ДП "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ": невыплата зарплаты

Справа №705/3840/20
2/705/2251/20



Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року місто Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Кормана О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця», про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки,
встановив:
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся особа_1 з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця», про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки.,
Свої вимоги мотивував тим, що з 12.09.2013 року по 28.05.2020 року він працював на посаді водія автотранспортних засобів Філії «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Таким чином між ними існувати трудові відносини. 28.05.2020 позивач був звільнений з роботи відповідно до п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України. На дату звільнення з роботи відповідач не виплатив йому заробітну плату за листопад-грудень 2019 року і за січень-березень і травень 2020 року. У зв`язку з затримкою у виплаті заробітної плати колектив Філії «Уманське ДЕД» направляло колективне звернення Народному депутату особа_2 , який у свою чергу звертався до керівництва боржника, на що останній направив формальний лист-відповідь обґрунтовуючи невиплату зарплати власною фінансовою кризою, що ніяким чином не може бути виправданням невиплати заробітної плати. При звільненні Філія «Уманська ДЕД» повний розрахунок з позивачем не провела і по даний час заробітна плата йому не виплачена, у зв`язку з чим існує спір з приводу здійснення розрахунку з виплати нарахованої та невиплаченої заробітної плати, який регулюється нормами КЗпП України та Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР. Станом на дату подачі позову загальна заборгованість по заробітній платі складає 29558, 08 грн.: листопад 2019 року – 3992, 48 грн.; грудень 2019 року – 3713, 86 грн.; січень 2020 року – 4648, 49 грн., лютий 2020 року – 6523, 23 грн.; березень 2020 року – 5006, 11 грн.; травень 2020 року – 5673, 91 грн. На його неодноразові звернення до відповідача отримував усні відповіді, що заробітна плата не виплачується із-за відсутності коштів, при цьому у видачі йому офіційної, письмової відповіді на його звернення, відмовлялось в категоричній формі. Таким чином Філія «Уманська ДЕД» порушує його Конституційні права на отримання заробітної плати, оскільки її невиплата на протязі більше трьох місяців, тим більше при звільненні, поставила позивача і його сім`ю у вкрай скрутне матеріальне становище. Крім того, позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки у розмірі 25401, 13 грн. (розрахунок проведено за формулою: «середній заробіток» = 5006, 11 + 5673, 91 (заробітна плата за березень, травень 2020 року) = 10680, 02:37 (кількість робочих днів за березень, травень 2020 року) = 288, 65 (середній заробіток за 1 робочий день) х 88 (загальна кількість робочих днів за весь час затримки = 25401, 13 грн.). Спору між сторонами про період нарахування заробітної плати та загальний її розмір, немає. В той же час, при усному спілкуванні з представниками Філії «Уманське ДЕД» йому стало зрозуміло, що відповідач заперечує про наявність у нього правових підстав для виплати йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто існує спір в цій частині.
Просить ухвалити рішення, яким стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанії «Автомобільні дороги України» (єдрпоу 31141625) на користь особа_1 (рнокпп: номер_1 ) 54959 гривні 27 копійок, що складається із 29558 гривень 08 копійок нарахованої але невиплаченої заробітної плати та 25401 гривні 13 копійок середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, та понесені ним судові витрати у даній справі.
Ухвалою судді від 21 жовтня 2020 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Ухвалу судді про відкриття провадження у справі, а також копію позовної заяви з додатками було направлено за юридичною адресою місцезнаходження відповідача. Відповідач 02.11.2020 року отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Судом, відповідно до даних копії трудової книжки серії номер_2 , доданої позивачем до позовної заяви та засвідченої ним особистим підписом на відповідність оригіналу, встановлено, що позивач по справі особа_1 з 12.09.2013 року по 28.05.2020 року перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі та працював на посаді водія автотранспортних засобів Філії «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Наказом № 17-о/с від 28.05.2020 року позивач був звільнений на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.
Згідно довідки (баз дати та номера), виданої Філією «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованість по заробітній платі особа_1 станом на 01.09.2020 року за період з листопада 2019 року по травень 2020 року становить:листопад 2019 року – 3992, 48 грн.; грудень 2019 року – 3713, 86 грн.; січень 2020 року – 4648, 49 грн., лютий 2020 року – 6523, 23 грн.; березень 2020 року – 5006, 11 грн.; травень 2020 року – 5673, 91 грн., а всього 29558, 08 грн.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості у відповідача перед позивачем по заробітній платі за період з листопада 2019 року по травень 2020 року становить 29558, 08 грн. Докази виплати позивачу вказаної заборгованості по заробітній платі на день розгляду справи сторонами суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Таким чином, позов в частині позовної вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 29558, 08 грн, є обґрунтованими та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином, відповідач зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Розмір середнього заробітку за весь час затримки має обчислюватися відповідно до порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок).
Так, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.
Однак, суд звертає увагу на те, що в розділі ІІІ Порядку визначено, які саме виплати враховуються, а які не враховуються, при обчисленні середньої заробітної плати.
Позивач не надав суду доказів виду виплат, які були враховані при нарахування заробітної плати у березні та травні 2020 року.
Крім того, відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно пункту 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
[Ч.] 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored]
Позивач не надав суду доказів фактично відпрацьованих робочих днів за березень, травень 2020 року, розміру середньоденної заробітної плати за вказаний період часу, які повинні враховуватись при визначенні середньої заробітної плати.
Враховуючи те, що відсутні дані про визнання відповідачем позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а позивач не надав суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували проведені ним самостійно розрахунки такого середнього заробітку, і які б давали суду можливість самостійно перевірити обґрунтованість розміру середнього заробітку, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задоволенню не підлягає.
Так як позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення заробітної плати, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір за вказану позовну вимогу, яка судом задовольняється, підлягає стягненню на користь держави з відповідача.
Судовий збір, сплачений позивачем за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає, так як суд відмовляє в задоволенні вказаної позовної вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанії «Автомобільні дороги України» (єдрпоу 31141625) на користь особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 ) нараховану але невиплачену заробітну плату в розмірі 29558 гривень 08 копійок.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанії «Автомобільні дороги України» на користь особа_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанії «Автомобільні дороги України» (єдрпоу 31141625) на користь держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.



Суддя О.В.Корман