ДП РМТП: невыплата зарплаты
ренійський районний СУД одеської області
рішення
іменем україни
Провадження № 2/510/919/20
Справа № 510/984/20
01.09.2020 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі
Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.
При секретарі Пройка С.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, —
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02 грудня 2019 року він був звільнений з ДП «Ренійський морський торгівельний порт» за угодою сторін. На час звільнення, відповідачем не було виконано зобов`язань по виплаті всіх сум, що належали до виплати позивачу відповідно до приписів ч.1 ст.116 КЗпП України. Сума заборгованості по заробітній платі на час звільнення позивача складала 42 250 грн. 91 коп., яка була стягнута разом із середнім заробітком за весь час затримки розрахунку (з дня звільнення — 02 грудня 2019 року по 17 лютого 2020 року) в розмірі 12 267 грн. 30 коп. за рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 21 лютого 2020 року (справа № 510/2411/19), яке було виконано 19 травня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку, за період який не охоплений рішенням від 21 лютого 2020 року, а саме з 18 лютого 2020 року по 18 травня 2020 року включно та складає 12 865 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. 70 коп.
Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій також просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі. Надав заяву про визнання позову та довідку-розрахунок відповідно до якої розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати позивачу складає 12 865 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. 70 коп. Просив розглянути справу без участі представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволено з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 02 грудня 2019 року позивач був звільнений з ДП «Ренійський морський торгівельний порт» за угодою сторін. На час звільнення, відповідачем не було виконано зобов`язань по виплаті всіх сум, що належали до виплати позивачу відповідно до приписів ч.1 ст.116 КЗпП України. Сума заборгованості по заробітній платі на час звільнення позивача складала 42 250 грн. 91 коп., яка була стягнута разом із середнім заробітком за весь час затримки розрахунку (з дня звільнення — 02 грудня 2019 року по 17 лютого 2020 року) в розмірі 12 267 грн. 30 коп. за рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 21 лютого 2020 року (справа № 510/2411/19), яке було виконано 19 травня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку, за період який не охоплений рішенням від 21 лютого 2020 року, а саме з 18 лютого 2020 року по 18 травня 2020 року включно та складає 12 865 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. 70 коп.
Відповідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В контексті ст. 116 КЗпП України, днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та КЗпП України.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинний сплатити зазначене в цій статі відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Середній заробіток розраховується на підставі Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року, де у пункті 8 зазначено, що нарахування виплат що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи, аналізу доказів, досліджених в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 247, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, —
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку — задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» (єдрпоу 01125809) на користь особа_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 12 865 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 70 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О. [Г.]