ДП "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ": невыплата зарплаты

Справа № 242/387/20
Провадження № 2/242/572/20

З, А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

10 березня 2020 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в порядку заочного спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку,  —
встановив:

Позивач особа_1 27.01.2020 року звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка мотивована тим, що він з 15.12.2005 року по 30.08.2019 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював на відокремленому підрозділі «Автобаза» ДП «Селидіввугілля». Наказом № 103-К від 29.08.2019 року його було звільнено у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю, умов договору, відповідно до п. 3 ст. 38 КЗпП України. Відповідач заборгував йому заробітну плату, яку не виплатив до теперішнього часу. Вважає, що відповідач таким чином порушив трудове законодавство. В подальшому позивач надав уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 29 249 грн. 12 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку по день винесення рішення.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 31.01.2020 року відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач особа_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просить суд слухати справу у його відсутність, проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи належним чином повідомлений. Згідно ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основним Законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість [censored] собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі — Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
З матеріалів справи, вбачається, що згідно запису № 24 трудової книжки, виданої на ім`я особа_1 інформація_1 року, особа_1 15.02.2015 року прийнято до ВП «Автобаза» «ДП «Селидіввугілля» водієм першого класу на дільницю № 2.
Згідно запису № 27 трудової книжки, виданої на ім`я особа_1 08.10.1973 року, особа_1 30.08.2019 року звільнено за п. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю, умов колективного договору, відповідно до наказу № 103/к від 29.08.2019 року.
Згідно наказу № 103/к від 29.08.2019 року, виданого ДП «Селидіввугілля» ВП «Автобаза», особа_1 звільнено за власним бажанням ст. 38 ч. 3 КЗпП України з 30.08.2019 року, у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю, умов колективного договору, з виплатою вихідної допомоги в розмірі 3-х місячного середнього заробітку, у відповідності зі ст. 44 КЗпП України та одноразової допомоги, як працівнику пенсійного віку у розмірі трьохмісячного середнього заробітку (стаж роботи у вугільній промисловості більше 20 років), відповідно до п. 8.11 розділу 8 колдоговору ВП «Автобаза» ДП «Селидіввугілля» з 2016−2021 р. з утриманням за використану відпустку, яка не відпрацьована за 3 дні.
Як вбачається з довідки № 19/6−15 від 21.01.2020 року, виданої ВП «Автобаза» ДП «Селидіввугілля», середньоденна заробітна плата особа_1 складає 308 грн. 38 коп. Станом на 16.01.2020 р. заборгованість з заробітної плати складає 29 249 грн. 12 коп.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.
Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за своєю структурою заробітна плата складається: з основної — винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової — винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат — винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до роз`яснень, які надані Верховним судом України в постанові Пленуму № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі застосування ст. 117 КЗпП України перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Суд, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, вважає їх такими, що підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 29 249 грн. 12 коп.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд встановив до наступне.
Згідно довідки № 19/6−15 від 21.01.2020 року, виданої ВП «Автобаза» ДП «Селидіввугілля», середньоденна заробітна плата особа_1 складає 308 грн. 38 коп.
Згідно листів № 78/0/206−18 від 08.08.2018 року Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2019 році» та № 1133/0/206−19 від 29.07.2019 року Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2020 році» кількість робочих днів позивача з 30.08.2019 року (день звільнення) по 10.03.2020 року (день ухвалення судового рішення) виходячи із зазначеного листи складає 133 дні, тому сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 41 014 грн. 54 коп. з розрахунку 308 грн. 38 коп. (середньоденна заробітна плата) Х 133 (кількість робочих днів з дня звільнення по день ухвалення рішення).
Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 40, 116, 117, 232, 237−1, 264, 430 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 268, 280−283 ЦПК України, суд, —

вирішив:

Позовну заяву особа_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: адреса_1, ІПН номер_1) до Державного підприємства «Селидіввугілля» (знаходиться за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, б.41, єдрпоу 33426253) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку– задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, буд № 41, код єдрпоу 33426253) на користь особа_1, інформація_2 (ІПН номер_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 29 249 (двадцять дев`ять тисяч двісті сорок дев`ять) грн. 12 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення у розмірі 41 014 (сорок одна тисяча чотирнадцять) грн. 54 коп.
Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.





Суддя І.М. [В.]