ДП РМТП: невыплата зарплаты

ренійський районний СУД одеської області
рішення
іменем україни



Провадження № 2/510/645/20
Справа № 510/379/20

28.04.2020 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі
Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.
При секретарі Пройка С.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» про стягнення нарахованої та не виплаченої заробітної плати,  —

встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення нарахованої та не виплаченої заробітної плати, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18 лютого 2020 року він був звільнений за угодою сторін з ДП «Ренійський морський торгівельний порт». На час звільнення, відповідачем не було виконано зобов`язань по виплаті всіх сум, що належали до виплати позивачу відповідно до приписів ч.1 ст.116 КЗпП України. Сума заборгованості по заробітній платі позивачу відповідно до довідки № 84 від 24 березня 2020 року за період з липня 2019 року по лютий 2020 рік складає 50 857 (п`ятдесят тисяч вісімсот п`ятдесят сім) грн. 45 коп.
Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій також просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі. Надав заяву про визнання позову та довідку відповідно до якої розрахунок заборгованості із заробітної плати позивачу згідно довідки № 102 від 16 квітня 2020 року за період з липня 2019 року по березень 2020 рік складає 50 875 (п`ятдесят тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 12 коп. Позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив розглянути справу без участі представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволено з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 18 лютого 2020 року позивач був звільнений за угодою сторін з ДП «Ренійський морський торгівельний порт». На час звільнення, відповідачем не було виконано зобов`язань по виплаті всіх сум, що належали до виплати позивачу відповідно до приписів ч.1 ст.116 КЗпП України. Сума заборгованості по заробітній платі позивачу відповідно до довідки № 102 від 16 квітня 2020 року за період з липня 2019 року по березень 2020 рік складає 50 875 (п`ятдесят тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 12 коп.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В контексті ст. 116 КЗпП України, днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та КЗпП України.
Статтею 94 КЗпП України, встановлено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 115 КЗпП України, встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи, аналізу доказів, досліджених в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
В порядку ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок, які не сплачені позивачем при зверненні до суду у зв`язку з звільненням позивача від їх оплати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 247, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,  —

вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» про стягнення нарахованої та не виплаченої заробітної плати — задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» єдрпоу 01125809, на користь особа_1 нараховану та невиплачену заробітну плату у розмірі 50 857 (п`ятдесят тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 45 копійок з відрахуванням усіх належних платежів та податків.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. [Г.]