ДП" ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА": невыплата зарплаты

Дело № 204/337/20
Производство № 2/204/644/20

решение
именем украины

4 февраля 2020 г.. Днепр

Красногвардейский районный суд. Области в составе:
председательствующего - судьи Черкез Д.Л.,
с участием секретаря судебного заседания [С.] Т.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Днепре гражданское дело по исковому заявлению особа_1 в Государственное предприятие «Производственное объединение Южный машиностроенияный завод им. А.Н. [М.] »о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации за несвоевременно выплаченную заработную плату и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -
В С Т А Н О В И Л:

20 января 2020 особа_1 обратился в суд с данной исковым заявлением, в котором просил взыскать с Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »в его пользу задолженность по заработной плате в размере 55 294, 87 грн., средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 26.11.2019 года по день принятия судебного решения, компенсацию за несвоевременно выплаченную заработную плату в размере 230, 56 грн. В обоснование своих исковых требований указал на то, что с 24 декабря 2007 года по 25 ноября 2019 он работал на различных должностях в Государственном предприятии «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] ». Во время его нахождения в трудовых отношениях с ответчиком позывычу была начислена, но не выплачена заработная плата в размере 55 294, 87 грн., а именно за период с мая 2019 по ноябрь 2019 года. Такие действия ответчика являются незаконными. 25 ноября 2019 он был уволен по ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию согласно приказу № 1555-вк от 25.11.2019 года. Но, в день освобождения истца ответчик не осуществил выплату причитающихся средств, что является грубым нарушением ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины. В связи с тем, что ответчик не произвел полный расчет при уволеннон истца, считает также, что с ответчика подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, а также компенсация за несвоевременно выплаченную заработную плату. На основании изложенного истец обратился в суд с данным иском.
4 февраля 2020 от ответчика в суд поступил отзыв на исковое заявление, в котором указано, что ответчик исковые требования особа_1 не признает и просит суд отказать истцу в удовлетворении исковых требований ввиду следующее. Согласно Справки № 326 ед 27.01.2020 года сумма невыплаченной особа_1 заработной платы и окончательного расчета составляет 49 506, 00 грн., за июнь (остаток 30%) - ноябрь 2019 года. Также, особа_1 была начислена и выплачена сумма компенсации заработной платы в размере 152, 40 грн., В связи с чем считает требования особа_1 в этой части неправомерными и подлежащими отклонению. Просит не взимать средний заработок за время задержки. Причиной несвоевременной выплаты является факт наличия обстоятельств, существенно ускладнюють своевременную выплату денежных средств, а именно тот факт, что ответчик находился и находится и сейчас в тяжелом экономическом положении, что вызвано финансовым кризисом в стране, расторжением контрактов с Российской Федерацией, которые составляли удельный вес в общем количестве, что стало следствием, в том числе , задержки выплаты заработной платы с мая 2019 года. В связи с этим ответчик не имел возможности своевременно оплатить истцу сумму окончательного расчета.
В судебное заседание истец не явился, нада в суд заявление, в котором просил рассматривать дело без его участия. Исковые требования о компенсации за несвоевременно выплаченную заработную плату в размере 230, 56 грн. не поддерживает и просит оставить без рассмотрения. Также отметил, что на 4 февраля 2020 ему выплачена сумма в размере 5 789, 00 грн. и остаток задолженности по заработной плате составляет 49 506, 00 грн. В другой части исковые требования поддерживает и просит суд их удовлетворить в полном объеме.
Представитель ответчика в судебное заседаниене явился, предоставил в суд заявление, в котором просил рассмотреть дело без его участия, исковые требования признает частично, на сумму 49 506, 00 грн. В другой части исковых требований просит отказать и не взимать средний заработок за время задержки расчета.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, с учетом заявлений сторон, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела и оценив имеющиеся доказательства в их совокупности, суд встановлЭнни следующие фактические обстоятельства дела соответствии со ст.
Судом установлено, что особа_1 с 24 декабря 2007 года работал в Государственном предприятии «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »на разных должностях, подтверждается копией трудовой книжки серии номер_1 (а.с. 7).
25 ноября 2019 истец был уволен по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины согласно приказа № 1555 вк от 25.11.2019 года.
Обратившись в суд истец просил стягнути с ответчика задолженность по заработной плате в размере 55 294, 87 грн., отметив, что при увольнении ответчик не произвел с ним окончательный расчет.
Согласно ч. 1 ст. 233 Кодекса законов о труде Украины, работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам о увольнения - в мисячного срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ч. 1 ст. 1 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч. 1ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Нормами ч. 1 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представитество трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Аналогичные положения имеет ч. 1 ст. 115 Кодекса законов о труде Украины.
Вместе с тем, начиная с мая 2019 ответчик не выплачивал истцу начисленную ему заработную плату заборгованисть по которой за период с июня 2019 по ноябрь 2019 составляет по состоянию на 27.01.2020 года 49 506, 00 грн., что подтверждается справкой № 326 от 27.01.2020 года, выданной ГП «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »(а 15).
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 кодекс.
Частью 1 статьи 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работникаперед выплатой указанных сумм.
Однако, в день увольнения ответчик не произвел с истцом окончательный расчет и не выплатил ей начисленную заработную плату.
При таких обстоятельствах суд считает необходимым взыскать с Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »в пользу особа_1 начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с июня 2019 по ноябрь 2019 в размере 49 506, 00 грн., То есть за вычетом той суммы, которая была выплаченаответчиком истцу после открытия производства по делу, а именно за вычетом 5 788, 87 грн., в связи с чем исковые требования в этой части подлежат удовлетворению.
Относительно исковых требований о взыскании с Государственного предприятия «Производственное объединение« Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »среднего заработка за время задержки расчета при увольнении следует отметить следующее.
В соответствии с пунктом 8 «Порядка исчисления средней заработной платы», утвержденного Постановлением Кабинету Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов.
Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов).
Среднедневная заработная плата истца, согласно сра платы за последние два отработанных месяца согласно предоставленной справки (а 15), составляет: сентябрь 2019 - 6500, 00 грн., октябрь 2019 - 6 499, 00 грн., что вместе составляет (6 500, 00 грн . + 6 499, 00 грн. = 12 999, 00 грн.) разделенной на количество рабочих дней за эти два месяца (21 + 22 = 43 дня) = 302, 30 грн.
Судом установлено, что согласно приказу генерального директора ГП «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М] »№ 491 от 16.07.2019 года« О режиме работы на4 квартал 2019 »на предприятии было установлено однодневный режим работы по понедельникам (кроме 14.10.2019 года) (л.д. 22).
Кроме того, согласно приказу генерального директора ГП «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М] »№ 710 от 29.10.2019 года« О режиме работы на 1 квартал 2020 года »на предприятии было установлено однодневный режим работы по понедельникам (кроме 06.01.2020 года) также было установлено рабочий день во вторник - 14.01.2020 года (а. с. 19).
суд отмечает, Что средний заработок рассчитывается за период, начиная со дня, следующего за днем ​​увольнения, то есть с 26.11.2019 года и по день рассмотрения дела судом, поскольку расчет с истцом в день рассмотрения дела судом не проведено.
Количество рабочих дней согласно установленному однодневного режима работы на предприятии за период с 26.11.2019 года по 04.02.2020 года составляет 10 дней (а именно: 02.12.2019, 09.12.2019, 16.12.2019, 23.12.2019, 30.12.2019, 13.01.2020, 14.01.2020, 20.01.2020, 27.01.2020, 03.02.2020).
Таким образом, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, а именно за период с 26.11.2019 года по 04.02.2020 года составляет: 10 дней х 302, 30 грн. = 3 023, 00 грн.
При таких обстоятельствах, суд приходит к выводу, что из Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »в пользу особа_1 следует взыскать сумму среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в размере 3 023, 00 грн., В связи с чем исковые требованияи в этой части подлежат удовлетворению.
При этом, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
При таких обстоятельствах, суд считает необходимым допустить к немедленному исполнению решение суда в части взыскания начисленной, но невыплаченной заработной платы, но не более чем за один месяц.
Учитывая, что исковые требования удовлетворены частично, а истца при подаче пезову был освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», то в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу государства следует взыскать судебный сбор в размере 840, 80 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 47, 115, 116, 233 КЗоТ Украины, ст. ст. 1, 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 430 ГПК Украины, -
Р Е Ш И Л:
Исковое заявление особа_1 кГосударственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации за несвоевременно выплаченную заработную плату и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М] »(местонахождение: г.. Днепр, ул. Криворожская, 1, ОКПО 14308368) в пользу особа_1, иНФОРМАЦИЯ_1 (место жительства: адреса_1 рнокпп - номер_2) задолженность по заработной плате в размере 49 506, 00 грн. (Сорок девять тысяч пятьсот шесть гривен, 00 копеек) и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 3 023, 00 грн. (Три тысячи двадцать три гривны 00 копеек).
В другой части исковых требований - отказать.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания заработной платы не выплаченной при увольнении в пределах суммы платежа за один месяц.Взыскать с Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М] »(местонахождение: г.. Днепр, ул. Криворожская, 1, ОКПО 14308368) судебный сбор в размере 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен, 80 копеек) в пользу государства.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает законной силы по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть обжаловано непосредственно в Днепровский апелляционного суда путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Лица, принимавшие участие в деле, но не присутствовавшим в судебном заседании во время провозглашения судебного решения, могут подать Апелятана жалобу в течение тридцати дней со дня получения копии этого решения.

Судья Д.Л. черкез

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 204/337/20
Провадження № 2/204/644/20

рішення
іменем україни

04 лютого 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання [С.] Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
В С Т А Н О В И В:

20 січня 2020 року особа_1 звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 55 294, 87 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.11.2019 року по день ухвалення судового рішення, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату у розмірі 230, 56 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що з 24 грудня 2007 року по 25 листопада 2019 року він працював на різних посадах у Державному підприємстві «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]». Під час його знаходження у трудових відносинах з відповідачем позивачу була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 55 294, 87 грн., а саме за період з травня 2019 року по листопад 2019 року. Такі дії відповідача є незаконними. 25 листопада 2019 року він був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням згідно наказу № 1555-вк від 25.11.2019 року. Але, в день звільнення позивача відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, вважає також, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а також компенсація за невчасно виплачену заробітну плату. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.
04 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги особа_1 не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до Довідки № 326 від 27.01.2020 року сума невиплаченої особа_1 заробітної плати та остаточного розрахунку становить 49 506, 00 грн., за червень (залишок 30%) - листопад 2019 року. Також, особа_1 була нарахована та виплачена сума компенсації заробітної плати в розмірі 152, 40 грн., у зв`язку з чим вважає вимоги особа_1 в цій частині неправомірними та такими, що підлягають відхиленню. Просить не стягувати середній заробіток за час затримки. Причиною несвоєчасної виплати є факт наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасну виплату грошових коштів, а саме той факт, що відповідач перебував та перебуває і зараз в тяжкому економічному стані, що спричинено фінансовою кризою в країні, розірванням контрактів з Російською Федерацією, які складали питому вагу в загальній кількості, що стало наслідком, серед іншого, затримки виплати заробітної плати з травня 2019 року. У зв`язку з цим відповідач не мав можливості своєчасно сплатити позивачу суму остаточного розрахунку.
У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги щодо компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 230, 56 грн. не підтримує і просить залишити без розгляду. Також зазначив, що станом на 04 лютого 2020 року йому виплачена сума у розмірі 5 789, 00 грн. та залишок заборгованості по заробітній платі становить 49 506, 00 грн. В іншій частині позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає частково, на суму 49 506, 00 грн. В іншій частині позовних вимог просить відмовити та не стягувати середній заробіток за час затримки розрахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх [censored] судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що особа_1 з 24 грудня 2007 року працював у Державному підприємстві «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки серії номер_1 (а.с. 7).
25 листопада 2019 року позивач був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 1555 вк від 25.11.2019 року.
Звернувшись до суду позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 55 294, 87 грн., зазначивши, що під час звільнення відповідач не провів з ним остаточний розрахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Нормами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Аналогічні положення має ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України.
Разом з тим, починаючи з травня 2019 року відповідач не виплачував позивачу нараховану йому заробітну плату, заборгованість по якій за період з червня 2019 року по листопад 2019 року становить станом на 27.01.2020 року 49 506, 00 грн., що підтверджується довідкою № 326 від 27.01.2020 року, виданою ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» (а.с. 15).
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак, у день звільнення відповідач не провів з позивачем остаточний розрахунок та не виплатив їй нараховану заробітну плату.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з червня 2019 року по листопад 2019 року у розмірі 49 506, 00 грн., тобто за вирахуванням тієї суми, яка була виплачена відповідачем позивачу після відкриття провадження у справі, а саме за вирахуванням 5 788, 87 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до заробітної плати за останні два відпрацьованих місяці згідно наданої довідки (а.с. 15), становить: вересень 2019 року - 6500, 00 грн., жовтень 2019 року - 6 499, 00 грн., що разом складає (6 500, 00 грн. + 6 499, 00 грн. = 12 999, 00 грн.) поділеної на кількість робочих днів за ці два місяці (21 + 22 = 43 дні) = 302, 30 грн.
Судом встановлено, що згідно наказу генерального директора ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» № 491 від 16.07.2019 року «Про режим роботи на 4 квартал 2019 року» на підприємстві було встановлено одноденний режим роботи по понеділках (крім 14.10.2019 року) (а.с. 22).
Крім того, згідно наказу генерального директора ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» № 710 від 29.10.2019 року «Про режим роботи на 1 квартал 2020 року» на підприємстві було встановлено одноденний режим роботи по понеділках (крім 06.01.2020 року) також було встановлено робочий день у вівторок - 14.01.2020 року (а.с. 19).
Суд зазначає, що середній заробіток розраховується за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 26.11.2019 року і по день розгляду справи судом, оскільки розрахунок з позивачем на день розгляду справи судом не проведено.
Кількість робочих днів згідно встановленого одноденного режиму роботи на підприємстві за період з 26.11.2019 року по 04.02.2020 року складає 10 днів, (а саме: 02.12.2019, 09.12.2019, 16.12.2019, 23.12.2019, 30.12.2019, 13.01.2020, 14.01.2020, 20.01.2020, 27.01.2020, 03.02.2020).
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 26.11.2019 року по 04.02.2020 року складає: 10 днів х 302, 30 грн. = 3 023, 00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» на користь особа_1 слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3 023, 00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
За таких обставин, суд вважає необхідним допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, а позивача при подачі позову було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 115, 116, 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 430 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, єдрпоу 14308368) на користь особа_1 , інформація_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп - номер_2 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 49 506, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч п`ятсот шість гривень, 00 копійок) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3 023, 00 грн. (три тисячі двадцять три гривні, 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати не виплаченої при звільнені в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, єдрпоу 14308368) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень, 80 копійок) на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез