ДП "МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ": невыплата зарплаты
Справа № 226/549/20
Справа 226/549/20
Провадження № 2/226/325/2020
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р, а ї н и
19 березня 2020 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді [К.] Т.О.,
за участю секретаря Ковальової І.О.,
учасники судового провадження:
позивач особа_1 (не з`явився),
відповідач (представник не з`явився),
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
в с т, а н о в и в:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 06 червня 2014 року по 04.11.2019 року він працював у відокремленому підрозділі «шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» з середньоденною заробітною платою 1098, 32 грн. 04.11.2019 року його було звільнено за ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, згідно наказу № 327к від 04.11.2019 року. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок по компенсації за невикористану відпустку в розмірі 16827, 21 грн., по вихідній допомозі у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у сумі 579, 43 грн., за 3 дні чергової відпустки у сумі 1844, 25 грн. по індексації за несвоєчасну сплачену заробітну плату нараховану у грудні 2019 року за серпень 2019 року — 172, 80 грн., за вересень 2019 року — 128, 36 грн., за жовтень 2019 року — 8, 05 грн., чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Частково було виплачено: 24.12.2019 року — 1370, 19 грн., 05.02.2020 року — 88, 39 грн., 11.02.2020 року — 88, 21 грн. Посилаючись на норми ст. 117 КЗпП України позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь несплачені суми при звільненні у розмірі 70901, 23 грн., середній заробіток за весь час затримки по день винесення судом рішення з 04.11.2019 року по день розгляду справи судом.
Ухвалою судді від 26.02.2020 у справі відкрито провадження та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами згоден частково, у зв`язки з тим, що на день звільнення відповідач мав сплатити позивачу заборгованість по компенсації за 27 календарних днів невикористаної відпустки у розмірі — 16827, 21 грн., вихідну допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у розмірі — 70841, 64 грн., заробітну плату за один робочий день у розмірі — 579, 43 грн., за три дні чергової відпустки у розмірі — 1844, 25 грн. Всього нарахована сума 90092, 53 грн. Після стягнення податків сума до виплати склала 72199, 11 грн. Виплати здійснювались частинами, а саме: 24.12.2019 року — 1370, 19 грн., 05.02.2020 року — 88.39 грн., 11.02.2020 року — 88, 21 грн., 05.03.2020 року — 72, 31 грн. Станом на 16.03.2020 року заборгованість по вищевикладеним виплатам склала 70828, 92 грн. Просить суд задовольнити позовні вимоги частково, у розмірі 70828, 92 грн.
Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання не надав.
Суд, врахувавши позиції сторін у справі, надані суду документи, вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за матеріалами, наданими сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 06.06.2014 року по 04.11.2019 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працював з 17.06.2014 по 26.05.2016 року машиністом електровоза підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті, з 26.05.2016 року по 04.11.2019 року прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті, був звільнений за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію згідно ч.1 ст.38 КЗпП України (а.с. 9−12).
Згідно довідки про розмір заборгованості по заробітній платі № 129 від 18.02.2020 року, загальна сума заборгованості по заробітній платі станом на 18.02. 2020 року становить 70901, 23 грн. (а.с.14−15). За інформацією, наданою відповідачем станом на 16.03.2020 року встановлено, що позивачеві ще 05.03.2020 року було виплачено 72, 31грн. На час надання інформації заборгованість складає — 70828, 92 грн. (а.с. 57−58).
Згідно довідки про розрахунок середньоденного і середньомісячного заробітку № 128 від 18.02.2020 року, середньоденна заробітна плата позивача становить 1098, 32 грн. (а.с. 13, 56). Заперечень щодо розміру належної до виплати позивачу суми заборгованості по заробітній платі або визначеного відповідачем розміру середньоденного заробітку позивача, від сторін не надходило.
За змістом положень статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справу на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
За змістом вимог Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата працівника — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
При звільненні працівника, на підставі положень статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законодавством підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тому суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по невиплаченій йому сумі при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію згідно довідки відповідача у сумі 70828, 92 гривень та середнього заробітку за несвоєчасну виплату відповідачем розрахункових сум з часу звільнення позивача з підприємства відповідача до дня розгляду справи по суті включно на день такого розгляду.
Діюче трудове законодавство передбачає безальтернативний обов`язок виплати належних працівникові сум при його звільненні, це законодавство встановлює і пов`язує юридичну відповідальність за порушення даних вимог законодавства, з юридичною особою того підприємства, установи, організації, на якому працювала особа до звільнення.
Середньоденний заробіток позивача, за розрахунком відповідача, заперечень проти якого позивач не висловлював, становить 1098, 32 гривень. Кількість робочих днів з дати звільнення позивача 04 листопада 2019 року до розгляду судом справи по суті становить 94 дні, у тому числі у листопаді 2019 року — 19 днів; у грудні 2019 року — 21 день; у січні 2020 року — 21 день; у лютому 2020 року — 20 днів, у березні 2020 року — 13 днів. Сума середнього заробітку складає 103242, 08 гривень з розрахунку: (94дн.х1098, 32).
На підставі положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача понесені ним судові витрати.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.47, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов особа_1, інформація_1, який зареєстрований за адресою: адреса_1, фактично проживає за адресою: адреса_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, до Державного підприємства «Мирноградвугілля», місцезнаходження: 85320, м. Мирноград Донецької області, вул. Соборна, 1, код єдрпоу 32087941, про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 103 242 гривень 08 копійок, заборгованість по заробітній платі у сумі 70 828 гривень 92 копійки, понесені судові витрати в сумі 840 гривень 80 копійок, а всього 174 911 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот одинадцять) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.О. [К.]
Справа 226/549/20
Провадження № 2/226/325/2020
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р, а ї н и
19 березня 2020 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді [К.] Т.О.,
за участю секретаря Ковальової І.О.,
учасники судового провадження:
позивач особа_1 (не з`явився),
відповідач (представник не з`явився),
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
в с т, а н о в и в:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 06 червня 2014 року по 04.11.2019 року він працював у відокремленому підрозділі «шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» з середньоденною заробітною платою 1098, 32 грн. 04.11.2019 року його було звільнено за ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, згідно наказу № 327к від 04.11.2019 року. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок по компенсації за невикористану відпустку в розмірі 16827, 21 грн., по вихідній допомозі у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у сумі 579, 43 грн., за 3 дні чергової відпустки у сумі 1844, 25 грн. по індексації за несвоєчасну сплачену заробітну плату нараховану у грудні 2019 року за серпень 2019 року — 172, 80 грн., за вересень 2019 року — 128, 36 грн., за жовтень 2019 року — 8, 05 грн., чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Частково було виплачено: 24.12.2019 року — 1370, 19 грн., 05.02.2020 року — 88, 39 грн., 11.02.2020 року — 88, 21 грн. Посилаючись на норми ст. 117 КЗпП України позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь несплачені суми при звільненні у розмірі 70901, 23 грн., середній заробіток за весь час затримки по день винесення судом рішення з 04.11.2019 року по день розгляду справи судом.
Ухвалою судді від 26.02.2020 у справі відкрито провадження та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами згоден частково, у зв`язки з тим, що на день звільнення відповідач мав сплатити позивачу заборгованість по компенсації за 27 календарних днів невикористаної відпустки у розмірі — 16827, 21 грн., вихідну допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у розмірі — 70841, 64 грн., заробітну плату за один робочий день у розмірі — 579, 43 грн., за три дні чергової відпустки у розмірі — 1844, 25 грн. Всього нарахована сума 90092, 53 грн. Після стягнення податків сума до виплати склала 72199, 11 грн. Виплати здійснювались частинами, а саме: 24.12.2019 року — 1370, 19 грн., 05.02.2020 року — 88.39 грн., 11.02.2020 року — 88, 21 грн., 05.03.2020 року — 72, 31 грн. Станом на 16.03.2020 року заборгованість по вищевикладеним виплатам склала 70828, 92 грн. Просить суд задовольнити позовні вимоги частково, у розмірі 70828, 92 грн.
Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання не надав.
Суд, врахувавши позиції сторін у справі, надані суду документи, вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за матеріалами, наданими сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 06.06.2014 року по 04.11.2019 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працював з 17.06.2014 по 26.05.2016 року машиністом електровоза підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті, з 26.05.2016 року по 04.11.2019 року прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті, був звільнений за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію згідно ч.1 ст.38 КЗпП України (а.с. 9−12).
Згідно довідки про розмір заборгованості по заробітній платі № 129 від 18.02.2020 року, загальна сума заборгованості по заробітній платі станом на 18.02. 2020 року становить 70901, 23 грн. (а.с.14−15). За інформацією, наданою відповідачем станом на 16.03.2020 року встановлено, що позивачеві ще 05.03.2020 року було виплачено 72, 31грн. На час надання інформації заборгованість складає — 70828, 92 грн. (а.с. 57−58).
Згідно довідки про розрахунок середньоденного і середньомісячного заробітку № 128 від 18.02.2020 року, середньоденна заробітна плата позивача становить 1098, 32 грн. (а.с. 13, 56). Заперечень щодо розміру належної до виплати позивачу суми заборгованості по заробітній платі або визначеного відповідачем розміру середньоденного заробітку позивача, від сторін не надходило.
За змістом положень статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справу на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
За змістом вимог Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата працівника — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
При звільненні працівника, на підставі положень статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законодавством підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тому суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по невиплаченій йому сумі при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію згідно довідки відповідача у сумі 70828, 92 гривень та середнього заробітку за несвоєчасну виплату відповідачем розрахункових сум з часу звільнення позивача з підприємства відповідача до дня розгляду справи по суті включно на день такого розгляду.
Діюче трудове законодавство передбачає безальтернативний обов`язок виплати належних працівникові сум при його звільненні, це законодавство встановлює і пов`язує юридичну відповідальність за порушення даних вимог законодавства, з юридичною особою того підприємства, установи, організації, на якому працювала особа до звільнення.
Середньоденний заробіток позивача, за розрахунком відповідача, заперечень проти якого позивач не висловлював, становить 1098, 32 гривень. Кількість робочих днів з дати звільнення позивача 04 листопада 2019 року до розгляду судом справи по суті становить 94 дні, у тому числі у листопаді 2019 року — 19 днів; у грудні 2019 року — 21 день; у січні 2020 року — 21 день; у лютому 2020 року — 20 днів, у березні 2020 року — 13 днів. Сума середнього заробітку складає 103242, 08 гривень з розрахунку: (94дн.х1098, 32).
На підставі положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача понесені ним судові витрати.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.47, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов особа_1, інформація_1, який зареєстрований за адресою: адреса_1, фактично проживає за адресою: адреса_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, до Державного підприємства «Мирноградвугілля», місцезнаходження: 85320, м. Мирноград Донецької області, вул. Соборна, 1, код єдрпоу 32087941, про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 103 242 гривень 08 копійок, заборгованість по заробітній платі у сумі 70 828 гривень 92 копійки, понесені судові витрати в сумі 840 гривень 80 копійок, а всього 174 911 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот одинадцять) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.О. [К.]
