КВЖРЕП №4: невыплата зарплаты

Дело №279 / 6332/19
Производство №2 / 279/36/21
Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины
(Заочное)

12.01.2021 года Коростень Житомирской области

Коростенский горрайонный суд Житомирской области в составе судьи [М.] И.А., с секретарем [М.] В.В., с учавстю истца особа_1 рассмотрев в ссновные исковом движимы гражданское дело №279 / 6332/19 по иску лицо_2 ликвидационной комиссии коммунального производственного жотлового ремонтно-эксплуатационного предприятия № 4, третье лицо — Коростенский городской совет Житомирской области о взыскании задолженности по заработной плате при увольнении работника,

В С Т, А Н О В И Л:

Истец обратился в суд с иском к ликвидационной комиссии коммунального производственного жотлового ремонтно-эксплуатационного предприятия № 4, третье лицо — Коростенська городской совет Житомирской области о взыскании задолженности по заработной плате при увольнении работника.
Иск мотивирован тем, что с 03.06.2013 года до 31.07.2017 года истец работал в коммунальном производственном жотловому ремонтно-эксплуатационном предприятии № 4 главным инженером с оплатой труда согласно штатному расписанию.
31.07.2017 года истец был уволен в связи с ликвидацией предприятия, согласно п.1 ст.40 КЗоТ Украины. На момент увольнения истца с работы ему было начислено, но не выплачено заработную плату в сумме 19 778, 24 грн., выходное пособие при сокращены — 7728, 38 грн., компенсацию за неиспользование отпусков за период с июля 2016 по июнь 2017 года в сумме — 11333, 76 грн.
Считает действия ответчика незаконными, поскольку в соответствии с ч.1 ст. 116 КЗоТ Украины выплата всех сумм, причитающихся работнику от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Поэтому, истец просит взыскать с ответчика в его пользу задолженностьпо заработной плате, выходное пособие при сокращены, компенсацию за неиспользованные отпуска и годовые индекс инфляции за 2017, 2018, 2019 в сумме 11685, 51 грн.

Представитель истца исковые требования поддерживает в полном объеме по основаниям указанным в исковом заявлении и против вынесения по делу заочного решения не возражает.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, хотя о времени и месте рассмотрения дела уведомлены надлежащим образом, неявки суду не известны.
При таких обставин, суд с согласия истца провел рассмотрение дела в порядке заочного производства.
Третье лицо объяснений на иск в суд не подавала, подала в суд заявление о рассмотрении дела без участия представителя.
При таких обстоятельствах, согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.

Исследовав материалы дела и проанализировав их в совокупности, суд пришел к выводу о следующем.
Судом установлено, что Приказом №31-к от 03.06.2013 г.глазу особа_2 был принят на работу на должность главного инженера в кпжрэп №4.
В трудовых отношениях с ответчиком истец находился в 31.07.2017 года, утверждается соответствующими записями в трудовой книжке серии номер_1.
Приказом № 21-к от 31.07.2017 года особа_2 был освобожден от предприятия по п.1 ст.40 КЗоТ Украины.
18 мая 2017 Решением Коростенского городского совета № 676, решено ликвидировать коммунальное производственное жотлово ремонтно-эксплуатационное предприятие № 4 и утвержден ликвидацийну комиссию.
Как следует из письма кпжрэп №4 №1409 от 07.09.2018 года, по состоянию на сентябрь месяц 2018 истцу задолженность по исходное помощи в сумме 7728, 38 грн. не выплачена.
Также, из письма кпжрэп №4 №1418 от 17.04.2019 года усматривается размер начисленных, но не выплаченных компенсационных выплат за 64 дня неиспользованного отпуска в сумме 11333, 76 грн.

В соответствии с пунктом 1 части 1 статьи 40 Кодекса законов о труде Украины трудовой договор, заключенный на неопределенный срок, а также срочный трудовой договор до истечения срока его действия могут быть расторгнуты собственником или уполномоченным им органом только в случаях, в частности, изменений в организации производства и труда, в том числе ликвидации, реорганизации, банкротства или перепрофилирования предприятия, учреждения, организации, сокращения численности или штата работников.
Однако, при увольнении ответчик не выплатил особа_2 задолженности по заработной плате.
В соответствии с требованиями статьи 116 КЗоТ Украины при увольнениии работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работникам при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся трудаивникови при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Однако, вопреки вышеупомянутой нормы закона ответчиком был проведен расчет с истцом при увольнении.

Часть 1, 3 статьи 12 и пунктами 1, 3 статьи ст.81 Гражданского процессуального кодекса Украины предусматривает, гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она посыругается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.

Согласно ч.1 ст.89 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Также, учитывая, что ответчиком расчет с истцом при увольнении не было проведено в полном объеме, а индекс инфляции в Украине в 2017−2019 годов рос, поэтому истецимеет право на взыскание индекса инфляции, поскольку общая сумма заборговонисти составляет 38840, 38 грн., а среднегодовой индекс инфляции в Украине за 2017 — 1, 137×38840, 38 = 44161, 51 грн .; за 2018 -1, 098×44161, 51 = 48489, 34 грн .; за 2019 — 1, 042×48489, 34 = 50525, 89 грн.

Таким образом, суд приходит к выводу, что требования особа_2 ликвидационной комиссии коммунального производственного жотлового ремонтно-эксплуатационного предприятия № 4 о взыскании задолженности по заработной платеподлежат удовлетворению и с ответчика в пользу истца подлежит взысканию пользу задолженность по заработной плате, выходное пособие при сокращены, компенсацию за неиспользованные отпуска и годовые индекс инфляции за 2017, 2018, 2019 год.
Нормами п.171.1 ст. 171 и 14.1.180 ст. 14 Налогового кодекса Украины и ст. 7 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» урегулирован порядок удержания налогов с любых выплат на користь граждан Украины, и суды не являются субъектами, уполномоченными предоставлять толкования требований действующего законодательства.
Поскольку суд не является налоговым агентом, поэтому обязанность отчислить указанные налоги и сборы закон возлагает на работодателя.
Вопрос судебных расходов суд решает в соответствии с требованиями ст.141 Гражданского процессуального кодекса Украины.
Руководствуясь ст. 43 Конституции Украины, ст.ст.40, 116 Кодекса законов о труде Украины, ст.ст.81, 141, 247, 263 — 265, 272 — 273, 280−283 ГПК Украины —

постановил:
Иск удовлетворить.
Взыскать с Ликвидационной комиссии коммунального производственного жотлового ремонтно-эксплуатационного предприятия № 4 в пользу особа_2 50 525 гривен 89 копеек, из которых:
 — 19 778 гривен 24 копейки начисленной, но не выплаченной заработной платы;
 — 7728 гривен 38 копеек выходного пособия при сокращены;
 — 11 333 гривен 76 копеек компенсационных выплат за 64 дня неиспользованного отпуска;
 — 11 685 гривен 51 копейку компенсации индекса инфляции в Украине в зв`язку с нарушением сроков выплаты заработной платы.
Взыскать с Ликвидационной комиссии коммунального производственного жотлового ремонтно-эксплуатационного предприятия № 4 в пользу государства — 908 гривен судебного сбора.
Решение может быть обжаловано Коростенским городским судом по письменному заявлению ответчика, которая может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решениея суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы, или не представлены заявления о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Стороны и участники:
Истец особа_2, место жительства: адреса_1 рнокпп номер_2.
Ответчик: Ликвидационная комиссия коммунального производственного жотлового ремонтно-эксплуатационного предприятия № 4, местонахождение: Житомирская область,. Коростень, Вуд. [К.] [Ш.] 67 а, код егрпоу 31012147.
Третье лицо: Коростенский городской совет Житомирской области, местонахождение: Житомирская область, город Коростень, улица Грушевского, 22, код егрпоу 04053507.



Судья Коростенского горрайонного суда
Житомирской области И. А. Моголивець

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Справа №279/6332/19
Провадження №2/279/36/21
Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни
(заочне)

12.01.2021 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Моголівця І.А., із секретарем [М.] В.В., з учавстю позивача особа_1 розглянувши в загальному позовному проваджені цивільну справу №279/6332/19 за позовом особа_2 до Ліквідаційної комісії комунального виробничого жотлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 4, третя особа — Коростенська міська рада Житомирської області про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні працівника,

В С Т, А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії комунального виробничого жотлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 4, третя особа — Коростенська міська рада Житомирської області про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні працівника.
Позов мотивований тим, що з 03.06.2013 року до 31.07.2017 року позивач працював у комунальному виробничому жотловому ремонтно-експлуатаційному підприємстві № 4 головним інженером з оплатою праці згідно зі штатним розписом.
31.07.2017 року позивача було звільнено у зв`язку з ліквідацією підприємства, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. На час звільнення позивача з роботи йому було нараховано, але не виплачено заробітню плату в сумі 19 778, 24 грн., вихідну допомогу при скорочені — 7728, 38 грн., компенсацію за невикористання відпусток за період з липня 2016 року по червень 2017 року в сумі — 11333, 76 грн.
Вважає дії відповідача незаконними, оскільки відповідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. А тому, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, вихідну допомогу при скорочені, компенсацію за не використані відпустки та річні індекс інфляції за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік в сумі 11685, 51 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
За таких обставин, суд за згодою позивача провів розгляд справи в порядку заочного провадження.
Третя особа пояснень на позов до суду не подавала, подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника.
За таких обставин, відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в [censored] суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що Наказом №31-к від 03.06.2013 року особа_2 був прийнятий на роботу на посаду головного інженера в квжреп №4.
У трудових відносинах з відповідачем позивач знаходився до 31.07.2017 року, що стверджується відповідними записами в трудовій книжці серії номер_1.
Наказом № 21-к від 31.07.2017 року особа_2 був звільнений з підприємства за п.1 ст.40 КЗпП України.
18 травня 2017 року Рішенням Коростенської міської ради № 676, вирішено ліквідувати комунальне виробниче жотлово ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4 та затверджено ліквідаційну комісію.
Як вбачається з листа квжреп №4 №1409 від 07.09.2018 року, станом на вересень місяця 2018 року позивачу заборгованість з віхідної допомоги в сумі 7728, 38 грн. не виплачена.
Також, з листа квжреп №4 №1418 від 17.04.2019 року вбачається розмір нарахованих, але не виплачених компенсаційних виплат за 64 дні невикористаної відпустки в сумі 11333, 76 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Однак, при звільнені відповідач не виплатив особа_2 заборгованості по заробітній платі.
Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникам при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у всякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Однак, всупереч вищезазначеної норми закону відповідачем не було проведено розрахунок із позивачем при звільненні.

Частина 1, 3 статті 12 та частин 1, 3 статті ст.81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Також, враховуючи, що відповідачем розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено в повному обсязі, а індекс інфляції в Україні протягом 2017−2019 років зростав, тому позивач має право на стягнення індексу інфляції, оскільки загальна сума заборговоністі становить 38840, 38 грн., а середньорічний індекс інфляції в Україні за 2017 рік — 1, 137×38840, 38 = 44161, 51 грн.; за 2018 рік -1, 098×44161, 51 = 48489, 34 грн.; за 2019 рік — 1, 042×48489, 34 = 50525, 89 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги особа_2 до Ліквідаційної комісії комунального виробничого жотлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 4 про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню користь заборгованість по заробітній платі, вихідну допомогу при скорочені, компенсацію за не використані відпустки та річні індекс інфляції за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік.
Нормами п.171.1 ст. 171 та 14.1.180 ст. 14 Податкового Кодексу України та ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» врегульовано порядок утримання податків з будь-яких виплат на користь громадян України, і суди не є субєктами, уповноваженими надавати тлумачення вимог чинного законодавства.
Оскільки суд не є податковим агентом, тому обов`язок відрахувати зазначені податки і збори закон покладає на роботодавця.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.40, 116 Кодексу законів про працю України, ст.ст.81, 141, 247, 263 — 265, 272 — 273, 280−283 ЦПК України —

ухвалив:

Позов задовольнити.
Стягнути з Ліквідаційної комісії комунального виробничого жотлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 4 на користь особа_2 50 525 гривень 89 копійок, з яких:
 — 19 778 гривень 24 копійки нарахованої, але не виплаченої заробітної плати;
 — 7728 гривень 38 копійок вихідної допомоги при скорочені;
 — 11 333 гривень 76 копійок компенсаційних виплат за 64 дні невикористаної відпустки;
 — 11 685 гривень 51 копійку компенсації за індекс інфляції в Україні у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати.
Стягнути з Ліквідаційної комісії комунального виробничого жотлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 4 на користь держави — 908 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Коростенським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, або не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони та учасники:
Позивач: особа_2, місце проживання: адреса_1, рнокпп номер_2.
Відповідач: Ліквідаційна комісія комунального виробничого жотлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 4, місцезнаходження: Житомирська область, м. Коростень, вуд. [К.] (Шевченка), 67 а, код єдрпоу 31012147.
Третя особа: Коростенська міська рада Житомирської області, місцезнаходження: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Грушевського, 22, код єдрпоу 04053507.



Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області І. А. Моголівець