ДП "МЗ "ГІДРОМАШ": невыплата зарплаты

Дата документу 21.09.2020 Справа № 937/5786/20 2/937/2656/20 заочне рішення іменем україни 21 вересня 2020 року м. Мелітополь Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого — судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання — Левандовська О.М., розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ВСТАНОВИВ: Позивач особа_1 14 серпня 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення на його користь заробітної плати у розмірі 6401 гривень 06 копійок, середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 28 397 гривень 50 копійки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.01.2020 позивач влаштувався на роботу в Мелітопольський завод «Гідромаш» на посаду охоронця і працював там до 29.02.2020. Наказом №4-К від 28.02.2020 його було звільнено з даного підприємства на підставі п.1 ст.36 КЗпП за згодою сторін. При звільненні видано трудову книжку. На день звільнення підприємство нарахувало йому заробітну плату за період з 01 січня 2020 до 29 лютого 2020 в сумі 6401,06 гривень, але у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунку відповідача у її виплаті йому було відмовлено. На підставі вимог ст. 117 КЗпП, на день пред`явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов`язаний сплатити на його користь за час затримки розрахунку при звільненні складає 28397,5 гривень (248,75 гривень — середньоденна заробітня плата * 114 днів — кількість днів затримки). Ухвалою суду від 19.08.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачці п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Також встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Сторони у судове засідання не з`явилися. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов та клопотання від нього не надходили. Через неявку відповідача у судове засідання, враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення. Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв`язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належну оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. При судовому розгляді встановлено, що особа_1 працював на Державному підприємстві «Мелітопольський завод «Гідромаш» на посаді охоронця з 09.01.2020 року по 29.02.2020. Наказом № 4-К від 28.02.2020 року його було звільнено за згодою сторін згідно ст. 36 КЗпПУ, що підтверджується копією трудової книги /а.с.5/. На день звільнення, 29.02.2020, заборгованість відповідача перед позивачем по зарплаті за період з 09.01.2020 по 29.02.2020 складає 6401,06 гривень, що підтверджується довідкою про стан заборгованості №32 від 16.06.2020 /а.с.6/. Відповідно до ч. 3, 6 ст., 43 Конституції України — кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно з ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Відповідно до положень ч.1 ст. 117 КЗпП України — в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» — установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» — При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (100−95-п) (з наступними змінами і доповненнями). Згідно з п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Обов`язок власника або уповноваженого ним органом, передбачений ст.117 Кодексу законів про працю України, щодо виплати працівнику середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку є саме випадком збереження середньої заробітної плати. Згідно п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. Так як на даний час позивачеві не виплачена заробітна плата, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Згідно наданої позивачу довідки про заборгованість по заробітній платі, на підставі здійсненого ним розрахунку відповідно до Порядку №100 від 08.02.1995 року, середньоденний заробіток позивача склав 248,75 грн. (сзп=(3721,73+5482,07)/(17+20) =248,75 грн.) 3 29.02.2020 року по 14.08.2020 року, кількість робочих днів прострочення виплати заробітної плати складає 114 робочих днів. Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати по день звернення до суду складає: 248,75 грн. х 114 р.дн. = 28 357,50 грн. Тобто середній заробіток позивача за весь час затримки виплати заробітної плати складає 28 357,50 грн. Суд, перевіривши розрахунок та надавши оцінку дослідженим доказам, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 247, 258, 259, 263−265, 352,354 ЦПК України, суд — ВИРІШИВ: Позов особа_1 до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні — задовольнити повністю. Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» на користь особа_1 нараховану, але невиплачену вчасно при звільненні заробітну плату в розмірі 6401 /шість тисяч чотириста одна/ гривень 06 копійок. Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 28 357 /двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят сім/ гривень 50 копійок. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Позивач: особа_1, інформація_1, ідентифікаційний код — номер_1, зареєстрований та проживає за адресою: адреса_1. Відповідач: Державне підприємство «Мелітопольський завод «Гідромаш» (код єдрпоу 00240106), місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 191. суддя: Ю. В. Ковальова