каховський завод електрозварювального устаткування: отзыв сотрудника

Справа № 658/3221/21

(провадження №2/658/1456/21)

заочне рішення

іменем україни

15 листопада 2021 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд [censored] області

в складі головуючого судді Рахімової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сурікової А.Є.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Каховка розглянувши цивільну справу за позовною заявою особа_1 до приватного акціонерного товариства Каховський завод електрозварювального устаткування про стягнення належних працівнику при звільненні сум , середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги,

встановив:

В провадженні Каховського міськрайонного суду [censored] області перебуває цивільна справа за позовом особа_1 до приватного акціонерного товариства Каховський завод електрозварювального устаткування про стягнення належних працівнику при звільненні сум , середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги.

Позовна заява мотивована тим, що в період з 1972 року по 30 вересня 2021 року позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Під час знаходження у трудових відносинах позивачу була нарахована, але не виплачена заробітна плата по час подання заяви до суду. Сума боргу складає 53 520,00 гривень. 30.09.2021 року позивач звільнена за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію. Належних сум при звільненні, а також заборгованості із заробітної плати не було виплачено. Тому, позивач просить стягнути на її користь заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 53 520,00 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а також вихідну допомогу у розмірі 9 540,00 гривень.

Ухвалою Каховського міськрайонного суду [censored] області від 30.09.2021 року провадження по справі відкрито та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про слухання справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату та місце слухання справи належним чином сповіщений, про причини неявки суд не повідомлено. Відзив на адресу суду не надходив.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача, суд постановляє на підставі ст. 280 ЦПК України про заочний розгляд справи.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх [censored] оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі наказу за № 172/к від 29.11.1972 року особа_1 прийнята на роботу до Каховського заводу електрозварювального устаткування та на підставі наказу за № 222к-тр від 30.08.2021 року ( а.с. 10) звільнена з ПрАТ Каховський завод електрозварювального устаткування за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, відповідно до ст. 38 КЗпП України ( а.с. 12-14).

Відповідно до довідки ПрАТ Каховський завод електрозварювального устаткування за № 18/1053 від 09.09.2021 року, заборгованість по заробітній платі при звільнення становить 53 520,00 гривень ( а.с.11).

Право на своєчасне одержання винагороди за працю гарантовано ст. 43 Конституції України . Статтею 2 Кодексу законів про працю України передбачено, що право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, забезпечується державою.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Згідно з вимогами ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунки, в строки передбачені ст. 116 КЗпП України .

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України , підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток, за весь час затримки по день фактичного розрахунку та за затримку видачі трудової книжки, тобто за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України , підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток, за весь час затримки по день фактичного розрахунку та за затримку видачі трудової книжки, тобто за час вимушеного прогулу.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України, обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України , при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України , а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум (постанова Верховного Суду України від 18.01.2017 року справа № 6-2912цс16).

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 27 цього Закону встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили.

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 02.02.1995 року №100, визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включається: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Нарахування виплат при обчисленні середньої заробітної плати, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (п.2,3,4,8 Порядку).

Відповідно до роз`яснень викладених в п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року в інших випадках збереження середньої плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, проводяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Відповідно до положення Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, середньомісячний заробіток позивача складає ( заробітна плата за червень 2021 року ( 3220,00 гривень) + заробітна плата за липень 2021 року ( 3140,00 гривень)/ 2 місяці) =3180, 00 гривень.

Середньоденний заробіток становить (заробітна плата за червень 2021 року ( 3220,00 гривень) + заробітна плата за липень 2021 року ( 3140,00 гривень)/ 42 фактично відпрацьовані дня) = 144,55 гривень.

Так, судом встановлено, що період затримки фактичного розрахунку по заробітній платі з позивачем, за час затримки розрахунку за період з 30.08.2021 року по день ухвалення рішення складає 54 робочих дня.

Відповідно, середньоденний заробіток позивача складає 144,55 гривень, тобто заборгованість по сплаті середнього заробітку за період затримки повного розрахунку становить (54 дня Х 144,55 гривень ) = 7 805,70 гривень.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1 , 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 ) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи Трудового договору (статті 38 і 39 ) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 , - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання Трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні Трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи Трудового договору.

Тобто, розмір вихідної допомоги становить у розмірі трьох середньомісячних заробітках (3180,00 гривень Х 3 ), що у загальному розмірі складає 9 540,00 гривень.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 171 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 724,00 ,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 , 97 , 113 , 115 КЗпП України , ст.ст. 10 , 11 , 12 , 81 , 258 , 263 , 264 , 265 , 273 , 280 , 354, ЦПК України , суд, -

ухвалив:

Позовну заяву особа_1 до приватного акціонерного товариства Каховський завод електрозварювального устаткування про стягнення належних працівнику при звільненні сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку- задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Каховський завод електрозварювального устаткування ( єдрпоу 00213993, [censored] область, м. Каховка, вул. Пушкіна, 109) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп: номер_1 , адреса місця проживання: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 53 520,00 ( п`ятдесят три тисячі п`ятсот двадцять) гривень.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Каховський завод електрозварювального устаткування ( єдрпоу 00213993, [censored] область, м. Каховка, вул. Пушкіна, 109) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп: номер_1 , адреса місця проживання: адреса_1 ) середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а саме з 31.08.2021 року по день ухвалення судового рішення, у загальному розмірі 7 805, 70 гривень ( сім тисяч вісімсот п"ять гривень сімдесят копійок).

Стягнути з приватного акціонерного товариства Каховський завод електрозварювального устаткування ( єдрпоу 00213993, [censored] область, м. Каховка, вул. Пушкіна, 109) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп: номер_1 , адреса місця проживання: адреса_1 ) вихідну допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у загальному розмірі 9 540,00 ( дев`яти тисяч п`ятсот сорока) гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Каховський завод електрозварювального устаткування ( єдрпоу 00213993, [censored] область, м. Каховка, вул. Пушкіна, 109) на користь держави судовий збір у розмірі 2 724,00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до [censored] апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Рахімова