ДП "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ": невыплата зарплаты
Золотоношский горрайонный суд Черкасской области
решение
именем украины
Дело № 695/1627/20
номер производства 2/695/1115/20
26 ноября 2020 г.. Золотоноша
Золотоношский горрайонный суд Черкасской области в составе:
председательствующего - судьи [С.] Л.В.,
с участием секретаря судебного заседания - [Б.] С.В.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Золотоноше гражданскойв дело по иску лицо_1 к Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »о взыскании заработной платы, невыплаченной при увольнении, -
В:
особа_1 обратился в суд с иском к Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »о взыскании заработной платы, невыплаченной при увольнении. Свои требования мотивирует тем, что 01.04.2004 он принят дорожныем рабочим в филиал Золотоношский райавтодор ГП «Черкасский облавтодор» ОАО «ГАК« Автомобильные дороги Украины »согласно приказа от 01.04.2004 № 5-к. Приказом от 23.06.2020 № 15-к истец освобожден от должности на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины в связи с реорганизацией (прекращением деятельности) филиала и сокращением штатов. При расчете в день увольнения истцу не выплатили задолженность по заработной плате в размере 49371, 88 грн. Ответчик не осуществляет в полном объеме выплату заработной платы с даты увольнения с 23.06.2020 по настоящее время, поэтому истец считает, что ответчик должен уплатить средний заработок за время задержки с 23.06.2020 (дата увольнения) по 08.07.2020 (дата подачи иска в суд) в размере 5079, 45 грн. Кроме того, в связи с неправомерными действиями ответчика истцу причинен моральный вред, который оказалась в том, что он перенес моральные страдания, был вынужден искать дополнительные доходы, чтобы обеспечить свою семью элементарными средствами к существованию, что призоветло к потере нормальных жизненных связей.
В связи с изложенным выше, истец просит суд взыскать с ответчика задолженность по невыплаченной заработной платы в сумме 49371, 88 грн., Среднюю заработную плату за задержку расчета в размере 5079, 45 грн. и моральный вред в сумме 5000.0 грн.
Определением судьи от 18.08.2020 принято к рассмотрению и открыто производство по данному делу. Дело принято рассматривать в порядке упрощенного искового производства с вызовом сторон.
Представитель дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »подал отзыв на исковое заявление, в котором указано, что 12.06.2020 года отделом принудительного исполнения решений Управления обеспечения принудительного исполнения решений в Черкасской области Центрального межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Киев) на основании выданного удостоверения комиссии по трудовым спорам ГП «Черкасский облавтодор» ОАО «ГАК« Автомобильные дороги Украины »№ 10/5 от 12.05.2020 годаоткрыто исполнительное производство о взыскании с ответчика в пользу истца 27496, 82 грн .. Соответствующая сумма является составной частью исковых требований, изложенных в исковом заявлении истца. Относительно взыскания средней заработной платы за время задержки расчета, считают, что в этой части исковые требования не подлежат удовлетворению по следующим основаниям. Справка о задолженность по заработной плате № 104 от 23.06.2020 и справка о среднемесячной заработной плате № 105 от 23.06.2020 имеют разногласия посуммы начисленной и неизданной заработной платы за апрель и май 2020 года. Считают, что информация изложенная в данных справках недостоверная, а соответственно, и расчет среднемесячной заработной платы и среднедневной заработной платы ошибочным. Указали, что истцом не представлено никаких доказательств в подтверждение факта причинения ему морального вреда действиями ответчика, а потому в удовлетворении требований о взыскании морального вреда просили отказать. Учитывая вышеизложенное, просят удовлетворить позовне требования частично и взыскать задолженность в сумме 21875, 06 грн. В конце части исковых требований отказать.
В судебном заседании истец особа_1 не явился, предоставил суду заявление о рассмотрении дела без его участия, исковые требования поддержал и просил удовлетворить в полном объеме.
Представитель Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »в судебное заседание не явился, направив заявление о рассмотрении дела без их участия с учетомм требований, изложенных в отзыве.
Суд, исследовав материалы дела, пришел к следующим выводам.
По правилам статей 2, 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. каждая вОрона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или несовершение им процессуальных действий.
Согласно части 1 статьи 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания (ч. 1 ст. 77 ГПК).
Судом установлено, что 01.04.2004 особа_1 принятв на работу на должность дорожного рабочего в филиал «Золотоношский райавтодор» ГП «Черкасский облавтодор» ОАО «ГАК« Автомобильные дороги Украины »согласно приказа от 01.04.2004 № 5-к.
Приказом филиала «Золотоношский райавтодор» ГП «Черкасский облавтодор» ОАО ГАК «Автомобильные дороги Украины» от 23.06.2020 № 15-к уволен в связи с ликвидацией предприятия особа_1 по ст. 40 п. 1 КЗоТ Украины.
По требованиям ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда ответстдно с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
В соответствии со статьей 115 КЗоТ Украины и статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - предподсвечниками, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Согласно справки филиала «Золотоношский райавтодор» ГП «Черкасский облавтодор» ОАО ГАК «Автомобильные дороги Украины» от 23.06.2020 № 104, задолженность по заработной плате перед особа_1 составляет 49371, 88 грн. без удержания соответствующих платежей. Указанный довод подтверждает нарушение ответчиком сроков выплаты заработной платы истцу, установленных ст. 115 КЗоТ Украины и ст. 24 ЗУ «Об оплате труда» и наличии задолженности по выплате заработной платы.
Статья 1 Конвенции Международной организации труда «О защите заработной платы» № 95 (1949), ратифицированной 30.06.1961р. закрепляет, что для целей настоящей Конвенции, термин «заработная плата» означает, независимо от названия и метода исчисления, любое вознаграждение или заработок, которые могут быть вычислены в деньгах и установленные соглашением или национальным законодательством, которые работодатель должен заплатить на основании письменного или устного договора о найме услуг , работнику за труд, который выполнен, или должно быть выполнено, или за услуги, которые предоставлены, или должно быть предоставлено.
Частью второй ст. 233 КЗоТ Украины определено, что в случае нарушения законодательстваоб оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
При этом, сам по себе факт отсутствия средств на предприятии не является основанием для отказа в удовлетворении исковых требований.
Согласно предоставленной ответчиком копии постановления об открытии исполнительного производства ВП № 62143117 от 12.06.2020 Отделом принудительного исполнения решений Управления обеспечения принудительного исполнения решений в Черкасской областиЦентрального межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Киев) на основании выданного удостоверения комиссии по трудовым спорам ГП «Черкасский облавтодор» ОАО «ГАК« Автомобильные дороги Украины »№ 10/5 от 12.05.2020 открыто исполнительное производство о взыскании с ответчика в пользу истца 27496 82 грн. Данная сумма является составной частью иска.
В соответствии со ст. 61 Конституции Украины никто не может быть дважды привлечен к юридической ответственности одного вида за одно и то же правопорушения. Юридическая ответственность лица имеет индивидуальный характер.
Исходя из вышеизложенного, в целях недопущения двойного взыскания задолженности по выплате заработной платы суд пришел к выводу о частичной обоснованности исковых требований истца и необходимости взыскания с Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »в пользу истца задолженности по выплате начисленной , но не выплаченной заработной платы, не охвачена выисполнительная производством ОП № 62143117 от 12.06.2020 отдела принудительного исполнения решений Управления обеспечения принудительного исполнения решений в Черкасской области Центрального межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Киев). Таким образом, с ответчика в пользу истца надлежит взыскать начисленную, но не выплаченную задолженность по выплате заработной платы в размере 21875, 06 грн.
Частью 1 ст. 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им вргану причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно абз. 1 п. 20 п. 21 Постановления Пленума Верховного Суда Украины №13 от 24.12.1999, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не були выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 Кодекса законов о труде Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Сама по себе отсущность средств у работодателя не исключает его ответственности. При определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, учреждений, организаций, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 8 февраля 1995 Этот нормативный акт не применяется только тогда, когда средняя заработная плата определяется для одшкодування вреда, причиненного повреждением здоровья, и назначения пенсии.
Согласно абз. 3 п. 2, п. 8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 г.. (Далее - Порядок) среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которой связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарныхмесяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время. Начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанным в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Так, истец в просительной части иска просит взыскать с ответчика в свою пользу средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 23.06.2020 по 08.07.2020 (дата подачи иска в суд) в размере 5079, 45 грн.
Ссылка в отзыве представителя ответчика о том, что справка о середньомисячну заработную плату № 105 от 23.06.2020, выдана начальником филиала «Золотоношский райавтодор» Марко В.Н., является недостоверной, суд не принимает во внимание, поскольку не предоставлено суду надлежащие и допустимые доказипро недостоверность указанной справки.
Согласно справке о среднемесячной заработной плате от 23.06.2020 № 105, выданной особа_1, среднемесячная заработная плата составляет 6772, 60 грн., Среднедневная заработная плата составляет 338, 63 грн.
При определении среднего заработка за время задержки росо счета истец в иске выходил из среднедневного заработка за апрель и май 2020 года, время задержки считал с 23.06.2020 (дата увольнения) по 08.07.2020 (дата подачи иска в суд), то есть 15 дней (338, 63 х 15 = 5079, 45). Вместе с тем суд считает, что в данном случае расчет сделан неверно, поскольку начало отсчета рабочих дней необходимо отсчитывать со следующего дня после освобождения до дня фактической уплаты долга после увольнения работника с работы.
Суд установил, что среднедневнаязаработная плата истца за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих дню освобождения составляет 338, 63 грн. в день.
Истец просит взыскать средний заработок за период с 23.06.2020 по 08.07.2020, однако суд лишен возможности выйти за пределы исковых требований, следовательно рассчитывает период задержки расчета при увольнении истца за 10 рабочих дней (с 24.06.2020 по 08.07.2020).
Таким образом, с ответчика подлежит взысканию сумма 3386, 3 грн. (338, 63 грн. - среднедневная заработная плата истцаза последние 2 календарных месяца работы, предшествующих дню освобождения х 10 рабочих дня - период задержки расчета при увольнении) среднего заработка за период задержки расчета при увольнении.
Решая исковые требования о взыскании с ответчика в пользу истца морального вреда в размере 5000 грн., Суд исходит из следующего.
В соответствии со ст. 23 ГК Украины, лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав. Моральный вред заключается в частности в душевных страожидание, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников. Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от характера правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств , которые имеют существенное значения. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости.
Частью 2 статьи 23 ГК Украины предусмотрено, что моральный вред заключается: 1) в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; 2) в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; 3) в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожениемили повреждением его имущества; 4) в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица.
Кроме того, в части 1 статьи 237-1 КЗоТ Украины определено, что возмещение собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Статья 23 ГК Украины и статья237-1 КЗоТ Украины предусматривают возможность возмещения морального вреда причиненного работнику собственником или уполномоченным им органом вследствие нарушения его законных прав, которые привели к моральным страданиям.
Судом установлено, что ответчиком было нарушено право истца на своевременное получение заработной платы за выполненную им работу. При этом суд учитывает, что задолженность по заработной плате у ответчика перед истцом возникла с июня 2020 года и до настоящего времени ответчик задолженанисть по заработной плате истцу не выплатил.
Исходя из приведенного суд отмечает, что истец как работник имеет право на возмещение морального вреда, причиненного ему неправомерными действиями ответчика, и именно ответчик является лицом, в результате действия которого был нанесен моральный ущерб истцу.
При определении размера возмещения причиненного истцу морального вреда суд исходит из следующего.
Размер морального вреда определяется с учетом сути исковых требований, характера действий лица, причинитель вреда, Физических и моральных страданий потерпевшего, а также других негативных последствий.
Как указано в пункте 3 Постановления Пленум Верховного Суда Украины № 4 от 31.03.1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
В соответствии с пунктом 9 указываетной Постановления размер возмещения морального (неимущественного) вреда суд определяет в зависимости от характера и объема страданий (физических, душевных, психических и т.д.), которые понес истец, характера неимущественных потерь (их продолжительности, возможности восстановления и т.п.) и с учетом других обстоятельств. В частности, учитываются состояние здоровья потерпевшего, тяжесть вынужденных изменений в его жизненных и производственных отношениях, степень снижения престижа, деловой репутации, время и усилия, необходимые для восстановления прежнего стану. При этом суд должен исходить из принципов разумности, взвешенности и справедливости.
Определяя размер причиненного истцу морального вреда, суд учитывает, что в результате нарушения права истца на своевременное получение заработной платы за выполненную им работу, что привело к моральным страданиям, нарушился нормальный ритм жизни истца, он был вынужден прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни, в связи с отсутствием денежных средств на существование, искать дополнительный источник доходов. икож суд учитывает продолжительность такого нарушения, которая во времени растянулась почти на шесть месяцев.
При таких обстоятельствах, суд пришел к выводу о том, что неправомерными действиями ответчика истцу также был нанесен моральный вред, который заключается в душевных страданиях из-за неправомерное поведение ответчика и считает доказанным факт душевных страданий истца, реальность которых не вызывает сомнения, а потому истец имеет право на возмещение причиненного морального вреда. Определяя размер причиненного истцуморального вреда суд учитывает, что задолженность по заработной плате возникла еще с июня 2020 года и не погашенная ответчиком до настоящего времени.
Вместе с тем, исходя из принципов разумности, справедливости и объективности суд считает, что размер причиненного истцу морального вреда предъявлен к взысканию завышен, а потому исковые требования в этой части подлежат удовлетворению с взысканием с ответчика в пользу истца 1000 грн. в счет возмещения морального вреда.
согласност. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц. В связи с этим, решение суда в этой части подлежит немедленному исполнению.
В соответствии со ст. 264 ГПК Украины при принятии решения суд решает вопрос как следует распределить между сторонами судебные расходы.
Согласно ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Другие судебные расходы, Связаны с рассмотрением дела, возлагаются: 1) в случае удовлетворения иска - на ответчика; 2) в случае отказа в иске - на истца; 3) в случае частичного удовлетворения иска - на обе стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Истец освобожден от уплаты судебного сбора за подачу иска о взыскании заработной платы на основании ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе».
Согласно п.1 ч.1 ст.4 Закона Украины «О судебном сборе», за подачу в суд искового заявления имущественного характерв, которая представлена физическим лицом или физическим лицом - предпринимателем подлежит уплате судебный сбор в размере - 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Таким образом, с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в пользу государства в размере 840, 80 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. Ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76-80, 89, 258, 263, 264, 430 ГПК, суд -
решил:
Исковое заявление особа_1 до Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »о взыскании заработной платы, невыплаченной при увольнении, среднего заработка за время задержки расчета и морального вреда - удовлетворить частично.
Взыскать с Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »(местонахождение: бульвар [Ш.] 389, г.. Черкассы код егрпоу 31141625) на пользу особа_1 (место жительства: адрес_1; регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1) задолженность по заработной плате в сумме 21875, 06 грн., средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 24.06.2020 года по 08.07.2020 в сумме 3386, 30 грн. (Указанные суммы определены без удержания налогов и других обязательных платежей) и 1000 грн. морального вреда, а всего - 26261 (двадцать шесть тысяч двести шестьдесят одну) гривну 36 коп.
Взыскать с дочернейього предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 грн.
В удовлетворении остальной части исковых требований - отказать.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения Черкасского апелляционного суда.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апеляцийне обжалования если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Судья: Л.В. среда
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
рішення
іменем україни
Справа № 695/1627/20
номер провадження 2/695/1115/20
26 листопада 2020 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого – судді Середи Л.В.,
за участю секретаря судового засідання – Біліченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, –
встановив:
особа_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні. Свої вимоги мотивує тим, що з 01.04.2004 його прийнято дорожнім робітником в філію Золотоніський райавтодор ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» згідно наказу від 01.04.2004 № 5-к. Наказом від 23.06.2020 № 15-к позивач звільнений з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією (припиненням діяльності) філії та скороченням штатів. При розрахунку в день звільнення позивачу не виплатили заборгованість по заробітній платі в розмірі 49371, 88 грн. Відповідач не здійснює в повному обсязі виплату заробітної плати починаючи з дати звільнення з 23.06.2020 по даний час, тому позивач вважає, що відповідач повинен сплатити середній заробіток за час затримки з 23.06.2020 (дата звільнення) по 08.07.2020 (дата подачі позову до суду)в розмірі 5079, 45 грн. Крім того, у зв`язку з неправомірними діями відповідача позивачу завдана моральна шкода, яка виявилася в тому, що він переніс моральні страждання, був змушений шукати додаткові доходи, щоб забезпечити свою сім`ю елементарними засобами для існування, що призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків.
У зв`язку з викладеним вище, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 49371, 88 грн., середню заробітну плату за затримку розрахунку в розмірі 5079, 45 грн. та моральну шкоду в сумі 5000.0 грн.
Ухвалою судді від 18.08.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» подав відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 12.06.2020 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виданого посвідчення комісії по трудових спорах ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 10/5 від 12.05.2020 року відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь позивача 27496, 82 грн.. Відповідна сума є складовою частиною позовних вимог, викладених у позовній заяві позивача. Стосовно стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, вважають, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Довідка про заборговану заробітну плату № 104 від 23.06.2020 та довідка про середньомісячну заробітну плату № 105 від 23.06.2020 мають розбіжності щодо суми нарахованої та невиданої заробітної плати за квітень і травень 2020 року. Вважають, що інформація викладена в даних довідках недостовірна, а відповідно, і розрахунок середньомісячної заробітної плати та середньоденної заробітної плати помилковим. Вказали, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди діями відповідача, а тому в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди просили відмовити. Враховуючи викладене вище, просять задоволити позовні вимоги частково та стягнути заборгованість у сумі 21875, 06 грн. В решті частині позовних вимог відмовити.
У судове засідання позивач особа_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в судове засідання не з`явився, направивши заяву про розгляд справи без їхньої участі з урахуванням вимог, викладених у відзиві.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступних висновків.
За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Судом встановлено, що 01.04.2004 особа_1 прийнято на роботу на посаду дорожнього робітника в філію «Золотоніський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» згідно наказу від 01.04.2004 № 5-к.
Наказом філії «Золотоніський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 23.06.2020 № 15-к звільнено у зв`язку з ліквідацією підприємства особа_1 по ст. 40 п. 1 КЗпП України.
За вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Згідно довідки філії «Золотоніський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 23.06.2020 № 104, заборгованість по заробітній платі перед особа_1 становить 49371, 88 грн. без утримання відповідних платежів. Зазначений доказ підтверджує порушення відповідачем строків виплати заробітної плати позивачу, встановлених ст. 115 КЗпП України та ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» та наявності заборгованості з виплати заробітної плати.
Стаття 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95 (1949), яка ратифікована 30.06.1961р. закріплює, що відповідно до мети цієї Конвенції, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Частиною другою ст. 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому, сам по собі факт відсутності коштів на підприємстві не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно наданої відповідачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 62143117 від 12.06.2020 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виданого посвідчення комісії по трудових спорах ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 10/5 від 12.05.2020 відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь позивача 27496, 82 грн. Дана сума є складовою частиною позову.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Зважаючи на викладене, з метою недопущення подвійного стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність стягнення з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь позивача заборгованості по виплаті нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не охоплена виконавчим провадженням ВП № 62143117 від 12.06.2020 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Таким чином з відповідача на користь позивача належить стягнути нараховану, але не виплачену заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 21875, 06 грн.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз. 1 п. 20, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.
Відповідно до абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Так, позивач у прохальній частині позову просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.06.2020 по 08.07.2020 (дата подачі позову до суду) у розмірі 5079, 45 грн.
Посилання у відзиві представника відповідача про те, що довідка про середньомісячну заробітну плату № 105 від 23.06.2020, видана начальником філії «Золотоніський райавтодор» [М.] В.М., є недостовірною, суд не бере до уваги, оскільки не надано суду належні і допустимі доказипро недостовірність вказаної довідки.
Відповідно до довідки про середньомісячну заробітну плату від 23.06.2020 № 105, виданої особа_1 , середньомісячна заробітна плата складає 6772, 60 грн., середньоденна заробітна плата складає 338, 63 грн.
При визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку позивач у позові виходив із середньоденного заробітку за квітень і травень 2020 року, час затримки рахував з 23.06.2020 (дата звільнення) по 08.07.2020 (дата подачі позову до суду), тобто 15 днів (338, 63 х 15 = 5079, 45). Разом з тим суд вважає, що в даному випадку розрахунок зроблений невірно, оскільки початок відліку робочих днів необхідно відраховувати з наступного дня після звільнення до дня фактичної сплати боргу після звільнення працівника з роботи.
Суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення становить 338, 63 грн. в день.
Позивач просить стягнути середній заробіток за період з 23.06.2020 по 08.07.2020, проте суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог, отже розраховує період затримки розрахунку при звільненні позивача за 10 робочих днів (з 24.06.2020 по 08.07.2020).
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума 3386, 3 грн. (338, 63 грн. - середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення х 10 робочих дні - період затримки розрахунку при звільненні) середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Крім того, у частині 1 статті 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Стаття 23 ЦК України та стаття 237-1 КЗпП України передбачають можливість відшкодування моральної шкоди завданої працівнику власником або уповноваженим ним органом внаслідок порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань.
Судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на своєчасне отримання заробітної плати за виконану ним роботу. При цьому, суд враховує, що заборгованість по заробітній платі у відповідача перед позивачем виникла з червня 2020 року та до теперішнього часу відповідач заборгованість по заробітній платі позивачу не виплатив.
Виходячи з наведеного суд зазначає, що позивач як працівник має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому неправомірними діями відповідача, та саме відповідач є особою, внаслідок дії якого було завдано моральну шкоду позивачу.
При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди суд виходить з наступного.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Як зазначено у пункті 3 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що внаслідок порушення права позивача на своєчасне отримання заробітної плати за виконану ним роботу, що призвело до моральних страждань, порушився нормальний ритм життя позивача, він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з відсутністю грошових коштів на існування, шукати додаткове джерело доходів. Також суд враховує тривалість такого порушення, яка у часі розтягнулася майже на шість місяців.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що неправомірними діями відповідача позивачу також була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях через неправомірну поведінку відповідача та вважає доведеним факт душевних страждань позивача, реальність яких не викликає сумніву, а тому позивач має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди. Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує те, що заборгованість по заробітній платі виникла ще з червня 2020 року та не погашена відповідачем до теперішнього часу.
Разом з цим, виходячи з засад розумності, справедливості та об`єктивності суд вважає, що розмір завданої позивачу моральної шкоди пред`явлений до стягнення є завищеним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно із ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У зв`язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем підлягає сплаті судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином з відповідача, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76-80, 89, 258, 263, 264, 430 ЦПК, суд –
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 389, м. Черкаси; код єдрпоу 31141625) на користь особа_1 (місце проживання: адреса_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 21875, 06 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.06.2020 року по 08.07.2020 у сумі 3386, 30 грн. (зазначені суми визначені без утримання податків та інших обов`язкових платежів) та 1000 грн. моральної шкоди, а всього – 26 261 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят одну) гривню 36 коп.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя : Л.В. [С.]
решение
именем украины
Дело № 695/1627/20
номер производства 2/695/1115/20
26 ноября 2020 г.. Золотоноша
Золотоношский горрайонный суд Черкасской области в составе:
председательствующего - судьи [С.] Л.В.,
с участием секретаря судебного заседания - [Б.] С.В.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Золотоноше гражданскойв дело по иску лицо_1 к Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »о взыскании заработной платы, невыплаченной при увольнении, -
В:
особа_1 обратился в суд с иском к Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »о взыскании заработной платы, невыплаченной при увольнении. Свои требования мотивирует тем, что 01.04.2004 он принят дорожныем рабочим в филиал Золотоношский райавтодор ГП «Черкасский облавтодор» ОАО «ГАК« Автомобильные дороги Украины »согласно приказа от 01.04.2004 № 5-к. Приказом от 23.06.2020 № 15-к истец освобожден от должности на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины в связи с реорганизацией (прекращением деятельности) филиала и сокращением штатов. При расчете в день увольнения истцу не выплатили задолженность по заработной плате в размере 49371, 88 грн. Ответчик не осуществляет в полном объеме выплату заработной платы с даты увольнения с 23.06.2020 по настоящее время, поэтому истец считает, что ответчик должен уплатить средний заработок за время задержки с 23.06.2020 (дата увольнения) по 08.07.2020 (дата подачи иска в суд) в размере 5079, 45 грн. Кроме того, в связи с неправомерными действиями ответчика истцу причинен моральный вред, который оказалась в том, что он перенес моральные страдания, был вынужден искать дополнительные доходы, чтобы обеспечить свою семью элементарными средствами к существованию, что призоветло к потере нормальных жизненных связей.
В связи с изложенным выше, истец просит суд взыскать с ответчика задолженность по невыплаченной заработной платы в сумме 49371, 88 грн., Среднюю заработную плату за задержку расчета в размере 5079, 45 грн. и моральный вред в сумме 5000.0 грн.
Определением судьи от 18.08.2020 принято к рассмотрению и открыто производство по данному делу. Дело принято рассматривать в порядке упрощенного искового производства с вызовом сторон.
Представитель дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »подал отзыв на исковое заявление, в котором указано, что 12.06.2020 года отделом принудительного исполнения решений Управления обеспечения принудительного исполнения решений в Черкасской области Центрального межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Киев) на основании выданного удостоверения комиссии по трудовым спорам ГП «Черкасский облавтодор» ОАО «ГАК« Автомобильные дороги Украины »№ 10/5 от 12.05.2020 годаоткрыто исполнительное производство о взыскании с ответчика в пользу истца 27496, 82 грн .. Соответствующая сумма является составной частью исковых требований, изложенных в исковом заявлении истца. Относительно взыскания средней заработной платы за время задержки расчета, считают, что в этой части исковые требования не подлежат удовлетворению по следующим основаниям. Справка о задолженность по заработной плате № 104 от 23.06.2020 и справка о среднемесячной заработной плате № 105 от 23.06.2020 имеют разногласия посуммы начисленной и неизданной заработной платы за апрель и май 2020 года. Считают, что информация изложенная в данных справках недостоверная, а соответственно, и расчет среднемесячной заработной платы и среднедневной заработной платы ошибочным. Указали, что истцом не представлено никаких доказательств в подтверждение факта причинения ему морального вреда действиями ответчика, а потому в удовлетворении требований о взыскании морального вреда просили отказать. Учитывая вышеизложенное, просят удовлетворить позовне требования частично и взыскать задолженность в сумме 21875, 06 грн. В конце части исковых требований отказать.
В судебном заседании истец особа_1 не явился, предоставил суду заявление о рассмотрении дела без его участия, исковые требования поддержал и просил удовлетворить в полном объеме.
Представитель Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »в судебное заседание не явился, направив заявление о рассмотрении дела без их участия с учетомм требований, изложенных в отзыве.
Суд, исследовав материалы дела, пришел к следующим выводам.
По правилам статей 2, 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. каждая вОрона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или несовершение им процессуальных действий.
Согласно части 1 статьи 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания (ч. 1 ст. 77 ГПК).
Судом установлено, что 01.04.2004 особа_1 принятв на работу на должность дорожного рабочего в филиал «Золотоношский райавтодор» ГП «Черкасский облавтодор» ОАО «ГАК« Автомобильные дороги Украины »согласно приказа от 01.04.2004 № 5-к.
Приказом филиала «Золотоношский райавтодор» ГП «Черкасский облавтодор» ОАО ГАК «Автомобильные дороги Украины» от 23.06.2020 № 15-к уволен в связи с ликвидацией предприятия особа_1 по ст. 40 п. 1 КЗоТ Украины.
По требованиям ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда ответстдно с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
В соответствии со статьей 115 КЗоТ Украины и статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - предподсвечниками, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Согласно справки филиала «Золотоношский райавтодор» ГП «Черкасский облавтодор» ОАО ГАК «Автомобильные дороги Украины» от 23.06.2020 № 104, задолженность по заработной плате перед особа_1 составляет 49371, 88 грн. без удержания соответствующих платежей. Указанный довод подтверждает нарушение ответчиком сроков выплаты заработной платы истцу, установленных ст. 115 КЗоТ Украины и ст. 24 ЗУ «Об оплате труда» и наличии задолженности по выплате заработной платы.
Статья 1 Конвенции Международной организации труда «О защите заработной платы» № 95 (1949), ратифицированной 30.06.1961р. закрепляет, что для целей настоящей Конвенции, термин «заработная плата» означает, независимо от названия и метода исчисления, любое вознаграждение или заработок, которые могут быть вычислены в деньгах и установленные соглашением или национальным законодательством, которые работодатель должен заплатить на основании письменного или устного договора о найме услуг , работнику за труд, который выполнен, или должно быть выполнено, или за услуги, которые предоставлены, или должно быть предоставлено.
Частью второй ст. 233 КЗоТ Украины определено, что в случае нарушения законодательстваоб оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
При этом, сам по себе факт отсутствия средств на предприятии не является основанием для отказа в удовлетворении исковых требований.
Согласно предоставленной ответчиком копии постановления об открытии исполнительного производства ВП № 62143117 от 12.06.2020 Отделом принудительного исполнения решений Управления обеспечения принудительного исполнения решений в Черкасской областиЦентрального межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Киев) на основании выданного удостоверения комиссии по трудовым спорам ГП «Черкасский облавтодор» ОАО «ГАК« Автомобильные дороги Украины »№ 10/5 от 12.05.2020 открыто исполнительное производство о взыскании с ответчика в пользу истца 27496 82 грн. Данная сумма является составной частью иска.
В соответствии со ст. 61 Конституции Украины никто не может быть дважды привлечен к юридической ответственности одного вида за одно и то же правопорушения. Юридическая ответственность лица имеет индивидуальный характер.
Исходя из вышеизложенного, в целях недопущения двойного взыскания задолженности по выплате заработной платы суд пришел к выводу о частичной обоснованности исковых требований истца и необходимости взыскания с Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »в пользу истца задолженности по выплате начисленной , но не выплаченной заработной платы, не охвачена выисполнительная производством ОП № 62143117 от 12.06.2020 отдела принудительного исполнения решений Управления обеспечения принудительного исполнения решений в Черкасской области Центрального межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Киев). Таким образом, с ответчика в пользу истца надлежит взыскать начисленную, но не выплаченную задолженность по выплате заработной платы в размере 21875, 06 грн.
Частью 1 ст. 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им вргану причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно абз. 1 п. 20 п. 21 Постановления Пленума Верховного Суда Украины №13 от 24.12.1999, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не були выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 Кодекса законов о труде Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Сама по себе отсущность средств у работодателя не исключает его ответственности. При определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, учреждений, организаций, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 8 февраля 1995 Этот нормативный акт не применяется только тогда, когда средняя заработная плата определяется для одшкодування вреда, причиненного повреждением здоровья, и назначения пенсии.
Согласно абз. 3 п. 2, п. 8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 г.. (Далее - Порядок) среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которой связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарныхмесяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время. Начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанным в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Так, истец в просительной части иска просит взыскать с ответчика в свою пользу средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 23.06.2020 по 08.07.2020 (дата подачи иска в суд) в размере 5079, 45 грн.
Ссылка в отзыве представителя ответчика о том, что справка о середньомисячну заработную плату № 105 от 23.06.2020, выдана начальником филиала «Золотоношский райавтодор» Марко В.Н., является недостоверной, суд не принимает во внимание, поскольку не предоставлено суду надлежащие и допустимые доказипро недостоверность указанной справки.
Согласно справке о среднемесячной заработной плате от 23.06.2020 № 105, выданной особа_1, среднемесячная заработная плата составляет 6772, 60 грн., Среднедневная заработная плата составляет 338, 63 грн.
При определении среднего заработка за время задержки росо счета истец в иске выходил из среднедневного заработка за апрель и май 2020 года, время задержки считал с 23.06.2020 (дата увольнения) по 08.07.2020 (дата подачи иска в суд), то есть 15 дней (338, 63 х 15 = 5079, 45). Вместе с тем суд считает, что в данном случае расчет сделан неверно, поскольку начало отсчета рабочих дней необходимо отсчитывать со следующего дня после освобождения до дня фактической уплаты долга после увольнения работника с работы.
Суд установил, что среднедневнаязаработная плата истца за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих дню освобождения составляет 338, 63 грн. в день.
Истец просит взыскать средний заработок за период с 23.06.2020 по 08.07.2020, однако суд лишен возможности выйти за пределы исковых требований, следовательно рассчитывает период задержки расчета при увольнении истца за 10 рабочих дней (с 24.06.2020 по 08.07.2020).
Таким образом, с ответчика подлежит взысканию сумма 3386, 3 грн. (338, 63 грн. - среднедневная заработная плата истцаза последние 2 календарных месяца работы, предшествующих дню освобождения х 10 рабочих дня - период задержки расчета при увольнении) среднего заработка за период задержки расчета при увольнении.
Решая исковые требования о взыскании с ответчика в пользу истца морального вреда в размере 5000 грн., Суд исходит из следующего.
В соответствии со ст. 23 ГК Украины, лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав. Моральный вред заключается в частности в душевных страожидание, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников. Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от характера правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств , которые имеют существенное значения. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости.
Частью 2 статьи 23 ГК Украины предусмотрено, что моральный вред заключается: 1) в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; 2) в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; 3) в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожениемили повреждением его имущества; 4) в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица.
Кроме того, в части 1 статьи 237-1 КЗоТ Украины определено, что возмещение собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Статья 23 ГК Украины и статья237-1 КЗоТ Украины предусматривают возможность возмещения морального вреда причиненного работнику собственником или уполномоченным им органом вследствие нарушения его законных прав, которые привели к моральным страданиям.
Судом установлено, что ответчиком было нарушено право истца на своевременное получение заработной платы за выполненную им работу. При этом суд учитывает, что задолженность по заработной плате у ответчика перед истцом возникла с июня 2020 года и до настоящего времени ответчик задолженанисть по заработной плате истцу не выплатил.
Исходя из приведенного суд отмечает, что истец как работник имеет право на возмещение морального вреда, причиненного ему неправомерными действиями ответчика, и именно ответчик является лицом, в результате действия которого был нанесен моральный ущерб истцу.
При определении размера возмещения причиненного истцу морального вреда суд исходит из следующего.
Размер морального вреда определяется с учетом сути исковых требований, характера действий лица, причинитель вреда, Физических и моральных страданий потерпевшего, а также других негативных последствий.
Как указано в пункте 3 Постановления Пленум Верховного Суда Украины № 4 от 31.03.1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
В соответствии с пунктом 9 указываетной Постановления размер возмещения морального (неимущественного) вреда суд определяет в зависимости от характера и объема страданий (физических, душевных, психических и т.д.), которые понес истец, характера неимущественных потерь (их продолжительности, возможности восстановления и т.п.) и с учетом других обстоятельств. В частности, учитываются состояние здоровья потерпевшего, тяжесть вынужденных изменений в его жизненных и производственных отношениях, степень снижения престижа, деловой репутации, время и усилия, необходимые для восстановления прежнего стану. При этом суд должен исходить из принципов разумности, взвешенности и справедливости.
Определяя размер причиненного истцу морального вреда, суд учитывает, что в результате нарушения права истца на своевременное получение заработной платы за выполненную им работу, что привело к моральным страданиям, нарушился нормальный ритм жизни истца, он был вынужден прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни, в связи с отсутствием денежных средств на существование, искать дополнительный источник доходов. икож суд учитывает продолжительность такого нарушения, которая во времени растянулась почти на шесть месяцев.
При таких обстоятельствах, суд пришел к выводу о том, что неправомерными действиями ответчика истцу также был нанесен моральный вред, который заключается в душевных страданиях из-за неправомерное поведение ответчика и считает доказанным факт душевных страданий истца, реальность которых не вызывает сомнения, а потому истец имеет право на возмещение причиненного морального вреда. Определяя размер причиненного истцуморального вреда суд учитывает, что задолженность по заработной плате возникла еще с июня 2020 года и не погашенная ответчиком до настоящего времени.
Вместе с тем, исходя из принципов разумности, справедливости и объективности суд считает, что размер причиненного истцу морального вреда предъявлен к взысканию завышен, а потому исковые требования в этой части подлежат удовлетворению с взысканием с ответчика в пользу истца 1000 грн. в счет возмещения морального вреда.
согласност. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц. В связи с этим, решение суда в этой части подлежит немедленному исполнению.
В соответствии со ст. 264 ГПК Украины при принятии решения суд решает вопрос как следует распределить между сторонами судебные расходы.
Согласно ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Другие судебные расходы, Связаны с рассмотрением дела, возлагаются: 1) в случае удовлетворения иска - на ответчика; 2) в случае отказа в иске - на истца; 3) в случае частичного удовлетворения иска - на обе стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Истец освобожден от уплаты судебного сбора за подачу иска о взыскании заработной платы на основании ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе».
Согласно п.1 ч.1 ст.4 Закона Украины «О судебном сборе», за подачу в суд искового заявления имущественного характерв, которая представлена физическим лицом или физическим лицом - предпринимателем подлежит уплате судебный сбор в размере - 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Таким образом, с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в пользу государства в размере 840, 80 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. Ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76-80, 89, 258, 263, 264, 430 ГПК, суд -
решил:
Исковое заявление особа_1 до Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» ОАО «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »о взыскании заработной платы, невыплаченной при увольнении, среднего заработка за время задержки расчета и морального вреда - удовлетворить частично.
Взыскать с Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »(местонахождение: бульвар [Ш.] 389, г.. Черкассы код егрпоу 31141625) на пользу особа_1 (место жительства: адрес_1; регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1) задолженность по заработной плате в сумме 21875, 06 грн., средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 24.06.2020 года по 08.07.2020 в сумме 3386, 30 грн. (Указанные суммы определены без удержания налогов и других обязательных платежей) и 1000 грн. морального вреда, а всего - 26261 (двадцать шесть тысяч двести шестьдесят одну) гривну 36 коп.
Взыскать с дочернейього предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 грн.
В удовлетворении остальной части исковых требований - отказать.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения Черкасского апелляционного суда.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апеляцийне обжалования если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Судья: Л.В. среда
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
рішення
іменем україни
Справа № 695/1627/20
номер провадження 2/695/1115/20
26 листопада 2020 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого – судді Середи Л.В.,
за участю секретаря судового засідання – Біліченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, –
встановив:
особа_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні. Свої вимоги мотивує тим, що з 01.04.2004 його прийнято дорожнім робітником в філію Золотоніський райавтодор ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» згідно наказу від 01.04.2004 № 5-к. Наказом від 23.06.2020 № 15-к позивач звільнений з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією (припиненням діяльності) філії та скороченням штатів. При розрахунку в день звільнення позивачу не виплатили заборгованість по заробітній платі в розмірі 49371, 88 грн. Відповідач не здійснює в повному обсязі виплату заробітної плати починаючи з дати звільнення з 23.06.2020 по даний час, тому позивач вважає, що відповідач повинен сплатити середній заробіток за час затримки з 23.06.2020 (дата звільнення) по 08.07.2020 (дата подачі позову до суду)в розмірі 5079, 45 грн. Крім того, у зв`язку з неправомірними діями відповідача позивачу завдана моральна шкода, яка виявилася в тому, що він переніс моральні страждання, був змушений шукати додаткові доходи, щоб забезпечити свою сім`ю елементарними засобами для існування, що призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків.
У зв`язку з викладеним вище, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 49371, 88 грн., середню заробітну плату за затримку розрахунку в розмірі 5079, 45 грн. та моральну шкоду в сумі 5000.0 грн.
Ухвалою судді від 18.08.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» подав відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 12.06.2020 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виданого посвідчення комісії по трудових спорах ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 10/5 від 12.05.2020 року відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь позивача 27496, 82 грн.. Відповідна сума є складовою частиною позовних вимог, викладених у позовній заяві позивача. Стосовно стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, вважають, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Довідка про заборговану заробітну плату № 104 від 23.06.2020 та довідка про середньомісячну заробітну плату № 105 від 23.06.2020 мають розбіжності щодо суми нарахованої та невиданої заробітної плати за квітень і травень 2020 року. Вважають, що інформація викладена в даних довідках недостовірна, а відповідно, і розрахунок середньомісячної заробітної плати та середньоденної заробітної плати помилковим. Вказали, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди діями відповідача, а тому в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди просили відмовити. Враховуючи викладене вище, просять задоволити позовні вимоги частково та стягнути заборгованість у сумі 21875, 06 грн. В решті частині позовних вимог відмовити.
У судове засідання позивач особа_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в судове засідання не з`явився, направивши заяву про розгляд справи без їхньої участі з урахуванням вимог, викладених у відзиві.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступних висновків.
За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Судом встановлено, що 01.04.2004 особа_1 прийнято на роботу на посаду дорожнього робітника в філію «Золотоніський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» згідно наказу від 01.04.2004 № 5-к.
Наказом філії «Золотоніський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 23.06.2020 № 15-к звільнено у зв`язку з ліквідацією підприємства особа_1 по ст. 40 п. 1 КЗпП України.
За вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Згідно довідки філії «Золотоніський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 23.06.2020 № 104, заборгованість по заробітній платі перед особа_1 становить 49371, 88 грн. без утримання відповідних платежів. Зазначений доказ підтверджує порушення відповідачем строків виплати заробітної плати позивачу, встановлених ст. 115 КЗпП України та ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» та наявності заборгованості з виплати заробітної плати.
Стаття 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95 (1949), яка ратифікована 30.06.1961р. закріплює, що відповідно до мети цієї Конвенції, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Частиною другою ст. 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому, сам по собі факт відсутності коштів на підприємстві не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно наданої відповідачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 62143117 від 12.06.2020 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виданого посвідчення комісії по трудових спорах ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 10/5 від 12.05.2020 відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь позивача 27496, 82 грн. Дана сума є складовою частиною позову.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Зважаючи на викладене, з метою недопущення подвійного стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність стягнення з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь позивача заборгованості по виплаті нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не охоплена виконавчим провадженням ВП № 62143117 від 12.06.2020 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Таким чином з відповідача на користь позивача належить стягнути нараховану, але не виплачену заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 21875, 06 грн.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз. 1 п. 20, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.
Відповідно до абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Так, позивач у прохальній частині позову просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.06.2020 по 08.07.2020 (дата подачі позову до суду) у розмірі 5079, 45 грн.
Посилання у відзиві представника відповідача про те, що довідка про середньомісячну заробітну плату № 105 від 23.06.2020, видана начальником філії «Золотоніський райавтодор» [М.] В.М., є недостовірною, суд не бере до уваги, оскільки не надано суду належні і допустимі доказипро недостовірність вказаної довідки.
Відповідно до довідки про середньомісячну заробітну плату від 23.06.2020 № 105, виданої особа_1 , середньомісячна заробітна плата складає 6772, 60 грн., середньоденна заробітна плата складає 338, 63 грн.
При визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку позивач у позові виходив із середньоденного заробітку за квітень і травень 2020 року, час затримки рахував з 23.06.2020 (дата звільнення) по 08.07.2020 (дата подачі позову до суду), тобто 15 днів (338, 63 х 15 = 5079, 45). Разом з тим суд вважає, що в даному випадку розрахунок зроблений невірно, оскільки початок відліку робочих днів необхідно відраховувати з наступного дня після звільнення до дня фактичної сплати боргу після звільнення працівника з роботи.
Суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення становить 338, 63 грн. в день.
Позивач просить стягнути середній заробіток за період з 23.06.2020 по 08.07.2020, проте суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог, отже розраховує період затримки розрахунку при звільненні позивача за 10 робочих днів (з 24.06.2020 по 08.07.2020).
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума 3386, 3 грн. (338, 63 грн. - середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення х 10 робочих дні - період затримки розрахунку при звільненні) середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Крім того, у частині 1 статті 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Стаття 23 ЦК України та стаття 237-1 КЗпП України передбачають можливість відшкодування моральної шкоди завданої працівнику власником або уповноваженим ним органом внаслідок порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань.
Судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на своєчасне отримання заробітної плати за виконану ним роботу. При цьому, суд враховує, що заборгованість по заробітній платі у відповідача перед позивачем виникла з червня 2020 року та до теперішнього часу відповідач заборгованість по заробітній платі позивачу не виплатив.
Виходячи з наведеного суд зазначає, що позивач як працівник має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому неправомірними діями відповідача, та саме відповідач є особою, внаслідок дії якого було завдано моральну шкоду позивачу.
При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди суд виходить з наступного.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Як зазначено у пункті 3 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що внаслідок порушення права позивача на своєчасне отримання заробітної плати за виконану ним роботу, що призвело до моральних страждань, порушився нормальний ритм життя позивача, він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з відсутністю грошових коштів на існування, шукати додаткове джерело доходів. Також суд враховує тривалість такого порушення, яка у часі розтягнулася майже на шість місяців.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що неправомірними діями відповідача позивачу також була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях через неправомірну поведінку відповідача та вважає доведеним факт душевних страждань позивача, реальність яких не викликає сумніву, а тому позивач має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди. Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує те, що заборгованість по заробітній платі виникла ще з червня 2020 року та не погашена відповідачем до теперішнього часу.
Разом з цим, виходячи з засад розумності, справедливості та об`єктивності суд вважає, що розмір завданої позивачу моральної шкоди пред`явлений до стягнення є завищеним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно із ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У зв`язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем підлягає сплаті судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином з відповідача, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76-80, 89, 258, 263, 264, 430 ЦПК, суд –
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 389, м. Черкаси; код єдрпоу 31141625) на користь особа_1 (місце проживання: адреса_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 21875, 06 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.06.2020 року по 08.07.2020 у сумі 3386, 30 грн. (зазначені суми визначені без утримання податків та інших обов`язкових платежів) та 1000 грн. моральної шкоди, а всього – 26 261 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят одну) гривню 36 коп.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя : Л.В. [С.]
Полезный отзыв?
(1)
Работа в Черкассы (91 отзыв) →
ДП "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"
Черкассы | 29.04.2021
Дело № 703/3312/20 2/703/207/21. решение именем украины (Вводная и резолютивная части) 29 апреля 2021 Смелянский горрайонный суд Черкасской области в составе: судьи [О.] А.П. при секретаре [Х.] Л.П. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Смела в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Откр...
ДП "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"
Черкассы | 15.04.2021
Дело № 708/238/21 Номер производства № 2/708/121/21 решение именем украины 15 апреля 2021 Чигиринский районный суд Черкасской области в составе: председательствующей судьи - [И.] А.Г., при секретаре - хрупкая Л.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Чигирина Черкасской области в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Дочернего предприя...
ДП "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"
Черкассы | 02.04.2021
Приднепровский районный суд г. Черкассы Дело № 711/599/21 Номер провадження2 / 711/1211/21 решение именем украины (Заочное) 2 апреля 2021 Приднепровский районный суд города Черкассы в составе председательствующего - судьи [К.] А.Г. секретаря судебного заседания [З.] А.И. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в м. Черкаси в порядке упрощенного искового производства гражданск...
ДП "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"
Черкассы | 11.01.2021
Дело №705 / 3842/20 2/705/838/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 11 января 2021 г. Умань Судья Уманского горрайонного суда Черкасской области [Б] О.В., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства дело по иску лицо_1 к Дочернего предприятия «Черкасский облавТодор »ОАО« Государственная акционерная компания «Автомобильные дороги Украины» о взыскании заработной платы и среднего ...
ДП "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"
Черкассы | 29.12.2020
Дело №705 / 3841/20 2/705/2252/20 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 29 декабря 2020 г. Умань Судья Уманского горрайонного суда Черкасской области [Г] В.Л., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства дело по иску лицо_1 к Дочернего предприятия «Черкасский вблавтодор »Открытого акционерного общества« Государственная акционерная компания «Автомобильные дороги Украины», В С Т А...
ДП "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"
Черкассы | 18.12.2020
Дело № 708/1371/20 Номер производства № 2/708/294/20 решение именем украины (Заочное) 18 декабря 2020 г.. Чигирин Чигиринский районный суд Черкасской области в составе: судьи - [П.] А.А. при секретаре - [Ц.] С.В., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Чигирине гражданское дело по иску лицо_1 в ГП «ЧЕРКАССКИЙОблавтодор »ОАО« а...