року позивачу відповідно до вимог ч.1 ст.43 КзПП України, п.п.2.26, 2.27, ч.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін`юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.93р. № 58, була видана трудова книжка. В день звільнення позивач отримала на руки трудову книжку у відділі кадрів підприємства, після чого повинна була звернутися до каси бухгалтерії з письмовою заявою для повного розрахунку. Але з невідомих причин позивач до бухгалтерії не звернулась та остаточний розрахунок, який належним чином був нарахований на день її звільнення, не отримала. Не зверталася вона до бухгалтерії підприємства або до керівництва підприємства з вимогою про розрахунок і в подальшому. В заяві, наказі про звільнення від 30.10.2020 року вимоги про остаточний розрахунок теж не має. Останній день праці позивача - 30.10.2020р., 3 зміна, що підтверджується довідкою з відділу контрольного табелю від 30.12.2020р. Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, не зазначила, що зверталася з вимогою про проведення розрахунку 30.10.2020 року, та жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини не надає. Представником відповідача 29.12.2020 року в приміщенні суду отримано ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів, з дотриманням ст.190 цпк України. Підприємством було проведено розрахунок середнього заробітку Позивача у відповідності до постанови кму № 100. Середньоденний заробіток позивача складає за останні два місяці 632, 48 грн. За таких обставин, відповідач вважає, що період затримки розрахунку виплат, належних працівникові при звільненні, слід вважати з дня отримання представником відповідача копії позовної заяви - 30.12.2020 року (дата, коли відповідачу стало відомо про вимогу позивача). Виходячи з викладеного, позовні вимоги, за думкою відповідача, є безпідставними та не підлягають задоволенню. Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, що не з вини підприємства виникла непереборна сила, що розуміється як надзвичайна і невідворотна за даних умов подія ( форс-мажорна обставина як вимушений простій на підприємстві). З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, відповідач вважав справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат, щоб суд визначив як компенсаційний характер, а не каральну функцію для відповідача. Тому для запобігання перетворенню відповідальності відповідача на каральну санкцію відповідач просив зменшити розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Позивач в судове засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала.
Представник відповідача особа_2 в судове засідання не з`явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач перебувала у трудових відносинах з дп «вк «Краснолиманська» з 6 травня 2003 року (наказ № 452/к від 06.05.2003р.) по 30 травня 2020 року (наказ № 740/к від 30.05.2020р.), працюючи оператором комп`ютерного набору, звільнена за власним бажанням у зв`язку по догляду за дітьми до 14-ти років (а.с.4-5).
Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.
Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Згідно довідки дп «вк «Краснолиманська» № 1915 від 03.12.2020р. заборгованість з виплати заробітної плати перед особа_1 складає за грудень 2019 року – травень 2020 року – 47 435, 46 грн після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.7).
Доказів того, що заборгованість по заробітній платі виплачена позивачу відповідачем суду надано не було.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що право позивача на отримання заробітної плати було порушено відповідачем і підлягає захисту судом шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі за період: грудень 2019 року - травень 2020 року в сумі 47 435, 46 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.430 цпк України рішення суду про присудження працівникові виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах заробітної плати за один місяць - травень 2020 року в сумі 21 774, 50 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).
Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Позивач у день звільнення працювала, що підтверджується довідкою про відмітки позивача від 30.12.2020р. Отже, відповідач зобов`язаний був при звільненні позивача виплатити всі сум, що їй належать, у день звільнення, у зв`язку з чим підлягає цивільній відповідальності, що передбачена ст.117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно довідки дп «вк «Краснолиманська» № 1914 від 9 грудня 2020р. середньоденний заробіток особа_1 , яка працювала на дп «вк «Краснолиманська», розрахований згідно постанови кму № 100 від 08.02.1995р., становить 632, 48 грн.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен сплатити відповідач на користь позивача за період з 31 травня 2020 року по 18 грудня 2020 року, становить 89 179, 68 грн (632, 48 грн х 141 робочі дні), де 632, 48 грн – середньоденний заробіток позивача на підприємстві, 141 днів – кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати, з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Виходячи з цих принципів, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/95 84/15-ц).
Таким чином, оскільки позивач звернулася до суду 18 грудня 2020 року, тобто через шість місяців після звільнення, суд дійшов висновку, про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 40 000, 00 грн.
Згідно ч.1 ст.141 цпк України судовий збір покладається на відповідача.
Відповідно до ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 280, 430 цпк України, суд, -

вирішив:

Позов особа_1 ( адреса_1 , рнокпп номер_1 ) до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (м. Родинське Донецької області, вулиця Перемоги, 9, код єдрпоу 31599557) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період: грудень 2019 року - травень 2020 року в сумі 47 435 (сорока семи тисяч чотирьохсот тридцяти п`яти) гривень 46 копійок без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 травня 2020 року по 18 грудня 2020 року в сумі 40 000 (сорока тисяч) гривень з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» в дохід держави судовий збір в розмірі 1681 (однієї тисячі шестисот вісімдесяти однієї) гривні 60 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині присудження виплати заробітної плати за травень 2020 року в сумі 21 774 (двадцяти однієї тисячі семисот сімдесяти чотирьох) гривень 50 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цпк України.
Згідно п.3 Розділу хіі «Прикінцеві положення» цпк України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)» № 731-іх від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.



Суддя г.в. [Н.]