ДП "СКАДПОРТ": невыплата зарплаты

Справа № 663/3870/19
Провадження № 2/663/118/20

рішення
іменем україни
заочне
10 лютого 2020 року м. Скадовськ
Скадовський районний суд [censored] області в складі
головуючого судді [Ш.] К. М.
секретаря [М.] М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, посилаючись на те, що з серпня 1992 року він працює в ДП «Скадовський морський торгівельний порт» на посаді матроса 1 класу портового флоту. На порушення вимог ст.115 КЗпП України, відповідач не виплачує йому нараховану заробітну плату. Станом на 01.12.2019 заборгованість відповідача перед ним по заробітній платі становить 12359, 30 грн. за період з 01.06.2019 по 01.12.2019. Раніше він звертався до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яку отримав примусово через виконавчу службу. Невиплата заробітної плати у строк, постійні звернення до суду завдали йому моральних страждань, оскільки він залишився без засобів існування, продовжуючи роботу, що потягло погіршення стосунків у сім`ї, втрату нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя та сім`ї. Просить стягнути з відповідача на його користь 12359, 30 грн. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, 3000, 00 грн. в рахунок компенсації завданої моральної шкоди та судові витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн.
Позивач, його представник адвокат [О.] О. І. в судове засідання не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач представника в судове засідання не направив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом відповідального працівника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яким спрямовувалися ухвала про відкриття провадження з копією позову з додатками та судові виклики. Відзив на позов та інші клопотання до суду не подано.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України), звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1, 3 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що особа_1 станом на 20.12.2019, дійсно працює в ДП «Скадовський морський торговельний порт» на посаді матрос 1 класу портового флоту, згідно штатного розпису, що підтверджується довідкою №843 від 20.12.2019 (а.с.2).
З довідок, виданих особа_1 . ДП «Скадовський морський торгівельний порт», вбачається, що заборгованість з виплати заробітної плати з 01.06.2019 по 01.12.2019 складає 12359, 60 грн. (а.с.3, 4).
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з положеннями ч.1 ст.94 КЗпП України, заробітна плата являє собою винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не були дотримані наведені вимоги законодавства, на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
При вирішенні питання обґрунтованості позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
Пленум Верховного Суду України у постанові №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Під час судового розгляду встановлено, що діями відповідача було порушено права позивача на отримання плати за свою працю, чим завдано йому моральної шкоди, оскільки останній фактично був позбавлений можливості задовольняти необхідні життєві потреби.
Разом з тим, враховуючи характер та тривалість страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає визначений позивачем розмір моральної шкоди завищеним, таким, що не відповідає фактичним обставинам її заподіяння. За наведених обставин, позов в цій частині підлягає задоволенню частково, в розмірі 1000, 00 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу адвоката, сплачені позивачем в розмірі 1000, 00 грн. (а.с.5), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 279, 280, 281 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» (код єдрпоу 01125703, місцезнаходження: вул. Мангубінська, 2 м. Скадовськ [censored] області) на користь особа_1 , рнокпп номер_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 01.06.2019 по 01.12.2019 у сумі 12359 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 30 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» на користь особа_1 компенсацію завданої моральної шкоди у сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» на користь особа_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене до [censored] апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.



Суддя Скадовського районного суду
[censored] області К. М. [Ш.]





Повний текст заочного рішення
виготовлено 19.02.2020