ДП РМТП: невыплата зарплаты

Дело № 510/987/20
Производство № 2/510/922/20

Р Е Ш Е Н И Е

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы


20.07.2020 г.. Ренийский районный суд Одесской области

в составе: председательствующего судьи [Б.] И.Д.,
с участием секретаря Березники С.П.,

рассматривая в подготовительном судебном заседании. Рени гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Ренийский морской торговый порт» о взыщетния начисленной и не выплаченной заработной платы и среднего заработка за все время задержки расчета,

В С Т А Н О В И Л:

Представитель ответчика - и.о. директора ГП «рмтп» [В.] Д.Н. исковые требования (уточненные) о взыскании заработной платы признал, о взыскании среднего заработка за время задержки расчета признал в размере 5237, 62 грн., просил о рассмотрении дела без его участия.
Истец в ходе подготовительного судебного заседания уточнил свои исковые требования, а именно подтвердив сумму знамяния среднего заработка за задержку расчета - 5237, 62 грн. (По подсчетам, предоставленным представителем ответчика), на удовлетворении иска настаивал, просил рассмотреть дело в его отсутствие.
Исходя из изложенного, суд считает, что решение по делу может постановить при проведении предварительного судебного заседания.
Согласно ч. 3 ст. 200 ГПК по результатам подготовительного производства суд принимает решение в случае признания иска ответчиком. Согласно ч. 4 ст. 206 ГПК Украины в случае признанияответчиком иска суд при наличии для того законных оснований принимает решение об удовлетворении иска.
Согласно ч. 3 ст. 211 ГПК Украины, участник дела вправе заявить ходатайство о рассмотрении дела в его отсутствие. Если такое ходатайство заявили все участники дела, судебное разбирательство дела осуществляется на основании имеющихся у суда материалов.
В ходе рассмотрения дела были исследованы следующие доказательства: копия паспорта и и / о истца; копия справки от 21.05.2020 г.. № 181 о задолженности ипо заработной плате за период ноябрь 2019 - март 2020 - 20889, 54 грн .; копия справки от 08.07.2020 г.. № 403 о задолженности по заработной плате за период ноябрь 2019 - март 2020 - 20889, 54 грн .; копия трудовой книжки; справка-расчет среднего заработка за время задержки расчета.
Судом в ходе судебного разбирательства установлено, что истец работал в Государственном предприятии «Ренийский морской торговый порт» в должности оператора котельной. Уволилась с рабОты 31.03.2020р. согласно приказу от 31.03.2020 г. № 59-П, в связи с окончанием отопительного сезона.
За период работы истца в ГП «рмтп» заработная плата выплачивалась нерегулярно, в связи с чем по состоянию на 08.07.2020 г.. У ответчика перед истцом сложилась задолженность по заработной плате за период ноябрь 2019 - март 2020 - включая в размере 20889, 54 грн. В добровольном порядке руководство ответчика задолженность не погашает, расчет по заработной плате в теперишнего время не провело. В порядке ст. 116 КЗоТ Украины истец просит взыскать с ответчика всю сумму задолженности по заработной плате в принудительном порядке. Кроме того, в порядке ст.117 КЗоТ Украины истец просит взыскать с ответчика средний заработок за время задержки расчета с ним при увольнении, который по состоянию на 20.07.2020 г.. Составляет 5237, 62 грн.
Изучив материалы дела и представленные документы, суд приходит к выводу, что уточненные исковые требования истца обоснованы и подлежат закволення, поскольку нашли свое подтверждение в судебном заседании.
Как следует из материалов дела, представленных суду доказательств, истец работает в ГП «рмтп». За время работы у ответчика перед истцом сложилась задолженность по заработной плате, которая по состоянию на время рассмотрения дела в суде составляет 20889, 54 грн.
Согласно ч. 1 ст. 21 КЗоТ Украины трудовой договор является соглашением между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом, по которому работник зобов`связывается выполнять работу, определенную этим соглашением, с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.
Частью 1 ст. 94 КЗоТ Украины определено, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежномвыражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
На основании ст. 15 ЗУ «Об оплате труда» от 24.03.1995 г.. Оплата труда работников предприятия осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются предприятием после выполнения обязательств по оплате труда, а согласно ст. 24 этого Закона своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности.
потребованиями ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
В соответствии со ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя.
На основании вышеизложенного, суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца начисленную, но не оплаченную саробитну плату в размере 20889, 54 грн. без учета удержания налогов и других обязательных платежей.
В абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 года указано, что удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателивця и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Кроме того, в соответствии с п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решений, в частности по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
По удовлетворению требования истца о взыскании среднего заработка за время задержки расчета, суд считает их также обоснованными и законными.
Сдостойно статье 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Порядок осуществления соответствующих расчетов определены в Порядке исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100.
Согласно расчетам, сделанных ответчиком, сумма среднего заработка за все время задержки расчета по состоянию на 20.07.2020 г.. Составляет 5237 грн. 62 коп., С размером указанной суммы стороны согласились.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчетапри увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Как следует из правового заключения Верховного Суда Украины в споре о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении (постановление по делу № 6-64цс13 от 03.2013 года) согласно ч.1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при видсутности спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
При этом, отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не исключает его вины в невыплате причитающихся уволенному работнику средств и не освобождает работодателя от ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины.
Таким образом, требования истца о взыскании среднего заработка за время задержки расчунку подлежат удовлетворению.
Согласно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе», истец освобожден от уплаты судебного сбора за требование о взыскании заработной платы, поэтому с ответчика в соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, подлежит взысканию в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 1, 2, 4, 10, 21, 24, 94, 115, 116, 117 КЗоТ Украины, ст. ст. 15, 21 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 г.., Постановлением Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года №13 «О практику применения судами законодательства об оплате труда », Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100, ст 3, 12, 13, 76 - 81, 141, 200, 211, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355, 430 ГПК Украины, суд

Р Е Ш И Л:

Исковые требования особа_1 удовлетворить.

Взыскать с Государственного предприятия «Ренийский морской торговый порт» (код егрпоу: 01125809) в пользу особа_1 начисленной и невыплаченной заротниму плату в размере 20 889 грн. 54 коп. с вычетом всех причитающихся платежей и налогов;
Взыскать с Государственного предприятия «Ренийский морской торговый порт» (код егрпоу: 01125809) в пользу особа_1 средний заработок за все время задержки расчета в размере 5237 грн. 62 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Ренийский морской торговый порт» 840 грн. 80 коп. судебного сбора в доход государства.

Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания заработной платы за един месяц.

Решение суда может быть обжаловано путем подачи апелляционной жалобы в апелляционный суд Одесской области в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.

Судья И.Д. [Б.]









ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 510/987/20
Провадження № 2/510/922/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


20.07.2020 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді [Б.] І.Д.,
за участю секретаря [Б.] С.П.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» про стягнення нарахованої та не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача – в.о. директора ДП «рмтп» Володін Д.М. позовні вимоги (уточнені) про стягнення заробітної плати визнав, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку визнав у розмірі 5237, 62 грн., просив про розгляд справи без його участі.
Позивач в ході підготовчого судового засідання уточнив свої позовні вимоги, а саме підтвердивши суму стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку – 5237, 62 грн. (за підрахунком, наданим представником відповідача), на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу у його відсутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В ході розгляду справи були досліджені наступні докази: копія паспорту та і/н позивача; копія довідки від 21.05.2020 р. № 181 про заборгованість із заробітної плати за період листопада 2019 р. – березень 2020 р. – 20889, 54 грн.; копія довідки від 08.07.2020 р. № 403 про заборгованість із заробітної плати за період листопада 2019 р. – березень 2020 р. – 20889, 54 грн.; копія трудової книжки; довідка-розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач працював у Державному підприємстві «Ренійський морський торговельний порт» на посаді оператора котельні. Звільнилася з роботи 31.03.2020р. згідно з наказом від 31.03.2020 р.№ 59-П, у зв`язку із закінченням опалювального сезону.
За період роботи позивача у ДП «рмтп» заробітна плата виплачувалась нерегулярно, у зв`язку із чим станом на 08.07.2020 р. у відповідача перед позивачем склалася заборгованість по заробітній платі за період листопада 2019 р. – березень 2020 р. – включно в розмірі 20889, 54 грн. У добровільному порядку керівництво відповідача заборгованість не погашає, розрахунок із заробітної плати до теперішнього часу не провело. В порядку ст. 116 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідача всю суму заборгованості по заробітній платі у примусовому порядку. Крім того, в порядку ст.117 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку із ним при звільненні, який станом на 20.07.2020 р. складає 5237, 62 грн.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Як виходить з матеріалів справи, наданих суду доказів, позивач працює у ДП «рмтп». За час праці у відповідача перед позивачем склалася заборгованість по заробітній платі, яка станом на час розгляду справи в суді складає 20889, 54 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
На підставі ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці, а згідно ст. 24 цього Закону своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
За вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, але не сплачену заробітну плату у розмірі 20889, 54 грн. без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.
В абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Щодо задоволення вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд вважає їх також обґрунтованими та законними.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Згідно розрахунків, зроблених відповідачем, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку станом на 20.07.2020 р. складає 5237 грн. 62 коп., із розміром зазначеної суми сторони погодилися.
В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ( постанова у справі № 6-64цс13 від 03.2013 року) згідно із ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Отже, вимоги позивача про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, тому з відповідача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 10, 21, 24, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 15, 21 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, ст.ст. 3, 12, 13, 76 - 81, 141, 200, 211, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги особа_1 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (код єдрпоу: 01125809) на користь особа_1 нараховану та невиплачену заробітну плату у розмірі 20 889 грн. 54 коп. із відрахуванням усіх належних платежів та податків;
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (код єдрпоу: 01125809) на користь особа_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 5237 грн. 62 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» 840 грн. 80 коп. судового збору в доход держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. [Б.]