запорізький виробничий алюмінієвий комбінат: отзыв сотрудника

1Справа № 335/7744/23 2/335/2804/2023

заочне рішення

іменем україни

08 листопада 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді [Р.] О.О., за участю секретаря судового засідання Гутник Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, належних сум у зв`язку зі звільненням, -

встановив:

У серпні 2023 року особа_1 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на свою користь нараховану, проте невиплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 116046, 63 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено про те, що особа_1 перебувала у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у якому працювала на посаді менеджера бухгалтерського обліку бухгалтерії підрозділу підпорядкування генеральному директору та на підставі наказу № 02-007/к від 19.01.2023 була звільнена з 19.01.2023 згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП за власним бажанням. Також, наказом № 02-006/к від 19.01.2023 позивач була звільнена з посади секретаря керівника загального відділу підпорядкування генеральному директору з 19.01.2023 відповідно ч. 3 ст. 38 КЗпП за власним бажанням.

На день звільнення існувала заборгованість з виплати позивачу заробітної плати у загальному розмірі 116046, 63 грн., що підтверджується відповідною довідкою. Проте в порушення вимог законодавства про працю повний розрахунок з позивачем не проведений.

Так, не зважаючи на те, що на розрахункові рахунки комбінату постановою державного виконавця 09.08.2017 року було накладено арешт, в березні 2019 року підприємство відкрито новий рахунок в банку, який значиться за відокремленим підрозділом АТ «залк» Придніпровське виробниче управління Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (Код єдрпоу: 04720228, місцезнаходження: 27500, Кіровоградська обл., місто Світловодськ, вул. Обсерваторна, буд.5), через який відповідач і здійснює виплату заробітної плати працівникам.

Просили стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 116046, 63 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи.

Позивач особа_1 та її представник - адвокат [В.] Є.В. у судове засідання не з`явилися, разом з тим, від представника позивача - адвоката Волошиної Є.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій вона зазначила про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення були повідомлені, разом з тим, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надавали, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст.247, ч. 1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх [censored] та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 13, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що особа_1 з 02.10.2020 по 19.01.2023 перебувала у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що підтверджується записами у трудовій книжці позивача серія номер_1 .

19.01.2023 особа_1 була звільнена із займаної посади менеджера бухгалтерського обліку бухгалтерії, підрозділу підпорядкування генеральному директору та з 0, 5 ставки секретаря керівника загального відділу, підрозділу підпорядкування генеральному директору, за власним бажанням у відповідності до ч. 3 ст.38 КЗпП, що підтверджується записом у трудовій книжці позивача серія номер_1 та наказом про звільнення від 19.01.2023 за №02-006/к та наказом про звільнення від 19.01.2023 за №02-007/к.

Згідно зазначених наказів відповідач повинен виплатити позивачу компенсацію за 44, 34 календарних дня невикористаної відпусти за посадою менеджера бухгалтерського обліку та за 33, 71 календарних дня невикористаної відпустки за 0, 5 ставки секретаря керівника загального відділу, що також підтверджується розрахунковими листками за січень 2023.

Згідно довідки про доходи № 43 від 07.06.2023 загальна сума нарахованого доходу особа_1 , яка займала посаду менеджера по бухгалтерському обліку, за період з січня 2022 року по січень 2023 року та за якою обліковується заборгованість складає 116046, 63 грн..

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення Трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

За приписами ст.44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених упункті 6 статті 36тапунктах 1, 2і6 статті 40, пункті 6частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи Трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38і39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення Трудового договору з підстав, зазначених упункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно дост.115КЗпП Українизаробітна платавиплачується працівникамрегулярно вробочі дніу строки, встановлені колективнимдоговором абонормативним актомроботодавця, погодженим звиборним органомпервинної профспілковоїорганізації чиіншим уповноваженимна представництвотрудовим колективоморганом (ав разівідсутності такихорганів -представниками, обраними іуповноваженими трудовимколективом), але нерідше двохразів намісяць черезпроміжок часу, що неперевищує шістнадцятикалендарних днів, та непізніше семиднів післязакінчення періоду, за якийздійснюється виплата. Уразі колидень виплатизаробітної платизбігається звихідним, святковим абонеробочим днем, заробітна платавиплачується напередодні. Розмірзаробітної платиза першуполовину місяцявизначається колективнимдоговором абонормативним актомроботодавця, погодженим звиборним органомпервинної профспілковоїорганізації чиіншим уповноваженимна представництвотрудовим колективоморганом (ав разівідсутності такихорганів -представниками, обраними іуповноваженими трудовимколективом), але неменше оплатиза фактичновідпрацьований часз розрахункутарифної ставки(посадовогоокладу)працівника. Вумовах спрощеногорежиму розмірзаробітної плативизначається трудовимдоговором зурахуванням встановленогозаконом мінімальногорівня оплатипраці, а заробітнаплата виплачуєтьсяпрацівнику устроки, встановлені цієюстаттею, та визначенітрудовим договором, але нерідше двохразів намісяць черезпроміжок часу, що неперевищує шістнадцятикалендарних днів. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Відповідно доч.1ст.116КЗпП Українипри звільненніпрацівника виплатавсіх сум, що належатьйому відпідприємства, установи, організації, провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював, то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми, нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні, із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата, заохочувальні такомпенсаційні виплати, інші виплати, на якіпрацівник маєправо згідноз умовамиТрудового договоруі відповіднодо законодавства, у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті. Із заявою про вирішення Трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до ст.24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно наказу АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про звільнення працівника від 19 січня 2023 року №02-007/к визначено, що особа_1 належить виплатити при звільненні компенсацію за 44, 34 календарних днів невикористаної відпустки.

Також згідно з наказу АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про звільнення працівника від 19 січня 2023 року №02-006/к визначено, що особа_1 належить виплатити при звільненні компенсацію за 33, 71 календарних днів невикористаної відпустки.

Відповідно до розрахункового листа за січень 2023 року особа_1 , код номер_2 , встановлено базовий оклад за посадою менеджер по бухгалтерському звіту у розмірі 5762, 04 грн.. Всього нараховано 98630, 20 грн., до видачі 93017, 35 грн. (нарахування: базовий оклад, компенсація за невикористану відпустку, зарплата пр. місяця, дотація на харчування; утримання: податок на дохід 18% та військовий збір).

Також відповідно до розрахункового листа за січень 2023 року особа_1 , код номер_2 , встановлено посадовий оклад за посадою секретаря керівника у розмірі 1882, 82 грн.. Всього нараховано 23029, 28 грн., до видачі 23029, 28 грн. (нарахування: базовий оклад, компенсація за невикористану відпустку, зарплата пр. місяця, дотація на харчування; утримання: податок на дохід 18% та військовий збір)

За зверненням позивача відповідач надав довідку про доходи, де визначено нараховану, але не сплачену заборгованість на загальну суму 116046, 63 грн.

Відповідачем недоведено, що звільняючипозивача в день звільнення і до теперішнього часу останній було виплачено заборгованість з заробітної плати у загальній сумі 116046, 63 грн.

Зазначені у позові обставини не спростовані відповідачем, відзив на позов подано не було.

Встановивши, що відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати у належному розмірі, спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку з невиплатою відповідачем нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у день звільнення, суд вважає, що позивачем належними доказами доведено порушення відповідачем вимог Трудового законодавства, відповідачем були порушені права та інтереси, за захистом яких позивач звернулася до суду, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі.

Таким чином, виходячи з наданих розрахунків заборгованість з заробітної плати складає 116046, 63 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин позовні вимоги особа_1 підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню нарахована та невиплачена заробітна плата у розмірі 116046, 63 грн..

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вказане, позов особа_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат визначається: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічні висновки містяться у інших постановах Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19).

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову, покладається на відповідача.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача, у справі та факт надання правової допомоги підтверджено ордером про надання правової допомоги №1136938 від 17 серпня 2023 року згідно якого «Адвокатське об`єднання преміум» уповноважило адвоката [В.] Є.В. на надання правничої (правової) допомоги особа_1 у Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 0015557, розрахунком витрат на правову допомогу.

Так, згідно розрахунку витрат на правову допомогу за угодою №29/23 від 17.08.2023 позивачем саном на 18.08.2023 сплачено послуги адвоката у розмірі 1500 грн. із розрахунку: 1000 грн. складання та подання позовної заяви, 500 грн. - за складання та подання заяви про зменшення позовних вимог.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами від відповідача до суду не подавалося.

Таким чином, на підставі ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченомуст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 13, 76-82, 89, 137, 141, 211, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги особа_1 до Акціонерного товариства «Запорізькій виробничій алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, належних сум у зв`язку зі звільненні- задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15, код єдрпоу 00194122), в тому числі з рахунків його відокремленого структурного підрозділу Придніпровське виробниче управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Обсерваторна, буд. 5, код єдрпоу 04720228) на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: адреса_1 , нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 116046 (сто шістнадцять тисяч сорок шість) гривень 63 копійки.

Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15, код єдрпоу 00194122), в тому числі з рахунків його відокремленого структурного підрозділу Придніпровське виробниче управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Обсерваторна, буд. 5, код єдрпоу 04720228) на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: адреса_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 15, код єдрпоу 00194122), на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійки.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 13 листопада 2023 року.

Суддя: О.О. [Р.]