ДП ДПІ "ЗАПОРІЖЦИВІЛЬПРОЕКТ": невыплата зарплаты

08.12.2021
Дело №331/4671/21
Производство № 2/331/2498/2021
заочное решение
именем украины
08 декабря 2021 г. Запорожье
Жовтневый районный суд г. Запорожья в составе:
председательствующего – судьи [Ж.] О.Е.
с участием секретаря – [М.] О.В.
рассмотрев в упрощенном исковом производстве дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Государственный проектный институт «Запорожгражданпроект» о взыскании суммы, причитающейся к выплатами при увольнении,
установил:
Истец обратился в суд с иском к Государственному предприятию «Государственный проектный институт «Запорожгражданпроект» об удержании суммы, причитающейся к выплате при увольнении, в котором просил взыскать с ответчика невыплаченную при увольнении заработную плату за период с 01.12.2017 по 22.02. 983, 00 гривен без удержания налогов и других обязательных платежей.
В обоснование исковых требований истец отметил, что работал на предприятии ответчика. Решением Жовтневого районного суда г. Запорожье от 21 января 2021 года по делу № 331/4600/20 (производство № 2/331/474/2021) были прекращены трудовые отношения между ним и Государственным предприятием «Государственный проектный институт «Запорожгражданпроект» на основании части 1 статьи 38 КЗоТ Украины, со дня вступления решения в законную силу.

Ввиду нарушения его трудовых прав, 13 июля 2021 года истец направил в адрес ответчика письмо от 12 июля 2021 года о выполнении требований законодательства по окончательномув расчете при увольнении, с требованием о выплате ему всей суммы, причитающейся при увольнении, однако указанное требование оставлено без удовлетворения.

По постановлению судьи Жовтневого районного суда г. Запорожья от 30 августа 2021 года по делу открыто производство.
По постановлению суда от 01 октября 2020 года истребовано от Государственного предприятия "Государственный проектный институт „Запорожгражданпроект": справку-расчет по не выплаченной особа_1 заработной плате и другим причитающимся при увольнении 23 февраля 2021 годавыплатам; справку-расчет о среднем заработке с определением среднедневного дохода лицо_1; Временное положение об оплате труда работников института, утвержденное согласно приказу Ответчика № 63 от 29.06.2010 г. «Об изменении действующих условий организации и оплаты труда».

Указанное определение об истребовании доказательств направлялось ответчику, однако почтовое отправление вернулось с отметкой «адресат отсутствует по указанному адресу».
В судебном заседании истец предоставил заявление о рассмотрении дела по немуотсутствие, настаивавшее на удовлетворении иска.

Представитель ответчика, надлежащим образом уведомленный о времени и месте слушания дела, на судебное заседание не явился, о причинах неявки суд не сообщил, отзыв на иск не предоставил, в связи с чем на основании ч.2 ст. 223 ГПК Украины, дело рассмотрено в отсутствие представителя ответчика на основании доказательств имеющихся в материалах дела.
Суд, исследовав материалы дела, считает, что иск принадлежит удовлетворению по причинам.

Судом встобновлено, что лицо_1 на основании приказа № 100-к от 19.09.2002 года был принят на должность заведующего базой «Фрегат» Государственного проектного института «Запорожгражданпроект», который в дальнейшем переименован в Государственное предприятие «Государственный проектный институт «Запорожгражданпроект».

Пребывание в трудовых отношениях лицо_1 с ответчиком подтверждается копией трудовой книжки номер_1 истца.
Решением Жовтневого районного суда г. Запорожья от 21 января 2021 года по делу № 331/4600/20 (проводж.ние № 2/331/474/2021) были прекращены трудовые отношения между особа_1 и Государственным предприятием «Государственный проектный институт «Запорожгражданпроект» на основании части 1 статьи 38 КЗоТ Украины, со дня вступления решения в законную силу.
Статьей 43 Конституции Украины гарантировано каждому гражданину право на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или свободно соглашается. Использование принудительного труда запрещается.
Согласно части первой статьи 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Частями первой и второй статьи 233 КЗоТ Украины предусмотрено, что работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении - в месячный ст.год со дня вручения копии приказа об увольнении или со дня выдачи трудовой книги. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник вправе обратиться в суд с иском об удержании причитающейся ему заработной платы без ограничения любым сроком.
Кроме того, Конституционный Суд Украины в Решении от 15 октября 2013 года № 8-рп/2013 (по делу по конституционному обращению гражданки особа_2 относительно официального толкования положений части второй статьи 233 Кодекса законов о труде Украины)ны, статей 1, 12 Закона Украины "Об оплате труда") отметил, что в случае нарушения работодателем законодательства об оплате труда не ограничивается любым сроком обращения работника в суд с иском о взыскании заработной платы, которая ему принадлежит, т.е. на которые работник имеет право согласно условиям Трудового договора и в соответствии с государственными гарантиями, установленными законодательством, в том числе и за время простоя, которое имело место не по вине работника, независимо от того, было ли произведеноододателем начисления таких выплат.
То есть, в случае нарушения работодателем законодательства об оплате труда работник имеет право без ограничений любым сроком обратиться в суд с иском о взыскании, в частности, выходного пособия, независимо от того, осуществил ли работодатель начисление такой выплаты.
Судом установлено, что истец обращался к ответчику с требованием произвести с ним окончательный расчет при увольнении , что подтверждено письмом от 12 июля 2021 года, который был возвращен истцу сткой «Получатель по указанному адресу отсутствует».
Следовательно, суд приходит к выводу, что было нарушено право лицо_1 на оплату труда и истец имеет право на получение задолженности по невыплаченной при увольнении заработной платы.
Решая вопрос о размере сумм, принадлежащих при увольнении истцу, суд учитывает выводы Верховного Суда изложенные в постановлении от 28 марта 2018 года по делу № 243/5469/17, согласно которому сведения по выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.ей работодателя. Отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием не начисления и не выплаты истцу заработной платы.

По содержанию абзаца 3 пункта 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100 (далее - Порядок) среднемесячная заработная плата работнику исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующие события, с которым связана соответствующая выплата.
В соответствии спункта 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней/часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработком. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанныхрабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, – на число календарных дней за этот период.
Судом не установлен размер выплат заработной платы за последние 2 календарных месяца работы истца, по делу отсутствуют сведения по расчетному периоду, за который должна исчисляться средняя заработная плата.
Сведения по выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя.
В соответствии с подпунктом 14.1.180 пункта 14.1 статьи 14 Налогового кодекса Украины(далее - НК) налоговый агент по налогу на доходы физических лиц - юридическое лицо (его филиал, отделение, другое обособленное подразделение), самозанятое лицо, представительство нерезидента - юридического лица, инвестор (оператор) по соглашению о распределении продукции, независимо от организационно правового статуса и способа налогообложения другими налогами и/или формы начисления (выплаты, предоставления) дохода (в денежной или неденежной форме) обязаны начислять, удерживать и уплачивать налог, предусмотренный разделом IV настоящего Кодекса, в бюджет от имени и за счет физического лица с доходов, выплачиваемых такому лицу, вести налоговый учет, представлять налоговую отчетность контролирующим органам и нести ответственность за нарушение его норм в порядке, предусмотренном статьей 18 и разделом IV настоящего Кодекса Кодекса.
Согласно пункту 51.1 статьи 51 НК Украины налогоплательщики, в том числе налоговые агенты, обязаны подавать контролирующим органам в сроки, установленные настоящим Кодексом для податей.ческого квартала, налоговый расчет сумм дохода, начисленного (уплаченного) в пользу налогоплательщиков.
Подпункт "б" пункта 176.2 статьи 176 НК Украины определяет, что лица, которые в соответствии с настоящим Кодексом имеют статус налоговых агентов, обязаны подавать в сроки, установленные настоящим Кодексом для налогового квартала, налоговый расчет суммы дохода, начисленного (уплаченного) в пользу плательщиков налога, а также суммы удержанного с них налога в контролирующий орган по месту своего расположенияние.
Кроме того, согласно пункту 2 раздела ІІІ Положения о реестре застрахованных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования, утвержденного Постановлением правления Пенсионного фонда Украины от 18 июня 2014 года №10-1, индивидуальные сведения о застрахованном лице из реестра застрахованных лиц и/или застрахованному лицу на бумажных носителях по форме согласно приложению 1 (ОК-5) или приложению 2 (ОК-7) к настоящему Положению.
Согласно известномуостей из Государственного реестра физических лиц-налогоплательщиков о суммах уплаченных доходов и удержанных налогов особа_1 за период с I квартала 2017 по I квартал 2021 от 11.08.21 № 914/10/08-01-52 , информация о доходах начисленных и полученных истцом ответчика за указанный период, также, в указанном Реестре отсутствует. Указанное также подтверждает, что ответчик не подавал в отношении истца отчетность и не начислял и не выплачивал ему в этот период заработную плату и любые другие вы.платы.
Кроме того, проверяя предоставленный ответчиком расчет задолженности, суд отмечает следующее.
Материалами дела подтверждено, что судебным приказом Октябрьского районного суда г. Запорожье от 16 апреля 2018 года по делу 331/2807/18 взыскано с ответчика в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с января 2017 года по ноябрь 2017 гривен.
Таким образом, при увольнении истцу относилась к выплате задолженность по заработной плате за период с 01декабря 2017 по 23 февраля 2021 года.
Истецом предоставлен расчет задолженности по заработной платы за период с 01 декабря 2017 года по 23 февраля 2021 года в размере 249 983, 00 гривен, осуществленный с учетом Временного положения об оплате труда работников института, утвержденном согласно приказу № 63 от 29.06. Об изменении действующих условий организации и оплаты труда», Приказа Ответчика от 29.06.2010 № 63 «Об изменении действующих условий организации и оплаты труда», которым на предприятиестве с 01.09.2010 года была введена почасовая оплата труда.
Указанный расчет исполнен с соблюдением требований действующего законодательства, ответчиком не опровергнут.
Согласно ч.10 ст. 84 ГПК Украины в случае непредставления участником дела по неуважительным причинам или без уведомления причин доказательств, истребованных судом, суд в зависимости от того, какое лицо уклоняется от их представления, а также какое значение имеют эти доказательства, может признать обстоятельство, для выяснения которого требовалось доказательство, или отказать в егого признании, или может осуществить рассмотрение дела по имеющимся в нем доказательствам, или, в случае непредставления таких доказательств истцом, - также оставить исковое заявление без рассмотрения.

Ввиду того, что Государственное предприятие «Государственный проектный институт «Запорожгражданпроект» уклоняется от представления доказательств, кроме того, истцом предоставлены доказательства того, что он действительно работал на предприятии, обращался к ответчику с требованием выплатить заработную плату и в спорный период ее не получал , суд, с учетом полонь ч.10 ст. 84 ГПК Украины считает возможным признать наличие задолженности по заработной плате за период с 01.12.2017 по 23.02.2021 в сумме 249 983, 00 гривен и удовлетворить иск.

Согласно пункту 6 Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан является соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет сумму что пподлежит взысканию без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.

Вопрос о судебных издержках следует решить в соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины.

Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины решение суда по части присуждения выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц следует допустить к немедленному исполнению.

На основании изложенного и руководствуясь ст. ст. 3, 4, 11-13, 19, 263, 265, 279, 280-282 ГПК Украины, суд

УхваЛИВ:

Исковое заявление особа_1 в Государственное предприятие «Государственный проектный институт «Запорожгражданпроект» об удержании суммы, причитающейся к выплате при увольнении удовлетворить .
Взыскать с Государственного предприятия «Государственный проектный институт «Запорожгражданпроект» (местонахождение: г. Запорожье, площадь [П] д. 4, егрпоу 05482972) в пользу лицо_1 ( информация_1 , место жительства: адрес_1 , рнокпп период с 01.12.2017 по 23.02.2021 в сумме 249 983 (двести сорок девять тысяч девятьсот восемьдесят три гривны 00 копеек) грн. без удержания налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Государственного предприятия «Государственный проектный институт «Запорожгражданпроект» (местонахождение: г. Запорожье, площадь [П.] дом 4, егрпоу 05482972) в пользу государства судебный сбор в размере 908, 00 гривен.
Решение суда в части присуждения выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц допустить к немедленномуиконки.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается непосредственно в судэляционной инстанции в течение тридцати дней со дня его провозглашения.

Заочное решение может быть пересмотрено судом, который он принял, по письменному заявлению ответчика, поданному в течение тридцати дней со дня его провозглашения.

Полный текст судебного решения составлен 8 декабря 2021 года.

Судья: Е.Е. [Ж.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


08.12.2021
Справа № 331/4671/21
Провадження № 2/331/2498/2021
заочне рішення
іменем україни
08 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Жукової О.Є.
за участю секретаря - [М.] О.В.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення суми, що належить виплаті при звільненні,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення суми, що належить виплаті при звільненні, в якому просив стягнути з відповідача невиплачену при звільненні заробітну плату за період з 01.12.2017 по 23.02.2021 в сумі 249 983, 00 гривень без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працював на підприємстві відповідача. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2021 року по справі № 331/4600/20 (провадження № 2/331/474/2021) було припинено трудові відносини між ним та Державним підприємством «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект" на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України, з дня набрання рішенням законної сили.

Зважаючи на порушення його трудових прав, 13 липня 2021 року позивач направив на адресу відповідача лист від 12 липня 2021 року про виконання вимог законодавства щодо остаточного розрахунку при звільненні, з вимогою про виплату йому всієї суми, належної від при звільненні, однак зазначена вимога залишена без задоволення.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2021 року по справі відкрите провадження.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року витребувано від Державного підприємства "Державний проектний інститут „Запоріжцивільпроект": довідку-розрахунок по не виплаченій особа_1 заробітній платі і іншим належним при звільненні 23 лютого 2021 року виплатам; довідку-розрахунок про середній заробіток з визначенням середньоденного доходу особа_1 ; Тимчасове положення про оплату праці працівників інституту, затверджене згідно наказу Відповідача № 63 від 29.06.2010 року «Про зміну діючих умов організації і оплати праці».

Вказана ухвала про витребування доказів направлялася відповідачу, однак поштове відправлення повернулося з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою».
В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав , в зв`язку з чим на підставі ч.2 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у відсутність представника відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов належить задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що особа_1 на підставі наказу № 100-к від 19.09.2002 року був прийнятий на посаду завідуючого базою «Фрегат» Державного пректного інституту «Запоріжцивільпроект», який в подальшому переіменовано в Державне підприємство «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект».

Перебування в трудових відносинах особа_1 з відповідачем підтверджується копією трудової книжки номер_1 позивача.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21січня 2021 року по справі № 331/4600/20 (провадження № 2/331/474/2021) було припинено трудові відносини між особа_1 та Державним підприємством «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект" на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України, з дня набрання рішенням законної сили.
Статтею 43 Конституції України гарантовано кожному громадянину право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Частинами першою та другою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (у справі за конституційним зверненням громадянки особа_2 ни щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці") зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Тобто, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення, зокрема вихідної допомоги, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування такої виплати.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою провести з ним остаточний розрахунок при звільненні , що підтверджено листом від 12 липня 2021 року, який був повернутий позивачу з відміткою «Одержувач за поданою адресою відсутній».
Отже, суд приходить до висновку, що було порушено право особа_1 на оплату праці і позивач має право на отримання заборгованості з невиплаченої при звільненні заробітної плати.
Вирішуючи питання щодо розміру сум , що належать при звільненні позивачу, суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, згідно з яким відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця. Відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.

За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата працівникові обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Судом не встановлено розмір виплат заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи позивача, у справі відсутні відомості за розрахунковим періодом, за який має обчислюватись середня заробітна плата.
Відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або [censored] формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з пунктом 51.1 статті 51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.
Підпункт «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України визначає, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 (ОК-5) або додатком 2 (ОК-7) до цього Положення.
Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків особа_1 за період з І кварталу 2017 по І квартал 2021 від 11.08.21 № 914/10/08-01-52 , інформація щодо доходів нарахованих та отриманих позивачем від відповідача за вказаний період, також, у вказаному Реєстрі відсутня. Зазначене, також, підтверджує, що відповідач не подавав відносно позивача звітність та не нараховував і не виплачував йому в цей період заробітну плату та будь-які інші виплати.
Крім того, перевіряючи наданий відповідачем розрахунок заборгованості, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що судовим наказом Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2018 року по справі 331/2807/18 стягнуто з відповідача на користь особа_1 заборгованість із заробітної плати за період з січня 2017 року по листопад 2017 року в розмірі 11880, 20 гривень.
Таким чином, при звільненні позивачу належала до виплати заборгованість з заробітної плати за період з 01 грудня 2017 року по 23 лютого 2021 року.
Позивачем наданий розрахунок заборгованості із заробітної плати за період з 01 грудня 2017 року по 23 лютого 2021 року в розмірі 249 983, 00 гривень, який здійснений з урахуванням Тимчасового положення про оплату праці працівників інституту, затвердженому згідно наказу № 63 від 29.06.2010 року «Про зміну діючих умов організації і оплати праці», Наказу Відповідача від 29.06.2010 року № 63 «Про зміну діючих умов організації і оплати праці», яким на підприємстві з 01.09.2010 року було запроваджено погодинну оплату праці.
Зазначений розрахунок виконаний з дотриманням вимог чинного законодавства, відповідачем не спростований.
Відповідно до ч.10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на те, що Державне підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» ухиляється від подання доказів, крім того, позивачем надані докази того, що він дійсно працював на підприємстві , звертався до відповідача із вимогою виплатити заробітну плату та у спірний період її не отримував , суд, з урахуванням положень ч.10 ст. 84 ЦПК України, вважає за можливе визнати наявність заборгованості із заробітної плати за період з 01.12.2017 по 23.02.2021 в сумі 249 983, 00 гривень та задовольнити позов.

Відповідно до пункту 6 Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму що підлягає стягненню без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць слід допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 19, 263, 265 , 279, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення суми, що належить виплаті при звільненнізадовольнити .
Стягнути з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, площа Пушкіна, буд. 4 , єдрпоу 05482972) на користь особа_1 ( інформація_1 , місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_2 )заборговану та невиплачену при звільненні заробітну плату за період з 01.12.2017 по 23.02.2021 в сумі 249 983 (двісті сорок девять тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривні 00 копійок) грн. без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, площа Пушкіна, буд. 4 , єдрпоу 05482972) на користь держави судовий збір у розмірі 908, 00 гривень.
Рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складений 08 грудня 2021 року.

Суддя: О.Є. [Ж.]