ДП "ДЕВЗ": невыплата зарплаты

15.05.2020 Единственный уникальный номер 205/2213/20
Производство № 2/205/1473/20

текст решения
именем украины
15 мая 2020 г.. Днепр

Ленинский районный суд. Днепропетровска в составе: председательствующего судьи [Ш.] В.С. рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Днепровский электровозостроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы, -
В С Т А Н О В И Л:
Истец 25 марта 2020 обратился в суд с иском к Государственному предприятию «Днепровский электровозостроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки, в котором просит взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате в сумме 31 010, 49 грн., и средний заработок за все время задержки расчета начиная с 28.12.2019 года по день принятия судебного решения, взыскатьи судебный сбор.
Постановлением Ленинского районного суда г.. Днепропетровская от 26.03.2020 года открыто производство по указанному делу, принято проводить рассмотрение дела в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон.
Ответчик фактически решение об открытии упрощенного производства с копией искового заявления и приложенными к нему документами получил, о чем свидетельствует почтовое уведомление с отметкой о вручении адресату (а.с.27), однако отзыва на иск не предоставлял.
Учитывая изложенное, а икож учитывая отсутствие возражений истца против принятия заочного решения судом в соответствии с ст.ст.280, 281 ГПК Украины принято проводить рассмотрение дела в заочном порядке.
Согласно ч.13 ст. 7 ГПК Украины, рассмотрение дела осуществляется в порядке письменного производства по имеющимся в деле материалам, если настоящим Кодексом не предусмотрено оповещение участников дела. В таком случае судебное заседание не проводится.
Согласно ч.2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всехучастников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Рассмотрев материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основывается исковое заявление, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела по существу, суд установил следующее.
В ходе судебного разбирательства установлено, что особа_1 с1 марта 1984 принята на работу в ООО «Днепровский электровозостроительный завод».
Приказом №147 от 27.12.2019 года освобождена на основании ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины - по собственному желанию, если собственник или уполномоченный им орган не выполняет законодательство о труде, условия коллективного или Трудового договора (а.с.19).
Положениями статьи 21 КЗоТ Украины установлено, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическимой лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.
В соответствии со статьей 24 КЗоТ Украины трудовой договор заключается, как правило, в письменной форме. Соблюдение письменной формы является обязательным, в частности при заключении Трудового договора с физическим лицом.
В соответствии с частью первой статьи 1 Закона Украины Об оплате труда заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно части первой статьи 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Из предоставленной ГП «Днепровский электровозостроительный завод» справки о доходах № 624 от 27.12.2019 года усматривается, что станом на 27.12.2019 года задолженность по выплате заработной платы особа_1 составляет 31 010, 49 грн., из которых по: ноябрь 2019 - 4 946, 17 грн., декабрь 2019 - 26 064, 32 грн. (А.с.13).
В материалах дела отсутствуют доказательства полного расчета по заработной плате ответчика с истцом, поэтому указанная сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Согласно части первой статьи 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенномув работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Анализ указанных норм свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск, оплата за время временной нетрудоспособности и т.д.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этогоработника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
При этом, суд не находит оснований для освобождения ответчика от уплаты среднего заработка за время задержки расчета, поскольку ответчик не предоставил суду надлежащих и допустимых доказательствоов в подтверждение отсутствия его вины в невыплате причитающихся истцу сумм в день увольнения.
Согласно п. 21 постановления Пленума ВСУ «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999 г., - при определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работником, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ №100 от 08.02.1995 лет.
Согласно абз. 3 п. 2 Порядка №100, - среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Согласно п.8 Порядка, - начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые имеют бути оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
С справки №49 от 22.01.2020 года предоставленной ГП «Днепровский электровозостроительный завод» усматривается, что среднедневная заработная плата истца составляет 375, 90 грн. (А.с.17).
период задержкирасчета при увольнении истца на дату принятия данного решения, то есть с 28.12.2019 по 15.05.2020 (в пределах заявленных требований), составляет 93 рабочих дня, а потому с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 34 958, 70 грн. (375, 90 грн. * 93 дня).
Согласно разъяснений Пленума Верховного Суда Украины, предоставленных в п. 6 постановления № 13 от 24.12.1999 г. «О практике применения судами законодательства об оплате труда» услышитьняючы требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Согласно ч.1, 7 ст.81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе.
Таким образом, анализируя вышеизложенные доводы, принимая во внимание все установленные судом факты и соответствующие им правоотношения, принадлежность, допустимость и достоверность каждого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь в их совокупности, суд приходит к выводу о наличии оснований для удовлетворения иска , в связи с чем, необходимо взыскать сответчика в пользу истца задолженность по невыплаченной заработной плате в размере 31 010, 49 грн., а также средний заработок за время задержки расчета в сумме 34 958, 70 грн., с удержанием из этой суммы установленных законом налогов и сборов.
Решая вопрос о судебных расходов, в соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, следует взыскать с ответчика в пользу государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн. и в пользу истца уплаченный судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
На основании изложенного ируководствуясь Конституцией Украины, ст 24, 116, 117 КЗоТ Украины, ст.ст.. 15, 16 ГК Украины, ст 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 128-129, 263-264, 268, 272, 279, 430 ГПК Украины, суд -
В Е Л:
Иск особа_1 к ГП «Днепровский электровозостроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы, - удовлетворить.

Взыскать с Государственного предприятия «Днепровский электровозостроительный завод» (егрпоу 32495626, местонахождение: 49068, г.. Днепр, ул. Орбитальная, д. 13), в пользу особа_1, информация_1, рнокпп: номер_1, задолженность по заработной в сумме 31 010, 49 грн. (Тридцать одна тысяча десять грн .. 49 коп.) И средний заработок за время задержки расчета за период с 28.12.2019 года по 15.05.2020 года в сумме 34 958, 70 грн. (Тридцать четыре тысячи девятьсот пятьдесят восемь грн .. 70 коп.).

Допустить немедленное исполнение решения суда в части выплаты заработной платы, но не более чем заодин месяц.

Взыскать с Государственного предприятия «Днепровский электровозостроительный завод» (егрпоу 32495626, местонахождение: 49068, г.. Днепр, ул. Орбитальная, д. 13), в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 грн. (Восемьсот сорок грн.80 коп.).

Взыскать с Государственного предприятия «Днепровский электровозостроительный завод» (егрпоу 32495626, местонахождение: 49068, г.. Днепр, ул. Орбитальная, д. 13), в пользу особа_1, информация_1, рнокпп: номер_1 судебный сбор в сумме 840, 80 грн. (восемьсот сорок грн.80 коп.).

Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не былаподано.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.

Во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), срок на апелляционное обжалование, определенный ст.ст. .. 284, 354 ГПК Украины, продолжаются на срок действия такого карантина.
Судья В. С. [Ш.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

15.05.2020 Єдиний унікальний номер 205/2213/20
Провадження № 2/205/1473/20

заочне рішення
іменем україни
15 травня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Шавули В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 25 березня 2020 року звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 31 010, 49 грн., та середній заробіток за весь час затримки розрахунку починаючи з 28.12.2019 року по день ухвалення судового рішення, стягнути судовий збір.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2020 року відкрито провадження у вказаній справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач фактично ухвалу про відкриття спрощеного провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримав, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення адресату (а.с.27), проте відзиву на позов не надавав.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення судом відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено проводити розгляд справи у заочному порядку.
Згідно із ч.13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.
В ході судового розгляду встановлено, що особа_1 з 01 березня 1984 року прийнята на роботу до ДП «Дніпровський електровозобудівний завод».
Наказом №147 від 27.12.2019 року звільнена на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи Трудового договору (а.с.19).
Положеннями статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема при укладенні Трудового договору з фізичною особою.
У відповідності до частини першої статті 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
З наданої ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» довідки про доходи № 624 від 27.12.2019 року вбачається, що станом на 27.12.2019 року заборгованість з виплати заробітної плати особа_1 становить 31 010, 49 грн., з яких за: листопад 2019 року – 4 946, 17 грн., грудень 2019 року – 26 064, 32 грн. (а.с.13).
В матеріалах справи відсутні докази повного розрахунку по заробітній плати відповідача з позивачем, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачеві сум в день звільнення.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., - при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку №100, - середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Згідно п.8 Порядку, - нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Із довідки №49 від 22.01.2020 року наданої ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача становить 375, 90 грн. (а.с.17).
Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату ухвалення даного рішення, тобто з 28.12.2019 по 15.05.2020 (в межах заявлених вимог), становить 93 робочі дні, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 34 958, 70 грн. (375, 90 грн. *93 дні).
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно з ч.1, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх [censored] суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, у зв`язку із чим, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по не виплаченій заробітній платі в розмірі 31 010, 49 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 34 958, 70 грн., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України, слід стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в сумі 840, 80 грн. та на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 840, 80 грн.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 24, 116, 117 КЗпП України, ст..ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 128-129, 263-264, 268, 272, 279, 430 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов особа_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (єдрпоу 32495626, місцезнаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13), на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , заборгованість по заробітній в сумі 31 010, 49 грн. (тридцять одна тисяча десять грн.. 49 коп.) та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.12.2019 року по 15.05.2020 року в сумі 34 958, 70 грн. (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім грн.. 70 коп.).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (єдрпоу 32495626, місцезнаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13), на користь держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок грн.80 коп.).

Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (єдрпоу 32495626, місцезнаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13), на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок грн.80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строк на апеляційне оскарження, визначений ст..ст.. 284, 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В. С. [Ш.]